Єдиний державний реєстр судових рішень 28.07.2026
ЄУН 389/1127/26
Провадження 2/389/599/26
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 липня 2026 року Знам`янський міськрайонний суд Кіровоградської області
у складі: головуючого судді Українського В.В.,
за участю секретаря судового засідання Гой І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Знам`янка Кіровоградської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа орган опіки та піклування виконавчого комітету Знам`янської міської ради Кропивницького району Кіровоградської області, про відібрання дітей від матері без позбавлення її батьківських прав,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить відібрати дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , влаштувати дітей в родину бабусі ОСОБА_1 . Стягнути із відповідача аліменти на утримання дітей.
Позовні вимоги обґрунтувала тим, що відповідач ОСОБА_2 тривалий час ніде не працює, веде антисоціальний спосіб життя, вживає алкогольні напої, витрачає на власні потреби пенсію та соціальні виплати дітей. Діти весь час проживають із бабусею. Через те, що діти залишилися без батьківського піклування, наказом начальника служби у справах дітей від 15 грудня 2025 року діти тимчасово влаштовані до рідної бабусі ОСОБА_1 . Також виконавчим комітетом Знам`янської міської ради надіслано лист до Головного управління Пенсійного фонду України про зупинення виплат пенсії, яку отримує ОСОБА_2 на доньку ОСОБА_4 , з метою уникнення факту нецільового використання державних коштів.
Відповідач не виконує належним чином своїх батьківських обов`язків, не забезпечує належного догляду за дітьми, не піклується про стан їх здоров`я та фізичний розвиток, не забезпечує їх потреби у харчуванні та медичному обслуговуванні. Поведінка відповідача свідчить про відсутність в неї наміру та бажання виховувати дітей та виконувати свої батьківські обов`язки. Перешкод для виконання відповідачем своїх батьківських обов`язків, позивач не чинить.
Позивач у судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала письмову заяву, в якій позовні вимоги підтримала, просить позов задовольнити, справу розглядати без її участі, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала заяву, відповідно до якої визнала вимоги позову та просить проводити розгляд справи без її участі.
Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив.
Враховуючи, що в справі є достатньо матеріалів, які вказують на права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників справи.
Суд, дослідивши докази та інші матеріали справи, встановив наступне. Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Знам`янка Знам`янського міськрайонного управління юстиції у Кіровоградській області складено відповідний актовий запис № 23. Батьками дитини є ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Остання отримала прізвище ОСОБА_7 після реєстрації шлюбу із ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_5 . Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження №00043032474 від 09.01.2024, відомості про батька ОСОБА_3 записані відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України.
Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 , про що Знам`янським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) складено відповідний актовий запис № 195. Батьками дитини є ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . Остання отримала прізвище ОСОБА_11 після реєстрації шлюбу із ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .
ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_8 , про що Знам`янським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) складено відповідний актовий запис № 9.
Через те, що малолітні діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , залишилися без батьківського піклування, наказом начальника служби у справах дітей від 15 грудня 2025 року діти тимчасово влаштовані в сім`ю рідної бабусі ОСОБА_1 .
Виконавчим комітетом Знам`янської міської ради надіслано лист до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про зупинення виплат пенсії, яку отримує ОСОБА_2 на доньку ОСОБА_4 , з метою уникнення факту нецільового використання державних коштів.
Відповідно до довідки Квартального комітету №4 м. Знам`янка №238 від 13 січня 2026 року діти проживають разом із бабою ОСОБА_1 у АДРЕСА_1 . Відповідно до характеристики, виданої квартальним комітетом №4 м. Знам`янка, розвитком та вихованням дітей повністю займається бабуся по материній лінії. Дітям в родині приділяється достатньо уваги і турботи, що позитивно позначається на психоемоційному стані дівчаток. Діти завжди охайно одягнені та доглянуті, мають необхідні для розвитку та навчання речі. Мати дітей участі у вихованні та розвитку своїх дітей не приймає, з дітьми майже не спілкується, утримання дітей не здійснює, участі у підготовці дітей до дорослого життя, нормального самоусвідомлення не займається, за місцем знаходження дітей не з`являється.
Згідно з педагогічною характеристикою ЗДО №6 «Сонечко», ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , відвідує групу №1 з 13.02.2024. з червня 2025 року активну участь у вихованні ОСОБА_12 приймає бабуся ОСОБА_1 , яка підтримує зв`язок із дошкільним закладом, за відсутності матері приводить і забирає дівчину, цікавиться її успіхами в дитсадку.
Відповідно до характеристики ліцею «Крила України», ОСОБА_13 навчається у 1-Г класі ліцею. Вихованням ОСОБА_14 займається бабуся, з якою вона проживає. Мати дитини вихованню приділяє мало уваги, не цікавиться успішністю доньки, часто не може пояснити чому дитина відсутня на уроках, на телефонні дзвінки та повідомлення не відповідає.
Відповідно до висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Знам`янської міської ради Кропивницького району Кіровоградської області, мати дітей участі у вихованні дітей не приймає, матеріальної допомоги не надає, життям, навчанням та здоров`ям не цікавиться, не піклується про їх фізичний, духовний та моральний розвиток, що свідчить про ухилення від своїх батьківських обов`язків. Під час бесіди із ОСОБА_2 з`ясовано, що вона дійсно має схильність до вживання спиртних напоїв, не планує забирати дівчат у бабусі, поки не влаштується на роботу. На засідання комісії з питань захисту прав дитини ОСОБА_2 не з`явилася. Виконавчий комітет Знам`янської міської ради, як орган опіки та піклування, прийшов до висновку про доцільність відібрати малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , з сім`ї матері ОСОБА_2 , без позбавлення її батьківських прав.
Відповідно до ст.32 Конституції України ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Статтею 51 Конституції України проголошено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Відповідно до ч.1 ст.151 Сімейного кодексу України (далі - СК України) батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини.
Згідно з ч.1 ст.153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.
Згідно статті 170 СК України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання.
У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування.
При задоволенні позову про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав суд вирішує питання про стягнення з них аліментів на дитину.
Під час ухвалення рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.
Згідно з п.п. 2-5 ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь - яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва.
Позов про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав позивачем заявлено з підстав, передбачених п.2, 3 ч.1 ст.164 СК України.
Відповідно до роз`яснень пунктів 16 і 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і позбавлення батьківських прав та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу. Суд має право вирішити питання про відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав та передати органу опіки та піклування (якщо цього потребують інтереси дитини), без визначення при цьому конкретного закладу.
Закон України «Про охорону дитинства» визначає:
Стаття 11 Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.
Стаття 12 Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини.
Держава надає батькам допомогу у виконанні ними своїх обов`язків щодо виховання дітей, захищає права сім`ї.
Стаття 14 Діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили.
У преамбулі до Конвенції ООН про права дитини зазначено, що дитині для повного та гармонійного розвитку необхідно зростати в сімейному оточенні.
У ч.1 ст. 3 Конвенції про права дитини, зазначено, що під час вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з як найкращого забезпечення інтересів дітей.
Згідно зі статтею 9 Конвенції Держави-сторони дбають про те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їхньому бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи за судовим рішенням визначають відповідно до застосовного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в інтересах дитини. Вирішення такого питання може бути необхідним у тому чи іншому випадку, коли, наприклад, батьки жорстоко поводяться з дитиною чи не піклуються про неї. При цьому всім заінтересованим сторонам надається можливість брати участь у вирішенні такого питання та викладати свою позицію.
У додатку до Рекомендації Rec(2005)5 Комітету міністрів, прийнятої 16 березня 2005 року, перелічено основні принципи забезпечення прав дітей. Зокрема, ці принципи передбачають таке: сім`я є природним середовищем для розвитку і забезпечення добробуту дитини, і головну відповідальність за виховання та розвиток дитини покладено на батьків; наскільки це можливо, мають вживатися профілактичні заходи з підтримки дітей і сімей з урахуванням їхніх особливих потреб; встановлення опіки над дитиною має залишатися винятком, і головною метою такого заходу є захист інтересів дитини.
Стаття 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини і громадянина проголошує, що кожен має право на повагу до свого сімейного життя.
Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
Як відзначив Європейський суд з прав людини (справа «Савіни проти України») право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8. Таке втручання є порушенням зазначеного положення, якщо воно здійснюється не «згідно із законом», не відповідає законним цілям, переліченим у пункті 2 статті 8, і не може вважатися «необхідним у демократичному суспільстві».
Визначаючи, чи було конкретне втручання «необхідним у демократичному суспільстві», суд повинен оцінити у контексті всієї справи загалом чи були мотиви, наведені на виправдання втручання, доречними і достатніми для цілей пункту 2 статті 8 Конвенції і чи був відповідний процес прийняття рішень справедливим і здатним забезпечити належний захист інтересів, як цього вимагає стаття 8.
У цій же справі Європейський суд з прав людини також відзначив, якщо рішення мотивується необхідністю захистити дитину від небезпеки, має бути доведено, що така небезпека справді існує. При винесенні рішення про відібрання дитини від батьків може постати необхідність врахування цілої низки чинників. Можливо, потрібно буде з`ясувати, наприклад, чи зазнаватиме дитина, якщо її залишать під опікою батьків, жорстокого поводження, чи страждатиме вона через відсутність піклування, через неповноцінне виховання та відсутність емоційної підтримки, або визначити, чи виправдовується встановлення державної опіки над дитиною станом її фізичного або психічного здоров`я.
Аналізуючи зібрані у цій справі докази у їх сукупності, з урахуванням інтересів малолітніх дітей, визнанням відповідачем позову, суд приходить до висновку про необхідність відібрання малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , з сім`ї матері ОСОБА_2 , без позбавлення її батьківських прав, оскільки остання свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дітей, не цікавиться їх життям, здоров`ям та розвитком. Така міра на думку суду буде відповідати найкращим інтересам дітей.
Відповідно до ст. 170 СК України, суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання.
У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування.
При задоволенні позову про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав суд вирішує питання про стягнення з них аліментів на дитину.
Згідно зі ст. 180 Сімейного Кодексу України, батьки зобов`язані утримувати свою дитину до досягнення нею повноліття, при цьому даний обов`язок є особистим, індивідуальним обов`язком як матері, так і батька.
В силу статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Конвенція ООН про права дитини (прийнята й відкрита для підписання, ратифікації та приєднання резолюцією 44/25 Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1989 року, набула чинності для України з 27 вересня 1991 року), визначає пріоритет у суспільстві інтересів дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей та фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Стаття 6 Конвенції містить принцип щодо необхідності забезпечення у максимально можливій мірі виживання та здорового розвитку дитини.
Відповідно до ст.141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.
Відповідно до ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджується за рішенням суду від дня пред`явлення позову.
Частина 2 статті 182 сімейного Кодексу України передбачає, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
На підставі ст.15, ч.4 ст.170, ст.180 СК України, враховуючи також обставини, визначені статтею 182 СК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на утримання її малолітніх дітей аліменти, визначивши їх розмір, як того вимагає положення ст.183 СК, в єдиній частці від заробітку(доходу) матері - у частині, що становитиме 1/3 частину усіх видів її заробітку (доходів), але не менше ніж мінімальний гарантований розмір аліментів, встановлений законом, щомісяця, до повноліття дитини на користь тих осіб або установ, на утриманні яких буде перебувати дитина.
Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць, в силу ст.430 ЦПК України, підлягає негайному виконанню. Відповідно до ст.191 СК України аліменти на дитину присуджується за рішенням суду від дня пред`явлення позову.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до ч.2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються в разі задоволення позову на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. 263, 265, 273, 353 ЦПК України суд,
У Х В А Л И В:
Позов задовольнити.
Відібрати малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , у матері ОСОБА_2 , без позбавлення її батьківських прав.
Передати дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , в родину бабусі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 .
Стягнути зі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісяця, але не менше встановленого законом мінімуму для дитини відповідного віку на дитину до досягнення старшою дитиною ОСОБА_14 повноліття, розпочавши стягнення з 31 березня 2026 року.
Суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернеться до суду з позовом про визначення розміру аліментів на іншу дитину, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття, до досягнення повноліття наймолодшою дитиною ОСОБА_12 .
Рішення у частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1331,20 гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держависудовий збір в сумі 1331,20 гривень.
Роз`яснити ОСОБА_15 , що у разі, якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню нею дитини, суд за її заявою може постановити рішення про повернення їй сина.
Роз`яснити учасникам справи, що при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Крім цього, за заявою платника аліментів або за власною ініціативою орган опіки та піклування перевіряє цільове витрачання аліментів.
У відповідності до ч.1 ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач ОСОБА_1 проживає в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач ОСОБА_10 проживає в АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Третя особа виконавчий комітет Знам`янської міської ради Кропивницького району Кіровоградської області, як орган опіки та піклування, місце знаходження м. Знам`янка Кропивницького району Кіровоградської області вул. М.Грушевського,19, код ЄДРПОУ 04055191.
Суддя В.В. Український
The court decision No. 138739740, Znamianka City and District Court of Kirovohrad Oblast was adopted on 28.07.2026. The procedural form is Civil, and the decision form is Decision. On this page, you will find useful information about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find key information quickly.
This decision relates to case No. 389/1127/26. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: