Court ruling № 138718697, 03.08.2026, Dnipropetrovsk District Administrative Court

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

03 серпня 2026 року Справа №160/17042/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді:

головуючого судді Рябчук О.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №160/17042/25 ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

15.07.2026 року ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №160/17042/25, в якій просить суд:

- встановити судовий контроль за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.08.2025 у справі № 160/17042/25, шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області подати у 15-денний строк звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.08.2025 у справі № 160/17042/25.

В обґрунтування вимог заяви ОСОБА_1 зазначає, що на виконання рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано Франківській області 25.05.2026 року було прийнято рішення про відмову у перерахунку пенсії від 25.05.2026 року №047150017512, яким відмовлено у перерахунку пенсії з ідентичних підстав, що і у первісному рішенні, яке було скасоване судом. При цьому відповідачем при виконанні судового рішення жодним чином не було враховано викладені висновки суду. З огляду на викладене заявник вважає рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду не виконаним в повному обсязі та вважає потрібним застосування судового контролю.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 15.07.2026р., заяву у справі № 160/17042/25 передано до розгляду судді Рябчук О.С.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.07.2026 року заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (в порядку письмового провадження) з 03.08.2026 року.

Копію ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.07.2026 року надіслано сторонам.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано - Франківській області пояснень щодо заяви не було надано.

Вирішуючи подану заяву по суті, суд зазначає, що правовідносини з приводу судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах унормовані, насамперед, приписами ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Оцінюючи усі докази, надані суду, у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.08.2025 р. у справі № 160/17042/25 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 24.04.2025 № 047150017512 про відмову в переведенні ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано - Франківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 17.04.2025р. про перехід на пенсію за віком, згідно з Прикінцевими положеннями Закону України Про державну службу від 10.12.2015 №889-VIII з урахуванням висновків суду.

В решті позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Івано - Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано Франківськ, 76018) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1211,20 грн. ( одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.08.2025 р. у справі № 160/17042/25 набрало законної сили 03 квітня 2026 року, після винесення постанови Третім апеляційним адміністративним судом, якою апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області залишено без задоволення.

В ході розгляду рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року у справі №160/1704/25 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано Франківській області винесено рішення №047150017512 від 25.05.2026 року «Про відмову в перерахунку пенсії», що вмотивоване наступним:

«Під час розгляду трудової книжки серії НОМЕР_2 виданої 01.08.1983 року встановлено, що ОСОБА_1 з 01.08.1983 року по 26.10.1992 рік працювала в органах податкової служби, та в 27.10.1992 році присвоєно спеціальне звання інспектор податкової служби, отже станом на 01.05.2016 заявниця не займає посади державної служби.

Одночасно повідомлено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.08.2025 у справі №160/1704/25 адміністративний позов до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано Франківській області про визнання відмови протиправною та зобов`язання до вчинення дій задоволено частково.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано Франківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перехід на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №899-VIII.

З огляду на викладене після повторного розгляду звернення ОСОБА_1 вирішено відмовлено у проведенні переходу на пенсію за іншим законом».

Заявник зазначає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано Франківській області проігноровано висновки суду щодо наявного стажу позивача на посадах державної служби, не проведено розрахунок стажу, а також не зазначено підстав відмови у неврахуванні періодів роботи до стажу на державні службі.

Вважаючи протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано - Франківській області стосовно невиконання рішення суду позивач звернувся з цією заявою.

Статтею 124 Конституції України визначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

Згідно ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Аналіз вищезазначених правових норм дає підстави для висновку, що інститут судового контролю полягає у здійсненні судом контролюючої функції по відношенню до суб`єкта владних повноважень з дотримання ним принципу обов`язковості судового рішення.

В той же час, такі повноваження суду повинні бути реалізовані з урахуванням ст.129-1 Конституції України, і ці повноваження надані суду з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві.

Отже, вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд повинен з`ясувати, чи виконано судове рішення, причини, які призвели до невиконання такого рішення та чи є вони об`єктивними, а також оцінити ризики, які можуть існувати для позивача у випадку невиконання рішення суду.

Проаналізувавши положення КАС України, які регулюють процесуальні питання, пов`язані з здійсненням судового контролю за виконанням судового рішення, суд прийшов до висновку, що встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд може, тобто, наділений правом. Тобто зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 806/2143/15 зазначив, що, зокрема ст. 382 КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Таким чином, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду від 27 лютого 2020 року у справі № 640/3719/18 та від 11 червня 2020 року у справі №640/13988/19.

Сторонами не заперечується, що Головне управління Пенсійного фонду України в Івано - Франківській області на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року у справі №160/1704/25 винесло рішення №047150017512 від 25.05.2026 року, яким повторно відмовило ОСОБА_1 у переведенні на інший вид пенсії.

При цьому суд погоджується з доводами заявника, що при виконанні судового рішення відповідачем не було враховано висновки суду, що було викладено у рішенні від 11.08.2025 року та зазначено у резолютивній частині рішення про повторний розгляд заяви позивача з урахуванням висновків суду.

Однак, суд наголошує, що в межах розгляду заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення суд не може надавати правову оцінку підставам прийняття відповідачем свого рішення на виконання рішення суду, оскільки такі підстави не були предметом розгляду у цій справі.

Встановлені при розгляді заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення обставини свідчать про те, що фактично між позивачем та ГУ ПФУ в Івано - Франківській області виникли нові спірні правовідносини, пов`язані з прийняттям останнім рішення від 25.05.2026 про відмову у переведенні на пенсію за віком відповідно до ЗУ «Про державну службу», вирішення яких можливе лише в разі звернення до суду з окремим позовом.

Суд звертає увагу заявника, що у разі незгоди з рішенням пенсійного органу, позивач не позбавлений можливості звернутися до суду з новою позовною заявою про оскарження рішення від 25.05.2026 №047150017512 в загальному порядку.

Також суд звертає увагу заявника, що відповідно до частини 1 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Згідно з частиною 6 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

З системного аналізу вищезазначених норм права випливає, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача.

Отже, застосування судом до суб`єкта владних повноважень приписів статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається за можливе у разі встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими позивачем

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по справі та зобов`язання відповідача подати суду звіт про виконання судового рішення у встановлений судом строк у цій справі, у зв`язку з передчасністю звернення заявника з відповідною заявою.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про недоцільність встановлення судового контролю за виконанням судового рішення та зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення.

Керуючись ст. 241, 243, 248, 382 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №160/17042/25 ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Відповідно до статті 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 294-297 КАС України.

Суддя О.С. Рябчук