Decision № 138715021, 30.07.2026, Commercial Court of Zaporizhzhia Oblast

номер провадження справи 7/28/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.07.2026 Справа № 908/612/26

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Лєскіної Ірини Євгенівни, за участі секретаря судового засідання Даниленко Віти Сергіївни, розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу №908/612/26

за позовом: Акціонерного товариства Укрнафта (04053, м. Київ, пров.Несторівський, 3-5, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 00135390)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Захист ЛТД (69104, м.Запоріжжя, вул. Європейська, буд. 26А, кв.95, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 37221412)

про стягнення коштів,

за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Захист ЛТД (69104, м.Запоріжжя, вул. Європейська, буд. 26А, кв.95, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 37221412)

до відповідача: Акціонерного товариства Укрнафта (04053, м. Київ, пров.Несторівський, 3-5, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 00135390)

про стягнення коштів,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Красюк Наталія Іванівна (в режимі відеконференції) - відповідач за зустрічним позовом, довіреність № 01/01/07-638/д від 26.11.2025

від відповідача: Вакуленко Дмитро Олександрович (в режимі відеконференції) - позивач за зустрічним позовом - ордер серія АР №1284598 від 16.03.2026, свідоцтво адвоката №ЗП 001310 від 29.06.2017

Процесуальні дії у справі.

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (документ сформований в системі Електронний суд 11.03.2026, зареєстрований в канцелярії Господарського суду Запорізької області 12.03.2026 вх. № 767/08-07/26) Акціонерного товариства Укрнафта до Товариства з обмеженою відповідальністю Захист ЛТД про стягнення з останнього 142082,64 грн штрафу за договором № 13/2782-МТР/25 від 04.06.2025.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 12.03.2026 здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/612/26 та визначено до розгляду судді Лєскіній І.Є.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 23.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 7/28/26, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання.

Копію ухвали доставлено до електронних кабінетів сторін 23.03.2026, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.

Відповідачем через систему Електронний суд 01.04.2026 (зареєстровано в канцелярії суду 02.04.2026 за вх № 7284/08-08/26) подано відзив на позовну заяву.

Також у строк для подання відзиву відповідач подав 03.04.2026 через систему Електронний суд (зареєстровано в канцелярії суду 06.04.2026 за вх №1034/08-07/26) зустрічну позовну заяву до Акціонерного товариства Укрнафта, в якій просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 83073,17, 3% річних в якості плати за користування чужими грошовими коштами у розмірі 16078,67грн та інфляційні втрати у розмірі 20704,35грн.

Зустрічна позовна заява пов`язана з первісним позовом.

Ухвалою суду від 10.04.2026 прийнято зустрічний позов до спільного розгляду з первісним позовом, об`єднані вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом, суд перейшов до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 06.05.2026 о/об 10 год. 30 хв.

У системі Електронний суд 01.05.2026 позивачем сформована заява про зменшення розміру неустойки. Представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Захист ЛТД» щодо стягнення пені, 3% річних та інфляційних нарахувань, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України, загальною сумою 119 856,19 грн.

У системі Електронний суд 01.05.2026 позивачем сформована заява про поновлення строку та про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Представник Акціонерного товариства Укрнафта Красюк Наталія Іванівна просить суд про проведення підготовчого засідання у справі №908/612/26, призначеного на 06.05.2026 в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 05.05.2026 суд поновив строк на подання заяви, врахувавши обставини воєнного стану, та задовольнив заяву.

У системі Електронний суд 05.05.2026 представником відповідача сформовано заяву про поновлення строку та проведення підготовчого засідання 06.05.2026 в режимі відеконференції.

За результатами розгляду, суд задовольнив заяву, поновивши строк на її подання, та забезпечив підключення представника відповідача до участі у відеоконференції.

У підготовчому засіданні 06.05.2026 брали участь представники обох сторін.

Представник позивача надав свої пояснення стосовно заяви, яка надійшла через систему "Електронний суд" 01.05.2026, та просила її розглядати як заяву про зменшення розміру штрафних санкцій.

Представник відповідача зазначив, що планує подати до суду заперечення на відповідь на відзив, без надання нових доказів.

Судом у підготовчому засіданні 06.05.2026 з`ясовано у представника позивача та відповідача, чи всі докази подані, чи можливо закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті.

Представники повідомили суд, що ними повідомлено про всі обставини, всі докази на теперішній час надані, не заперечили проти призначення справи до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 06.05.2026 суд закрив підготовче провадження. Розгляд справи по суті призначив на 29.06.2026 о 10 год. 00 хв.

У судовому засіданні 29.06.2026 приймали участь представники обох сторін.

Представник позивача за первісним позовом підтримала заявлені вимоги на підставах, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача за первісним позовом заперечив проти заявлених позовних вимог.

Зважаючи на обсяг доказів, що підлягають дослідженню, суд оголошує протокольну ухвалу про перерву в судовому засіданні до 15.07.2026 о 12год. 00хв.

У судовому засіданні 15.07.2026 приймали участь представники обох сторін.

Суд надав вступне слово представнику позивача за зустрічним позовом. Позивач підтримав зустрічну позову заяву.

Суд оголосив протокольну ухвалу про перерву в судовому засіданні до 20.07.2026 о 12год. 30хв. Наступне судове засідання буде розпочато з вступного слова представника відповідача за зустрічним позовом.

У судовому засіданні 20.07.2026 приймали участь представники обох сторін.

Представник позивача за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) просив суд задовольнити первісний позов у повному обсязі, а в задоволенні зустрічного позову просить суд відмовити. У разі ж задоволення зустрічних вимог зменшити розмір неустойки на 90%.

Представник позивача за зустрічним позовом просив суд у задоволенні первісного позову відмовити в повному обсязі, а зустрічний позов задовольнити повністю.

Після закінчення судових дебатів суд оголосив про перехід до стадії ухвалення рішення та повідомив про відкладення його проголошення до 30.07 2026 о 14год. 30хв.

Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України здійснювалося фіксування судового засідання за допомогою відеоконференцзв`язку.

Суд 30.07.2026 проголосив вступну та резолютивну частини рішення за участі представників сторін.

Стислий виклад позиції позивача (відповідача за зустрічним позовом), заперечень відповідача (позивача за зустрічним позовом).

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства Укрнафта до Товариства з обмеженою відповідальністю Захист ЛТД про стягнення з останнього 142082,64 грн штрафу за договором № 13/2782-МТР/25 від 04.06.2025.

Первісні позовні вимоги обґрунтовані тим, що 04.06.2025 між Акціонерним товариством «Укрнафта» як покупцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Захист ЛТД» як постачальником укладено договір про закупівлю № 13/2782-МТР/25.

За умовами договору відповідач за первісним позовом зобов`язався поставити позивачу засоби для очищення та догляду за шкірою рук у кількості, асортименті та за ціною, визначеними специфікаціями до договору. Загальна вартість товару становила 2 029 752,00 грн з ПДВ.

Відповідно до технічної специфікації строк поставки товару становив 30 календарних днів із дати підписання договору.

На переконання Акціонерного товариства «Укрнафта», останнім днем строку поставки було 04.07.2025.

Фактично товар поставлено Товариством з обмеженою відповідальністю «Захист ЛТД» 07.07.2025 за видатковими накладними № 473, № 474 та № 475 на загальну суму 2 029 752,00 грн.

Акціонерне товариство «Укрнафта» вважає, що відповідач допустив прострочення поставки товару на три календарні дні.

Позивач за первісним позовом посилається на пункт 8.2 договору, відповідно до якого за недотримання постачальником строків поставки він сплачує покупцю штраф у розмірі 7 відсотків вартості товару, не поставленого вчасно, у разі прострочення до 30 днів.

Розмір заявленого до стягнення штрафу визначено таким чином: 2 029 752,00 грн Ч 7 % = 142 082,64 грн.

Листом від 28.08.2025 Акціонерне товариство «Укрнафта» звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю «Захист ЛТД» із вимогою сплатити штраф, проте вимога залишена без задоволення.

Відповідач за первісним позовом заперечив проти позову, вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 5.1 договору точне місце поставки товару мав письмово повідомити покупець протягом п`яти робочих днів із дати підписання договору.

Аналогічне положення міститься у пункті 2 технічної специфікації до договору. При цьому у специфікації зазначалися лише орієнтовні місця поставки.

Акціонерне товариство «Укрнафта» у визначений договором строк не повідомило постачальнику точні адреси поставки та контактні дані осіб, уповноважених прийняти товар.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Захист ЛТД» 07.07.2025 об 11 год. 34 хв. електронною поштою повідомило покупця про готовність відвантажити товар та повторно попросило надати точні місця поставки.

Лише 07.07.2025 об 11 год. 43 хв. Акціонерне товариство «Укрнафта» надало контактні дані відповідальних осіб та повідомило конкретні місця поставки.

Окремим електронним листом від 07.07.2025 покупець підтвердив готовність прийняти товар. Того самого дня, після одержання необхідної інформації, Товариство з обмеженою відповідальністю «Захист ЛТД» здійснило відвантаження товару за повідомленими покупцем адресами.

За твердженням відповідача, невиконання покупцем свого зустрічного обов`язку щодо своєчасного повідомлення точних місць поставки унеможливлювало належне виконання постачальником обов`язку з поставки товару.

Тому в спірних правовідносинах мало місце прострочення кредитора, що відповідно до статей 612, 613 Цивільного кодексу України виключає прострочення боржника та застосування до постачальника відповідальності у вигляді штрафу.

З урахуванням викладених у відзиві заперечень відповідач за первісним позовом просить суд відмовити у задоволенні позову.

Стислий виклад позиції позивача за зустрічним позовом (відповідача за первісним позовом), заперечень відповідача за зустрічним позовом (позивача за первісним позовом).

У системі «Електронний суд» 03.04.2026 Товариством з обмеженою відповідальністю «Захист ЛТД» подано зустрічну позовну заяву до Акціонерного товариства Укрнафта, в якій просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 83073,17грн, 3% річних в якості плати за користування чужими грошовими коштами у розмірі 16078,67грн та інфляційні втрати у розмірі 20704,35грн.

В обґрунтування позовних вимог за зустрічною позовною заявою відповідач посилається на те, Зустрічний позов обґрунтовано тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Захист ЛТД» 07.07.2025 поставило Акціонерному товариству «Укрнафта» товар на загальну суму 2 029 752,00 грн, що підтверджується видатковими накладними № 473, № 474 та № 475.

Відповідно до умов договору покупець мав оплатити товар протягом 30 календарних днів із дати підписання сторонами відповідних видаткових накладних.

Додаткової угоди про зміну строку оплати сторони не укладали.

Акціонерне товариство «Укрнафта» 04.08.2025 звернулося до постачальника із пропозицією збільшити строк оплати з 30 до 90 календарних днів.

Листом від 12.08.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «Захист ЛТД» повідомило про можливість погодження строку оплати у 40 календарних днів за умови оформлення відповідної додаткової угоди.

Водночас додаткова угода сторонами не була підписана, у зв`язку із чим строк оплати залишився незмінним 30 календарних днів із дати поставки.

Оплату товару Акціонерне товариство «Укрнафта» здійснило частинами: 09.10.2025 - 500 000,00 грн; 30.10.2025 - 100 000,00 грн; 13.11.2025 - 200 000,00 грн; 20.11.2025 - 229 752,00 грн; 27.11.2025 - 203 628,00 грн; 27.11.2025 - 170 776,00 грн; 27.11.2025 - 625 596,00 грн.

За прострочення оплати Товариством з обмеженою відповідальністю «Захист ЛТД» нараховано: 83 073,17 грн пені на підставі пункту 8.7 договору; 16 078,67 грн 3% річних; 20 704,35 грн інфляційних втрат. Загальна сума зустрічних вимог становить 119 856,19 грн.

Відповідач за зустрічним позовом не визнав заявлені позовні вимоги.

Заперечуючи проти зустрічного позову, Акціонерне товариство «Укрнафта» посилається на істотну зміну обставин, спричинену активізацією збройної агресії російської федерації, пошкодженням об`єктів критичної інфраструктури та необхідністю спрямування коштів на ліквідацію наслідків ворожих обстрілів і відновлення стратегічних активів підприємства.

Акціонерне товариство «Укрнафта» зазначає, що є підприємством, яке має стратегічне значення для економіки та безпеки держави, виконує мобілізаційні завдання і працює на забезпечення потреб оборони України.

На думку Акціонерного товариства «Укрнафта», зазначені обставини є підставою для відмови у стягненні заявлених сум або для зменшення пені на 90 %.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Захист ЛТД» заперечує проти зменшення пені, посилаючись на відсутність доказів, які б підтверджували причинно-наслідковий зв`язок між наведеними Акціонерним товариством «Укрнафта» обставинами та простроченням оплати саме за спірним договором.

Обставини справи, встановлені судом, та докази, що їх підтверджують за первісним позовом. Обставини справи, встановлені судом, та докази, що їх підтверджують за зустрічним позовом.

Між Акціонерним товариством «Укрнафта» (надалі-покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Захист ЛТД» (надалі - постачальник) 04.06.2025 укладено договір про поставки № 13/2782-МТР/25.

Відповідно до п. 1.1 договору предметом закупівлі є засоби для очищення та догляду шкіри рук (надалі за текстом-товар).

На умовах цього договору постачальник зобов`язався поставити та передати у власність покупця товар у погоджені сторонами строки товар, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити такий товар на умовах цього договору.

Номенклатура, кількість, ціна товару визначені у специфікації до даного договору, що є додатком № 1 до цього договору та є його невід`ємною частиною (п.п. 2.1 п. 2 договору).

Загальна вартість товару становила 2 029 752,00 грн з ПДВ (п.3.3 договору).

Відповідно до технічної специфікації товар мав бути поставлений протягом 30 календарних днів із дати підписання договору.

Згідно п. 5.1 договору строк поставки, умови поставки (у тому числі які встановлюються відповідно до Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів «ІНКОТЕРМС-2020»), орієнтовне місце поставки, інформація про вантажовідправників і вантажоотримувачів визначаються в Технічній специфікації. Про точне місце поставки Товару Покупець письмово повідомляє Постачальника протягом 5 робочих днів з дати підписання цього Договору.

Аналогічний обов`язок покупця передбачено пунктом. 2 технічної специфікації.

Таким чином, договір розмежовував поняття орієнтовного та точного місця поставки.

Точні адреси, необхідні для фактичного відвантаження товару, мав повідомити покупець окремим письмовим повідомленням.

Матеріали справи не містять належних і допустимих доказів того, що Акціонерне товариство «Укрнафта» виконало зазначений обов`язок протягом п`яти робочих днів із дати підписання договору.

Разом з тим, матеріалами справи підтверджено, що 07.07.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «Захист ЛТД» електронним листом повідомило про готовність відвантажити товар та просило повідомити точні місця поставки.

Того самого дня Акціонерне товариство «Укрнафта» надало контактні дані відповідальних осіб та повідомило конкретні місця поставки.

Після одержання відповідної інформації Товариство з обмеженою відповідальністю «Захист ЛТД» 07.07.2025 здійснило відвантаження товару.

Поставка товару на загальну суму 2 029 752,00 грн підтверджується видатковими накладними № 473, № 474 та № 475 від 07.07.2025 і сторонами не заперечується.

Матеріали справи також підтверджують, що товар був прийнятий Акціонерним товариством «Укрнафта» без зауважень щодо кількості, асортименту та якості.

Згідно п. 4.2 договору розрахунок за Товар (кожну окрему партію Товару) здійснюється після здійснення процесу приймання за кількістю та якістю (після зняття усіх зауважень) у строки, зазначені в Специфікації, які відраховуються з дати підписання уповноваженими представниками Сторін відповідної (-их) видаткової (-их) накладної (-их) (у випадку, якщо Постачальником Товару є резидент України) або акту (-ів) приймання-передачі Товару (у випадку, якщо Постачальником Товару є нерезидент України). Визначення партії Товару визначається в Специфікації.

Відповідно до Специфікації строки оплати Товару (партії Товару): 30 календарних днів з дати підписання уповноваженими представниками Сторін відповідної (-их) видаткової (-их) накладної (-их) (у випадку, якщо Постачальником Товару є резидент України) або акту (-ів) приймання-передачі Товару (у випадку, якщо Постачальником Товару є нерезидент України).

Пропозиція Акціонерного товариства «Укрнафта» про збільшення строку оплати до 90 календарних днів не була прийнята Товариством з обмеженою відповідальністю «Захист ЛТД».

Додаткова угода про зміну строку оплати сторонами не укладалася.

Отже, договір у частині 30-денного строку оплати залишився чинним у первісній редакції.

Матеріалами справи підтверджено, що повну оплату вартості товару Акціонерне товариство «Укрнафта» здійснило частинами у період із 09.10.2025 до 27.11.2025, тобто з порушенням погодженого сторонами строку.

Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при ухваленні рішення. Висновки суду.

Оцінка суду щодо первісного позову.

Правовідносини сторін є господарськими, які виникли із договору поставки.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов`язковість договору для сторін.

Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, установлений договором.

За приписами статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець зобов`язується передати товар у встановлений строк у власність покупця, а покупець прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Водночас під час визначення факту прострочення постачальника суд повинен ураховувати не окремі положення договору, а всі його умови в системному взаємозв`язку.

Зі змісту пункту 5.1 договору та пункту 2 технічної специфікації вбачається, що належне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Захист ЛТД» обов`язку з поставки залежало від виконання покупцем свого зустрічного обов`язку письмового повідомлення точного місця поставки.

Відповідно до частини першої статті 613 Цивільного кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, установлених договором, актами цивільного законодавства чи таких, що випливають із суті зобов`язання, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку.

Згідно із частиною другою статті 613 Цивільного кодексу України, якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення якої боржник не міг виконати свого обов`язку, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Частиною четвертою статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

У спірних правовідносинах саме Акціонерне товариство «Укрнафта» мало письмово повідомити постачальнику точні місця поставки протягом п`яти робочих днів із дати підписання договору.

Визначення у специфікації орієнтовних місць поставки не скасовувало окремого обов`язку покупця повідомити точні адреси, оскільки інше тлумачення позбавляло б відповідні положення пункту 5.1 договору та пункту 2 технічної специфікації самостійного правового змісту.

Як установив суд, що Акціонерне товариство «Укрнафта» не надало доказів своєчасного виконання цього обов`язку.

Навпаки, точні адреси та контактні дані відповідальних за приймання товару осіб було повідомлено лише 07.07.2025 після повторного звернення постачальника.

Після отримання необхідної інформації Товариство з обмеженою відповідальністю «Захист ЛТД» здійснило відвантаження товару того самого дня.

Отже, матеріали справи не підтверджують бездіяльності або недобросовісної поведінки постачальника після отримання ним усіх необхідних від покупця даних.

Натомість затримка фактичного відвантаження товару була зумовлена невиконанням Акціонерним товариством «Укрнафта» зустрічного обов`язку, прямо передбаченого договором.

За таких обставин відсутні правові підстави вважати, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Захист ЛТД» допустило прострочення виконання зобов`язання з власної вини.

Відповідно до статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Матеріалами справи підтверджено, що постачальник був готовий поставити товар, звертався до покупця щодо отримання необхідних даних і здійснив поставку без невиправданої затримки одразу після одержання точних адрес.

Тому підстави для застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Захист ЛТД» передбаченого пунктом 8.2 договору штрафу відсутні.

Крім того, пункт 8.2 договору передбачає відповідальність саме за недотримання постачальником строку поставки.

Застосування договірної відповідальності можливе за умови встановлення складу порушення, зокрема факту невиконання або неналежного виконання зобов`язання саме стороною, до якої заявлена вимога.

Оскільки невиконання зустрічного обов`язку покупцем об`єктивно перешкоджало своєчасній поставці, заявлений штраф не може бути стягнутий із постачальника.

За приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Акціонерне товариство «Укрнафта» не довело належними і допустимими доказами, що точні адреси поставки були своєчасно повідомлені постачальнику та що поставка товару 07.07.2025 відбулася внаслідок винної поведінки Товариства з обмеженою відповідальністю «Захист ЛТД».

Таким чином, первісні позовні вимоги про стягнення 142 082,64 грн штрафу є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Відтак, підстави для стягнення коштів із відповідача за первісним позовом на користь позивача за зустрічним позовом у сумі 142 082,64 грн відсутні.

Зазначені обставини сторонами у справі під час судового розгляду не заперечені.

Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення зустрічного позову, суд виходив із такого.

Відповідно до статті 691 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою в договорі.

Частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати.

Як вже зазначалось вище сторони погодили, що оплата товару здійснюється протягом 30 календарних днів із дати підписання відповідної видаткової накладної.

Судом установлено, що товар поставлено і прийнято 07.07.2025.

Доказів укладення додаткової угоди про зміну строку оплати матеріали справи не містять.

Лист Акціонерного товариства «Укрнафта» від 04.08.2025 із пропозицією змінити строк оплати є лише пропозицією внести зміни до договору та сам по собі не змінює погоджених сторонами умов.

Відповідь Товариства з обмеженою відповідальністю «Захист ЛТД», у якій воно запропонувало інший строк оплати, також не підтверджує досягнення сторонами згоди щодо зміни договору.

Відповідно до статей 651, 654 Цивільного кодексу України зміна договору допускається лише за згодою сторін та вчиняється в такій самій формі, що й договір, який змінюється, якщо інше не встановлено законом або договором.

Отже, Акціонерне товариство «Укрнафта» було зобов`язане оплатити поставлений товар у строк, установлений договором та додатками до нього.

Факт прострочення оплати підтверджується наявними в матеріалах справи документами про зарахування коштів і фактично визнається Акціонерним товариством «Укрнафта», яке не заперечує ані дат здійснення платежів, ані загальної вартості поставленого товару.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

За змістом статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у встановлений договором строк.

Отже, Акціонерне товариство «Укрнафта» допустило прострочення виконання грошового зобов`язання.

Ураховуючи прострочення виконання зобовязань за договором АТ «Укрнафта», позивачем за зустрічним позовом нараховано до стягнення суму пені у розмірі 83 073,17грн.

Відповідно до статей 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення.

Пунктом 8.7 договору визначено, що у разі несвоєчасного виконання грошових зобов`язань Покупцем, Постачальник має право нарахувати пеню в розмірі 0,1% від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення, але не більше розміру облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, яку Покупець зобов`язаний сплатити.

Позивач за зустрічним позовом нарахувало 83 073,17 грн пені з урахуванням суми заборгованості, строків прострочення та здійснених відповідачем за зустрічним позовом часткових оплат.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок суми пені із використанням інформаційно-пошукової системи «Законодавство» за вказаними договорами судом установлено, що розрахунок позивачем виконано правильно.

Контррозрахунку пені відповідачем за зустрічним позовом не надано.

Ураховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 83 073,17 грн є обґрунтованими та такими , що підлягають задоволенню.

Відповідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19, зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги (пункт 43 мотивувальної частини постанови).

Отже, у зв`язку з порушенням відповідачем за зустрічним позовом договірних зобовязань позивачем, згідно ч. 2. ст. 625 Цивільного кодексу України, нараховані три відсотка річних у розмірі 16078,67 грн та суму інфляційних втрат у розмірі 20704,35 грн.

Перевіривши із використанням інформаційно-пошукової системи «Законодавство» наданий позивачем розрахунок річних відсотків та інфляційних втрат, суд установив, що він є правильним та доведеним матеріалами справи.

Дані вимоги судом задовольняються повністю.

Контррозрахунків відповідачем за зустрічним позовом суду не надано.

Відтак, зустрічний позов підлягає задоволенню.

Щодо заяви Акціонерного товариства «Укрнафта» про зменшення неустойки.

Відповідно до частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений судом, якщо він значно перевищує розмір збитків, а також за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

За змістом статті 233 Господарського кодексу України суд має право зменшити розмір штрафних санкцій, якщо вони надмірно великі порівняно зі збитками кредитора. При цьому враховуються ступінь виконання зобов`язання боржником, майновий стан сторін, інтереси сторін та інші обставини, що заслуговують на увагу.

Зменшення розміру неустойки є правом, а не обов`язком суду.

Сторона, яка просить про зменшення неустойки, повинна довести наявність виняткових обставин, які свідчать про явну неспівмірність санкції наслідкам порушення або про те, що стягнення неустойки в повному розмірі призведе до очевидно несправедливого результату.

Акціонерне товариство «Укрнафта» обґрунтовує заяву воєнним станом, пошкодженням об`єктів критичної інфраструктури, стратегічним значенням підприємства та необхідністю спрямування коштів на відновлення виробничих активів.

Суд ураховує суспільне та стратегічне значення діяльності Акціонерного товариства «Укрнафта», а також об`єктивно складні умови здійснення господарської діяльності під час повномасштабної збройної агресії проти України.

Водночас сам факт введення воєнного стану, належність підприємства до стратегічних об`єктів або загальне посилання на пошкодження інфраструктури не звільняють сторону від виконання конкретного грошового зобов`язання та не становлять безумовної підстави для зменшення неустойки.

Акціонерне товариство «Укрнафта» не надало суду доказів, які б підтверджували його фінансовий стан у спірний період, відсутність коштів для своєчасної оплати саме цього договору, обсяг конкретних збитків від пошкодження активів, рух коштів на рахунках або інші дані, які дозволили б установити причинний зв`язок між воєнними обставинами та невиконанням спірного зобов`язання.

Лист від 04.08.2025 із пропозицією змінити строк оплати підтверджує лише намір Акціонерного товариства «Укрнафта» переглянути умови договору, але не доводить неможливості виконання чинного грошового зобов`язання.

Сторони не досягли згоди щодо зміни строку оплати, а тому Акціонерне товариство «Укрнафта» усвідомлювало обов`язок здійснити оплату в установлені договором строки.

Заявлена пеня у сумі 83073,17грн становить приблизно не більше 4 відсотків вартості поставленого товару - 2 029 752,00 грн.

Такий розмір пені не є надмірним або очевидно неспівмірним із сумою та тривалістю простроченого зобов`язання.

Оплата товару була повністю завершена лише 27.11.2025, тобто через значний період після настання встановленого договором строку.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Захист ЛТД» належним чином виконало свій основний обов`язок, поставивши товар у повному обсязі, тоді як протягом періоду прострочення було позбавлене можливості користуватися належними йому грошовими коштами.

При цьому суд враховує, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Захист ЛТД» здійснює діяльність у прифронтовому місті Запоріжжі та також працює в умовах воєнного стану.

Зменшення пені на 90 відсотків за відсутності доведених виняткових обставин фактично нівелювало б погоджену сторонами відповідальність та порушило баланс їхніх майнових інтересів.

Суд також зазначає, що передбачене частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України та статтею 233 Господарського кодексу України право суду на зменшення стосується неустойки.

Три проценти річних та інфляційні втрати, передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України, не є неустойкою, а тому не можуть бути зменшені на підставі наведених норм.

Отже, заява Акціонерного товариства «Укрнафта» про зменшення пені задоволенню не підлягає.

Посилання Акціонерного товариства «Укрнафта» у прохальній частині заяви на необхідність повної відмови у стягненні пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат не узгоджується з правовою природою заяви про зменшення неустойки та не спростовує встановленого факту прострочення грошового зобов`язання.

Відповідно до статей 73, 74, 76 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 ГПК України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи, а вірогідні докази - це ті, які на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За змістом статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд, ураховуючи встановлені фактичні обставини справи, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, повно та всебічно дослідивши обставини справи, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення первісного та зустрічного позову.

У відповідності до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до частини 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Рішення суду як найважливіший акт правосуддя має ґрунтуватись на повному з`ясуванні того, чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у справі, якими доказами вони підтверджуються та чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

У пункті 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2010 року "Справа "Серявін та інші проти України"" (заява N 4909/04) Європейський суд з прав людини наголошує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", № 37801/97, пункт 36, від 01 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", № 49684/99, пункт 30, від 27 вересня 2001 року).

З огляду на викладене, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Судові витрати.

Судовий збір на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України за первісним позовом суд залишає за позивачем.

Відповідно п. 2 ч. 1, п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Судовий збір у сумі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. покладається на відповідача за зустрічним позовом.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 11, 13, 14, 86, 129, 180, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні первісного позову Акціонерного товариства «Укрнафта» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Захист ЛТД» про стягнення 142 082,64 грн штрафу відмовити повністю.

Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Захист ЛТД» до Акціонерного товариства «Укрнафта» задовольнити повністю.

Стягнути з Акціонерного товариства «Укрнафта» (04053, м. Київ, пров. Несторівський, буд. 3-5; код ЄДРПОУ 00135390) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Захист ЛТД» (69104, м. Запоріжжя, вул. Європейська, буд. 26-А, кв. 95; код ЄДРПОУ 37221412) 83 073 (вісімдесят три тисячі сімдесят три) гривні 17 копійок пені, 16 078 (шістнадцять тисяч сімдесят вісім) гривень 67 копійок 3% річних, 20 704 (двадцять тисяч сімсот чотири) гривень 35 копійок інфляційних втрат, 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 04.08.2026.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя І.Є. Лєскіна