Decision № 138709497, 31.07.2026, Bahliskyi District Court of Dniprodzerzhynsk City

№ 207/2026/26

№ 2/207/2294/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2026 року м. Кам`янське .

Південний районний суд міста Кам`янського у складі головуючого судді Скиби С.А. , при секретареві Куцевол Л.В. , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кам`янське справу № 207/2026/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості ,

В С Т А Н О В И В

У травні 2026 року ТОВ «Укр Кредит Фінанс» звернулося до суду з позовною заявою , у якій просило стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість у розмірі 12680 гривень 00 копійок , оскільки 2 грудня 2025 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1632-2482 , підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором , згідно якого відповідач отримав кредит у розмірі 5000 гривень 00 копійок , строком на 365 днів , шляхом перерахування коштів на платіжну картку . Відповідач отримав кошти , але своїх зобов`язань за кредитним договором у повному обсязі не виконав .

Представник позивача у судове засідання не явився , письмово просив розглядати справу без його участі , заявлений позов підтримав повністю .

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не явився , письмово просив розглядати справу без його участі . У відзиві на позовну заяву заявлений позов не визнав і зазначив , що позивач посилається на те , що 2 грудня 2025 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ним було укладено електронний Договір кредитної лінії № 1632-2482 , згідно умовам якого Кредитодавець надав йому , як Позичальнику кредит у розмірі 5000 гривень 00 копійок . Вважає , що дaний кредитний договір не містить ознак Договору . Роздруківка (електронний документ) з сайту позивача належним доказом бути не може , оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони , яка може належить саме останньому , як і відсутній відповідний документ на підтвердження того , що відповідач отримував смс-повідомлення з одноразовим ідентифікатором . Заповнення позичальником відповідачем форм на сайті Товариства (мобільних застосунках) і зазначенням власної банківської картки , зареєстрованої і Особистому кабінеті є бездоказовими та нічим не підтвердженими . Зазначення у графі «Підпис споживача» у Договорі кредитної лінії та Паспорті споживчого кредиту даних про дату укладення та факт підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором є умовними та не містять фактичного та юридичного підтвердження підписання кредитного договору сторонами . У матеріалах справи відсутні належні докази перерахування кредитних коштів позичальнику , оскільки надано лише довідку про перерахування суми кредиту , але не надано доказів перерахування кредитних коштів на його рахунок . Розрахунок заборгованості є необґрунтованим , оскільки такий розрахунок є внутрішнім документом фінансової установи та не містить відомостей , що дозволили б суду перевірити , чи передавалися в дійсності кошти позичальнику у кредит . Графік платежів є умовним . З умовами кредитування його не ознайомлювали . Договір кредитної лінії № 1632-2482 не містить відомостей пpo його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором саме ним . Позивач не надав суду достатніх i допустимих доказів тoгo , що саме відповідач погодив вci істотні умови вказаного кредитного договору . Щодо ознайомлення з паспортом споживчого кредиту , то згідно з додатком до позовної заяви останній має бути підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором . Однак , підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми . Позивачем не надано суду первинних бухгалтерських документів відносно видачі кредиту та його часткового погашення , тому відсутні підстави вважати , що розмір заборгованості є правильним . Також , розмір нарахованих відсотків значно перевищує розмір заборгованості за тілом кредиту . Вважає , що позовна заява задоволенню не підлягає , оскільки позовні вимоги є необґрунтованими та недоведеними . Просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі .

Суд , вивчивши матеріали справи , вважає , що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав .

У судовому засіданні встановлено , що 2 грудня 2025 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1632-2482 ( а.с. 13 18 ) , підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором , згідно якого відповідач отримав кредит у розмірі 5000 гривень 00 копійок , строком на 365 днів , шляхом перерахування коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 ( а.с. 31 , 33 ) . Відповідач отримав кошти , але своїх зобов`язань за кредитним договором у повному обсязі не виконав .

Згідно ст. 1054 ЦК України 2003 року за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах , встановлених договором , а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти .

Кредитний договір , який було укладено з відповідачем , було підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором .

Підписанням кредитного договору відповідач підтвердив , що він ознайомлений з усіма умовами надання кредитних коштів .

Договір , укладений в електронній формі , є таким , що укладений у письмовому вигляді (ст. 205 , 207 ЦК України 2003 року) . Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 9 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 , від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 , від 7 жовтня 2020 року № 127/33824/19 .

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено , що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами , моментом його підписання є використання : електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину ; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом ; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання , іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін , у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів .

Отже , електронний підпис призначений для ідентифікації особи , яка підписує електронний документ .

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» , так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором , визначеним цим Законом .

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа .

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності , що додаються до інших електронних даних особою , яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір , та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію») .

Згідно ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя , суд захищає права , свободи та інтереси фізичних осіб , права та інтереси юридичних осіб , державні та суспільні інтереси у спосіб , визначений законом або договором .

Згідно ст. 205 ЦК України 2003 року правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі . Сторони мають право обирати форму правочину , якщо інше не встановлено законом . Правочин , для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма , вважається вчиненим , якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків .

Згідно ст. 207 ЦК України 2003 року правочин вважається таким , що вчинений у письмовій формі , якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних) , у листах , телеграмах , якими обмінялися сторони . Правочин вважається таким , що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного , електронного або іншого технічного засобу зв`язку . Правочин вважається таким , що вчинений у письмовій формі , якщо він підписаний його стороною (сторонами) . Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного , електронного або іншого копіювання , електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках , встановлених законом , іншими актами цивільного законодавства , або за письмовою згодою сторін , у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів .

Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованість ОСОБА_1 за Договором про відкриття кредитної лінії № 1632-2482 від 2 грудня 2025 року складає 12680 гривень 00 копійок , з яких : заборгованість за кредитом у розмірі 5000 гривень 00 копійок , заборгованість за процентами у розмірі 4430 гривень 00 копійок , заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України у розмірі 2500 гривень 00 копійок , заборгованість по комісії у розмірі 750 гривень 00 копійок ( а.с. 34 35 ) .

Відповідно до позиції Верховного Суду , котра міститься у постанові Верховного Суду від 14 липня 2020 року по справі № 367/4970/13-ц , провадження № 61-19992св заперечуючи розмір кредитної заборгованості , розрахований банком , боржник та його представник не надали до суду докази , які б спростовували як факт надання кредиту у розмірі , визначеним кредитним договором так і розмір боргу , що є процесуальним обов`язком боржника .

Згідно з правовою позицією Верховного Суду , викладеній у постанові від 8 липня 2020 року по справі № 464/4985/15-ц , провадження № 61-43538св18 , твердження заявника про те , що позивач не надав належних доказів на підтвердження розміру заборгованості за кредитним договором є неспроможними , оскільки в матеріалах справи , серед інших письмових доказів , наявний розширений розрахунок заборгованості . Доказів , які б спростовували правильність наданого банком розрахунку заборгованості за кредитним договором , боржником не надано . У позиції Верховного Суду , викладеній у постанові Верховного Суду від 2 липня 2020 року по справі № 753/16745/15-ц , провадження № 61-40036св18 , Верховним Судом було підтримано позицію суду апеляційної інстанції , про те що розрахунок заборгованості узгоджується зі змістом договору та є належним доказом .

Згідно ст. 611 ЦК України 2003 року у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки , встановлені договором або законом , зокрема : припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання , якщо це встановлено договором або законом , або розірвання договору ; зміна умов зобов`язання ; сплата неустойки тощо .

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України 2003 року боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання .

Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України 2003 року зміст договору становлять умови (пункти) , визначені на розсуд сторін і погоджені ними , та умови , які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства .

Згідно ст. 629 ЦК України 2003 року договір є обов`язковим для виконання сторонами .

Згідно ч. 1 ст. 638 ЦК України 2003 року договір є укладеним , якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору . Істотними умовами договору є умови про предмет договору , умови , що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду , а також усі ті умови , щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди .

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України 2003 року зобов`язанням є правовідношення , в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку .

Згідно ст. 526 ЦК України 2003 року зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться .

Згідно ст. 599 ЦК України 2003 року зобов`язання припиняється виконанням , проведеним належним чином .

Згідно ст. 11 ЦК України 2003 року цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб , що передбачені актами цивільного законодавства , а також із дій осіб , що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки . Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків , зокрема , є : договори та інші правочини .

Згідно п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України , у період дії в Україні воєнного , надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором , відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем) , позичальник звільняється від відповідальності , визначеної статтею 625 цього Кодексу , а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу , пені) за таке прострочення . Установити , що неустойка (штраф , пеня) та інші платежі , сплата яких передбачена відповідними договорами , нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання , часткове виконання) за такими договорами , підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) .

Тобто в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного , надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування , до позичальника застосовуються особливі наслідки звільнення від сплати неустойки (штрафу , пені) за прострочення виконання (невиконання , часткового виконання) кредитних зобов`язань , позичальник звільняється від відповідальності , визначеної статтею 625 цього Кодексу .

Аналогічний правовий висновок , щодо аналізу п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України , викладений у постанові Верховного Суду від 12 червня 2024 року у справі № 910/10901/23 , який відповідно до положень ч. 4 ст. 263 ЦПК України , судом застосовується під час ухвалення судового рішення у подібній справі .

Згідно правового висновку , що викладений у постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23) , дія п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України розповсюджується на кредитний договір .

Так , основним регулятором договірних відносин є Цивільний кодекс України, а не окремі закони , що вбачається з аналізу висновків постанови Верховного Суду України від 10 жовтня 2018 року у справі № 362/2159/15-ц .

З розрахунку заборгованості за Договором про відкриття кредитної лінії № 1632-2482 від 2 грудня 2025 року вбачається , що ОСОБА_1 була нарахована заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України у розмірі 2500 гривень 00 копійок після 2 грудня 2025 року , тому не підлягає стягненню заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України у розмірі 2500 гривень 00 копійок , оскільки згідно п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України позичальники , у період воєнного стану , позичальник звільняється від відповідальності , визначеної статтею 625 цього Кодексу , звільняється від сплати неустойки (штрафу , пені) за прострочення виконання (невиконання , часткового виконання) , у тому числі , і в кредитних зобов`язаннях .

Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані , на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів) , що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи , та інших обставин , які мають значення для вирішення справи .

У своєму відзиві відповідач ОСОБА_1 посилається на те , що він не отримував кредитні кошти і не укладав кредитний договір . Проте позиція відповідача суперечить інформації , яка є наявною в матеріалах позову , оскільки в матеріалах справи містяться документи , які підтверджують перерахування грошових коштів на картковий рахунок відповідача , а саме : довідка ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про перерахування суми кредиту № 1632-2482 від 2 грудня 2025 року у розмірі 5000 гривень на платіжну картку № НОМЕР_1 ( а.с. 33 ) , та інформація ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий Дім» за вих. № 201868-1719199047-17032026 від 17 березня 2026 року про підтвердження успішної оплати , а саме : платник : ТОВ «Укр Кредит Фінанс» ; призначення платежу : «видача кредитних коштів за договором № 1632-2482 від 2 грудня 2025 року , ОСОБА_1 ; ІПН НОМЕР_2 . Транзакція № 1719199047 , сума - 5000 гривень 00 копійок , дата виконання платіжної операції 2 грудня 2025 року , номер замовлення 988b0b68-a650-4ac6-aa32-e66d2a353355 , номер картки НОМЕР_3 , статус виконано ( а.с. 31 ) .

За таких обставин суд вважає кредитний договір між позивачем та відповідачем укладеним .

Посилання відповідача ОСОБА_1 на те , що він не укладав Договір про відкриття кредитної лінії № 1632-2482 від 2 грудня 2025 року та не підписував його , не може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог , оскільки це не знайшло свого підтвердження матеріалами справи .

За встановлених обставин , суд вважає , що відповідачем ОСОБА_1 не доведено порушення його прав з боку позивача ТОВ «Укр Кредит Фінанс» , судом не встановлено правових підстав для відмови у задоволенні позову з підстав , заявлених відповідачем .

Таким чином , відповідачем ОСОБА_1 не надано належних та достатніх доказів , які б свідчили про недобросовісність банківської установи при укладенні кредитного договору , невідповідності змісту правочину цивільному законодавству , також не надано суду доказів вчинення щодо нього обману та тиску . Доводи відповідача про те , що доказів підписання ним кредитного договору за допомогою електронного підпису не існує , суд вважає безпідставними .

Відповідач ОСОБА_1 підписав Договір про відкриття кредитної лінії № 1632-2482 від 2 грудня 2025 року . Отже , відповідач був обізнаним з умовами договору до його підписання і не може посилатися на свою необізнаність та спонукання з боку первісного кредитора до підписання Договору на невигідних для себе умовах, тому суд не вбачає підстав для відмови у задоволенні позовної вимоги про стягнення нарахованих відсотків та комісій , оскільки позивачем були нараховані відсотки та комісія згідно умов кредитного договору .

Укладений між сторонами кредитний договір , підписаний сторонами , містить строк повернення . Враховуючи , що фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку позивачу не повернуті , а також вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України 2003 року , згідно якої , якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги , кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час , що свідчить про порушення його прав , тому позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів .

В обґрунтування суми заборгованості за кредитним договором позивачем надано розрахунок заборгованості , з якого вбачається , що у період дії кредитного договору відповідач свої зобов`язання порушив , внаслідок чого у нього утворилася заборгованість .

Доказів , які б спростовували правильність наданих позивачем розрахунків заборгованості за кредитним договором , відповідачем не надано . Заперечення щодо правильності розрахунків відповідачем обґрунтовані не були , свого розрахунку стороною відповідача суду не надано .

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень , крім випадків , встановлених цим Кодексом . Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи . Суд не може збирати докази , що стосуються предмета спору , з власної ініціативи , крім витребування доказів судом у випадку , коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів , а також інших випадків , передбачених цим Кодексом .

Таким чином , стягненню підлягає заборгованість у розмірі 10180 гривень 00 копійок , з яких : заборгованість за кредитом у розмірі 5000 гривень 00 копійок , заборгованість за процентами у розмірі 4430 гривень 00 копійок , заборгованість по комісії у розмірі 750 гривень 00 копійок , оскільки відповідач отримав кредит та користувався кредитними коштами .

При розподілі судових витрат суд враховує , що позов задоволено частково , тому судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволених позовних вимог .

Керуючись ст. 525 , 526 , 530 , 610 612 , 1054 ЦК України 2003 року , ст. 10 , 19 , 81 ЦПК України , суд

В И Р І Ш И В

Заявлений позов задовольнити частково .

Стягнути з ОСОБА_1 , місце проживання : АДРЕСА_1 , номер облікової картки платника податків : НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» , місцезнаходження : м. Київ , бульвар Лесі Українки , 26 , офіс 407 , ідентифікаційний код юридичної особи : 38548598 , заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії № 1632-2482 від 2 грудня 2025 року у розмірі 10180 гривень 00 копійок , з яких : заборгованість за кредитом у розмірі 5000 гривень 00 копійок , заборгованість за процентами у розмірі 4430 гривень 00 копійок , заборгованість по комісії у розмірі 750 гривень 00 копійок , судові витрати у сумі 2137 гривень 48 копійок .

У задоволенні іншої частини позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» відмовити .

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

Суддя С.А. Скиба