Decision № 138654083, 15.06.2026, Ternopil City and District Court of Ternopil Oblast

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.06.2026 Справа №607/5970/26 Провадження №2/607/4026/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

у складі головуючого судді Грицай К.М.,

за участю секретаря судового засідання Кійко С.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі - ТОВ «ФК «Кредит-Капітал») звернувся в суд із позовом до відповідача ОСОБА_1 та просить стягнути заборгованість за Кредитним договором №08232-06/2023 від 06.06.2023 в розмірі 23000,00 грн.

В обґрунтування позову покликається на те, що 06.06.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «АВАНС КРЕДИТ» (далі - первісний кредитор ТОВ «АВАНС КРЕДИТ») та ОСОБА_1 уклали Договір про про надання фінансового кредиту №08232-06/2023, згідно умов якого відповідач отримав кредит 4000 грн, ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» умови Кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит, однак відповідач не виконав умов Кредитного договору. 12.12.2023 ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ТОВ ФК «Кредит-Капітал» уклали Договір факторингу №12122023, відповідно до умов якого ТОВ ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги, в тому числі і до ОСОБА_1 за кредитним договором №08232-06/2023 від 06.06.2023 на суму заборгованості, яка становить 23000,00 грн, з яких: 4000,00 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 19000,00 грн - прострочена заборгованість за сумою процентів.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30.03.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження із викликом сторін. Крім того, за клопотанням позивача були витребувані докази в АТ «Універсал Банк», які надійшли до суду 04.05.2026.

У судове засідання представник позивача не з`явився, однак подав до суду клопотання про розгляд справи у його відсутності, позов підтримує та проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, не повідомивши суду про причини своєї неявки, повідомлявся про дату, час та місце судового засідання, відзиву не подав, тому суд постановив проводити заочний розгляд справи із ухваленням заочного рішення.

У зв`язку з неявкою учасників справи, відповідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ч.1 ст. 244 ЦПК України ухвалення судового рішення було відкладене до 15.06.2026.

Дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, суд встановив такі обставини.

Первісний кредитор ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 06.06.2023 уклали Договір про надання фінансового кредиту № 08232-06/2023, відповідно до умов якого відповідачу було надано грошові кошти (далі - кредит) у розмірі 4000,00 грн., який зобов`язався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом на умовах та в терміни, що визначений Договором. (п.1.1). Строк кредиту визначений у 360 днів з 06.06.2023(дата надання кредиту), 30.05.2024 - дата погашення кредиту (п.1.2.). Процентна ставка фіксована (п.1.4). Процентна ставка становить 2,50 % в день та застосовується в межах строку кредиту.( п.1.4.1.), сплата процентів кожні 25 днів згідно Графіку платежів. Кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням реквізитів платіжної картки НОМЕР_2 (п.1.6.).

Паспорт споживчого кредиту, заявка-анкета на отримання кредиту, Договір про надання фінансового кредиту було підписано ОСОБА_1 , який ідентифікований ТОВ «АВАНС КРЕДИТ», шляхом підписання позичальником із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором: одноразовий ідентифікатор W0423, який був надісланий на номер телефону НОМЕР_1 , час укладення договору 06.06.2023 о 14:26.

Відповідно до листа ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 30.06.2025, товариство повідомило, що на підставі договору про переказ коштів з ТОВ «АВАНС КРЕДИТ», успішно перераховано кошти платіжну картку клієнта: 06.06.2023 14:30 на суму 4000,00 грн, маска картки НОМЕР_2 , номер трансакції в системі iPay - 247979813, призначення платежу: зарахування 4000 грн на карту.

Отримання ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 4000,00 грн, що підтверджується також довідкою АТ «Універсал Банк» від 24.04.2026 про перерахування 06.06.2023 коштів на емітовану на ім`я ОСОБА_1 платіжну картку № НОМЕР_2 , які були перераховані на відповідний рахунок власника даної банківської картки.

Як убачається із додатку №1 до договору, який є графіком платежів, зазначено дату платежу 30.05.2024 та суму до сплати - 40000,00 грн.

Із розрахунку заборгованості за Кредитним договором №08232-06/2023 від 13.02.2024, виконаним первісним кредитором, випливає, що станом на 12.12.2023 заборгованість не погашена та становить прострочена сума кредиту - 4000,00 грн; прострочені проценти - 19000,00 грн.

12.12.2023 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» направило відповідачу повідомлення про відступлення права вимоги.

ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» 12.12.2023 уклали договір про відступлення прав вимоги №12122023, відповідно до умов якого ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» відступає (передає) ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за плату, а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» приймає належні ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами (Портфель заборгованості) ( п.п. 1.1 п. 1).

Права вимоги переходять до фактора з моменту набрання чинності даним договром, після чого новий кредитор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості (пп. 1.4. Договору).

Відповідно до п.7.1 Договору фактор сплачує клієнту суму фінансування 2484014,09 грн. фактор здійснює оплату протягом 3 робочих днів від дати підписання цього договору сторонами.

Згідно з копією платіжної інструкції №73644 від 12.12.2023 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» сплатило ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» грошові кошти в сумі 2484014,09 грн за відступлення права вимоги згідно з даним договором факторингу.

Як вбачається з копії Акту приймання-передачі Реєстру Боржників від 12.12.2023 до Договору факторингу, кредитор ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» передав, а новий кредитор ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» прийняв Реєстр Боржників Кредитора від 12.12.2023, складений за формою згідно з Додатком № 1 до Договору.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», зокрема, перейшло право вимоги за договором про споживчий кредит №08232-06/2023 від 06.06.2023, позичальником за яким є ОСОБА_1 , сума виданого кредиту 4000,00 грн, сума основного боргу за кредитом 4000,00 грн., сума заборгованості по відсотках 19000,00 грн.

Досудовою вимогою від 12.03.2026 позивач повідомив відповідача про відступлення права вимоги та направив вимогу про негайну сплату боргу в сумі 23000,00 грн.

Згідно із ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Враховуючи приписи статей 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Верховний Суд в постанові від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 підтвердив висновок щодо застосування норм права, що належними та допустимими доказами укладання між сторонами договору про надання фінансового кредиту є його підписання особою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, оскільки без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс- повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.

Положеннями частини 1 статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ч. 2 ст.1056-1 ЦК України).

Згідно змісту ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення, що регулюють договір позики (ст.ст. 1046-1053), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст.1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

В силу ч. 2 ст. 1046 ЦК України, договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За приписами частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Положеннями ч. 1 ст. 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Разом із тим, згідно із нормою ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

В силу приписів ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну особу від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ч. 1. ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно із ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 516 ЦК України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Виходячи із принципу змагальності сторін, у спорі про стягнення кредитної заборгованості на позивача покладається тягар доведення надання позичальнику кредитних коштів та порушення боржником своїх зобов`язань щодо повернення кредиту, а на відповідача відповідно лежить тягар доведення відсутності у нього заборгованості (висновки ВС у постанові від 23 вересня 2019 року у справі № 910/10254/18 та у постанові ВС від 30 серпня 2023 року у справі № 753/20537/18).

Так, судом встановлено, що ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 уклали договір про споживчий кредит, факт перерахунку коштів на виконання кредитного договору підтверджено дослідженими доказами та не оспорювалось відповідачем. Крім того, суд встановив, що станом на день подання позову заборгованість по сплаті кредиту відповідача становить 23000,00 грн.

Оскільки позивачем доведено, а відповідачем не спростовано розмір заборгованості 23000,00 грн., з яких: 400,00 грн - сума простроченої заборгованості за кредитом; 19000,00 грн - сума простроченої заборгованості за процентами, які нараховані в межах строку кредитування, а також зважаючи на те, що право вимоги за вищенаведеним споживчим кредитом перейшло до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», що підтверджується договором факторингу, актом приймання передачі, платіжним дорученням та витягом із реєстру боржників, тому, позов в цій частині підлягає до задоволення.

Щодо вирішення питання судових витрат позивача суд зазначає наступне.

Позивачем понесені судові витрати у розмірі 2662,40 грн зі сплати судового збору.

Крім того, позивач просить відшкодувати витрати на правову допомогу у розмірі 8000 грн, що підтверджуються договором про надання правової допомоги із АО «Апологет» від 01.07.2025.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

У ч. 1 ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що видами адвокатської діяльності, серед іншого, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Згідно з п.1 ч. 2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 3 статті 141 ЦПК України визначено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Згідно додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 по справі №755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19), при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, визначеними частинами третьою - п`ятою, дев`ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами третьою - п`ятою, дев`ятою статті 141 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні здійснених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення (відповідна правова позиція викладена у Постановах ВС від 18.03.2021 у справі № 910/15621/19 та від 28.04.2021 у справі №910/12591/18).

Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268). Крім того, у рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Встановлено, що Адвокатське об`єднання «Апологет» (далі адвокатське об`єднання, адвокат) і позивач ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (далі клієнт) уклали договір про надання правничої допомоги № 0107 від 01.07.2025, відповідно до п. 1.1, 1.3 якого клієнт замовляє, приймає та оплачує, а адвокатське об`єднання надає послуги правової (правничої) допомоги адвокатського захисту, представництва клієнта у всіх судах загальної юрисдикції з наданням прав, передбачених п.1.2 договору для комплексного супроводу судових справ із стягнення заборгованості за кредитними договорами, право вимоги щодо якої належить клієнту. Сума наданих послуг відповідно до договору складає 8000,00 грн, яку клієнт зобов`язаний перерахувати протягом 1 року.

Згідно акту наданих послуг від 09.03.2026 №46 та детального опису наданих послуг Адвокатське об`єднання «Апологет» надало детальний опис наданих послуг у справі, а саме: 1. Усна консультація клієнта 0:30 хв. 2. Ознайомлення з матеріалами кредитної справи 2 год. 3. Погодження правової позиції клієнта у справі 0,30 год. 4. Складення позовної заяви з урахуванням правової позиції клієнта 3 год. 30 хв. Усього 6 год. 30 хв.

Суд дійшов висновку, що розмір заявленої позивачем суми витрат на правничу допомогу є необґрунтованими та непропорційними до предмета спору з урахуванням ціни позову. Так, перелічені в детальному описі до акту види послуги за своєю суттю охоплюється таким видом правничої допомоги, як «складання позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором» та не вимагали від адвоката витрат часу у зазначеному ним обсязі, тому заявлена до відшкодування сума та витрачений час на складання позовної заяви 6 годин 30 хвилин очевидно не відповідає критеріям обґрунтованості та розумної необхідності.

При цьому, суд також виходить з того, що розглянута судом справа не має значної складності, є типовою, розглядалась у порядку спрощеного позовного провадження без участі представника позивача, який подав до суду відповідну заяву, ціна позову є незначною, в той час як сума послуг правничої допомоги становить більше третини ціни позову.

На підставі наведеного, суд доходить висновку, що необхідними і розумними витратами на правничу допомогу є витрати на суму 4000,00 грн.

Також у силу вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути 2662,40 грн сплаченого судового збору.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 84, 133, 137, 141, 175, 258, 259, 263-265, 273, 280-282, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 ; адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, IBAN: НОМЕР_5 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», місце реєстрації: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, 4-ий поверх) суму заборгованості за Кредитним договором №08232-06/2023 від 06.06.2023 року в загальному розмірі 23 000,00 грн. (двадцять три тисячі гривень 00 коп.), яка складається з: заборгованості за тілом кредиту - 4 000,00 грн; заборгованості за процентами - 19 000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236) суму сплаченого судового збору в розмірі 2 662,40 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 коп.) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000 грн. (чотири тисячі) гривень 00 коп.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду відповідачем подається протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення до Тернопільського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду учасниками справи подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений та підписаний судом 22.06.2026.

Головуючий суддяК. М. Грицай