Court ruling № 138625367, 30.07.2026, Sykhivskyi District Court of Lviv City

Справа №464/506/23

пр № 6/464/204/26

У Х В А Л А

30 липня 2026 року м.Львів

Суддя Сихівського районного суду м.Львова Тімченко О.В., розглянувши цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» про заміну сторони виконавчого провадження,

у с т а н о в и л а:

ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» у письмовій формі засобами поштового зв`язку звернулося до Сихівського районного суду м.Львова суду з заявою про заміну стягувача у виконавчому провадженні № 72045871 з Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» на ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС»» як правонаступника.

У порядку ч.2 ст.183 ЦПК України до даної заяви на стадії виконання судового рішення додано доказ надіслання такої іншим учасникам справи.

Як регламентовано ст.442 ЦПК України суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Заявник просить слухати заяву у відсутності їх представника.

Боржнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення направлено судову повістку за наявним у справі місцем проживання. У зв`язку із проставленням у поштовому повідомленні відмітки «адресат відсутній за вказаною адресою» боржник у порядку ч.8 ст.128 ЦПК України вважається таким, якому вручена судова повістка.

У порядку ч.4 ст.263 ЦПК України при застосуванні норм права суд ураховує висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 10 травня 2023 року у справі № 755/17944/18, від 01 грудня 2023 року у справі № 591/4832/22, довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки з підстав «адресат відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням учасника справи, зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Заявник, стягувач АТ «ТАСКОМБАНК» та приватний виконавець Михайловський С.В. отримали судові повістки в електронному кабінеті, про що свідчать довідки про доставку електронного документа.

З огляду, що особи, які беруть участь у справі, з дотриманням вимог цивільного процесуального законодавства повідомлялися про розгляд заяви, у судове засідання не з`явилися, що не перешкоджає вирішенню питання про заміну сторони у виконавчому провадженні.

У зв`язку з неявкою в судове засідання 27 липня 2026 року всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалося на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України.

Суд, вирішуючи питання про заміну стягувача у виконавчому провадженні, установив наступне.

У ст.129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання.

Відповідно до ст.18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

У ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» закріплено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч.5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження», якою визначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду з заявою про заміну сторони її правонаступником.

За положеннями ст.442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст.515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст.514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За сформованою позицією Верховного Суду у постанові від 05 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14-ц (підлягає урахуванню у порядку ч.4 ст.263 ЦПК України при застосуванні норм права) тлумачення ч.1 ст.512 ЦК України дає підстави для висновку, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договорів факторингу (глава 73 ЦК України), купівлі-продажу чи міни (ч.3 ст.656 ЦК України).

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ст.1077 ЦК України).

У силу ст.204 ЦК України такі правочин є правомірним, адже його недійсність прямо не встановлена законом та докази визнання судом недійсним відсутні (правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1383/2010, що у порядку ч.4 ст.263 ЦПК України при застосуванні норми права).

Рішенням Сихівського районного суду м.Львова від 11 квітня 2023 року по справі № 464/506/23, яке набрало законної сили, ухвалено стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» (код за ЄДРПОУ 09806443) заборгованість за кредитним договором № 7353562390 від 04 лютого 2019 року в сумі 129 614,96 грн, у тому числі: заборгованість по тілу кредиту (у тому числі прострочена) - 58 476,16 грн; заборгованість за річними процентами (в т.ч. прострочена) 10,06 грн; заборгованість по комісії 71 128,74 грн, а також 2684 грн судового збору.

На виконання рішення 16 травня 2023 року судом видано виконавчий лист, що перебуває на примусовому виконанні приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Михайловського С.В., виконавче провадження № 72045871 відрите постановою від 27 червня 2023 року.

На підставі договору факторингу № НІ/11/31-Ф від 23 грудня 2025 року з додатком реєстром боржників (витягом), укладеним між ПАТ «ІДЕЯ БАНК» (клієнт) та ТзОВ «ФАКТОРИНГОВА КМПАНІЯ «РАНТЬЄ» (фактор), останнє набуло право вимоги за кредитним договором боржника.

Надалі на підставі договору факторингу № 28/02-1 від 28 лютого 2017 року з додатком - реєстром прав вимоги (витягом), платіжною інструкцією з оплати за договором факторингу, укладеним між АТ «ТАСКОМБАНК» (клієнт) та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» (фактор), останнє набуло право вимоги за кредитним договором боржника.

Оскільки на підставі договору факторингу відбулось передання прав кредитора у наведеному вище зобов`язанні, а тому до нового кредитора перейшли права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Вимоги заяви в порядку ст.ст.12, 13, 81 ЦПК України підтверджено та доведено достатніми та належними доказами, достовірність яких не оспорюється.

Боржник знехтував своїми процесуальними правами, позицію стосовно заміни сторони виконавчого провадження не висловив, жодних доводів у спростування заяви не наведено та доказів, які б досліджувалися судом, не надав.

Згідно із вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

З урахуванням встановлених обставин звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає змісту вищенаведеним нормам закону, а тому слід замінити сторону у виконавчому провадженні, задоволивши подану заяву. Відомості та докази, які б спростували даний висновок суду, відсутні.

Керуючись ст.ст.258-260, 442 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и л а :

Задоволити заяву.

Замінити сторону стягувача Акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК» (код за ЄДРПОУ 09806443) у виконавчому провадженні № 72045871 на Товариство з обмеженою відповідальності «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 40340222) як правонаступника.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом 15 днів згідно з вимогами ст.ст.351-356 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.

Повна ухвала складена та підписана 30 липня 2026 року, що є датою її постановлення за відсутності учасників справи, як це передбачено ч.5 ст.268 ЦПК України.

Суддя Олена ТІМЧЕНКО