Decision № 138615913, 30.07.2026, Sviatoshynskyi District Court of Kyiv City

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/28618/25

пр. № 2/759/4503/26

30 липня 2026 року Святошинський районний суд м. Києва у складі:головуючого судді Ключник А.С., а участю секретаря судового засідання Валинкевич В.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 31 березня 2017 року між АТ «Альфа-Банк» та відповідачем шляхом акцепту банком пропозиції клієнта було укладено угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії.

За умовами договору відповідачу було встановлено кредитний ліміт у розмірі до 200 000 грн із процентною ставкою 35,99 % річних. Тип процентної ставки - фіксована. Мінімальний обов`язковий платіж визначено у розмірі 7 % від загальної суми заборгованості, але не менше 50 грн.

Позивач зазначає, що банк належним чином виконав свої зобов`язання, відкривши відповідачу кредитну лінію та надавши можливість користуватися кредитними коштами, що підтверджується випискою по картковому рахунку.

Разом із тим відповідач належним чином умови договору не виконував, внаслідок чого станом на 23 лютого 2021 року утворилась заборгованість у сумі 27 320,93 грн.

22 лютого 2021 року між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «ФК «Форт» укладено договір факторингу, за яким право вимоги до відповідача перейшло до ТОВ «ФК «Форт».

23 лютого 2021 року між ТОВ «ФК «Форт» та ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» укладено договір факторингу, відповідно до якого право вимоги за спірним кредитним договором перейшло до позивача.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 27 320,93 грн, судовий збір у сумі 3 028 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9 200 грн.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 04 грудня 2025 року відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. (а.с. 44)

Копію ухвали про відкриття провадження та копію позовної заяви з доданими документами було направлено відповідачу за адресою її зареєстрованого місця проживання. (а.с.47)

Поштове відправлення повернулося до суду з відміткою оператора поштового зв`язку «за закінченням терміну зберігання».

Відзив на позовну заяву до суду не надходив.

Відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, а кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Судом встановлено, що 31 березня 2017 року між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 було укладено угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії шляхом приєднання відповідача до умов публічної пропозиції банку.

Із наданих позивачем документів убачається, що відповідач підписала анкету-заяву, погодилася з умовами кредитування, які визначали істотні умови договору, зокрема розмір кредитного ліміту, процентної ставки, порядок користування кредитними коштами, строки та порядок повернення кредиту.

На виконання умов договору банк відкрив відповідачу картковий рахунок, встановив кредитний ліміт та надав можливість користуватися кредитними коштами, що підтверджується випискою по рахунку. Факт отримання відповідачем кредитних коштів та користування ними матеріалами справи підтверджений, а доказів протилежного суду не надано.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом статей 627, 628 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першою статті 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальнику у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник - повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статей 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, воно підлягає виконанню саме у цей строк.

За змістом статті 610 ЦК України невиконання або неналежне виконання зобов`язання є його порушенням.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач після отримання кредитних коштів свої зобов`язання щодо їх повернення та сплати процентів належним чином не виконувала, у зв`язку із чим станом на 23 лютого 2021 року утворилася заборгованість у розмірі 27 320,93 грн.

На підтвердження заявлених вимог позивачем надано розрахунок заборгованості, виписку по рахунку, копію кредитної документації, а також документи, що підтверджують перехід права вимоги.

Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок відступлення права вимоги.

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Судом встановлено, що 22 лютого 2021 року між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «ФК «Форт» укладено договір факторингу, за умовами якого право вимоги за спірним кредитним договором перейшло до ТОВ «ФК «Форт».

23 лютого 2021 року між ТОВ «ФК «Форт» та ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» укладено договір факторингу, відповідно до умов якого право вимоги до відповідача перейшло до позивача.

Надані позивачем копії договорів факторингу, витягів із реєстрів боржників та додатків до них підтверджують набуття ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» статусу нового кредитора у спірному зобов`язанні.

Будь-яких доказів, які б спростовували наявність заборгованості або підтверджували її погашення повністю чи частково, відповідач суду не надала.

Сам по собі факт повернення поштової кореспонденції до суду із відміткою «за закінченням терміну зберігання» не свідчить про неналежне повідомлення відповідача, оскільки судом було здійснено направлення процесуальних документів за адресою зареєстрованого місця проживання відповідача відповідно до вимог ЦПК України.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позивачем належними та допустимими доказами підтверджено факт укладення кредитного договору, отримання відповідачем кредитних коштів, набуття позивачем права вимоги та наявність у відповідача заборгованості у заявленому розмірі 27 320,93 грн, а тому вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Разом із позовом позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у сумі 9 200 грн.

На підтвердження понесених витрат позивачем надано договір про надання правничої допомоги, додаткову угоду, акт приймання-передачі наданих послуг та документи про оплату.

Відповідно до частин першої, третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із частинами третьою, четвертою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу учасник справи подає детальний опис робіт, виконаних адвокатом, а розмір таких витрат має бути співмірним зі складністю справи, обсягом виконаних робіт, витраченим часом, ціною позову та значенням справи для сторін.

За змістом частини восьмої статті 141 ЦПК України суд оцінює обґрунтованість та співмірність заявлених до стягнення витрат.

Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц зазначила, що при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд повинен виходити з критеріїв реальності, необхідності та розумності таких витрат, а також оцінювати їх співмірність зі складністю справи, обсягом виконаної адвокатом роботи, часом, витраченим на виконання відповідних робіт, ціною позову та значенням справи для сторін.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 зроблено висновок, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо встановить, що їх розмір є неспівмірним із критеріями, визначеними процесуальним законом, та не відповідає принципам справедливості й пропорційності.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19, у якій зазначено, що саме на суд покладено обов`язок перевірити не лише факт понесення витрат, а й їх розумність, необхідність та співмірність конкретним обставинам справи.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 зазначено, що навіть за наявності договору про надання правничої допомоги, акта виконаних робіт та документів про оплату суд не позбавлений права оцінити співмірність заявленої до стягнення суми витрат із урахуванням характеру спору, складності справи, обсягу виконаної роботи та принципу розумності.

Велика Палата Верховного Суду у своїх правових висновках неодноразово зазначала, що при вирішенні питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд не пов`язаний розміром гонорару, визначеним сторонами договору про надання правничої допомоги, а повинен перевірити реальність, необхідність та розумність таких витрат, а також їх співмірність зі складністю конкретної справи.

Оцінюючи заявлені позивачем до стягнення витрати, суд враховує, що дана справа є справою незначної складності, розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, не потребувала участі представника позивача у судових засіданнях, подання додаткових процесуальних документів, витребування доказів чи здійснення інших процесуальних дій, які б свідчили про значний обсяг виконаної адвокатом роботи.

Предмет спору є типовим для категорії справ про стягнення заборгованості за кредитним договором після відступлення права вимоги за договором факторингу, а позовна заява має стандартний характер та не містить складної правової аргументації.

Заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 9 200 грн є неспівмірним із ціною позову, складністю справи, обсягом фактично виконаної представником роботи та принципом розумності судових витрат.

Враховуючи наведене, керуючись принципами справедливості, розумності та пропорційності, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають стягненню з відповідача, до 3 000 грн, оскільки саме такий розмір є достатнім, співмірним характеру спору та відповідає критеріям реальності й необхідності понесених витрат.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню: у частині стягнення заборгованості та судового збору - у повному обсязі, а в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу - частково, у розмірі 3 000 грн.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 259, 263-265, 274, 279 ЦПК України, статтями 509, 512, 514, 516, 526, 530, 610, 611, 625, 626, 627, 628, 634, 1048, 1049, 1054 ЦК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» (код ЄДРПОУ 40340222, місцезнаходження: 03035, м. Київ, пл. Солом`янська, буд. 2) заборгованість за кредитним договором від 31 березня 2017 року у розмірі 27 320 (двадцять сім тисяч триста двадцять) гривень 93 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» судовий збір у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Дата складення повного судового рішення 30.07.2026 року.

Суддя: Ключник А.С.

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» (код ЄДРПОУ 40340222, місцезнаходження: 03035, м. Київ, пл. Солом`янська, буд. 2).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ).