Decision № 138614413, 30.07.2026, Zakarpattia District Administrative Court

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

30 липня 2026 року м. Ужгород№ 260/1075/26 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Плеханова З.Б. розглянувши у письмовому проваджені адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання бездіяльністю протиправною і зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання бездіяльністю протиправною і зобов`язання вчинити дії, яким просить:

- Визнати протиправним та скасувати рішення №1287884881-2025-2 Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, Код ЄДРПОУ 20453063.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, ЄДРПОУ 20453063, поновити ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , допомогу на виплату щомісячної адресної допомоги для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за заявою від 17.07.2025 року та здійснити їй виплату у строки та розмірі, визначені Порядком надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 332, з моменту зупинення( з червня 2025 р.).

- Звільнити позивача від сплати суд.збору, оскільки позивач опинився у скрутному матеріальному становищі: у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, позивач виїхала із м.Запоріжжя. Допомога на проживання для ВПО, яка витрачалось на зйом житла не виплачується з червня 2025 р.. Відомості про доходи надаються. На сьогоднішній день позивач не має коштів для сплати навіть мінімального судового збору.

- Витребувати у відповідача копію рішення №1287884881-2025-2 про відмову у виплаті допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , заяву від 17.07.2025 року., копію особової справи.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 04.06.2022 року позивач ОСОБА_1 має статус внутрішньо переміщеної особи, яка перемістилась із м. Запоріжжя. Починаючи з 2022 року по квітень 2025 року позивач отримував грошову допомогу на проживання на себе у розмірі 2000 грн та на неповнолітню дитину у розмірі 3000 грн.

В квітні 2025 р. виплата не прийшла. Позивач оновила данні в ЦНАПі і у травні отримала заборгованість за квітень та травневу виплату у розмірі 10 000 грн.( на позивача 4000 грн та на доньку 6000 грн), про що свідчить повідомлення та виписка із відомостей про доходи. Донці в травні 2025 р. виконалось 18 років, тому з червня позивач повинна була отримати грошову допомогу на проживання в меншому розмірі. Протягом червня 2025 р. грошова допомога за червень не прийшла.

Позивач 17.07.2025 року звернулась до відповідача для оновлення документів тільки на своє ім`я. Протягом серпня та вересня позивача інформували, що документи знаходяться на опрацюванні, про що свідчить відповідь ПФУ від 08.09.2025 р.

Позивач неодноразово зверталась із заявою до УПФУ щодо надання роз`яснень та повного тексту рішення: заява від 06.11.2025 р., від 05.12.2025 р., від 14.01.2026 р. У січні позивач отримав відповідь, лист від 13.01.2026 р., в якому вказано, що позивачу відмовлено в подовженні допомоги на проживання ВПО.

Позивач, вважаючи протиправним припинення виплати допомоги на виплату щомісячної адресної допомоги для покриття витрат на проживання, звернулася з вказаним позовом до суду.

27 березня 2026 року ухвалою ЗОАС відкрито спрощене позовне провадження та запропоновано відповідачу надати відзив на позов та докази, які в нього є в термін протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання даної ухвали.

Вказану ухвалу доставлено до електронного кабінету відповідача 04 березня 2026 року, що стверджується Довідкою про доставку електронного листа.

Однак відповідач відзив у встановлений судом строк до суду не надіслав, про причини неподання такого не повідомив, про продовження процесуального строку для його подання не клопотав.

Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

З огляду на зазначене суд вважає за можливе застосувати процесуальні наслідки неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов, передбачені ч. 4 ст. 159 КАС України.

21 липня 2026 року ухвалою ЗОАС зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області надати суду в термін 3 днів з дня отримання даної ухвали оскаржуване рішення та всі матеріали, на підставі яких воно прийнято та особову справу ОСОБА_1 .

28 липня 2026 року від відповідача надійшли витребовувані судом докази

Обставини встановлені судом

Відповідно до довідки №2101-7001258476 від 04.06.2026 року вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , взято на облік як внутрішньо переміщену особу. Зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 . Фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 .

Починаючи з 2022 року по квітень 2025 року ОСОБА_1 отримувала грошову допомогу на проживання на себе у розмірі 2000 грн та на неповнолітню дитину у розмірі 3000 грн.

Рішенням №1287884881-2025-2 від 17.07.2026 року «Про призначення допомоги переміщеним особам на проживання» від 17.07.2025 року, позивачці було відмовлено у виплаті грошової допомоги. У рішенні зазначено наступне:

« Не має права на Допомога на проживання внутрішньо переміщеним особам, постанова 332 тому що 35 В зв`язку із тим, що особа не відповідає умовам визначеними Порядком надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам».

Позивач неодноразово зверталась із заявою до УПФУ щодо надання роз`яснень та повного тексту рішення: заява від 06.11.2025 р., від 05.12.2025 р., від 14.01.2026 р.

Відповідач, листом від 06.10.2025 року за №4553-5152/П-02/6-0700/25 повідомив позивача наступне:

« Порядком надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №332 «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам» від 20.08.2022 року №332(даліПорядок) визначено, що особам, які мають право на виплату допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2023 року № 709 «Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб», та особам/сім`ям, які є отримувачами допомоги відповідно до цього Порядку, особам, які перемістилися з територій, включених до переліку територій, щодо яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації та (або) у яких житлове приміщення знищене або пошкоджене (до ступеня непридатного для проживання), та особам, які отримували допомогу та відмовилися від неї/ яким вона була припинена, та (або) яких було знято з обліку як внутрішньо переміщених осіб, у разі повернення осіб до покинутого місця проживання, з якого здійснилося переміщення, та повторного взяття на облік як внутрішньо переміщених осіб її виплата може бути продовжена на наступний шестимісячний період за умови їх відповідності критеріям, зазначеним у пунктах 131 - 135 цього Порядку, з урахуванням вимог, зазначених у пунктах 7 і 7 1 цього Порядку.

Відповідно до пункту 132 Порядку для отримувачів допомоги, які не підпадають під дію пункту 131 , та які перемістилися (повторно перемістилися) з 1 січня 2022 року з територій, включених до переліку територій, для яких не визначена дата завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації, та (або) у яких житлове приміщення знищене або пошкоджене (до ступеня непридатного для проживання) внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, допомога призначається на другий шестимісячний період на підставі подання заяви на осіб із складу членів сім`ї, якщо середньомісячний сукупний дохід на одного отримувача в такій сім`ї протягом тримісячного періоду, за який враховуються доходи на момент продовження виплати допомоги, не перевищує чотирьох розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на 1 січня року, в якому приймається рішення про призначення допомоги.

Відповідно до пункту 13-3 Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №332 «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам» від 20.08.2022 року, встановлено, що у разі коли внутрішньо переміщеним особам з числа членів сім`ї або отримувачам допомоги, зазначеним у пункті 132 цього Порядку, виплачувалася допомога і в такій сім`ї є кілька непрацюючих працездатних осіб, протягом двох місяців з дня призначення допомоги на наступний шестимісячний період інші непрацюючі працездатні особи із складу сім`ї (крім одного отримувача допомоги) зобов`язані зареєструватися в центрі зайнятості як безробітні або як такі, що шукають роботу, зокрема для отримання ваучера на навчання, або розпочати діяльність відповідно до Закону України «Про зайнятість населення».

Перевіркою інформаційної бази встановлено, за результатом розгляду Вашої заяви щодо призначення державної соціальної допомоги внутрішньо переміщеним особам, створено проект відмови, оскільки особа не відповідає умовам визначеними пунктами 132 ,133 Порядку.

Отже, для визначення права щодо призначення державної соціальної допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам рекомендуємо Вам звернутися:

- у паперовій формі при особистому зверненні до сервісних центрів головних управлінь Пенсійного фонду України в областях та м. Києві, виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі утворення) ради, центрів надання адміністративних послуг;

- засобами поштового зв`язку до Головних управлінь Пенсійного фонду України в облас-тях та м. Києві;

- в електронній формі через вебпортал електронних послуг, мобільний додаток Пенсійного фонду України або Єдиний державний вебпортал електронних послуг (Портал Дія) або засобами соціального вебпорталу електронних послуг Мінсоцполітики з накладенням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису (за технічної можливості).».

Листом від 28.11.2025 року за №6206-7067/П-02/6-0700/25 відповідач повідомив позивача наступне :

« Головним управлінням прийнято рішення про відмову в призначенні допомоги №1287884881-2025-2 в зв`язку з тим, що особа не відповідає умовам, визначеним Порядком надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (далі Порядок), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №332 «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам» від 20.03.2022 року. Листом Головного управління №3867-4313/П-02/6-0700/25 від 08.09.2025 року Вам надано відповідь на телефонне звернення № ПА-19192038 від 25.08.2025 року на поштову адресу: АДРЕСА_4 , що підтверджується реєстром поштових відправлень від 09.09.2025 №245-Г.».

Не погоджуючись з вищенаведеним рішення, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Мотиви суду та норми права, застосовані судом.

Гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб, відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, встановлює Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 №1706-VII (далі -Закон №1706-VII).

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону №1706-VII внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону №1706-VII факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

За приписами частини 1 статті 5 Закону №1706-VII довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

Відповідно до частини 2 статті 7 Закону №1706-VII Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв`язання проблем, пов`язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Кабінетом Міністрів України 20.03.2022 прийнято постанову № 332 «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам» (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 11.07.2023 № 709), якою затверджено Порядок надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (далі Порядок № 332, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 1 Порядку № 332 передбачено, що цей Порядок визначає механізм надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (далі - допомога).

Допомога призначається для забезпечення соціальної підтримки внутрішньо переміщених осіб із числа незахищених верств населення та стимулювання до працевлаштування внутрішньо переміщених осіб працездатного віку.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 332 з 1 серпня 2023 р. допомога призначається на шість місяців внутрішньо переміщеній особі, яка вперше звернулася за призначенням допомоги, та виплачується щомісяця внутрішньо переміщеній особі або уповноваженій особі на внутрішньо переміщену особу у випадку недієздатності отримувача або дитину (далі - уповноважена особа) у такому розмірі:

для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень;

для інших осіб - 2000 гривень.

Допомога призначається на кожну внутрішньо переміщену особу (далі - отримувач), відомості про якого включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.

За змістом пункту 3 Порядку № 332 з 1 листопада 2023 р. допомога призначається на шість місяців на сім`ю, яка вперше звернулася за призначенням допомоги, та виплачується щомісяця одному з членів сім`ї (далі - уповноважена особа) у такому розмірі:

для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень;

для інших осіб - 2000 гривень.

Допомога призначається на кожного члена сім`ї (далі - отримувач), відомості про якого включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.

Допомога призначається за повний місяць, у якому уповноважена особа звернулася за її наданням, незалежно від дати такого звернення.

До складу сім`ї уповноваженої особи включаються (незалежно від наявності відомостей щодо включення їх до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб) чоловік, дружина, діти, прийомні діти, діти, які виховуються батьками-вихователями в дитячих будинках сімейного типу, усиновлені діти, діти, над якими встановлено опіку або піклування; діти з інвалідністю після досягнення ними 18-річного віку до визнання їх особами з інвалідністю з дитинства I та II групи; повнолітні діти, які не перебувають в шлюбі, визнані особами з інвалідністю з дитинства I та II групи або особами з інвалідністю I групи, які проживають разом з батьками; непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв`язку з відсутністю власних доходів; особа, яка проживає разом з одинокою особою з інвалідністю I групи та доглядає за нею; жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі, але проживають однією сім`єю і мають спільних дітей, та/або особи, які встановили у судовому порядку факт проживання однією сім`єю. Членом сім`ї може вважатися одинока особа, а також неповнолітня дитина, якщо така особа не входить до складу сім`ї.

Пунктом 4 Порядку № 332 визначено, що для призначення допомоги внутрішньо переміщена особа або уповноважена особа подає заяву про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам за формою згідно з додатком 5 (далі - заява). Така заява подається органу Пенсійного фонду України або уповноваженій особі виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі утворення) ради (далі - посадова особа виконавчого органу) або адміністратору центру надання адміністративних послуг за місцем взяття на облік внутрішньо переміщеної особи із використанням функціоналу Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (за технічної можливості) та електронних систем Мінсоцполітики.

Відповідно до пункту 6 Порядку № 322, якщо отримувач або уповноважена особа повернувся до покинутого місця проживання, виїхав на тимчасове чи постійне місце проживання за кордон або перебуває за кордоном більш як 30 календарних днів підряд чи більш як 60 календарних днів сукупно протягом шестимісячного періоду отримання допомоги, він зобов`язаний повідомити про такі обставини органу Пенсійного фонду України/уповноваженій особі виконавчого органу сільської, селищної, міської ради/адміністратору центру надання адміністративних послуг за місцем перебування на обліку або надіслати заяву з використанням засобів поштового/електронного зв`язку (за технічної можливості з накладенням кваліфікованого електронного підпису або використанням засобів електронної ідентифікації з високим або середнім рівнем довіри відповідно до вимог Закону України Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги).

За наявності технічної можливості отримувач допомоги за наявності реєстраційного номера облікової картки платника податків подає повідомлення про відмову від допомоги засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія).

Нарахування та виплата допомоги отримувачу припиняється починаючи з місяця, що настає за місяцем, в якому стало відомо про його повернення до покинутого місця проживання, або з місяця виїзду за кордон на постійне місце проживання.

З метою забезпечення адресності соціальної допомоги та створення зручних процедур для людей під час воєнного стану, за ініціативи Мінсоцполітики Уряд 27 грудня прийняв постанову Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 6 жовтня 2021 р. № 1040 і від 7 березня 2022 року №214.

Зазначене рішення дозволяє продовжити автоматичне здійснення соціальних виплат, дія яких спливла під час воєнного стану.

Органи соціального захисту населення зобов`язані поінформувати пільговиків та одержувачів допомоги про припинення виплат/пільг шляхом надсилання повідомлення поштою/електронною поштою/засобами мобільного зв`язку та роз`яснити необхідність звернення з 1 січня 2023 року для продовження виплат/ пільг.

Отже, особам, які отримували виплати державних допомог автоматично під час воєнного стану та наразі проживають за межами громад, включених до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), для продовження виплат необхідно з 1 січня 2023 року подати заяву про призначення державної допомоги.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач є внутрішньо переміщеною особою.

Рішенням №1287884881-2025-2 від 17.07.2026 року «Про призначення допомоги переміщеним особам на проживання» від 17.07.2025 року, позивачці було відмовлено у виплаті грошової допомоги, у зв`язку із тим, щопозивач не відповідає умовам визначеними Порядком надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.

Відповідно до розпорядження №204 Запорізька область, з якої перемістилася позивач включена до переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми "єПідтримка".

За таких обставин, оскільки позивач перемістився з території, яка відповідає двом умовам, визначеним пунктом 2 Порядку №332 (на цій території проводяться бойові дії та ця територія визначена в переліку, затвердженому розпорядженням № 204-р), вона належить до кола осіб, що мають право на допомогу на проживання відповідно до Порядку №332, оскільки вона не підпадає під виключення, за якого таким особам допомога на проживання не надається, а відтак рішення відповідача щодо відмови у ненаданні заявленої позивачем допомоги не відповідає критеріям, визначеним статтею 19 Конституції України та статті 2 КАС України.

Статтею 159 частиною 4 КАС України визначено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відповідно до статті 162 частини 6 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З огляду на встановлені судом обставини поведінки відповідача з приводу спірних правовідносин, а також на те, що відповідачем у встановлений судом строк не надано суду відзив на позов та не повідомлено суд про причини за яких такий відзив не поданий, суд кваліфікує неподання відповідачем відзиву на позов, як визнання позову у повному обсязі.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 122, 139, 241-246, 250, 262, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення №1287884881-2025-2 Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, поновити ОСОБА_1 , допомогу на виплату щомісячної адресної допомоги для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за заявою від 17.07.2025 року та здійснити їй виплату у строки та розмірі, визначені Порядком надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року №332, з моменту зупинення( з червня 2025 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його виготовлення в повному обсязі до Восьмого апеляційного адмінсуду.

СуддяЗ.Б.Плеханова