Court ruling № 138589182, 29.07.2026, Chortkiv District Court of Ternopil Oblast

Чортківський районний суд Тернопільської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року Справа № 608/780/26

Номер провадження1-кп/608/350/2026

Колегія суддів Чортківського районного суду Тернопільської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9

обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13

перекладача ОСОБА_14 ,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні під час відеоконференції в залі суду в м.Чорткові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024210000000286 від 21 червня 2024 року про обвинувачення ОСОБА_15 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 255-1 КК України, ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 Кримінального Кодексу України,-

ВСТАНОВИЛА:

В провадження суду надійшов вказаний обвинувальний акт.

Дане кримінальне провадження підсудне Чортківському районному суду.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні просив призначити судовий розгляд на підставі вказаного обвинувального акту, вважаючи наявними для цього всіх підстав.

Захисник ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_15 подав клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, зазначаючи, що ознайомившись з текстом обвинувального акту та реєстром матеріалів досудового розслідування, вважає, що вони не відповідають вимогам ст. 291 КПК України, а досудове розслідування проведено з системними порушеннями права на захист, що унеможливлює призначення справи до судового розгляду. Прокурор надав суду обвинувальний акт, в якому не передувало законне виконання вимог ст. 290 КПК України. Відповідно до усталеної практики Верховного Суду, порушення процедури відкриття матеріалів на стадії ст. 290 КПК, особливо щодо особи, яка потребує перекладача.

ОСОБА_13 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 255-1 КК України, що є особливо тяжким злочином. Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 52 КПК України, участь захисника є обов`язковою. Згідно відповіді ДУ «Чортківська УВП (№26)» № 795 від 24.02.2026 року, 09.02.2026 року ув`язненого Шеліа Левані в ДУ «Чортківська УВП-26», для проведення слідчих дій, відвідували наступні особи, а саме: старший слідчий СУ ГУНП в Тернопільській області капітан поліції ОСОБА_16 (період часу перебування в установі з 14:30 год. по 16:35 год.); старший оперуповноважений в ОВС УСР в Тернопільській області ДСР НП України майор поліції ОСОБА_17 (період часу перебування в установі з 14:30 год. по 16:35 год.); захисник ОСОБА_18 (період часу перебування в установі з 14:30 год. по 16:35 год.) Інші особи 09.02.2026, в тому числі і перекладач, до ув`язненого ОСОБА_15 в установу не заходили. Обвинувачений ОСОБА_15 під час цього візиту 09.02.2026 року подав заяву про відмову від захисника ОСОБА_19 грузинською мовою. Слідчий не вчинив жодних дій щодо належного оформлення цієї відмови (залучення перекладача, призначення нового захисника). Згідно з відповіддю Західного МРЦ БВПД від 18.02.2026, повідомлення про відмову ОСОБА_13 від адвоката до Центру не надходило, що свідчить про приховування факту відсутності реального захисту. Також 11.02.2026 року (за вх.№958) на адресу установи надійшло повідомлення старшого слідчого з ОВС відділу СУ ГУНП в Тернопільській області про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування, а також повідомлення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій для вручення ув`язненому ОСОБА_15 .

Ці документи, які є «фундаментом» для переходу від розслідування до судового розгляду, були складені виключно українською мовою. Слідство, достовірно знаючи, що ОСОБА_15 є громадянином Грузії та не володіє українською мовою, свідомо не забезпечило переклад цих критично важливих повідомлень. Обвинувачений не був поінформований про те, що розслідування завершено, якими правами він наділений на цій стадії та які саме негласні заходи щодо нього проводилися. Це пряме порушення п. «а» ч. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини, яка вимагає повідомляти обвинуваченого мовою, яку він розуміє. Незважаючи на направлення повідомлення «про надання доступу», фактично доступ до матеріалів ОСОБА_15 наданий не був. Перебуваючи в умовах суворої ізоляції в СІЗО, обвинувачений фізично та юридично позбавлений можливості самостійно ознайомитися з матеріалами справи. Згідно з відповіддю ДУ «Чортківська УВП (№26)» (вих. № 9/1118 від 18.03.2026 року 10.03.2026 року до ув`язненого ОСОБА_15 в установу заходили наступні особи, а саме: старший слідчий в ОВС СУ ГУНП в Тернопільській області капітан поліції ОСОБА_20 (період часу перебування в установі з 12:10 по 12:50 год.); старший оперуповноважений в ОВС УСР в Тернопільській області ДСР НП України майор поліції ОСОБА_17 (період часу перебування в установі з 12:10 по 12:50 год.); прокурор відділу Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_21 (період часу перебування в установі з 12:10 по 12:50 год.); ОСОБА_22 (період часу перебування в установі з 12:10 по 12:50 год.) За цей час, саме 40 хв. часу, слідчий фізично не міг провести відкриття матеріалів, багатотомної справи та НСРД, забезпечити їх переклад, скласти протокол ст. 290 КПК та вручити обвинувальний акт із реєстром, який складається із 238 пунктів. При цьому, в установі захисник був відсутній. Тобто, з ОСОБА_15 проводились процесуальні дії у даному кримінальному провадженні лише два рази 09.02.2026 року та 18.03.2026 року. А після реєстрації повідомлення старшого слідчого з ОВС відділу СУ ГУНП в Тернопільській області про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування, а також повідомлення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій 11.02.2026 року - в період 11.02.2026 - 10.03.2026 року, ні слідчий, ні прокурор матеріали кримінального провадження ОСОБА_15 не надавали. Таким чином, прокурор надав суду обвинувальний акт, якому не передувало законне виконання вимог ст. 290 КПК України. Відповідно до усталеної практики Верховного Суду, порушення процедури відкриття матеріалів на стадії 290 КПК, особливо щодо особи, яка потребує перекладача, є безумовною підставою для повернення обвинувального акта.

Також, в обвинувальному акті зазначено, що ОСОБА_13 «у невстановлений час у квітні 2024 року... набув статусу особи, яка здійснює злочинний вплив». Використання формулювання «у невстановлений час» щодо моменту набуття статусу за ст. 255-1 КК України є неприпустимим, оскільки саме час «ініціації» або «набуття статусу» є визначальним для кваліфікації та розмежування триваючого злочину.

Відсутність чіткого часу, місця та способу вчинення інкримінованого діяння позбавляє ОСОБА_13 можливості будувати «алібі» та захищатися від конкретних фактів. Конкретні час і місце дозволяють обвинуваченому надати докази своєї відсутності на місці злочину.

Так, згідно з постановою Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 273/1053/17, неконкретне обвинувачення є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Відсутність точного часу, місця та способу вчинення злочину в обвинувальному акті обмежує право на захист, що є підставою для повернення акта прокурору, що передбачено ч. 3 ст. 314 КПК).

У матеріалах відсутні докази повідомлення Консульства Грузії про кримінальне переслідування їхнього громадянина, що є порушенням ст. 36 Віденської конвенції про консульські зносини 1963 року, що є гарантією міжнародного контролю за дотриманням прав іноземця, а не просто формальністю. Тому вважає, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024210000000286 щодо ОСОБА_15 за ч. 2 ст. 255-1 КК України слід повернути прокурору Тернопільської обласної прокуратури як такий, що не відповідає вимогам КПК України.

Прокурор щодо заявлених клопотань захисником ОСОБА_6 заперечував, та вважав, що підстав для повернення немає, оскільки підготовче судове засідання в судовому провадженні є обов`язковою, самостійною стадією кримінального процесу, основною метою проведення якого є визначення судом можливості на законних підставах призначити кримінальне провадження до судового розгляду. Виходячи зі змісту ч. 3 ст. 314 та ст. 315 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти обмежене (вичерпне) коло рішень та вирішити питання, пов`язані з призначенням кримінального провадження до судового розгляду (ч. 2 ст. 314 КПК України). Окрім зазначеного, слід звернути увагу на те, що скарги захисника обвинуваченого щодо допущених під час досудового розслідування порушень не містять даних, які б впливали на прийняття рішень судом, передбачених ч. 2 ст. 314 КПК України, в тому числі і на відповідність обвинувального акта у кримінальному провадженні вимогам ст. 291 КПК України, тому сторона обвинувачення вважає, що такі доводи не можуть розглядатися по суті у підготовчому судовому засіданні, через призму клопотання про повернення обвинувального акту, що нормативно визначено процедурою кримінального процесу. З матеріалів кримінального провадження вбачається, що стороні захисту було відкрито матеріали досудового розслідування, про що складено відповідний протокол, який підписаний обвинуваченим. Будь-які зауваження, заперечення, скарги чи клопотання щодо ненадання доступу до матеріалів кримінального провадження, відсутності перекладача або інших порушень процедури відкриття матеріалів у зазначеному протоколі відсутні. Відтак, сторона обвинувачення вважає, що такі доводи можуть братися до уваги і надаватися відповідна оцінка лише під час судового розгляду. Водночас, питання забезпечення перекладача не впливає на форму та зміст обвинувального акта. Право на перекладача забезпечується протягом кримінального провадження, зокрема, перекладач ОСОБА_23 був залучений відповідно до доручення від 02.01.2026, яке міститься в томі 16 на 19 аркуші матеріалів кримінального провадження. Тобто, такі доводи захисту потребують дослідження та перевірки їх доказами і не можуть бути встановлені виключно шляхом аналізу обвинувального акта. Також, відповідно до ст. 291 КПК України обвинувальний акт повинен містити виклад фактичних обставин, правову кваліфікацію та формулювання обвинувачення. Закон не вимагає обов`язкового зазначення точної години, дня або хвилини вчинення злочину, якщо такі обставини об`єктивно не встановлені. Питання достатньої конкретизації фактичних обставин вирішується з урахуванням характеру інкримінованого злочину. Для злочинів, пов`язаних із злочинним впливом (ст. 255-1 КК України), діяльність має триваючий характер, а тому зазначення певного періоду часу саме по собі не свідчить про неконкретність обвинувачення. Виходячи з вище наведеного, просив суд відмовити у задоволенні клопотання про повернення обвинувального акту прокурору.

Захисники та обвинувачені підтримали клопотання захисника ОСОБА_6 та просили суд їх задовольнити.

Колегія суддів, з`ясувавши думки учасників процесу, дослідивши обвинувальний акт, реєстр матеріалів досудового розслідування, приходить до такого висновку.

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства (ч. 1 ст .8, ч. 1 ст. 9 КПК України).

Відповідно до статті 29 КПК України кримінальне провадження здійснюється державною мовою, однак особі, яка не володіє або недостатньо володіє державною мовою, гарантується право давати пояснення, заявляти клопотання, виступати в суді рідною мовою або мовою, якою вона володіє, а також безоплатно користуватися послугами перекладача.

Згідно зі статтями 20, 42, 68 КПК України забезпечення права на захист охоплює обов`язок органів досудового розслідування та прокурора створити обвинуваченому реальну, а не формальну можливість реалізації процесуальних прав, у тому числі під час виконання вимог статті 290 КПК України щодо відкриття матеріалів стороні захисту.

Відповідно до пункту «е» частини третьої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен обвинувачений має право безоплатно користуватися допомогою перекладача, якщо він не розуміє мови, яка використовується у кримінальному провадженні. Це право, як неодноразово зазначав Європейський суд з прав людини, має бути практичним та ефективним, а не теоретичним чи ілюзорним.

Право на перекладача поширюється не лише на судовий розгляд, а й на ті процесуальні дії, від результатів яких залежить можливість ефективної реалізації права на захист.

Фактичне позбавлення особи, яка не володіє державною мовою, можливості ознайомитися зі змістом матеріалів досудового розслідування не може вважатися належним виконанням вимог ст. 290 КПК України.

Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду у справі № 331/706/19 наголосив, що право особи, яка не володіє державною мовою, на допомогу перекладача повинно бути забезпечене реально, а не формально, а учасники кримінального провадження та суд не мають права перебирати на себе функції перекладача.

Правова позиція Європейського суду з прав людини у справі Kamasinski v. Austria зазначає, що гарантії, передбачені п. 3 (е) ст. 6 Конвенції, поширюються не лише на судовий розгляд, а й на досудове провадження та документи, зі змістом яких обвинувачений повинен ознайомитися для ефективного здійснення свого права на захист. При цьому допомога перекладача має бути достатньою для того, щоб особа розуміла суть обвинувачення та могла ефективно захищатися. Водночас Конвенція не вимагає письмового перекладу абсолютно всіх документів, але вимагає забезпечення ефективного розуміння матеріалів, необхідних для реалізації права на захист.

Колегією суддів встановлено, що обвинувачений є громадянином Грузії та не володіє українською мовою. Ця обставина була відома стороні обвинувачення, про що свідчить, зокрема, вручення обвинуваченому обвинувального акта у письмовому перекладі грузинською мовою.

Як вбачається з відповідей Державної установи «Чортківська установа виконання покарань № 26», поданими захисником разом з клопотанням, під час відвідування установи органом досудового розслідування перекладач участі у проведенні процесуальних дій практично не брав, а тривалість перебування слідчого в установі об`єктивно не давала можливості забезпечити ознайомлення обвинуваченого із значним обсягом матеріалів кримінального провадження за участю перекладача. Також матеріалами, поданими стороною захисту, підтверджується, що під час виконання вимог ст. 290 КПК України переклад повідомлення про завершення досудового розслідування, реєстру матеріалів досудового розслідування та забезпечення усного перекладу при ознайомленні з матеріалами фактично здійснено не було. Також обвинувачений ОСОБА_15 під час візиту 09.02.2026 року подав заяву про відмову від захисника ОСОБА_19 грузинською мовою. Проте слідчий не вчинив жодних дій щодо належного оформлення цієї відмови (залучення перекладача, призначення нового захисника).

Таким чином, сторона обвинувачення фактично здійснила лише формальне виконання вимог ст. 290 КПК України.

Прокурор в своїх запереченнях на клопотання захисника не надав суду належних і допустимих доказів, тим самим не спростував того, що під час виконання вимог статті 290 КПК України обвинуваченому було забезпечено участь перекладача або іншим способом гарантовано можливість ознайомитися зі змістом відкритих матеріалів мовою, яку він розуміє. Наявність лише розписки про отримання обвинувального акта сама по собі не підтверджує, що обвинувачений усвідомлював зміст відкритих матеріалів та мав реальну можливість реалізувати право на захист. Тому сам факт перекладу обвинувального акта не усуває порушення права на захист, оскільки право, передбачене ст. 290 КПК України, стосується не лише отримання обвинувального акта, а ознайомлення з усім обсягом матеріалів досудового розслідування, на яких ґрунтується обвинувачення.

За таких обставин, суд доходить висновку, що вимоги ст. 290 КПК України були виконані лише формально, тоді як реальна можливість обвинуваченого ознайомитися з матеріалами кримінального провадження забезпечена не була.

Разом із тим, суд бере до уваги і правову позицію Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду, відповідно до якої повернення обвинувального акта є винятковим процесуальним заходом і не може застосовуватися лише через будь-які порушення, допущені під час досудового розслідування. Саме тому суд виходить не з факту формального порушення ст. 290 КПК України, а з того, що у даному випадку перед направленням обвинувального акта до суду не було забезпечено завершення обов`язкової процесуальної процедури відкриття матеріалів стороні захисту стосовно особи, яка не володіє державною мовою, що унеможливило реалізацію гарантованого законом права на захист та виключає можливість переходу до стадії судового розгляду.

Оскільки прокурором не забезпечено належного виконання процедури відкриття матеріалів досудового розслідування стосовно обвинуваченого, який не володіє українською мовою, колегія суддів доходить висновку, що обвинувальний акт був направлений до суду до завершення передбаченої законом процесуальної процедури, що унеможливлює призначення кримінального провадження до судового розгляду.

У зв`язку з цим обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору на підставі п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України.

А тому, виходячи з вище наведеного та керуючись ст. ст. 284, 290, 314 - 317, 334, 368, 369, 373 КПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання захисника ОСОБА_6 задовольнити.

Обвинувальниий акт відносно ОСОБА_15 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 255-1 КК України, ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України повернути прокурору Тернопільської обласної прокуратури, як такий, що не відповідає вимогам КПК України.

Ухвала суду може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Головуюча суддя:/підпис/

Судді:/підписи/

Згідно з оригіналом

Головуюча суддя: ОСОБА_1