№ 138575408, 29.07.2026, Kosiv District Court of Ivano-Frankivsk Oblast

Справа № 347/1578/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.07.2026 м. Косів

Суддя, Косівського районного суду Івано-Франківської області - Крилюк М.І

розглянувши матеріали, які надійшли від Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 , керівник фермерського господарства «Рибниця», українця, гр.України, -

за ч.2 ст.163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

В с т а н о в и в:

ОСОБА_1 будучи керівником фермерського господарства «Рибниця», допустив порушення порядку ведення податкового обліку.

Правопорушення вчинено за таких обставин:

ОСОБА_1 будучи керівником Фермерського господарства «Рибниця», 28.05.2026 року в с.Рибне Косівського району Івано-Франківської області допустив порушення граничних термінів сплати податкових зобов`язань, чим порушив вимоги ст. 124.1 ст. 124 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями).

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причина неявки суду не відома.

З огляду на положення ст. 268 КУпАП, за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд вважає наступне :

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП фактичні дані, що стосуються справи, зокрема наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні, інші обставини, встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, рапортом поліцейського, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, іншими документами.

Відповідно до ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України, - тягне за собою накладення штрафу у розмірі від п`яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За частиною 2 цієї ст.163-1 КУпАП дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення.

У протоколі про адміністративне правопорушення №1100 від 19.06.2026 року а.с.9 зазначено, що ОСОБА_1 , будучи керівником Фермерського господарства «Рибниця» (код ЄДРПОУ 45023300), допустив порушення граничних термінів сплати податкових зобов`язань, чим порушив вимоги ст. 124.1 ст. 124 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями).

За результатами камеральної перевірки було складено акт а.с. 10-12 та на керівника ФГ «Рибниця» ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення від 19.06.2026 року №1100 за частиною 2 статті 163-1 КУпАП, який було направлено на розгляд до Косівського районного суду.

Разом із тим жодних даних на підтвердження факту накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 по ч.1 ст.163-1 КУпАП, матеріали справи не містять.

Судом 02.07.2026 року було прийнято постанову а.с.17 про повернення матеріалів справи для належного оформлення.

21.07.2026 року до суду повторно направлено матеріали справи про адмінправопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.2 ст.163-1 КУпАП.

Таким чином суду не надано жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що ОСОБА_1 протягом року було піддано адміністративному стягненню за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП. Більш того, заступником начальника ГУ ДПС в Івано-Франківській області Н.Зікрата повідомлено, що на керівника ФГ «Рибниця» ОСОБА_1 , протягом року протокол про адміністративну відповідальність за ч.2 ст.163-1 КУпАП не складався.

Отже, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 163-1 КУпАП, не доведена.

Разом з тим, суд дійшов висновку, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, оскільки останній будучи керівником Фермерського господарства «Рибниця» (код ЄДРПОУ 45023300), допустив порушення граничних термінів сплати податкових зобов`язань, чим порушив вимоги ст. 124.1 ст. 124 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), що ним не спростовано а ні письмовими доказами а ні поясненнями.

Враховуючи, що у діючому КУпАП відсутня норма, яка б передбачала перекваліфікацію дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, тому суд вважає, що у даному випадку необхідно застосувати аналогію закону, як засіб заповнення прогалини у законодавстві, який полягає у застосуванні врегульованих конкретною нормою правовідносин, норми закону, що регламентує подібні відносини у кримінальному процесуальному законодавстві.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Конституційний Суд України у пункті 3.4 Рішення від 11 жовтня 2011 року №10-рп/2011 зазначає, що з аналізу положень міжнародних актів, наведених у Рішенні, не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення».

У пункті 3.6 цього рішення Конституційний Суд України вказує, що відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним. У цьому ж Рішенні Конституційний Суд України поширює певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У пункті 21 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року (заява N 7460/03) зазначено, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини (зокрема, mutatis mutandis рішення у справі OZTURKv.GERMANY від 21 лютого 1984 року, пункт 53), справи про адміністративні правопорушення, враховуючи, зокрема, розмір та характер стягнень, для цілей статті 6 ЄКПЛ належать до справ із обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення. Відтак, на дану категорію справ поширюються гарантії статті 6 ЄКПЛ.

Згідно з вимогами ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17.07.1997 року, та набрала чинності для України 11.09.1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ст. 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, нікого не може бути визнано винним у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення на підставі будь-якої дії чи бездіяльності, яка на час її вчинення не становила кримінального правопорушення, згідно з національним законом або міжнародним правом; також не може бути призначене суворіше покарання ніж те, що підлягало застосуванню на час вчинення кримінального правопорушення.

З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод, суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Таким чином, суд дійшов висновку, що дії ОСОБА_1 слід перекваліфікувати з ч. 2 ст. 163-1 КУпАП на ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Перекваліфікація дій не погіршує становище ОСОБА_1 .

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що досліджені докази повністю узгоджуються між собою. Їх аналіз дає суду підстави прийти до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 163-1 КУпАП, є доведеною поза розумним сумнівом.

У відповідності до статті 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно статті 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, наявність чи відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих обставин.

Вирішуючи питання про вид та розмір адміністративного стягнення, яке підлягає застосуванню до порушника, суд виходить з такого.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують її відповідальність судом не встановлено.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про можливість призначення ОСОБА_1 адміністративного стягнення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП. у вигляді штрафу, оскільки саме такий вид стягнення, враховуючи вищевикладені обставини, буде достатньою мірою відповідальності до особи, що вчинила дане адміністративне правопорушення, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування.

На підставі ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника слід також стягнути судовий збір у сумі 665,60 грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 163-1, 283, 284 КУпАП, суддя, -

П о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 грн (вісімдесят п`ять гривень).

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок) на користь Державного бюджету України, отримувач коштів: ГУК у м. Києві / м. Київ / 22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.

Постанова суду може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя М.І.Крилюк