Decision № 138562016, 28.07.2026, Drohobych City and District Court of Lviv Oblast

Справа №442/2501/26

Провадження №2/442/2108/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області у складі:

головуючого судді - Кучаковського Ю.С.,

за участю секретаря судового засідання - Михавко І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дрогобичі цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

за участю представників:

від позивача: не з`явилися

від відповідача: не з`явилися

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Кредит-Капітал" звернулося до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить на підставі ст.ст. 11, 203, 205, 207, 512, 514, 517, 526, 536, 610, 612, 629, 638, 639, 652, 1049, 1054, 1055 ЦК України стягнути з стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за Кредитним договором № 6088926 від 24.11.2023 в розмірі 21 304 грн 60 коп., судові витрати у розмірі 2 662 грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000 грн.

В обґрунтування позову посилається на те, що 24.11.2023 між ОСОБА_1 та ТОВ „Мілоан" був укладений Договір про споживчий кредит № 6088926, згідно з умовами якого відповідач отримав 5 000 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором. Відповідно до графіку сплати кредитних коштів повернення кредиту та сплати комісії і процентів відповідачем не було внесено. ТОВ „Мілоан" умови Кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачеві кредит на потрібну йому суму. Відповідач зі свого боку не виконав умов Кредитного договору. Вказує, що позивачу перейшло право вимоги до відповідача, сума заборгованості відповідача становить 21 304 грн 60 коп., з них: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 3 748 грн; прострочена заборгованість за сумою відсотків - 16 606 грн 60 коп., прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту - 950 грн. Вказує, що позивачем проведено роботу щодо ситуації з погашення наявної заборгованості та виконання кредитних зобов`язань, а саме: відповідачу було надіслано письмову Претензію про погашення кредитної заборгованості вих. № 23868149/3330 від 02.03.2026. Враховуючи наведене, просить позов задовольнити.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову. Зазначає, що позивач по справі безпідставно просить стягнути з ОСОБА_1 відсотки за користування кредитними коштами, нарахованими поза межами узгодженого в Договорі про споживчий кредит № 6088926 від 23.11.2023 строку кредитування, який становить 105 днів. Зазначає, що матеріали справи не містять доказів звернення відповідача для продовження строку кредитування, будь-яких підписаних відповідачем додаткових угод, а також доказів оплати всіх встановлених платежів для здійснення пролонгації за договором. В той же час, відповідно до долучених позивачем розрахунків заборгованості первісного та наступного кредиторів - відсотки нараховувались до 22.05.2024, тобто після сплину 105-денного строку, у зв`язку із чим такі відсотки є нарахованими поза межами строку кредитування. Також зазначає, що розмір відсотків є завищеним з огляду на внесені зміни в законодавстві, в тому числі з огляду на внесення змін щодо розміру максимальної відсоткової ставки у споживчих кредитах. Вказує, що проценти підлягали нарахуванню: з 24.11.2023 по 09.12.2023- за встановленою в Договорі процентною ставкою 2,50% (п. 1.5.2), З 10.12.2023 по 23.12.2023 - за встановленою в Договорі процентною ставкою 3, 50% (п. 1.5.3 Договору); з 24.12.2023 по 08.03.2024- за процентною ставкою 2,50% (згідно зі змінами до Закону України „Про споживче кредитування"). Також звертає увагу, що відсотки за користування відповідно до положень Кредитного договору (п. 1.5.2. - 15.3.) нараховується за ставкою від фактичного залишку кредиту. Враховуючи оплати відповідача, які зараховані позивачем в якості погашення тіла кредиту (19.12.2023 в розмірі 500 грн, 20.02.2024 - в розмірі 564 грн, 02.03.2024 - в розмірі 188 грн) - розмір відсотків мав становити 13 877 грн. При цьому, ОСОБА_1 за весь період кредитування було внесено кошти в погашення відсотків загальною сумою 2 160 грн. Таким чином, вказує, що максимальний розмір відсотків на який мав право позивач, становив 13 877 грн - 2 160 грн = 11 717 грн. Щодо нарахованих позивачем комісій зазначає, що умови щодо нарахування комісії за надання кредиту є несправедливими та такими, що порушують вимоги статті 18 Закону України „Про захист прав споживачів", у зв`язку з чим п. 1.5.1. Кредитного договору, який передбачають сплату такої комісії в розмірі 950 грн є нікчемним, а отже, не можуть бути зарахованими до загальної суми заборгованості. Крім того, сплачені ОСОБА_1 грошові суми загальним розміром 900 грн в погашення незаконних комісій за управління та обслуговування кредиту підлягають зарахуванню в погашення тіла кредиту.

Сторони в судове засідання не з`явились. Представник позивача у поданій позовній заяві просив здійснювати розгляд справи у відсутності представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Представник відповідача також подав до суду заяву про розгляд справи без їх участі. Просить відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

24.11.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю „Мілоан" та ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит № 6088926.

Відповідно до пункту 6.1. Договору цей договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Кредитодавця та доступний зокрема через сайт Кредитодавця та\або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.

Згідно з пунктом 6.3. Договору приймаючи пропозицію Кредитодавця про укладання цього договору позичальник також погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами (у т.ч. Правилами, Паспортом споживчого кредиту та Графіком платежів) (копії додаються) договору в цілому та підтверджує, що він ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов`язується неухильно дотримуватись умов договору та Правил надання фінансових кредитів (послуг) Кредитодавцем, що розміщені на сайті Кредитодавця та є невід`ємною частиною цього договору.

Пунктами 6.4., 6.5. Договору передбачено, що укладення Кредитодавцем договору з позичальником у електронній формі юридично є еквівалентним отриманню Кредитодавцем ідентичного за змістом договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв`язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов`язання та наслідки. Цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі.

Відповідно до довідки щодо дій Позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства з обмеженою відповідальністю „Мілоан" Акцепт (Договір) підписаний відповідачем із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором: одноразовий ідентифікатор: 401006; ідентифікатор відправлено позичальнику: 24.11.2023 о 14:18 год.

Кредитні кошти у розмірі 5 000 грн 24.11.2023 перераховані ТОВ „Мілоан" на банківський рахунок ОСОБА_1 , що підтверджується платіжним дорученням № 116028923 від 24.11.2023.

Відповідно до умов Договору про споживчий кредит № 6622937 сума кредиту становить 5 000 грн, та надається позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок. Кредит надається строком на 105 днів з 24.11.2023 (дата надання кредиту) і складається з пільгового та поточного періодів. Проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду: 1 875 грн, які нараховуються за ставкою 2,5 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду (пільговий період складає 15 днів з 24.11.2023 по 09.12.2023). Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду: 15 750 грн, які нараховуються за стандартною процентною ставкою 3,50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду. Тип процентної ставки за цим Договором: фіксована. Позичальник не повинен сплачувати на користь Кредитодавця будь-які платежі не передбачені цим договором. Вказані в цьому договорі розміри комісій, процентів та будь-яких інших винагород Кредитодавця не можуть бути збільшені Кредитодавцем без згоди Позичальника. Комісія за надання кредиту: 950 грн, яка нараховується за ставкою 19,00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі.

Пунктом 4.2. Договору передбачено, що у разі прострочення Позичальником зобов`язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього Договору, Кредитодавець починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв`язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов`язок) нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою передбаченою пунктом 1.5.3. Договору в якості процентів за порушення грошового зобов`язання, передбачених статті 625 Цивільного кодексу України. У випадку нарахування процентів, вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, на рівні стандартної ставки, передбаченої пунктом 1.5.3. Договору. Обов`язок Позичальника по сплаті таких процентів настає після відповідної вимог Кредитодавця.

Згідно пункту 1.6. Договору тип процентної ставки за цим Договором: фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.п. 2.2, 2.3 цього Договору.

Відповідно до виписки з особового рахунку за Кредитним договором № 6088926 заборгованість ОСОБА_1 становить 21 304 грн 60 коп., з них: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 3 748 грн; прострочена заборгованість за сумою відсотків - 16 606 грн 60 коп., прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту - 950 грн.

За період з 24.11.2023 по 22.05.2024 судом досліджено відомості про щоденні нарахування та погашення, з яких вбачається, що ОСОБА_1 здійснював такі платежі 19.12.2023 - сплата тіла кредиту у розмірі 500 грн, 19.12.2023 - сплата комісії за управління та обслуговування кредиту у розмірі 500 грн, 19.12.2023 - сплата процентів по кредиту у розмірі 500 грн, 20.02.2024 - сплата тіла кредиту у розмірі 188 грн, 20.02.2024 - сплата комісії за управління та обслуговування кредиту у розмірі 100 грн, 20.02.2024 - сплата комісії за управління та обслуговування кредиту у розмірі 100 грн, 20.02.2024 - сплата процентів по кредиту у розмірі 415 грн, 20.02.2024 - сплата процентів по кредиту у розмірі 415 грн, 20.02.2024 - сплата процентів по кредиту у розмірі 415 грн, 20.02.2024 - сплата тіла кредиту у розмірі 188 грн, 20.02.2024 - сплата комісії за управління та обслуговування кредиту у розмірі 100 грн, 20.02.2024 - сплата тіла кредиту у розмірі 188 грн, 02.03.2024 - сплата комісії за управління та обслуговування кредиту у розмірі 100 грн, 02.03.2024 - сплата процентів по кредиту у розмірі 415 грн, 02.03.2024 - сплата тіла кредиту у розмірі 188 грн.

Згідно з наданого відповідачем контррозрахунку заборгованості загальна сума боргу становить 15 465 грн 80 коп., з яких 3 748 грн - тіло кредиту, 11 717 грн 80 коп. - відсотки. (13 877 грн 80 коп. - 2 160 грн сплачених ОСОБА_1 коштів, що були спрямовані на сплату відсотків).

29.08.2024 ТОВ „Мілоан" та ТОВ „ФК „Кредит Капітал" уклали Договір про відступлення прав вимоги № 109-МЛ, за умовами якого сторони погодили, що ТОВ „Мілоан" передало (відступило) ТОВ „ФК „Кредит Капітал" за плату належні йому права Вимоги, а ТОВ „ФК „Кредит Капітал" прийняло належні ТОВ „Мілоан" права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Відповідно до Акту прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором про відступлення прав вимоги № 109-МЛ від Кредитор передав, а Новий Кредитор прийняв Реєстр Боржників в кількості 1318.

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників від 10.09.2025 до договору відступлення прав вимоги № 109-МЛ від 29.08.2024, ОСОБА_1 значиться в реєстрі боржників за договором № 6088926 від 24.11.2023.

Ч. 2 ст. 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є у тому числі договори та інші правочини.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. (стаття 628 ЦК України).

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законом України „Про електронну комерцію" та Законом України „Про електронний цифровий підпис".

Відповідно до ст. 5 Закону України „Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Згідно зі ст. 8 Закону України „Про електронні документи та електронний документообіг" юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законом України „Про електронну комерцію" та Законом України „Про електронний цифровий підпис".

Статтею 1 Закону України „Про електронний цифровий підпис" передбачено, що електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Відповідно до ст. 3 Закону України „Про електронний цифровий підпис" електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.

Згідно зі ст. 4 Закону України „Про електронний цифровий підпис" електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб`єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі.

Статтею 6 Закону України „Про електронний цифровий підпис" передбачено, що сертифікат ключа містить такі обов`язкові дані: найменування та реквізити центру сертифікації ключів (центрального засвідчувального органу, засвідчувального центру); зазначення, що сертифікат виданий в Україні; унікальний реєстраційний номер сертифіката ключа; основні дані (реквізити) підписувача - власника особистого ключа; дату і час початку та закінчення строку чинності сертифіката; відкритий ключ; найменування криптографічного алгоритму, що використовується власником особистого ключа; інформацію про обмеження використання підпису. Посилений сертифікат ключа, крім обов`язкових даних, які містяться в сертифікаті ключа, повинен мати ознаку посиленого сертифіката ключа. Інші дані можуть вноситися у посилений сертифікат ключа на вимогу його власника.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України „Про електронну комерцію" електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов`язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України „Про електронну комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України „Про електронну комерцію" відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 Закону України „Про електронну комерцію" встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України „Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Частиною 1 ст. 3 Закону України „Про електронну комерцію" визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Таким чином, встановлені вище обставини, підтверджують факт укладання між Товариством з обмеженою відповідальністю „МІЛОАН" та ОСОБА_1 Договору про споживчий кредит № 6088926, із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором 401006.

У ч.ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями ч. 1 ст. 1054 ЦК України визначено, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ч.ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (положення кодексу, що регулюють договір позики), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно із ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до пункту 4 ч. 1 ст. 1 Закону України „Про споживче кредитування", загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України „Про споживче кредитування" до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

За приписами пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (частин перша статті 513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові і відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Частиною першою статті 1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом частини першої статті 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно зі статтею 1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Частинами першою, другою статті 1082 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Неотримання боржником письмового повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові не є перешкодою для реалізації права фактора звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду, а боржник у судовому засіданні має можливість заперечувати проти вимог фактора, що відповідає положенням статті 124 Конституції України.

Крім того, за змістом наведених положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особи, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первинному кредитору і таке виконання зобов`язання є належним.

За змістом статті 1048 ЦК України, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Такі висновки викладені, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 (справа № 444/9519/12) та 04.07.2018 (справа №310/11534/13-ц), в постанові Верховного Суду від 15.03.2023 (справа №300/438/18).

Отже ТОВ „Мілоан" свої зобов`язання перед відповідачем за Кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 5 000 гривень, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача, яку останнім вказано особисто в заяві на отримання Кредиту та в кредитному договорі.

В свою чергу, відповідач підтвердив виникнення своїх зобов`язань, відповідно до умов укладеного Кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов`язання Кредитодавця, а саме отримавши кредитні кошти.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач свої зобов`язання за вказаним договором у строки, передбачені договором не виконав, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість за Договором про споживчий кредит № 6088926 від 24.11.2023.

Щодо правильності обчислення заборгованості по процентам, то перевіркою встановлено, що згідно умов договору строк кредитування становив 105 днів (п. 1.3.) до 08.03.2024 (п. 1.4.).

Разом з тим, пунктом 2.3 договору сторони передбачили пролонгацію строку кредитування.

Продовження вказаного в п. т1.3 договору строку кредитування може відбуватись на пільгових або стандартних (базових) умовах (п. 2.3.1). Для продовження/поновлення пільгового періоду та збільшення строку кредитування за цим пунктом позичальник має вчинити дії, передбачені п. 2.3 договору та розділом 6 Правил, у тому числі, сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту (якщо передбачено).

Якщо позичальник здійснює продовження/поновлення пільгового періоду та збільшення строку кредитування (пролонгацію) на умовах, визначених цим пунктом, проценти за користування кредитом протягом періоду, на який продовжено/поновлено пільговий період, нараховується за ставкою, визначеною п. 1.5.2 договору.

Зазначені обставини свідчать про те, що умовами кредитного договору сторони передбачили порядок продовження строку кредиту та умови і строк нарахування процентів за користування кредитом.

Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 здійснював такі платежі 19.12.2023 - сплата тіла кредиту у розмірі 500 грн, 19.12.2023 - сплата комісії за управління та обслуговування кредиту у розмірі 500 грн, 19.12.2023 - сплата процентів по кредиту у розмірі 500 грн, 20.02.2024 - сплата тіла кредиту у розмірі 188 грн, 20.02.2024 - сплата комісії за управління та обслуговування кредиту у розмірі 100 грн, 20.02.2024 - сплата процентів по кредиту у розмірі 415 грн, 20.02.2024 - сплата процентів по кредиту у розмірі 415 грн, 20.02.2024 - сплата процентів по кредиту у розмірі 415 грн, 20.02.2024 - сплата тіла кредиту у розмірі 188 грн, 20.02.2024 - сплата комісії за управління та обслуговування кредиту у розмірі 100 грн, 20.02.2024 - сплата комісії за управління та обслуговування кредиту у розмірі 100 грн, 20.02.2024 - сплата тіла кредиту у розмірі 188 грн, 02.03.2024 - сплата комісії за управління та обслуговування кредиту у розмірі 100 грн, 02.03.2024 - сплата процентів по кредиту у розмірі 415 грн, 02.03.2024 - сплата тіла кредиту у розмірі 188 грн.

Отже, зазначені платежі свідчать про реалізацію відповідачем передбаченого договором права на пролонгацію кредиту. Таким чином, кредитодавець проводив нарахування процентів за період, який узгоджений між сторонами.

Згідно з умовами Договору про споживчий кредит № 6088926 від 24.11.2023 проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду: 1 875 грн, які нараховуються за ставкою 2,5 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду (пільговий період складає 15 днів з 24.11.2023 по 09.12.2023). Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду: 15 750 грн, які нараховуються за стандартною процентною ставкою 3,50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду.

Відповідно до виписки з особового рахунку за Кредитним договором № 6088926 заборгованість ОСОБА_1 становить 21 304 грн 60 коп., з них: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 3 748 грн; прострочена заборгованість за сумою відсотків - 16 606 грн 60 коп., прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту - 950 грн.

За період з 24.11.2023 по 22.05.2024 судом досліджено відомості про щоденні нарахування та погашення, з яких вбачається, що ОСОБА_1 здійснював такі платежі 19.12.2023 - сплата тіла кредиту у розмірі 500 грн, 19.12.2023 - сплата комісії за управління та обслуговування кредиту у розмірі 500 грн, 19.12.2023 - сплата процентів по кредиту у розмірі 500 грн, 20.02.2024 - сплата тіла кредиту у розмірі 188 грн, 20.02.2024 - сплата комісії за управління та обслуговування кредиту у розмірі 100 грн, 20.02.2024 - сплата процентів по кредиту у розмірі 415 грн, 20.02.2024 - сплата процентів по кредиту у розмірі 415 грн, 20.02.2024 - сплата процентів по кредиту у розмірі 415 грн, 20.02.2024 - сплата тіла кредиту у розмірі 188 грн, 20.02.2024 - сплата комісії за управління та обслуговування кредиту у розмірі 100 грн, 20.02.2024 - сплата комісії за управління та обслуговування кредиту у розмірі 100 грн, 20.02.2024 - сплата тіла кредиту у розмірі 188 грн, 02.03.2024 - сплата комісії за управління та обслуговування кредиту у розмірі 100 грн, 02.03.2024 - сплата процентів по кредиту у розмірі 415 грн, 02.03.2024 - сплата тіла кредиту у розмірі 188 грн.

Проте 24.12.2023 набрав чинності Закон України „Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг, яким статтю 8 Закону України „Про споживче кредитування доповнено частиною п`ятою, яка визначає, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Згідно з пунктом 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України „Про споживче кредитування встановлено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України „Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг, установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів 2,5 %; протягом наступних 120 днів 1,5 %.

З огляду на те, що відсоткова ставка встановлена законом, який регулює спірні правовідносини між сторонами, не може бути збільшена умовами договору, тому суд вбачає за необхідне навести власний розрахунок відсоткової ставки, враховуючи умови договори та норми чинного на час виникнення правовідносин законодавства.

Перші 120 днів від набрання чинності 24.12.2023 Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг закінчились 21.04.2024, наступні 120 днів 19.08.2024 (максимальний розмір денної процентної ставки становить 1,5 %).

Згідно з наданим представником відповідача контррозрахуном заборгованості за період з 24.11.2023 по 08.03.2024, проценти нараховано наступним чином: з 24.11.2023 по 09.12.2023 - за встановленою в Договорі процентною ставкою 2,50% (п. 1.5.2), З 10.12.2023 по 23.12.2023 - за встановленою в Договорі процентною ставкою 3, 50% (п. 1.5.3 Договору); з 24.12.2023 по 08.03.2024 - за процентною ставкою 2,50% (згідно зі змінами до Закону України „Про споживче кредитування"). Також враховано оплати відповідача, які зараховані позивачем в якості погашення тіла кредиту (19.12.2023 в розмірі 500 грн, 20.02.2024 - в розмірі 564 грн, 02.03.2024 - в розмірі 188 грн), а також в якості погашення відсотків (2 160 грн, зокрема 19.12.2023 - 500 грн, 20.02.2024 - 1 245 грн, 02.03.2024 - 415 грн).

Відповідно до даного розрахунку розмір заборгованості становить 15 465 грн 80 коп., з яких: 3 748 грн - тіло кредиту, 11 717 грн 80 коп. - відсотки (нараховані за період з 24.11.2023 по 08.03.2024).

Проте відповідачем не здійснено розрахунок відсотків з 09.03.2024 по 22.05.2024.

Судом здійснено самостійно розрахунок відсотків за даний період, а саме

З 09.03.2024 по 21.04.2024 розмір відсотків становить 4 122 грн 80 коп. (3748 грн *2,5%*44 дні).

З 22.04.2024 по 22.05.2024 розмір відсотків становить 1 742 грн 82 коп. (3748 грн *1,5%*31 день).

Таким чином, з урахуванням контррозрахунку представника відповідача за період з 24.11.2023 по 08.03.2024, розмір відсотків за кредитним договором за період з 24.11.2023 по 22.05.2024, з урахуванням сплачених ОСОБА_1 коштів, зарахованих позивачем в рахунок сплати відсотків, становив би 17 583 грн 42 коп. (11 717 грн 80 коп.+ 4 122 грн 80 коп.+ 1 742 грн 82 коп.).

Суд здійснив власний перерахунок відсотків, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача та дійшов до висновку, що з урахуванням з сплачених ОСОБА_1 коштів, зарахованих позивачем в рахунок сплати відсотків, загальний розмір заборгованості за відсотками нарахованих позивачем у розмірі 16 606 грн 60 коп. є таким, що відповідає максимально встановленій процентній ставці Законом України „Про споживче кредитування" та підлягає стягненню з відповідача на користь ТОВ „ФК „Кредит Капітал".

Щодо нарахування комісії

Обгрунтовуючи вимоги про стягнення заборгованості за комісією за надання кредиту за договором про споживчий кредит про споживчий кредит № 6088926 від 24.11.2023 в розмірі 950 грн, позивач стверджує, що такий розмір комісії передбачений умовами підписаного між сторонами договору, а правомірність її нарахування відповідає нормам Закону України „Про споживче кредитування". Окрім того, згідно з відомостями про щоденні нарахування та погашення вбачається, що сплачені ОСОБА_1 кошти у загальному розмірі 900 грн були спрямовано на сплату комісії за управління та обслуговування кредиту (19.12.2023 - сплата комісії за управління та обслуговування кредиту у розмірі 500 грн, 20.02.2024 - сплата комісії за управління та обслуговування кредиту у розмірі 100 грн, 20.02.2024 - сплата комісії за управління та обслуговування кредиту у розмірі 100 грн, 20.02.2024 - сплата комісії за управління та обслуговування кредиту у розмірі 100 грн, 02.03.2024 - сплата комісії за управління та обслуговування кредиту у розмірі 100 грн).

10.06.2017 набув чинності Закон України „Про споживче кредитування", у зв`язку із чим у Законі України „Про захист прав споживачів" текст статті 11 викладено в такій редакції: „Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України „Про споживче кредитування".

Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України „Про захист прав споживачів" з набуттям чинності Закону України „Про споживче кредитування" залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України „Про споживче кредитування" загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно із ч. 2 ст. 8 Закону України „Про споживче кредитування" до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України „Про споживче кредитування" передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Разом з тим, Закон України „Про споживче кредитування" розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11 Закону України „Про споживче кредитування" після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно із ч. 5 ст. 12 Закону України „Про споживче кредитування" умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України „Про споживче кредитування" щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України „Про споживче кредитування".

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19.

Окрім того, Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в постанові від 06.11.2023 по справі № 204/224/21 виклала висновок щодо застосування норми права, а саме: якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України „Про споживче кредитування".

Умови договору не містять переліку інших додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які позивачем встановлена комісія за обслуговування кредиту.

Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України є обов`язком фінансової установи, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту це обов`язок фінансової установи за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь фінансової установи. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самої фінансової установи та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії фінансової установи не є послугами, що об`єктивно надаються позичальнику.

Позивачем не наведено та не надано достатніх доказів, які б у своїй сукупності доводили факт надання споживачеві послуги за обслуговування кредиту, інших послуг, їх переліку, чи надавались вони частіше одного разу на місяць, що обумовлює їх платність. Водночас, плата за інші послуги банку встановлена відповідачу незалежно від факту надання цих послуг.

Умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.

Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 21.04.2021 в справі № 677/1535/15, від 21.07.2021 в справі № 751/4015/15, від 15.12.2021 в справі № 209/789/15, від 12.04.2022 в справі № 640/14229/15 та від 20.07.2022 у справі № 343/557/15-ц.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про те, що положення договору про споживчий кредит № 6088926 від 24.11.2023 щодо сплати позичальником на користь кредитодавця комісії за надання кредиту в розмірі 950 грн, а також комісії за управління та обслуговування кредиту суперечить положенням ст. 18 Закону України „Про захист прав споживачів" і є нікчемними з моменту укладення договору, а відтак відсутні підстави для стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Кредит-капітал" вищезазначеної заборгованості за комісією за надання кредиту. При цьому, спрямовані позивачем в рахунок сплати комісії за управління та обслуговування кредиту платежі у розмірі 900 грн враховуються судом в рахунок погашення відсотків.

Таким чином, зважаючи на те, що до позивача Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Кредит-Капітал" фактично перейшло право вимоги за Договором про споживчий кредит № 6088926 від 24.11.2023, а також, враховуючи те, що умови даного догвоору про сплату комісії є нікчемними, з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Кредит-Капітал" підлягає стягненню заборгованість у розмірі 19 454 грн 60 коп., з них: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 3 748 грн; прострочена заборгованість за сумою відсотків - 15 706 грн 60 коп., а тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до ст.ст. 133, 141 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

За приписами ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Позивачем у позові заявлено про відшкодування за рахунок відповідача 8 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, у підтвердження чого надано: договір про надання правничої допомоги № 0107 від 01.07.2025, акт наданих послуг (правової (правничої) допомоги) № Д/18975 від 069.03.2026; детальний опис наданих послуг до акту № Д/18975 від 069.03.2026 за договором про надання правничої допомоги № 0107 від 01.07.2025.

Витрати на професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (постанова Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

Враховуючи наведене, позивачем доведено понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 8 000 грн.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати, а тому згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України з відповідача в користь позивача слід стягнути понесені ним і документально підтверджені судові витрати по оплаті судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 2 431 грн 21 коп., та витрати на правничу допомогу пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 7 305 грн 31 коп.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-83, 89, 95, 141, 189, 197, 198, 200, 229, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Кредит-Капітал" заборгованість за Договором про споживчий кредит № 6088926 від 24.11.2023 в розмірі 19 454 (дев`ятнадцять тисяч чотириста п`ятдесят чотири) грн 60 коп., з них: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 3 748 грн; прострочена заборгованість за сумою відсотків - 15 706 грн 60 коп., судовий збір у розмірі 2 431 (дві тисячі чотириста тридцять один) грн 21 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 7 305 (сім тисяч триста п`ять) грн 31 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Кредит-Капітал" (790291, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корп. 28; ідентифікаційний код: 35234236; e-mail: legal@kredytkapital.com.ua; тел. 80322989368, 80322989363).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Повний текст судового рішення складено 28.07.2026.

Суддя Ю.С. Кучаковський