Court ruling № 138516969, 27.07.2026, Korostyshiv District Court of Zhytomyr Oblast

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 935/855/26

Провадження № 2/935/977/26

У Х В А Л А

27 липня 2026 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області в складі: головуючого судді Василенка Р.О., розглянувши розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін клопотання відповідача ОСОБА_1 про витребування доказів у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК «Кредит-Капаітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Відповідач подала до суду відзив, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог та витребувати у позивача оригінал електронного доказу кредитний договір від 31.01.2024 № 101373151, оскільки ОСОБА_1 не укладала договір позики, позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що наявна в матеріалах справи паперова роздруківка договору створювалася у порядку, визначеному Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг» та що саме такий правочин підписувався електронним підписом уповноважених на те осіб (з можливістю ідентифікувати підписантів договору), який є обов`язковим реквізитом електронного документа, а відповідачем ставиться під сумнів його укладення, відповідач просить суд на підставі ч. 5 ст. 100 ЦПК України витребувати у позивача оригінал електронного доказу: кредитний договір від 31.01.2024 № 101373151.

Суд, дослідивши клопотання відповідача про витребування доказів, прийшов до такого висновку.

Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Частинами першою, другою статті 84 ЦПК України визначено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У клопотанні повинно бути зазначено який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Положеннями частин 6,7 ст. 84 ЦПК України передбачено, що будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

Згідно з ч. 1,2 ст.100 ЦПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), вебсайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги». Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.

Відповідно до ч.1, 6 ст. 95, ч. 5 ст. 100 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

З системного аналізу положень ЦПК України вбачається, що до суду можуть бути подані оригінали електронних доказів, електронна копія електронного доказу, засвідчена електронним підписом, а також паперова копія електронного доказу, засвідчена у встановленому законом порядку засвідчувальним написом «Згідно з оригіналом», найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, що скріплюється печаткою.

Водночас необхідно відрізняти примірник електронного документа, який є оригіналом, від електронної копії. У разі надсилання електронного документа кільком адресатам або у разі його зберігання на кількох електронних носіях інформації кожен електронний примірник вважається оригіналом електронного документа (ч. 2 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»). Тому, якщо створюється електронний документ на комп`ютері чи ноутбуці, а потім зберігається на інший носій (флеш-накопичувач, картка, диск), то відповідно до Закону «Про електронні документи та електронний документообіг», збережений примірник буде оригіналом електронного документа.

Як вбачається з матеріалів справи позовна заява ТОВ "ФК «Кредит-Капітал» сформована в системі «Електронний суд» та скріплена електронним цифровим підписом представника позивача.

Статтею 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачено, що оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги». У разі надсилання електронного документа кільком адресатам або його зберігання на кількох електронних носіях інформації кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа. Якщо автором створюються ідентичні за документарною інформацією та реквізитами електронний документ та документ на папері, кожен з документів є оригіналом і має однакову юридичну силу (абз. 1-3статті 7Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).

Оригінал електронного документа повинен давати змогу довести його цілісність та справжність у порядку, визначеному законодавством; у визначених законодавством випадках може бути пред`явлений у візуальній формі відображення, в тому числі у паперовій копії. Електронна копія електронного документа засвідчується у порядку, встановленому законом. Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством (абз. 4-6 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).

Відповідно до абз. 1-2 ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа та допустимість електронного документа як доказу не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, наведеною у постанові від 29.01.2021 у справі № 922/51/20 учасник справи на обґрунтування своїх вимог і заперечень має право подати суду електронний доказ у таких формах: оригінал; електронна копія, засвідчена електронним цифровим підписом; паперова копія, посвідчена в порядку, передбаченому законом.

Відповідачем не доведено належних обґрунтувань щодо невідповідності копії долучених доказів до позовної заяви їх оригіналам.

Згідно з ч. 2 ст. 100 ЦПК України електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, на яку накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги.

Крім того, відповідачем не долучені відомості про неможливість отримання доказів самостійно, як це передбачено ч. 1 ст. 84 ЦПК України, оскільки чинне законодавство закріплює не лише обов`язок учасників справи сприяти суду у з`ясуванні обставин справи, однак і їх обов`язок подавати усі наявні у них докази, зокрема надати виписку з банківської картки про відсутність надходження кредитних коштів в період укладення кредитного договору чи витребування оригіналу електронного кредитного договору у позивача.

На відповідача покладається обов`язок доводити обставини, якими вона заперечує вимоги позивача, так відповідачем не надано доказів звернення до позивача з клопотанням про витребування доказів чи інших доказів, які б підтверджували те, що копія електронного кредитного договору від 31.01.2024 № 101373151 викликає сумніви в його цілісності, оскільки договір підписаний електронним підписом позивача та відповідача, містить всі необхідні реквізити та дані особи позичальника, містить електронний підпис одноразовий ідентифікатор 547331, номер телефону та паспортні дані ОСОБА_1 , номер картки на яку перераховані кошти та адресу проживання відповідача, які ж зазначені ОСОБА_1 у відзиві на позовну заяву.

Ознайомившись із клопотанням про витребування доказів, суд дійшов висновку, що клопотання про витребування доказів не підлягає задоволенню, оскільки клопотання не обгрнутоване, а тому суд вважає, що у задоволенні клопотання про витребування доказів слід відмовити.

Керуючись ст. 12 -13, 83-84,258-261,353 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про витребування доказів у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК «Кредит-Капаітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Роман ВАСИЛЕНКО