Decision № 138497549, 27.07.2026, Bohorodchany District Court of Ivano-Frankivsk Oblast

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №338/1063/26

Провадження №2-о/338/94/26

27 липня 2026 року селище Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області в складі: головуючого судді Куценка О. О., секретаря судового засідання Микитюк А.П., за участі заявниці ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Богородчани цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Богородчанський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту смерті особи в певний час,

в с т а н о в и в:

29 червня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій просить встановити факт смерті її рідного брата - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Гринівка Богородчанського району Івано-Франківської області.

Вимоги заяви обґрунтовані тим, що заявниця є рідною сестрою ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в місті Богородчани Богородчанського району Івано-Франківської області в сім`ї ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

У 1966 році її малолітній брат захворів та ІНФОРМАЦІЯ_4 помер у селі Гринівка Богородчанського району Івано-Франківської області. Після смерті його поховали на кладовищі села Гринівка.

Через малолітній вік померлого, молодий вік батьків та клопоти, пов`язані з похованням, батьки не отримали документа встановленої форми про смерть дитини та не зареєстрували смерть у відповідному органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Унаслідок цього актовий запис про смерть ОСОБА_2 відсутній, а в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян він продовжує обліковуватися як жива особа.

Встановлення факту смерті брата необхідне заявниці для проведення державної реєстрації його смерті, отримання свідоцтва про смерть та припинення існування недостовірних відомостей про нього як про живу особу.

У судовому засіданні заявниця ОСОБА_1 заяву підтримала та просила її задовольнити. Пояснила, що ІНФОРМАЦІЯ_3 народився її рідний брат - ОСОБА_2 , який унаслідок хвороби помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Гринівка Богородчанського району Івано-Франківської області. Через пережите горе, молодий вік та необізнаність із порядком державної реєстрації смерті її батьки не отримали медичного документа про смерть дитини та не звернулися до органу державної реєстрації актів цивільного стану, у зв`язку з чим факт смерті брата зареєстрований не був. Про відсутність актового запису про його смерть заявниця дізналася після звернення до Богородчанського відділу державної реєстрації актів цивільного стану. Зазначила, що її мати ОСОБА_4 у зв`язку з похилим віком та наявними захворюваннями потребує постійного стороннього догляду. Заявниця за станом здоров`я не може особисто здійснювати такий догляд, тому його має здійснювати її син, який є онуком ОСОБА_4 . Встановлення факту смерті ОСОБА_2 необхідне для підтвердження того, що у ОСОБА_4 немає інших дітей, а крім онука - сина заявниці відсутні інші близькі особи, які могли б здійснювати за нею належний догляд. За таких обставин просила заяву задовольнити.

Представник заінтересованої особи Богородчанського відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення заявниці та свідка ОСОБА_5 , дослідивши письмові докази і матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Окреме провадження є видом непозовного цивільного судочинства, у порядку якого розглядаються справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав.

Факт, який просить встановити заявниця, має юридичне значення, оскільки його встановлення необхідне для державної реєстрації смерті ОСОБА_2 та отримання відповідного свідоцтва.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Згідно із частиною другою статті 319 ЦПК України рішення суду про встановлення факту, який підлягає державній реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану, не замінює документів, що видаються цими органами, а є лише підставою для одержання таких документів.

Частиною другою статті 49 ЦК України визначено, що смерть фізичної особи є актом цивільного стану.

Відповідно до частини четвертої статті 49 ЦК України смерть фізичної особи підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Згідно із частиною першою статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація актів цивільного стану у встановлених законом випадках є обов`язковою.

Відповідно до статті 17 цього Закону державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою, або рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час чи про оголошення її померлою.

Отже, за відсутності документа встановленої форми про смерть державна реєстрація смерті особи може бути проведена на підставі рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час.

Відповідно до частин першої та другої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Такі дані встановлюються письмовими, речовими та електронними доказами, висновками експертів і показаннями свідків.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду наперед установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності.

Відповідно до свідоцтва про народження заявниця народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 як ОСОБА_6 . Її батьками зазначені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Зі свідоцтва про укладення шлюбу вбачається, що після реєстрації шлюбу заявниця змінила прізвище зі ОСОБА_7 на ОСОБА_8 .

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в місті Богородчани Богородчанського району Івано-Франківської області. Його батьками зазначені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Таким чином, письмовими доказами підтверджено, що ОСОБА_2 був рідним братом заявниці ОСОБА_1 .

З листа Богородчанського відділу державної реєстрації актів цивільного стану від 19 травня 2026 року № 355/24.2.5.7-01/332 установлено, що актовий запис про смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутній.

Перевірка проводилася за першими примірниками первинних актових записів про смерть за період із 1963 до 1969 року, поновленими актовими записами про смерть із 1967 року, за даними архіву відділу, Державного реєстру актів цивільного стану громадян та за другими примірниками первинних і поновлених актових записів.

Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_5 пояснила, що є далекою родичкою заявниці та раніше проживала із сім`єю ОСОБА_7 по сусідству в селі Гринівка. Підтвердила, що особисто знала сім`ю заявниці та була обізнана про народження у ОСОБА_3 і ОСОБА_4 сина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У лютому 1966 року дитина захворіла та ІНФОРМАЦІЯ_2 померла в селі Гринівка Богородчанського району Івано-Франківської області. Свідок була присутня на похороні ОСОБА_2 та особисто брала участь у похоронній процесії. Дитину поховали на місцевому кладовищі села Гринівка.

Також судом було досліджено письмові пояснення свідків.

Так, свідок ОСОБА_9 пояснила, що проживала по сусідству із сім`єю ОСОБА_7 та особисто знала батьків померлого. У 1966 році батько дитини повідомив їй, що їхній син ОСОБА_10 помер. Після смерті дитину поховали на кладовищі села Гринівка.

Свідок ОСОБА_11 пояснила, що проживала по сусідству із сім`єю ОСОБА_7 . У 1966 році їй стало відомо про смерть малолітнього ОСОБА_2 . Вона була особисто присутня під час його поховання на кладовищі села Гринівка.

Свідок ОСОБА_12 пояснила, що є двоюрідною сестрою заявниці, знала сім`ю ОСОБА_7 та підтвердила, що у 1966 році малолітній ОСОБА_2 помер і був похований на кладовищі села Гринівка.

Пояснення свідків є послідовними, узгоджуються між собою та з поясненнями заявниці й письмовими доказами. Підстав сумніватися в їх достовірності суд не встановив.

Долучені до матеріалів справи фотографії підтверджують наявність на кладовищі села Гринівка місця поховання малолітньої дитини, на якому встановлено хрест.

Сукупність досліджених доказів підтверджує, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Гринівка Богородчанського району Івано-Франківської області та був похований на місцевому кладовищі.

Документ установленої форми про смерть відсутній, також відсутній актовий запис про смерть, а тому зареєструвати смерть ОСОБА_2 в позасудовому порядку неможливо.

Встановлення зазначеного факту не пов`язане з вирішенням спору про право та необхідне заявниці для проведення державної реєстрації смерті її брата ОСОБА_2 й отримання відповідного свідоцтва, а також для підтвердження того, що в її матері ОСОБА_4 , яка через похилий вік і стан здоров`я потребує постійного стороннього догляду, немає інших дітей, крім заявниці. Зазначена обставина має значення для оформлення здійснення догляду за ОСОБА_4 її онуком - сином заявниці, оскільки сама заявниця за станом здоров`я не може забезпечувати матері необхідний догляд.

Беручи до уваги сукупність досліджених та перевірених доказів, суд вважає доведеним факт смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Гринівка Богородчанського району Івано-Франківської області.

За таких обставин заява ОСОБА_1 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до частини сьомої статті 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення у справі окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

На підставі наведеного, керуючись статтями 76-81, 89, 263-265, 293, 294, 315, 319 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Богородчанський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту смерті особи в певний час - задовольнити.

Встановити факт того, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець міста Богородчани Богородчанського району Івано-Франківської області, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Гринівка Богородчанського, тепер Івано-Франківського, району Івано-Франківської області.

Рішення суду після набрання ним законної сили є підставою для проведення державної реєстрації смерті ОСОБА_2 та не замінює собою свідоцтва про смерть, яке видається відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану.

Повний текст судового рішення складено 27 липня 2026 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів із дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: