Court ruling № 138468430, 24.07.2026, Dnipro District Court of Zaporizhzhia City (until 25.04.2025 - Leninskyi District Court of Zaporizhzhia City)

Дата документу 24.07.2026

Справа № 334/7164/26

Провадження № 1-кс/334/1895/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2026 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання дізнавача сектору дізнання Запорізького РУП ГУНП в Запорізької області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, внесеному 16.07.2026 року до ЄРДР за №12026087050000220 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, про накладення арешту на майно,

ВСТАНОВИВ:

22 липня 2026 року дізнавач сектору дізнання Запорізького РУП ГУНП в Запорізької області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, внесеному 16.07.2026 року до ЄРДР за №12026087050000220 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, про накладення арешту на майно, в якому просить: накласти арешт на грошові кошти у розмірі 9900 гривень, та грошові кошти у розмірі 4000 гривень, які знаходяться на банківській карті № НОМЕР_1 відкритій в АТ «АКЦЕНТ БАНК» (ЄРДПОУ 14360080 юридична адреса: м. Дніпро, вул. Батумська, 11), заборонивши здійснення видаткових операцій.

В обґрунтування клопотання зазначив, що сектором дізнання Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026087050000220 від 16.07.2026 за ознаками кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України. Встановлено, що 15.07.2026 року до Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області надійшла заява від ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про те, що невстановлена особа, використовуючи соціальну мережу «Телеграм» під приводом виплати виграшу, шахрайським шляхом, а саме шляхом обману заволоділа грошовими коштами заявника, які останній перерахував: 01.07.2026 о 13:17 перерахував грошові кошти у розмірі 500 гривень зі своєї банківської карти НОМЕР_2 , яка відкрита у банківській установі АТ КБ «Приватбанк» на банківську картку НОМЕР_3 , яка відкрита у банківській установі АТ «АКЦЕНТ БАНК»; 01.07.2026 о 17:52 перерахував грошові кошти у розмірі 1002 гривні зі своєї банківської карти НОМЕР_4 , яка відкрита у банківській установі АТ КБ «Приватбанк» на банківську картку НОМЕР_3 , яка відкрита у банківській установі АТ «АКЦЕНТ БАНК»; 01.07.2026 о 18:03 перерахував грошові кошти у розмірі 2525 гривень зі своєї банківської карти НОМЕР_4 , яка відкрита у банківській установі АТ КБ «Приватбанк» на банківську картку НОМЕР_5 , яка відкрита у банківській установі АТ «АКЦЕНТ БАНК»; 02.07.2026 о 12:04 перерахував грошові кошти у розмірі 7500 гривень зі своєї банківської карти НОМЕР_4 , яка відкрита у банківській установі АТ КБ «Приватбанк» на банківську картку НОМЕР_6 , яка відкрита у банківській установі АТ «АКЦЕНТ БАНК»; 03.07.2026 о 12:11 перерахував грошові кошти у розмірі 5000 гривень готівкою у відділенні банку «А-Банк» на банківський рахунок НОМЕР_7 , який відкритий у банківській установі АТ «АКЦЕНТ БАНК» 05.07.2026 о 13:10 перерахував грошові кошти у розмірі 9000 гривень зі свого банківського рахунку НОМЕР_8 , який відкритий у банківській установі АТ «ПУМБ» на банківську картку НОМЕР_9 , яка відкрита у банківській установі АТ «АКЦЕНТ БАНК»; 05.07.2026 о 15:16 перерахував грошові кошти у розмірі 9900 гривень зі свого банківського рахунку НОМЕР_8 , який відкритий у банківській установі АТ «ПУМБ» на банківську картку НОМЕР_1 , яка відкрита у банківській установі АТ «АКЦЕНТ БАНК»; 05.07.2026 о 15:24 перерахував грошові кошти у розмірі 4000 гривень зі свого банківського рахунку НОМЕР_8 , який відкритий у банківській установі АТ «ПУМБ» на банківську картку НОМЕР_1 , яка відкрита у банківській установі АТ «АКЦЕНТ БАНК»; 05.07.2026 о 17:05 перерахував грошові кошти у розмірі 8139 гривень зі свого банківського рахунку НОМЕР_8 , який відкритий у банківській установі АТ «ПУМБ» на банківську картку НОМЕР_10 , яка відкрита у банківській установі АТ «АКЦЕНТ БАНК»; 08.07.2026 о 12:06 перерахував грошові кошти у розмірі 13420 гривень готівкою у відділенні банку «А-Банк» на банківський рахунок НОМЕР_11 , який відкритий у банківській установі АТ «АКЦЕНТ БАНК», чим заявнику завдано матеріальної шкоди на загальну суму 60988 гривень. В ході досудового розслідування було допитано в якості потерпілого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 який повідомив, що 01.07.2026 у месенджері Telegram на номер телефону НОМЕР_12 йому надійшло повідомлення з невідомого номера про те, що він нібито виграв грошовий приз у розмірі 150 000 гривень. Перейшовши за надісланим посиланням, він побачив форму, в якій необхідно було вказати свої персональні дані та номер телефону, що він і зробив. Після цього того ж дня з ним у Telegram зв`язалася жінка, яка представилася ОСОБА_6 . Номер телефону співрозмовниці був прихований, тому потерпілий його не бачив. Під час листування ОСОБА_6 повідомила, що для отримання виграшу необхідно сплатити податок. Потерпілий погодився, після чого вона надала номер банківської картки № НОМЕР_3 , на яку необхідно було перерахувати 500 гривень. 01.07.2026 о 13:17 потерпілий зайшов до свого мобільного додатку «Приват24» та зі своєї банківської картки № НОМЕР_2 , яка відкрита у банківській установі АТ КБ «ПриватБанк» здійснив переказ грошових коштів у розмірі 500 гривень на банківську картку № НОМЕР_3 , яка відрита у банківській установі АТ «АКЦЕНТ БАНК». Після здійснення переказу він повідомив про це ОСОБА_6 , однак остання зазначила, що необхідно додатково сплатити ще 1000 гривень. Після чого, потерпілий погодився, і 01.07.2026 о 17:52 зі своєї банківської картки № НОМЕР_4 , яка відкрита у банківській установі АТ КБ «ПриватБанк» здійснив переказ грошових коштів у розмірі 1002 гривень на банківську картку № НОМЕР_3 , яка відрита у банківській установі АТ «АКЦЕНТ БАНК». Після цього ОСОБА_6 знову повідомила, що необхідно здійснити ще один платіж, цього разу на банківську картку № НОМЕР_5 . Виконуючи її вказівки, 01.07.2026 о 18:03 потерпілий зі своєї банківської картки, яка відкрита у банківській установі АТ КБ «ПриватБанк» здійснив переказ грошових коштів у розмірі 2525 гривень на банківську картку № НОМЕР_5 , яка відкрита у банківській установі АТ «АКЦЕНТ БАНК». Після здійснення цього переказу ОСОБА_6 повідомила, що для отримання виграшу необхідно перерахувати ще 7500 гривень на банківську картку № НОМЕР_6 . Так, 02.07.2026 о 12:04 потерпілий зі своєї банківської картки № НОМЕР_4 , яка відкрита у банківській установі АТ КБ «ПриватБанк» здійснив переказ на банківську картку № НОМЕР_6 , яка відкрита у банківській установі АТ «АКЦЕНТ БАНК». Під час подальшого листування ОСОБА_6 надіслала потерпілому документ, у якому зазначалося, що він дійсно виграв 150 000 гривень. Повіривши цій інформації, потерпілий продовжив виконувати її вказівки. Вона повідомила, що необхідно сплатити ще 5000 гривень, але вже шляхом внесення коштів через касу банку, та надала номер рахунку НОМЕР_7 . Після цього потерпілий прибув до відділення АТ «А-Банк», розташованого за адресою: м. Запоріжжя, проспект Соборний, 182, де через касу перерахував на рахунок НОМЕР_7 , який відкритий у банківській установі АТ «АКЦЕНТ БАНК» грошові кошти у сумі 5000 гривень. Надалі ОСОБА_6 повідомила, що необхідно здійснити ще кілька платежів на різні банківські картки. Довіряючи їй, потерпілий за допомогою мобільного додатку АТ «ПУМБ» зі свого карткового рахунку НОМЕР_13 здійснив такі перекази: 05.07.2026 о 13:10 на банківську картку № НОМЕР_9 у сумі 9000 гривень; 05.07.2026 о 15:16 на банківську картку № НОМЕР_1 у сумі 9900 гривні; 05.07.2026 о 15:24 на банківську картку № НОМЕР_1 у сумі 4000 гривні; 05.07.2026 о 17:05 на банківську картку № НОМЕР_10 у сумі 8139 гривні. У подальшому ОСОБА_6 запевняла потерпілого, що найближчим часом він отримає свій виграш. Проте 08.07.2026 вона знову повідомила про необхідність здійснити ще один платіж через касу банку в сумі 13 420 гривень. Після цього потерпілий звернувся до відділення АТ «А-Банк», розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 26, де через касу перерахував на рахунок НОМЕР_14 грошові кошти у сумі 13 420 гривень. Після здійснення зазначених платежів ОСОБА_6 знову почала вимагати перерахування грошових коштів на інші банківські реквізити. Однак цього разу потерпілий відмовився, оскільки зрозумів, що став жертвою шахрайських дій. Крім того, він виявив, що частину переписки з ОСОБА_6 в месенджері Telegram було видалено. У результаті вказаних шахрайських дій потерпілому було завдано матеріальної шкоди на загальну суму 60986 гривень. Таким чином, матеріали досудового розслідування містять достатні підстави вважати, що грошові кошти в сумі 9900 гривень, зараховані 05.07.2026 о 15:16 годині на банківську карту № НОМЕР_1 , відкриту в АТ «АКЦЕНТ БАНК», та грошові кошти в сумі 4000 гривень, зараховані 05.07.2026 о 15:24 годині на банківську карту № НОМЕР_1 , відкриту в АТ «АКЦЕНТ БАНК», одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України. З огляду на викладене, отримувач коштів не може вважатись добросовісним набувачем зазначених грошей незалежно від особистої причетності/непричетності до вчинення вказаного кримінального правопорушення. З огляду на викладене, з метою забезпечення повного, об`єктивного та неупередженого досудового розслідування, а також забезпечення збереження коштів, одержаних внаслідок вчинення кримінального правопорушення, у дізнавача на даний час виникла необхідність у накладенні арешту на грошові кошти, які знаходяться на банківській картці третьої особи із забороною здійснення видаткових операцій.

Дізнавач та прокурор в судове засідання не з`явилися. Дізнавач 24.07.2026 року подав заяву про розгляд клопотання за його відсутності.

Представник АТ «АКЦЕНТ БАНК» в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду клопотання був повідомлений у встановленому законом порядку, про що свідчить довідка про доставку електронного листа, а саме судової повістки, на офіційну електронну адресу, причини неприбуття суд не повідомив.

У зв`язку з неприбуттям в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснюється, що передбачено частиною четвертою статті 107 КПК України.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши дізнавача та прокурора, оцінивши докази, які у них містяться, заслухавши пояснення та доводи слідчого слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч. 1 ст. 131 КПК України).

Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).

При застосуванні будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження має бути забезпечено дотримання прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню (ст. 3 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Частиною 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

У випадку необхідності забезпечення збереження речових доказів арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна (ч. 10 ст. 170 КПК України).

Частиною 1 ст. 170 КПК України передбачено, що слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту.

На переконання слідчого судді, дізнавачем не доведено необхідності накладення арешту на зазначені в клопотанні грошові кошти на банківській картці, зокрема не доведено відповідність критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, а також відсутні відомості щодо належності банківської картки, тобто дізнавачем фактично ставиться питання про обмеження прав невизначеного кола осіб.

Частиною 1 ст. 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачено, що арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця, приватного виконавця або за рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом. Зняття арешту з майна та коштів здійснюється за постановою державного виконавця, приватного виконавця або за рішенням суду.

Зупинення видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб здійснюється в разі накладення арешту відповідно до частини першої цієї статті, а також в інших випадках, передбачених договором,Законом України«Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», іншими законами та/або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку. Зупинення видаткових операцій здійснюється в межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, якщо арешт накладено без встановлення такої суми або якщо інше передбачено договором, законом чи умовами такого обтяження (ч. 2 ст. 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність»).

Отже, зупинення видаткових операцій за рахунками здійснюється в разі накладення арешту на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, а не на банківські картки, які є платіжним інструментом.

При цьому, дізнавачем у клопотанні взагалі не зазначено, кому належить банківський рахунок, не з`ясовний рух грошових коштів на вказаному банківському рахунку, та залишок коштів, а також їх призначення.

З огляду на викладене, клопотання дізнавача задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 132, 170, 172, 173, 175, 372 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання дізнавача сектору дізнання Запорізького РУП ГУНП в Запорізької області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, внесеному 16.07.2026 року до ЄРДР за №12026087050000220 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, про накладення арешту на майно, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1