Court ruling № 138464366, 22.07.2026, Commercial Court of Chernivtsi Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

п р о з а л и ш е н н я п о з о в н о ї з а я в и б е з р о з г л я д у

22 липня 2026 року Справа № 926/693/26

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегура"

до Берегометської селищної ради Вижницького району Чернівецької області

за участі Чернівецької обласної прокуратури

про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно

Суддя Тинок О.С.

Секретар судових засідань Аниськова К.В.

Представники:

від позивача не з`явився

від відповідача Сасин Ю.Д.

прокурор Стрільчук А.М.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мегура" звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовною заявою до Берегометської селищної ради Вижницького району Чернівецької області про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно.

- визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю Мегура право власності на самочинно збудований дачний будинок 2010 року спорудження літ. А-І з господарськими будівлями та спорудами: Відкрита тераса літ. al; Господарська будівля літ. Б; Вбиральня літ. В; Криниця №1; Вигрібна яма №2, загальною вартістю 474802,00 грн, який розташований на переданій в оренду земельній ділянці площею 0,25 га, кадастровий номер 7320581500:03:002:0483, цільове призначення - 07.01 Для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, яка знаходиться за адресою: Чернівецька область, Вижницький район, Берегометська територіальна громада, с. Долішній Шепіт, вул. Головна, 239.

Згідно з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 лютого 2026 року, справу №926/693/26 передано на розгляд судді Тинок О.С.

Ухвалою суду від 25 лютого 2026 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегура" до Берегометської селищної ради Вижницького району Чернівецької області про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно - залишено без руху.

10 березня 2026 року до Господарського суду Чернівецької області надійшло через підсистему Електронний суд клопотання представника позивача про усунення недоліків (вх. №966).

Ухвалою суду від 10 березня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 30 березня 2026 року.

11 березня 2026 року представник відповідача через підсистему Електронний суд направив до суду відзив на позовну заяву (вх. №1141). Одночасно, у поданому відзиві відповідач просив суд слухати справу за відсутності його представника.

Ухвалою суду від 30 березня 2026 року постановлено: відкласти підготовче засідання на 27 квітня 2026 року; визнати явку сторін по справі у судове засідання 27 квітня 2026 року об 11 годині 00 хвилин обов`язковою; витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегура" оригінали письмових доказів, а саме: Технічний паспорт на дачний будинок з господарськими будівлями та спорудами від 20 червня 2025 року (реєстраційний номер у реєстрі будівельної діяльності:ТІ01:6964-0930-3561-1479) та Звіт №31-2025 про оцінку майна: дачного будинку з належними до нього будівлями та спорудами з місцерозташуванням по вул. Головній, 239 в с. Долішній Шепіт, Вижницького району, Чернівецької області від 03 грудня 2025 рок; витребувані докази подати суду до початку судового засідання; попередити сторін, що за невиконання вимог ухвали суду до останніх судом буде застосовано заходи процесуального примусу у вигляді штрафу.

17 квітня 2026 року представник позивача через підсистему Електронний суд направила до суду заяву про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді (внесення РНОКПП/коду ЄДРПОУ до додаткових відомостей про учасника справи та надання доступу до електронної справи) (вх. №1722). Заяву суд задовольнив, надав доступ адвокату позивача до матеріалів електронної справи та вніс дані до відомостей про учасників справи.

27 квітня 2026 року представник позивача через підсистему Електронний суд направила до суду клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строку на подання оригіналів письмових доказів (вх. №1643).

Ухвалою суду від 27 квітня 2026 року відкладено підготовче засідання на 11 травня 2026 року, визнано явку представників сторін по справі у судове засідання обов`язковою. Постановлено: зобов`язати позивача виконати вимоги пункту 3 резолютивної частини ухвали суду від 30 березня 2026 року протягом п`яти днів з дня отримання даної ухвали суду; попередити сторін по справі, що за невиконання вимог ухвали суду до останніх судом буде застосовано заходи процесуального примусу у вигляді штрафу у відповідності до статті 135 ГПК України.

07 травня 2026 року від Чернівецької обласної прокуратури надійшло на адресу суду звернення (вх. №2126) щодо надання прокурору для ознайомлення матеріалів справи №926/693/26 у тому числі шляхом надання доступу до матеріалів, які розміщені в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі. Клопотання суд задовольнив, надавши представнику прокуратури матеріали справи для ознайомлення.

11 травня 2026 року заступник керівника Чернівецької обласної прокуратури через підсистему Електронний суд направив до суду заяву (вх. №2153) про вступ у справу представника прокуратури.

У судовому засіданні 11 травня 2026 року було продовжено строк проведення підготовчого провадження на тридцять днів та оголошено перерву до 25 травня 2026 року у зв`язку із клопотанням позивача надати час для ознайомлення із поданою заявою прокурора про вступ у справу.

25 травня 2026 року, перед початком судового засідання, представник позивача подала до суду заперечення (вх. №2425) на вступ у справу представника Чернівецької обласної прокуратури.

Одночасно представником позивача подано клопотання (вх.№2426 від 25 травня 2026 року) про усунення недоліків долучених до матеріалів справи доказів з доданим оригіналом звіту №31-2025 від 03 грудня 2025 року про оцінку майна.

25 травня 2026 року представник прокуратури надала суду письмові пояснення (вх.№ 2435) щодо позовних вимог.

Ухвалою суду від 25 травня 2026 року постановлено: заяву заступника керівника Чернівецької обласної прокуратури (вх. №2153 від 11 травня 2026 року) про вступ у справу задовольнити; залучити до участі у справі Чернівецьку обласну прокуратуру; закрити підготовче провадження; призначити справу до судового розгляду по суті на 15 червня 2026 року.

15 червня 2026 року представник позивача через підсистему Електронний суд направила до суду клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження та долучення доказів до матеріалів справи (вх. №2459).

У судовому засіданні 15 червня 2026 року було оголошено перерву до 13 липня 2026 року. Протокольною ухвалою відкладено розгляд клопотання позивача про повернення до стадії підготовчого провадження та долучення доказів до матеріалів справи до наступного судового засідання.

19 червня 2026 року прокурор через підсистему Електронний суд направила до суду заперечення на клопотання позивача щодо повернення на стадію підготовчого провадження та долучення доказів до матеріалів справи (вх. №2957).

30 червня 2026 року представник відповідача через підсистему Електронний суд направив до суду додаткові пояснення (вх. №3145).

13 липня 2026 року, під час проведення судового засідання, представник позивача подала до суду клопотання (вх. №3361) про долучення доказів до раніше поданого клопотання від 15 червня 2026 року.

Ухвалою суду від 13 липня 2026 року постановлено: у задоволенні клопотань Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегура" (вх. №2459 від 15 червня 2026 року та вх. №3361 від 13 липня 2026 року) щодо повернення на стадію підготовчого провадження та долучення доказів до матеріалів справи відмовити; відкласти розгляд справи по суті на 20 липня 2026 року.

15 липня 2026 року представник позивача через підсистему Електронний суд направила до суду заяву про відвід (вх. №2894).

Ухвалою суду від 17 липня 2026 року у задоволенні заяви ТОВ "Мегура" (вх. №2894 від 15 липня 2026 року) про відвід судді Господарського суду Чернівецької області Тинка О.С. у справі № 926/693/26 відмовлено.

У судовому засіданні 20 липня 2026 року представник позивач заявила усне клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку із не ознайомленням зі змістом ухвали суду від 17 липня 2026 року у справі №926/693/26 щодо розгляду заяви про відвід судді Тинок О.С. Представник позивача потребувала час для підготовки до судового засідання з розгляду справи по суті.

У судовому засіданні 20 липня 2026 року оголошено перерву під час розгляду справи №926/693/26 по суті в межах розумного строку на 22 липня 2026 року.

Позивач явку належного представника у судове засідання 22 липня 2026 року не забезпечив, причини неявки суду не відомі.

Судом встановлено, що представник позивача була присутня у судовому засіданні 20 липня 2026 року і з останньою було узгоджено дату наступного судового засідання. Окрім того, дату призначеного судового засідання було направлено до електронних кабінетів в системі ЄСІТС позивача та його представника.

Відтак, суд зазначає, що позивач, який подав до відповідного суду позовну заяву, вважається обізнаним про розгляд справи у суді та відповідно зобов`язаний дотримуватись обов`язків, покладених на нього частиною 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України. Саме позивачем було ініційовано розгляд справи, а його представником було вчергово ініційовано відкладення розгляду справи, тому позивач повинен був проявляти зацікавленість у розгляді справи.

Положеннями статті 226 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суд залишає позов без розгляду за пунктом 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Судом враховано, що в силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті шостої даної Конвенції (§ 66, § 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до частин 1-4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов`язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року зі справи "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до частини 4 статті 202 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

У системно-логічному зв`язку з цією нормою перебуває норма, закріплена у пункті 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Отже, учасник справи має право: - брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника); - не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов`язковою.

Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано (постанова Верховного Суду від 08 квітня 2025 року у справі №907/480/21).

У постановах Верховного Суду від 13 вересня 2019 року у справі № 916/3616/15 та від 17 березня 2023 року у справі № 910/17906/21 зазначено наступне.

На відміну від пункту 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України, в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, яка як підставу залишення позовної заяви без розгляду передбачала неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, або неявку представника позивача на виклик у засідання господарського суду, якщо його нез`явлення перешкоджає вирішенню спору, наведені положення статей 202, 226 Господарського процесуального кодексу України в чинній редакції не пов`язують можливість залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з`явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов`язково надаватись судами в разі, якщо позивач не з`явився на виклик суду, однак звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.

У постановах Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 13 жовтня 2019 року у справі №916/3616/15, 05 червня 2020 року у справі №910/16978/19, від 16 жовтня 2020 року у справі №910/8816/19 викладено наступну правову позицію щодо застосування пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

Обов`язковими умовами для застосування передбачених частиною 4 статті 202, пункту 4 частини 226 Господарського процесуального кодексу України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.

Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не недійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Саме у разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і лише в тому разі, якщо його нез`явлення перешкоджає розгляду справи, суд відповідно до вимог статей 120, 121 Господарського процесуального кодексу України може визнати явку позивача обов`язковою та викликати його у судове засідання. Водночас частина 4 статті 202, пункт 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України не містять вимог про те, що для залишення позову без розгляду позивач має не з`явитися у судове засідання саме у зв`язку з визнанням судом його явки обов`язковою та викликом до суду.

У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами статей 202, 226 Господарського процесуального кодексу України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.

При цьому саме у разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення перешкоджає розгляду справи, суд відповідно до вимог статей 120, 121 Господарського процесуального кодексу України може визнати явку позивача обов`язковою та викликати його у судове засідання.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з такої підстави: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Отже, у випадку якщо позивач має намір взяти участь у судовому засіданні, однак не має можливості взяти участь судовому засіданні, він повинен повідомити суд про причини неявки, і у випадку визнання таких причин поважними суд може відкласти розгляд справи.

При цьому стаття 226 Господарського процесуального кодексу України не пов`язує можливість залишення позову без розгляду із стадією судового розгляду.

Відповідна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06 листопада 2019 року у справі №904/2423/18, від 02 грудня 2020 року у справі №914/1531/19, від 22 грудня 2020 року у справі №925/337/19, від 13 січня 2021 року у справі № 910/4372/20, від 19 січня 2023 року у справі № 904/6347/21.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.

У правових висновках об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладених, зокрема, у постановах від 17 березня 2023 року у справі № 910/17906/21 та від 18 листопада 2022 року у справі № 905/458/21, відповідно до яких норми частини 4 статті 202 та пункту 4 частини 1статті 226 ГПК України є імперативними та не передбачають альтернативних варіантів процесуальної поведінки суду: за наявності визначених умов суд зобов`язаний залишити позов без розгляду. При цьому право позивача не брати участі у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати заяву про розгляд справи за його відсутності, а відсутність такого волевиявлення не може тлумачитися як мовчазна відмова від участі у справі.

Означене також узгоджується із правовою позицією, викладеної у постанові Верховного Суду від 08 квітня 2026 року у справі №910/10674/25.

Формулювання "суд залишає позов без розгляду", що міститься у частині 4 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, та формулювання "суд залишає позов без розгляду", що міститься у пункті 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, виражає імперативну вказівку суду (судді) щодо заборони продовження розгляду справи, щодо завершення судового провадження без винесення рішення (постанова Верховного Суду від 08 квітня 2025 року у справі №907/480/21).

Верховний Суд у постанові від 11 грудня 2025 року по справі №904/2963/25 вказав, що норми частини 4 статті 202 та пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України мають імперативний характер і не залишають суду дискреції щодо вибору іншого процесуального рішення у разі наявності передбачених ними умов.

Відповідно до частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи неявку уповноваженого представника позивача у судове засідання, неповідомлення суду про причини неможливості з`явитись до суду, суд залишає позовну заяву без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись пунктом 4 частини 1 статті 226 та статтями 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегура" до Берегометської селищної ради Вижницького району Чернівецької області, за участі Чернівецької обласної прокуратури про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно залишити без розгляду.

Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, відповідно до ст. 235 ГПК України.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня складання повного тексту за правилами, визначеними ст.ст. 254-259 ГПК України.

Повний текст ухвали складено та підписано 24 липня 2026 року.

Інформацію по справі можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.

Суддя Олександр ТИНОК