Decision № 138397213, 22.07.2026, Commercial Court of Ivano-Frankivsk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.07.2026 м. Івано-ФранківськСправа № 909/605/26Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

судді Рочняк О. В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) матеріали справи

за позовом: фізичної особи - підприємця Сича Стефана Петровича

АДРЕСА_1

до відповідача: Фермерського господарства "ЕКО БЕРРІ"

78124, вул. Незалежності, буд. 68, с. Тишківці, Городенківський район, Івано-Франківська область

про стягнення 64 823 грн 56 коп. заборгованості

ВСТАНОВИВ: фізична особа - підприємець Сич Стефан Петрович звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Фермерського господарства "ЕКО БЕРРІ" про стягнення 64 823 грн 56 коп. заборгованості.

Згідно з ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 19.05.2026, суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; постановив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановив учасникам справи строки на подання суду відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, заперечення, а також у разі наявності у сторін заперечень проти розгляду справи без повідомлення (виклику) сторін - клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Представнику позивача та відповідачу ухвалу про відкриття провадження у справі від 19.05.2026 направлено в їхні електронні кабінети, що відповідає приписам частин 7 та 11 ст.242 ГПК України та доставлено електронних кабінетів сторін 19.05.2026, що підтверджується довідками про доставку електронного листа від 20.05.2026.

Відповідно до п.2 ч.6 ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Отже, ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області про відкриття провадження у справі від 19.05.2026 вручено сторонам - 19.05.2026.

03.06.2026 через систему "Електронний суд" до суду від відповідача надійшли:

- відзив на позовну заяву від 03.06.2026 (вх.№10584/26);

- заява від 03.06.2026 (вх.№10587/26) про розгляд справи за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у судове засідання.

04.06.2026 через систему "Електронний суд" до суду від позивача надійшла відповідь на відзив від 04.06.2026 (вх.№10665/26).

Згідно з ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 08.06.2026, суд відмовив в задоволенні заяви відповідача від 03.06.2026 (вх.№10587/26) про розгляд справи за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у судове засідання.

Відповідно до ч.2 ст.252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частиною 3 статті 252 ГПК України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч.4 ст.240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

ПОЗИЦІЇ СТОРІН

Позиція позивача. Позовні вимоги мотивовано тим, що в порушення договірних зобов`язань, які виникли між сторонами, відповідач не здійснив оплату наданих позивачем послуг перевезення вантажу, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість в розмірі 64 823 грн 56 коп. Також позивач зазначив, що підтвердженням належного виконання наданих послуг на заявлену суму є підписаний без жодних зауважень з боку відповідача акт здачі-приймання робіт (наданих послуг) №541 від 19.12.2024.

Позиція відповідача. Відповідач у відзиві на позов щодо задоволення позовних вимог заперечив з тих підстав, що розмір заявленої суми є завищеним та частково непідтвердженим, оскільки твердою договірною ціною перевезення є 1 400 євро в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на день митного оформлення, тоді як "додаткові витрати" на суму 3 503 грн 98 коп. включені до Акту №541 без жодних договірних або документальних підстав.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, надавши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд встановив таке.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Фермерське господарство "ЕКО БЕРРІ" (замовник) звернулося до фізичної особи -підприємця Сича Стефана Петровича (перевізник) із електронною заявкою про надання транспортних послуг з перевезення вантажів.

Відповідно до умов підписаної та скріпленої печатками обох сторін заявки про надання транспортних послуг з перевезення вантажів №220 від 11.12.2024, ФОП Сич Стефан Петрович узяв на себе зобов`язання виконати міжнародне перевезення за маршрутом вул. Незалежності, 68, с. Тишківці, Коломийський район, Івано-Франківська область Stare Zadybie 53, 08-550, Кloczew (Польща).

В заявці сторони погодили, зокрема: ім`я та телефон контактної особи замовника; дату завантаження - 12.12.2024; державний номер тягача - НОМЕР_1 НОМЕР_2 , найменування товару - суниця садова заморожена, органічна; вагу - 20 160 кг; температуру транспортування - (- 20оС); ставку фрахту - 1400 євро (в гривневому еквіваленті по курсу НБУ на день замитнення); умови оплати - рахунок замовник оплачує протягом 20 банківських днів з дня отримання від перевізника повного пакету оригіналів документів (рахунок - фактура; акт виконаних робіт в двох екземплярах; міжнародна товаротранспортна накладна (СМR) з датою і печаткою отримувача про розвантаження; роздруківка термописця за час транспортування; заявка замовника, підписана виконавцем).

Згідно з п. 3 заявки, оригінали документів надсилати Новою поштою: м. Івано-Франківськ, Нова пошта №11, Шатна Анастасія, НОМЕР_3 .

Також в матеріалах справи наявна міжнародна товарно-транспортна накладна (СМR) від 12.12.2024, згідно з якою вага суниці замороженої, органічної (32 піддони) становить 21700 кг.

Відповідно до підписаного та скріпленого печатками обох сторін акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №541 від 19.12.2024, на підставі договору-заявки №220 від 11.12.2024 ФОП Сич Стефан Петрович надав ФГ "ЕКО БЕРРІ" послуги транспортом ДАФ НОМЕР_1 // НОМЕР_2 по маршруту с. Тишківці, Івано-Франківська область (UA) - 08-550, Кloczew (PL), загальною вартістю 64 823 грн 56 коп., з яких 61 319 грн 58 коп. вартість послуги та 3503 грн 98 коп. сума додаткових витрат.

В акті сторони зазначили, що претензій одна до одної не мають.

На виконання п. 3 заяви, для оплати наданих послуг Сич Стефан Петрович 24.12.2024 надіслав оригінали документів Новою поштою на відділення №11 м. Івано-Франківська на ім`я Шатна Анастасія Ігорівна (тел. НОМЕР_4 ), які отримано контактною особою ФГ "ЕКО БЕРРІ" 26.12.2024, що підтверджується наявними в матеріалах справи експрес-накладною №59001288406049 від 24.12.2024 та даними із сервісу відстеження Нової пошти про отримання відправлення.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД ТА МОТИВИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Згідно зі ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

В ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (ч. 1 ст. 207 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір, відповідно до ст. 638 ЦК України, є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно зі ст. 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

За змістом ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

За приписами чинного законодавства, договори перевезення (як й інші господарські договори) укладаються в письмовій формі: повній - шляхом підписання єдиного документа чи скороченій - шляхом обміну листами, телеграмами, телетайпограмами, телефонограмами, радіограмами чи шляхом прийняття перевізником заявки замовника до виконання (ст. ст. 205, 207, 639 ЦК України).

Відповідно до ст. 909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Отже, підписання позивачем заявки відповідача про надання транспортних послуг з перевезення вантажів №220 від 11.12.2024 є підтвердженням укладення між сторонами договору перевезення вантажу у спрощеній формі.

Статтею 916 ЦК України передбачено, що за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

Закон України "Про автомобільний транспорт" визначає, що вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями; послуга з перевезення пасажирів чи вантажів - перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами на договірних умовах із замовником послуги за плату (ст. 1 Закону).

За змістом ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За встановлених судом обставин справи, на виконання умов договору позивач надав відповідачу послуги з перевезення вантажу на загальну суму 64 823 грн 56 коп., з яких: 61 319 грн 58 коп. вартість послуги та 3503 грн 98 коп. сума додаткових витрат.

Доводи відповідача про завищення розміру заявлених до стягнення коштів суд відхиляє як безпідставні, оскільки вони спростовуються наявним у матеріалах справи актом здачі-приймання робіт (наданих послуг) від 19.12.2024, який підписаний сторонами без будь-яких зауважень чи заперечень з боку відповідача. Підписання зазначеного акта без застережень свідчить про прийняття відповідачем наданих послуг та погодження їх вартості.

В заявці сторони погодили, що рахунок замовник оплачує протягом 20 банківських днів з дня отримання від перевізника повного пакету оригіналів документів.

Як встановлено судом, пакет оригіналів документів для оплати, які на виконання п. 3 заявки направлено контактній особі відповідача Новою поштою, отримано контактною особою ФГ "ЕКО БЕРРІ" 26.12.2024.

Крім того, відповідачем не спростовано отримання від позивача оригіналів документів для оплати.

Таким чином, граничним строком оплати наданих послуг з перевезення вантажу є 15.01.2025.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п. 1 ст. 612 ЦК України).

Згідно із ч. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію ст. 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідач доводів позивача не спростував, доказів виконання зобов`язань за договором у повному обсязі суду не надав.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги про стягнення з відповідача 64 823 грн 56 коп. заборгованості є обґрунтованими та належать до задоволення.

Судові витрати.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

Згідно з попереднім (орієнтовним) розрахунком, сума судових витрат на професійну правничу допомогу позивача становить 9 300 грн 00 коп. та гонорар успіху 2000 грн 00 коп.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу подано такі докази:

- договір про правову допомогу від 12.05.2026;

- акт приймання-передачі наданих послуг від 14.05.2026;

- квитанцію до прибуткового касового ордера №05-05 від 14.05.2026 на суму 9 300 грн 00 коп.

Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Як вбачається з договору про правову допомогу від 12.05.2026, укладеного між фізичною особою - підприємцем Сичем Стефаном Петровичем (клієнт) та адвокатом Лозою Віктором Миколайовичем (адвокат), адвокат зобов`язався від імені і за рахунок клієнта здійснити наступні дії: надати правову допомогу у спорі, що виник із ФГ "ЕКО БЕРРІ". З цією метою: здійснити огляд, вивчення та попередню правову оцінку доказів за їх місцезнаходженням (2 год.); здійснити заходи досудового врегулювання спору, шляхом проведення переговорів на предмет безспірного повернення боргу (0,5 год.); провести арифметичні розрахунки (0,5 год.); здійснити аналіз судової практики (0,5 год.); підготувати пакет документів, необхідний для звернення до суду, підготувати позовну заяву (5 год.); вчинити інші дії, необхідні для розгляду справи та її повного юридичного супроводу (2 год.) (п. 1.1 договору).

Згідно з п. 2.1 договору, за здійснення дій, що визначені у п. 1.1 цього договору, клієнт сплачує адвокату винагороду в розмірі 9300 грн 00 коп.

В п. 2.2 договору визначено, що розрахунок здійснюється в наступному порядку: кошти у вказаній в п. 2.1 сумі сплачуються адвокату в момент передачі клієнту підготовленої позовної заяви.

Відповідно до п.2.3. договору, при задоволенні позову адвокат отримує премію (гонорар успіху) в сумі 2000 грн 00 коп.

14.05.2026 сторони підписали акт приймання-передачі наданих послуг, відповідно до якого адвокат надав, а клієнт прийняв наступні послуги у спорі, що виник з ФГ "ЕКО БЕРРІ":

- огляд, аналіз та попередня правова оцінка документів та інших доказів за їх місцезнаходженням - 2 год;

- проведення переговорів на предмет безспірного повернення боргу - 15 хв;

- аналіз судової практики - 35 хв;

- проведення арифметичних розрахунків - 20 хв;

- підготовка позовної заяви та пакету документів, необхідних для звернення до суду - 5 год 20 хв;

- вчинення інших дій, необхідних для розгляду справи та її повного юридичного супроводу - 2 год.

Загальна вартість послуг складає 9 300 грн 00 коп.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.126 ГПК України).

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19).

Згідно зі статтею 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК Украни).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Водночас, за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Об`єднана палата Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи зазначене, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (подібні за змістом висновки наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 та у додатковій постанові Верховного Суду від 16.03.2023 у справі №927/153/22).

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 сформовано правовий висновок про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123- 130 Господарського процесуального кодексу України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (аналогічна правова позиція викладена у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 та додатковій постанові Верховного Суду від 16.03.2023 у справі № 927/153/22).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268).

Як зазначено вище, вартість наданих відповідачу адвокатським об`єднанням послуг склала 9 300 грн 00 коп.

Дослідивши матеріали заяви, оцінивши вказані в акті від 14.05.2026 надані адвокатом послуги, суд вважає, що такі послуги, як огляд, аналіз та попередня правова оцінка документів та інших доказів за їх місцезнаходженням; проведення переговорів на предмет безспірного повернення боргу; аналіз судової практики; проведення арифметичних розрахунків та вчинення інших дій, необхідних для розгляду справи та її повного юридичного супроводу повністю поглинаються такою послугою, як підготовка позовної заяви та пакету документів, необхідних для звернення до суду.

Щодо гонорару успіху суд зазначає таке.

Чинне законодавство хоча і не містить визначення такого виду гонорару, як "гонорар успіху", проте суд враховує те, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 фактично дійшла висновку про можливість існування "гонорару успіху" як форми оплати винагороди адвокату, визнала законність визначення між адвокатом та клієнтом у договорі про надання правової допомоги такого виду винагороди як "гонорар успіху", що відповідає принципу свободи договору та численній практиці Європейського суду з прав людини.

Відтак, враховуючи ці позиції Великої Палати Верховного Суду, клієнт і адвокат користуючись принципом свободи договору можуть визначити додаткові витрати між собою у вигляді гонорару успіху, проте вказане вкотре не підпадає під пряме визначення адвокатських послуг, а відповідно не може переноситись на іншу сторону (не сторону такого договору).

За вказаних обставин, суд зазначає про відсутність підстав для покладення на відповідача відшкодування "гонорару успіху", який сплачує клієнт на користь адвоката в межах їх домовленості за умовами договору.

З огляду на викладене, керуючись такими критеріями, як обґрунтованість і пропорційність, враховуючи критерій розумності розміру витрат на правову допомогу, виходячи з конкретних обставин цієї справи суд дійшов висновку про те, що доведеними та обґрунтованими є витрати позивача на правову допомогу у сумі 5 000 грн 00 коп.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати позивача на професійну правничу допомогу та судовий збір суд покладає на відповідача.

Керуючись статтями 2, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

позов задовольнити.

Стягнути з Фермерського господарства "ЕКО БЕРРІ" (78124, вул. Незалежності, буд. 68, с. Тишківці, Городенківський район, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 41321415) на користь фізичної особи - підприємця Сича Стефана Петровича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) 64 823 (шістдесят чотири тисячі вісімсот двадцять три) грн 56 коп. заборгованості, 3 328 (три тисячі триста двадцять вісім) грн 00 коп. судового збору та 5 000 (п`ять тисяч) грн 00 коп. витрат на правову допомогу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У зв`язку з перебування судді у відпустці рішення підписано 22.07.2026.

Суддя О.В. Рочняк