Decision № 138317391, 17.07.2026, Shevchenkivskyi District Court of Chernivtsi City

Справа № 727/6128/26

Провадження № 2/727/2258/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2026 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі :

головуючого судді Смотрицького В.Г.

секретарі судових засідань Гончар В.

розглянувши у загальному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань приміщення Шевченківського районного суду м. Чернівці цивільну справу за позовом представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа: Чернівецька міська рада, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -

встановив :

Представник позивачів звернулась до Шевченківського районного суду м. Чернівці з позовом до відповідачапро визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

В обґрунтування позову посилалась на те, що позивачі є наймачами (користувачами) квартири АДРЕСА_1 на підставі ордеру, виданого Виконавчим комітетом Чернівецької ради Народних депутатів міста Чернівці 07 квітня 1981.

Відповідач по справі ОСОБА_4 є сином ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та рідним братом ОСОБА_3 , також є користувачем цієї квартири.

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 471112385 від 02.04.2026 право власності на квартиру АДРЕСА_1 не зареєстровано.

Однак відповідач приблизно в 2018 році виїхав закордон та з того часу там проживає, він не сплачує комунальні послуги, у квартирі відсутні його особисті речі, не виявляє інтересу до житла, тобто зв`язок з ним втрачено та сімейні стосунки фактично припинені. У нього вже склалось власне життя за межами України у іншому житловому приміщенні.

Тривала відсутність відповідача підтверджує фактичну втрату ним права користування квартирою, а його реєстрація в ній створює перешкоди у користуванні та розпорядженні житлом позивачами. Зокрема факт реєстрації відповідача тягне за собою нарахування на нього комунальних платежів та експлуатаційних витрат, участі у погашення яких він не приймає та позивачі змушені сплачувати комунальні платежі за відповідача, хоча відповідач комунальними послугами фактично не користується, але вони нараховуються по факту реєстрації відповідача. Реєстрація у квартирі відповідача перешкоджає отриманню житлової субсидії. Також відсутність відповідача в квартирі, не дає можливості без його згоди зареєструвати місце проживання за адресою інших членів сім`ї позивачів.

А тому просили визнати відповідача таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1 .

Позивачі та їх представник в судове засідання не з`явились, від представника надійшла заява про розгляд справи в її відсутність, позов підтримує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Представник третьої особи - Чернівецької міської ради в судове засідання не з`явився, до початку розгляду справи надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність.

Згідно з ст. 223 ч.3 п.1 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки. А тому, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідача.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України - у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, у зв`язку з неподанням відповідачем відзиву, та відсутністю заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд враховує положення ст. 80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд, у відповідності з ч. 2 ст. 247, ст. 280 ЦПК України, постановив здійснювати розгляд справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу та за письмовою згодою позивача у порядку заочного розгляду на підставі наявних у справі доказів.

Статтями 15, 16 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом від 17.07.97 року "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2,4,7 та 11 Конвенції" і є частиною національного законодавства України, встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків... має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Дослідивши письмові докази по справі суд вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що сторони по справі є наймачами (користувачами) квартири АДРЕСА_1 на підставі ордеру, виданого Виконавчим комітетом Чернівецької ради Народних депутатів міста Чернівці 07 квітня 1981, та зареєстровані в ній ( а.с. 19, 22 ).

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 471112385 від 02.04.2026 право власності на квартиру АДРЕСА_1 не зареєстровано ( а.с. 21 ).

Відповідач останній раз 15.01.2019 виїхав закордон та в Україну не повертався ( а.с. 63 ), з того часу в Україні не проживає ( а.с. 23 ), не сплачує комунальні послуги, у квартирі відсутні його особисті речі, не виявляє інтересу до житла, тобто зв`язок з ним втрачено та сімейні стосунки фактично припинені. У нього вже склалось власне життя за межами України у іншому житловому приміщенні.

Тривала відсутність відповідача підтверджує фактичну втрату ним права користування квартирою, а його реєстрація в ній створює перешкоди у користуванні та розпорядженні житлом позивачами. Зокрема факт реєстрації відповідача тягне за собою нарахування на нього комунальних платежів та експлуатаційних витрат, участі у погашення яких він не приймає та позивачі змушені сплачувати комунальні платежі за відповідача, хоча відповідач комунальними послугами фактично не користується, але вони нараховуються по факту реєстрації відповідача. Реєстрація у квартирі відповідача перешкоджає отриманню житлової субсидії. Також відсутність відповідача в квартирі, не дає можливості без його згоди зареєструвати місце проживання за адресою інших членів сім`ї позивачів.

Відповідно до ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім`ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.

Статтею 72 ЖК України передбачає порядок визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням. А саме, що визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Відповідно до ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Згідно з ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання чи перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставами їх обмеження.

Враховуючи викладене, суд вважає, що заявлений позивачами позов є належним способом захисту їх порушеного права, тому є підстави для задоволення позову і визнання відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням, оскільки встановлено, що він без поважних причин у спірній квартирі не проживає протягом довгого періоду часу.

На підставі викладеного та керуючись ст. 29 ЦК України, ст.ст. 71, 72 ЖК України, ст.ст.2, 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»,ст. ст. 3, 4, 11, 12, 13, 19, 76, 80, 81, 141, 258, 263, 264, 265, 268, 273, 274, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов задовольнити.

Визнати ОСОБА_4 таким, що втратив право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_2 .

З повним рішенням суду особи, які беруть участь у справі, зможуть ознайомитись 17 липня 2026 року.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя: