Decision № 138211113, 14.07.2026, Rakhiv District Court of Zakarpattia Oblast

Справа № 344/5225/26

Провадження по справі 2/305/700/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.07.2026 Рахівський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючої судді Марусяк М.О.

за участі секретаря судового засідання Тафійчук М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "АКСИЛІУМ-ФІНАНС" , інтереси якого представляє Альховська Ірина Богданівна до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "АКСИЛІУМ-ФІНАНС" (далі - Позивач), інтереси якого представляє Альховська Ірина Богданівна, звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 (далі Відповідач) про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 03.01.2023 між ОСОБА_1 та АТ "Таскомбанк" був укладений Кредитний договір № 002/18471756-CK_SB. Відповідно до умов Кредитного договору Банк зобов`язувався надати Позичальнику кредит, а Позичальник зобов`язувався в порядку та на умовах, визначених Кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені графіком погашення кредиту. 29.12.2025 у правовідносинах за вказаною заборгованістю була здійснена заміна кредитора у зобов`язанні з АТ "Таскомбанк" на ТОВ "ФК "АКСІЛІУМ ФІНАНС" на підставі договору факторингу. Боржника було повідомлено про заміну кредитора в зобов`язанні досудовою вимогою щодо виконання договірних зобов`язань та повідомленням про заміну кредитора в зобов`язанні. Кредитор належним чином виконав свій обов`язок щодо надання Позичальнику кредиту. Позичальник своїх зобов`язань за Кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого станом на дату розрахунку заборгованості, доданого до позовної заяви, заборгованість за Кредитним договором складає 27350,27 грн, з яких заборгованість за основним боргом складає 13861,08 грн, заборгованість за відсотками 13489,19 грн, заборгованість за комісіями 0 грн. 06.01.2026 між ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "АКСІЛІУМ ФІНАНС" та адвокатом Іриною Альховською укладено договір про надання правової допомоги, умовами якого погоджено гонорар адвоката в розмірі 2 000,00 грн за одну годину витрачену адвокатом на надання правової допомоги. За спірних правовідносин, на надання правової допомоги адвокатом витрачено 3 год (підготовка та подання позовної заяви), що підтверджується актом наданих послуг, який додається до позовної заяви. З огляду на викладене, просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "АКСІЛІУМ ФІНАНС" заборгованість за кредитним договором № 002/18471756-CK_SB, у розмірі 27350,27 грн, в тому числі заборгованість за основним боргом 13861,08 грн, заборгованість за відсотками 13489,19 грн, заборгованість за комісіями 0 грн. Також просить стягнути з Відповідача cуму сплаченого судового збору та 6 000,00 грн витрат на правову допомогу.

Копію позовної заяви з додатками Позивач направив ОСОБА_1 12.03.2026.

Ухвалою судді Рахівського районного суду Закарпатської області Марусяк М.О. від 15.06.2026 відкрито провадження у справі за вказаним позовом, ухвалено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження та надано Відповідачу п`ятнадцятиденний термін з дня вручення ухвали про відкриття провадження на подання відзиву на позов.

Сторони в судове засідання не викликались, відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України.

Відповідачу, ОСОБА_1 була направлена за зареєстрованим місцем проживання, вручена члену сім`ї 23.06.2026, отже він відповідно до п.1 ч.8 ст.128 та ч.3 ст.130 ЦПК України повідомлений 23.06.2026, таким чином останній день для подання відзиву на позов був 08.07.2026.

Відповідач в установлений ч.7 ст.178 ЦПК України строк не подав до суду відзив на позовну заяву.

Згідно з ч.8 ст.178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що Відповідач в установлений законом строк відзив не подав, в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд, вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Дослідивши надані позивачем письмові докази, суд прийшов до такого висновку.

Згідно зі ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Частиною 5 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Суд встановив, що ОСОБА_1 , уклав з АТ "Таскомбанк" Кредитний договір № 002/18471756-CK_SB. Відповідно до умов Кредитного договору Банк зобов`язувався надати Позичальнику кредит, а Позичальник зобов`язувався в порядку та на умовах, визначених Кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені графіком погашення кредиту. Прошу Банк: ? відкрити на моє ім`я поточний рахунок у гривні НОМЕР_1 , ? оформити на моє ім`я платіжну картку Master Card World Contactless. ? встановити на поточному рахунку кредитний ліміт на споживчі цілі в загальному розмірі 14000 гривень. Позичальник погодився, що кредитний ліміт встановлено відповідно запиту або на суму, вказану в Мобільному застосунку (додатку) в подальшому, в період дії поточного рахунку, в межах максимальної суми ліміту кредитування рахунку, що складає 200000 гривень. Погодився, що строк користування кредитним лімітом становить 12 місяців (365 днів) з можливістю автоматичної пролонгації на той самий строк. Йому було відомо, що на кредит буде нараховуватися процентна ставка 59% річних (детальна інформація в т.ч. щодо типу, порядку обчислення, зміни та сплати наведена в пункті 8 розділу Згода та запевнення Клієнта до Договору (далі ЗГОДА), починаючи з дня виходу із пільгового періоду.Підписуючи власним УЕП в Мобільному застосунку (додатку) izibank (далі - Мобільний додаток) цю Згоду та запевнення Клієнта (далі ЗГОДА) до Договору, що невід`ємною частиною Заяви-договору, з підписанням якого в Мобільному застосунку (додатку) Договір набуває чинності, ОСОБА_1 підтвердив, що до укладення Договору ознайомлений з умовами Договору, у тому числі Тарифами, Правилами користування електронними платіжними засобами емітованими АТ "ТАСКОМБАНК", умовами відкриття та обслуговування рахунків, розміщення вкладу, отримання споживчого кредиту, надання та/або зміни умов надання банківських, платіжних та інших фінансових послуг Банку. Також, ознайомлений з Правилами користування електронними платіжними засобом засобами емітованими АТ "ТАСКОМБАНК", Таблицею обчислення загальної вартості кредитного ліміту та Паспортом споживчого кредиту та отримав їх примірники також в Мобільному застосунку (додатку). Проекти документів, що були надані/отримані для ознайомлення, відповідають отриманим/укладеним (підписаним) документам. У згоді-запевненнях ОСОБА_1 зобов`язався проводити оплату банківських, платіжних послуг в строки та в розмірах передбачених Тарифами Банку.

Позичальник, ОСОБА_1 , використовуючи електронний підпис одноразовим ідентифікатором 03.01.2023 року підписав Заяву-договір на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування, Згоду та запевнення Клієнта до Договору, шляхом накладання електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронну комерцію", що має таку саму юридичну силу як власноручний підпис.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Як зазначив Верховний Суд у Постанові від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19 провадження № 61-7203 св 20 будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Отже, зазначений вище договір, який укладений був з Відповідачем, включає всі істотні умови для відповідного виду договору та він підписаний сторонами, зокрема Відповідачем шляхом підписання електронним підписом, що відповідає статті 11, 12 Закону України "Про електронну комерцію" та ст.639 ЦК України.

Відповідно до ст.ст.526, 611 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки (пені).

З виписки по особовим рахункам кредитного договору 002/18471756-CK_SB ОСОБА_1 у період з 03.01.2023 по 29.12.2025 активно користувався кредитними коштами, зокрема у розрахунку відображені операції з купівлі в торгово-сервісній мережі, переказ коштів через банкомат/термінал та погашення відсотків за овердрафт.

Як вбачається з матеріалів справи, у порушення умов договору Відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав, що призвело до заборгованості й згідно з згідно з Розрахунком заборгованості по кредитному договору №002/18471756-СК_SB від 03.01.2023 ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 27350,27 грн, в тому числі заборгованість за основним боргом 13861,08 грн, заборгованість за відсотками 13489,19 грн, заборгованість за комісіями 0 грн.

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частина друга стаття 11 ЦК України).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, підставою заміни кредитора у зобов`язанні є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). А згідно зі ст.514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою.

Позивач надав докази відступлення прав вимоги від первинного кредитора правонаступнику.

Суд встановив, що 29.12.2025 АТ "Таскомбанк" відступило на користь ТОВ "ФК "АКСІЛІУМФІНАНС", право грошової вимоги за Кредитними договорами, які зазначені в Реєстрі Прав Вимог, який формується згідно з Додатком №1 та є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно з витягом з Реєстру прав вимоги Додаток № 3 до Договору факторингу № № НІ/11/33-Ф від «29» грудня 2025 року до позивача перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 002/18471756-CK_SB від 03.01.2023 у розмірі 27350,27 грн, в тому числі заборгованість за основним боргом 13861,08 грн, заборгованість за відсотками 13489,19 грн, заборгованість за комісіями 0 грн.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

У ст.611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором чи законом.

Згідно з ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання, а за правилами ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Вимоги частини 1 статті 44 ЦПК України передбачають обов`язок особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої права та виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, що також встановлено статтею 12 цього Кодексу. Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі ч.3 ст.83 ЦПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Згідно з ч.2 ст.43 ЦПК України, відповідач зобов`язаний добросовісно здійснювати процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки, що відповідно до принципу юридичної визначеності, як складової частини конституційного принципу верховенства права, зобов`язує відповідача самостійно цікавитися перебігом розгляду судом пред`явленого до нього позову. Тривала відсутність такого інтересу з боку відповідача, на думку суду, свідчить про його небажання захищати свої процесуальні права.

Отже, Позивач належними та допустимими доказами довів факт укладення договору та наявність заборгованості в ОСОБА_1 .

Відповідач не надав жодних доказів, які б підтверджували факт виконання ним зобов`язань за договором.

Статтею 263 ЦПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріально права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Отже, виходячи з принципу змагальності цивільного процесу, сторони повинні подати всі докази на підтвердження своєї позиції до суду першої інстанції в установлений законом строк.

Враховуючи те, що Позивач надав обґрунтовані та правові докази порушення та невиконання Відповідачем умов договору, а Відповідач жодних доказів відсутності у нього заборгованості перед Позивачем не надав, суму заборгованості не заперечував, з іншими заявами до суду не звертався, суд вважає, що позов про стягнення заборгованості із ОСОБА_1 підлягає до задоволення

Стаття 133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Виходячи з наведеного, враховуючи положення ст.ст.133 та 141 ЦПК України та взявши до уваги те, що у зв`язку із розглядом справи в суді Позивач, поніс судові витрати, а саме, сплатив судовий збір у розмірі 2662 гривні 40 копійок, суд стягує з Відповідача вищенаведені витрати на користь Позивача повністю.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, з-поміж іншого належать витрати на професійну правничу допомогу (частина третя статті 133 ЦПК України).

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач надав: ордер на надання правничої допомоги ВС №1428581, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю адвоката Альховської І.Б., Договір про надання правничої допомоги №06/01/2026 від 06 січня 2026 року, акт наданих послуг №1 до Договору про надання правничої допомоги №06/01/2026 від 06 січня 2026 року з вартістю послуг адвоката на загальну суму 6000 гривень.

Враховуючи вказане, позивачем доведено надання йому адвокатом правової допомоги.

Водночас процесуальним законодавством передбачено механізм зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката шляхом подання відповідного клопотання. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення розміру витрат на адвоката (ч.6 ст.137 ЦПК України).

Відповідно до ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Крім того, у постанові від 12.05.2020 у справі 904/4507/18, обґрунтовуючи правові підстави стягнення витрат на професійну правову допомогу, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Також, у рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Водночас суд бере до уваги, що у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Також, у постанові Верховного Суду від 13.05.2021 у справі №903/277/20 зазначено, що оцінка обґрунтованості, пропорційності витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням обсягу наданих адвокатом послуг, складністю справи, беручи до уваги, зокрема критерії реальності понесення адвокатських витрат, розумності їхнього розміру, співмірності, а також підтвердженість таких витрат належними та допустимими доказами вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин кожної справи.

Отже, беручи до уваги положення ЄСПЛ, висновки Верховного Суду, враховуючи співмірність складності справи та обсягу виконаної адвокатом Альховською І.Б. роботи, критерію необхідності та значимості таких дій у справі, виходячи з її конкретних обставин, суд вважає, що зазначені Позивачем витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 гривень є завищеними та не співмірними, згідно з обставинами цієї справи. Відтак, з огляду на викладене, зважаючи на критерії реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру, враховуючи характер виконаної адвокатським об`єднанням роботи, складність та категорію справи, розгляд якої здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, суд дійшов висновку, що справедливим буде зменшення розміру витрат, понесених на надання професійної правничої допомоги до 3000 гривень, які підлягають стягненню із відповідача ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "АКСИЛІУМ-ФІНАНС".

Керуючись ст. ст. 1-13, 76- 83, 141, 247, 247, 258-259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "АКСИЛІУМ-ФІНАНС" заборгованість за кредитним договором № 002/18471756-CK_SB, у розмірі 27350,27 грн (двадцять сім тисяч триста п`ятдесят гривень 27 копійок), в тому числі заборгованість за основним боргом 13861,08 грн, заборгованість за відсотками 13489,19 грн, заборгованість за комісіями 0 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "АКСИЛІУМ-ФІНАНС" судові витрати в сумі 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок), понесених на оплату судового збору, та 3000 грн (три тисячі гривень), понесених на оплату правничої (правової) допомоги.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "АКСІЛІУМ ФІНАНС", Львівська область, місто Львів, вулиця Лазаренка Є. Академіка, будинок 4, кабінет 4, Код ЄДРПОУ 43231894.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті, чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Головуюча: М.О. Марусяк