Court ruling № 137800539, 25.06.2026, Commercial Court of Volyn Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

25 червня 2026 року Справа № 903/1172/25 За заявою фізичної особи ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1

про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність

Суддя Шум М. С.

Секретар с/з Сосновська Ю. П.

Учасники справи: н/з

Встановив: ухвалою суду від 15.01.2026 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність боржника - ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ), введено процедуру реструктуризації боргів боржника - ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, керуючим реструктуризацією боржника ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) призначено арбітражного керуючого Рибкіну Наталію Василівну (Свідоцтво Міністерства юстиції України про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №1938 від 28.12.2019, адреса: вул. сагайдачного, буд.23-А, офіс 5, м.Ірпінь, Київська область e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2 ). Призначено попереднє судове засідання на 03.03.2026 на 10:00 год.

16.01.2026 оприлюднено на офіційному веб-сайті Верховного Суду оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) (публікація № 78207 ).

Ухвалою суду від 17.02.2026 прийнято заяву Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» від 13.02.2026 про визнання кредитором у справі про неплатоспроможністю ОСОБА_1 на суму 25 557, 18 грн, а також 5 324, 80 грн. судового збору до розгляду, розгляд заяви призначено в попередньому судовому засіданні на 03.03.2026 на 10:00 год., зобов`язано керуючого реструктуризацією Рибкіну Наталію Василівну: повідомити заявника та суд про результати розгляду відповідної заяви з грошовими вимогами до боржника, запропоновано боржнику подати суду: пояснення щодо заяви з грошовими вимогами.

Ухвалою суду від 03.03.2026 постановлено:

1. Заяву Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» від 13.02.2026 про визнання кредитором у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 на суму 25 557, 18 грн, а також 5 324, 80 грн задовольнити повністю.

1.1. Визнати вимоги Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» у розмірі

5 324, 80 грн - позачергово, до задоволення вимог кредиторів (судовий збір);

25 557, 18 грн - друга черга задоволення.

2. Зобов`язати керуючого реструктуризацією Рибкіну Наталію Василівну включити визнані судом вимоги до реєстру вимог кредиторів у відповідності до вимог Кодексу України з процедур банкрутства.

3. Керуючому реструктуризацією Рибкіній Н. В. провести збори кредиторів в порядку п. 4 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства.

4. Засідання суду, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі призначити на 24 березня 2026 року на 10:30 год.

Ухвалою суду від 24.03.2026, серед іншого, затверджено план реструктуризації боргів боржника у справі №903/1172/25 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) у відповідній редакції, припинено повноваження арбітражного керуючого Рибкіної Наталії Василівни як керуючого реструктуризацією боргів боржника ОСОБА_1 , зобов`язано боржника - фізичну особу ОСОБА_1 не пізніше п`яти днів після закінчення строку виконання плану реструктуризації боргів боржника, а також за наявності підстав для дострокового припинення процедури реструктуризації боргів надати суду та кредиторам, включеним до плану реструктуризації боргів, звіт про виконання плану реструктуризації боргів з належними доказами погашення вимог кредиторів.

Через Електронний Суд 17.04.2026 надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОЦЕНТ» (заява зареєстрована канцелярією суду 17.04.2026 за вх.№01-87/2124/26) про визнання кредитором у справі про неплатоспроможністю ОСОБА_1 на суму 45 780, 00 грн, а також 5 324, 80 грн судового збору. Товариство просить визнати відповідні вимоги та включити їх в реєстр вимог кредиторів.

Заявник подав грошову вимогу після затвердження плану реструктуризації боргів боржника в межах справи про неплатоспроможність.

Ухвалою суду від 27.04.2026 прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОЦЕНТ» (вх.№01-87/2124/26) про визнання кредитором у справі про неплатоспроможністю ОСОБА_1 на суму 45 780, 00 грн, а також 5 324, 80 грн судового збору до розгляду. Розгляд заяви призначено в судовому засіданні на 19.05.2026 на 09:45 год. Запропоновано боржнику подати суду: пояснення щодо заяви з грошовими вимогами.

Будь-які пояснення чи клопотання до суду не надходили.

Судом встановлено, що на розгляді Верховного Суду перебуває справа №918/174/25, в межах якої Верховний Суд, зокрема, розгляне питання юридичної долі заяви з грошовими вимогами до фізичної особи-боржника, яка надійшла до суду після затвердження плану реструктуризації боргів боржника.

Оголошення рішення за результатами розгляду відповідної справи відкладено на 26.05.2026.

Ухвалами суду від 19.05.2026 та 09.06.2026 розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОЦЕНТ» (вх.№01-87/2124/26) про визнання кредитором у справі про неплатоспроможністю ОСОБА_1 на суму 45 780, 00 грн, а також 5 324, 80 грн судового збору відкладався, оскільки тексту постанови Верховного Суду у справі №918/174/25, в межах якої Верховний Суд, зокрема, розглянув питання юридичної долі заяви з грошовими вимогами до фізичної особи-боржника, яка надійшла до суду після затвердження плану реструктуризації боргів боржника не оприлюднено.

25.06.2026 судом постановляється ухвала за наслідками розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОЦЕНТ» (вх.№01-87/2124/26) про визнання кредитором у справі про неплатоспроможністю ОСОБА_1 на суму 45 780, 00 грн, а також 5 324, 80 грн судового збору.

Розглянувши у засіданні матеріали справи, суд встановив:

Щодо заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» про визнання кредитором у справі про неплатоспроможністю ОСОБА_1 на суму 45 780, 00 грн, а також 5 324, 80 грн судового збору.

Заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» з грошовими вимогами до фізичної особи неплатоспроможністю ОСОБА_1 подана до суду з порушенням строку, що встановлений п. 1 ст. 45 КУзПБ.

Заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» з грошовими вимогами до фізичної особи ОСОБА_1 подана до суду після постановлення судом ухвали від 24.03.2026, якою серед іншого, затверджено план реструктуризації боргів боржника у справі №903/1172/25 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ).

Відповідно до укладеного Кредитного договору № 27392 від 25.01.2025 між ТОВ «ФК «ПРОЦЕНТ» та ОСОБА_1 , Боржником отримано кредит у розмірі 7000,00 грн. строком на 730 днів, шляхом переказу на електронний платіжний засіб НОМЕР_3 , що належить Позичальникові, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,00% від суми Кредиту за кожний день (річна процентна ставка становить 365,00%) користування Кредитом. Процентна ставка за користування Кредитом є фіксованою.

Кредитний договір був укладений в інформаційно-комунікаційній системі на Сайті https://procent.com.ua (далі по тексту - ІКС) відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», шляхом реєстрації Позичальника в ІКС, та підписанняКредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Підписання Кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором є прямою і безумовною згодою Позичальника з умовами Кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту, з яким він ознайомився перед підписанням Кредитного договору та отриманням кредиту.

При укладанні Кредитного договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України. Згідно цієї статті ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч.1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено порядок укладення електронного договору.

У відповідності до порядку визначеному статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» Позичальник зареєструвався в інформаційно-комунікаційній системі Кредитора на сайті, для чого пройшов ідентифікацію та верифікацію особи (заповнив всі необхідні поля, в тому числі ПІБ, РНОКПП, номер телефону, номер електронного платіжного засобу, підтвердив номер телефону за яким буде здійснюватися подальша ідентифікація Позичальника в ІКС, ознайомився з Правилами, надав згоду на обробку персональних даних та згоду на отримання та передачу інформації з Бюро кредитних історій шляхом проставлення відповідних відміток. Після проведення реєстрації в ІКС, Позичальнику створюється Особистий кабінет в якому відображаються всі його анкетні дані.

Згідно правових висновків викладений у постановах Верховного Суду від 14.06.2022 у справі №757/40395/20-ц, від 12.01.2021 у справі №524/5556/19, від 07.10.2020 у справі №127/33824/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, договір, укладений між сторонами в електронній формі, має силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами, які узгодил ивсі умови, так як без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, що відповідно до домовленості є електронним підписом Відповідача, який використовується ним як аналог власноручного підпису), без здійснення входу відповідачем на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між Відповідачем та Позивачем не було б укладено.

На підставі вищенаведених правових норм, беручи до уваги те, що вказаний вище Кредитний договір з додатком (Графіком платежів) та Паспортом споживчого кредиту підписані відповідачем електронним підписом, наявність якого разом з підписом та електронним підписом Позивача підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється їх воля, є доведеним факт укладення між сторонами Кредитного договору. Позичальник всі умови кредитування цілком зрозумів та підтвердив те, що сторони договору діяли свідомо, були вільні в укладенні даного договору, вільні у виборі контрагента та умов договору.

Одноразовий ідентифікатор направлявся Боржнику шляхом надсилання повідомлення на її мобільний номер 25.01.2025, який вказувався при реєстрації.

Кредитний договір був підписаний Боржником 25.01.2025 02:59:49 шляхом введення одноразового ідентифікатора в особистому кабінеті в ІКС Кредитора на Сайті.

Сума кредиту у розмірі 7000,00 грн. переказано на електронний платіжний засіб НОМЕР_3 , що підтверджується довідкою платіжної установи (додається).

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно ч.12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до абзацу 3 ч.1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Таким чином, між Кредитором та Боржником було укладено Кредитний договір у електронній формі, що прирівнюється до письмової форми договору з всіма правовими наслідками невиконання зобов`язань за договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Кредитор свої зобов`язання за Кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме 25.01.2025 надав Боржнику кредит у розмірі 7000,00 грн., шляхом перерахування на електронний платіжний засіб № НОМЕР_3 .

В порушення умов Кредитного договору а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, Боржник зобов`язання за вказаним договором не виконав.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, Боржник порушує зобов`язання за даним договором.

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

Згідно ч.2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

До позовної заяви додано первинні документи, а саме в першу чергу Кредитний договір, що засвідчує наявність правовідносин між Позивачем та Відповідачем, який оформлений відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», на підставі якого здійснено надання кредиту Відповідачу.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про платіжні послуги" до фінансових платіжних послуг належать послуги з переказу коштів без відкриття рахунку.

Відповідно до п. 53, ст.1 Закону України "Про платіжні послуги", переказ коштів без відкриття рахунку - платіжна послуга, що надається платнику з метою переказу коштів у готівковій чи безготівковій формі отримувачу або надавачу платіжних послуг, який діє від імені отримувача, під час якої надавач цієї послуги не використовує відкритий у нього рахунок платника та/або отримувача.

Відповідно до п. 79 ст. 1 Закону України "Про платіжні послуги" Реєстр платіжної інфраструктури - електронний реєстр, що ведеться Національним банком України за допомогою відповідного комплексу організаційно-технічних засобів, у якому зазначаються відомості про надавачів платіжних послуг та інших осіб, відомості про яких підлягають включенню до Реєстру відповідно до цього Закону.

Фінансові платіжні послуги з переказу коштів без відкриття рахунку мають право здійснювати юридичні особи, які мають ліцензію Національного банку України, включені Національним банком України до Реєстру платіжної інфраструктури, відповідно до Закону України "Про платіжні послуги"(тобто не виключно банківські установи).

Отже, платіжні установи є регульованим посередником для здійснення фінансових операцій, діють на підставі ліцензії Національного банку України, включені до Реєстру платіжної інфраструктури, їхня діяльність регулюється Законом України «Про платіжні послуги».

На підставі укладеного Кредитного договору був здійснений переказ суми кредиту Боржниці.

На підтвердження переказу суми кредиту на платіжну картку Боржниці надано довідку про переказ коштів, що є належним доказом передачі грошових коштів, відповідає Закону України "Про платіжні послуги" та нормативно-правовим актам Національного банку України.

Боржниця перед укладенням Кредитного договору верифікувала свою платіжну картку та підтвердила, що саме на неї має бути зарахована сума кредиту, в тому числі підписанням Кредитного договору.

У зв`язку з невиконанням зобов`язань за Кредитним договором кредитор стверджує та просить суд визнати заборгованість Боржника перед Кредитором станом на дату відкриття провадження 15.01.2026 у розмірі 45780,00 грн, яка складається з:

- 7000,00 грн. - заборгованість за кредитом;

- 24780,00 грн. - заборгованість по нарахованим процентам за користування кредитом за період з 25.01.2025 по 15.01.2026;

- 14 000,00 грн. - заборгованість за штрафом.

Щодо нарахованих штрафів Заявник обґрунтовує таке:

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-IX внесені зміни (набрав чинності 24.12.2023), зокрема до пункту 6 Розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування". Виключено пункт 6-1 Розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону про споживче кредитування щодо звільнення споживачів з сплати неустойка (штраф, пеня) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані за період, зазначений у цьому пункті, за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) зобов`язань за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем.

Пункт 6 Розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону про споживче кредитування викладено у новій редакції: «У разі прострочення споживачем у період з 1 березня 2020 року до припинення зобов`язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У тому числі, але не виключно, споживач у разі допущення такого прострочення звільняється від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором.

Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з інших причин, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Дія положень цього пункту поширюється, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.

Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані за період, зазначений у цьому пункті, за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) зобов`язань за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем».

Таким чином, Заявник наголошує, що Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» встановлюють, що неустойка (штраф, пеня) не застосовується до кредитів, що були укладені до 24.01.2024 (дата набрання чинності Закону № 3498-IX 24.12.2023 + 30 днів).

Кредитний договір укладено 25.01.2025, тобто після закінчення 30-ти денного строку набрання чинності Законом України № 3498-IX (24.12.2023 + 30 днів), тому в зв`язку з цим нараховані штрафи за порушення умов Кредитного договору відповідають чинному законодавству.

Також, враховуючи, що Закон про споживче кредитування є спеціальним законом, що регулює правовідносини споживчого кредитування, нараховані штрафи за невиконання умов Кредитного договору підлягають визнанню.

Щодо заявлених до визнання 14 000, 00 грн штрафу:

Суд зазначає, що кредитні договори, в том числі на споживчі цілі, регулюються ЗУ «Про споживче кредитування», ЦК України.

Розділ Прикінцевих та перехідних положень до ЦК України доповнено пунктом 18 згідно із Законом № 2120-IX від 15.03.2022, відповідно до якого:

У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

На підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в України» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався нормативно - правовими актами та триває до теперішнього часу.

Кредитором в порушення вищевказаних перехідних положень ЦК України здійснено розрахунок нарахування пені/неустойки за період з 2025 року, тому в цьому випадку, Кредитор неправомірно нарахував заборгованість у вигляді пені/неустойки, що порушує умови чинного законодавства.

Верховний Суд робив висновки щодо застосування пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що дія зазначеного пункту поширюється на договори про надання поворотної фінансової допомоги - позики (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06 вересня 2023 року у справі № 910/8349/22); кредитний договір (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23); сплата відсоткового доходу за облігаціями(постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12 червня 2024 року у справі № 910/10901/23); усі види кредитних (позикових) боргових зобов`язань перед юридичними та фізичними особами (ухвала Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27 червня 2024 року у справі № 910/13689/23).

Крім того, тлумачення змісту пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України свідчить, що законодавець передбачив особливості регулювання наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Такі особливості виявляються:

1) в період існування особливих правових наслідків - дія воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

2) у договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. До них належать договір позики, кредитний договір, у тому числі договір про споживчий кредит;

3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).

Вони полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, а також від обов`язку сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку (штраф, пеню) за таке прострочення.

Якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) грошових зобов`язань за такими договорами, то вони підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відповідно до цивільного законодавства та усталеної практики Верховного Суду індекс інфляції - це не частина суми боргу, а компенсаційна складова, яка є додатковою виплатою до основної суми боргу. Тому пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України законодавець передбачив звільнення від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, зокрема, і від стягнення інфляційних втрат на період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування.

Отже, пункт 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України не може розглядатись як порушення права кредитора на мирне володіння майном, оскільки такі заходи мають тимчасовий характер та спрямовані на захист інтересів боржника в умовах воєнного стану.

Таким чином, суд вважає безпідставним визнання та включення до реєстру вимог кредиторів нарахованих 14 000,00 грн. штрафу за кредитним договором від 25.01.2025.

У визнанні 14 000 грн штрафу суд відмовляє.

Враховуючи викладене, суд задовольняє заяву з грошовими вимогами ТОВ ««Фінансова компанія «Процент» частково на суму 7000,00 грн. - заборгованість за кредитом; 24780,00 грн. - заборгованість по нарахованим процентам за користування кредитом з віднесенням до другої черги задоволення відповідно до ст. 133 КУПБ, а також 5 324,80 грн позачергово, до задоволення вимог кредиторів (судовий збір).

Суд постановляючи відповідну ухвалу бере до уваги позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду з постанови від 26.05.2026 № 918/174/25.

Суд касаційної інстанції виснував:

9.33. За встановленими у цій справі обставинами ТОВ "Ум Факторинг" звернулося до суду із заявою з кредиторськими вимогами до боржника поза межами (після звершення) строку, встановленого в частині першій статті 45 КУзПБ. Крім того, на дату звернення з вищезгаданою заявою місцевим господарським судом вже було затверджено план реструктуризації боргів боржника , який був частково виконаний боржником.

9.39. КУзПБ не містить заборони на внесення змін до плану реструктуризації, водночас розгляд та узгодження відповідних змін має здійснюватися в порядку, передбаченому для розгляду проєкту плану реструктуризації боргів, тобто з винесенням питання про внесення змін до плану реструктуризації боргів на розгляд зборів кредиторів та узгодження безпосередньо з боржником.

9.43. Звертаючись до суду із заявою з грошовими вимогами до боржника після спливу строку, встановленого частиною першою статті 45 КУзПБ, такий кредитор не втрачає права на задоволення своїх вимог, водночас він не має права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

9.45. Згідно з частиною першою статті 128 КУзПБ з дня затвердження плану реструктуризації боргів боржник починає погашення вимог кредиторів згідно з умовами такого плану.

9.46. Не пізніше п`яти днів після закінчення строку виконання плану реструктуризації боргів боржника, а також за наявності підстав для дострокового припинення процедури реструктуризації боргів боржник зобов`язаний надати суду та кредиторам, включеним до плану реструктуризації боргів, звіт про виконання плану реструктуризації боргів (частина перша статті 129 КУзПБ).

9.51. Колегія суддів враховує, що процедура неплатоспроможності фізичної особи не є інструментом легалізації ухилення від виконання грошових зобов`язань чи способом уникнення наслідків недобросовісної поведінки. За відсутності сумлінної поведінки боржника застосування механізмів КУзПБ фактично перетворюється на спосіб порушення прав кредиторів та знецінення принципу обов`язковості виконання судових рішень. Процедура неплатоспроможності фізичної особи не є процедурою списання боргів, в цій процедурі необхідно дотримуватись балансу інтересів та враховувати правомірні очікування кредиторів (подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 13.05.2025 у справі № 904/3275/23, від 18.11.2025 у справі № 921/555/22, від 14.04.2026 у справі № 918/1122/23).

9.52. Водночас, спеціальні норми КУзПБ не обмежують кредиторів боржника - фізичної особи у виборі позиції у справі, проте за їх пасивної участі в провадженні, зволіканні з реалізацією правомочностей чи невчиненні ними необхідних процесуальних дій, ризики такої бездіяльності покладаються саме на кредиторів та не повинні зашкодити законним інтересам боржника.

9.53. Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20 зазначив, що з огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.

9.54. Метою і завданням процедури реструктуризації боргів є забезпечення розгляду кредиторами розробленого боржником проекту плану реструктуризації боргів для відновлення його платоспроможності. Розроблення боржником такого документу є закономірними очікуваннями кредиторів, як в частині розгляду, так і в частині фактичного погашення вимог в межах процедури. Формальний підхід та вільне трактування норм матеріального права у цьому випадку є неприпустимим, адже, насамперед, метою і завданням процедури реструктуризації боргів є забезпечення розгляду кредиторами розробленого боржником проекту плану реструктуризації боргів для відновлення його платоспроможності, а не формальний перехід до процедур, за результатами яких усі борги боржника будуть погашені, в чому, звісно, зацікавлений лише боржник (подібний висновок наведено у постанові Верховного Суду від 29.08.2024 у справі № 918/806/21).

9.56. У разі визнання грошових вимог кредитора до боржника після затвердження судом плану реструктуризації боргів, кредитор або боржник має право звернутися до суду з вмотивованим клопотанням про внесення змін до затвердженого судом плану реструктуризації боргів.

9.57. Зверненню з вищевказаним клопотанням має передувати вирішення питання про внесення змін до затвердженого судом плану реструктуризації боргів зборами кредиторів та отримання згоди боржника.

9.58. У разі прийняття зборами кредиторів рішення про відмову у схваленні відповідних змін до плану реструктуризації боргів та/або непогодження боржником внесення змін у план реструктуризації боргів, збори кредиторів мають право звернутися до суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.

9.59. Водночас, за відсутності вищезгаданого клопотання зборів кредиторів, залежно від конкретних обставин справи та через призму судового контролю за перебігом процедури реструктуризації боргів боржника, суд вправі самостійно прийняти рішення, яким визначити подальший рух справи про неплатоспроможність, а саме: про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність (якщо тільки суд не встановить підстав для закриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника, зокрема, у зв`язку з його недобросовісністю).

9.60. Наведений підхід забезпечує дотримання балансу інтересів як кредиторів, що мають правомірні очікування задоволення своїх грошових вимог до боржника у визначеному законом порядку, так і боржника, який очікує на закриття провадження у справі про неплатоспроможність із застосуванням наслідків, передбачених частиною четвертою статті 129 та частиною першою статті 134 КУзПБ.

За конкретних обставин справи, заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» з грошовими вимогами до фізичної особи ОСОБА_1 подана до суду після постановлення судом ухвали від 24.03.2026, якою серед іншого, затверджено план реструктуризації боргів боржника у справі №903/1172/25 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» в заяві з грошовими вимогами просить суд:

Визнати грошові вимоги кредитора ТОВ «ФК «Процент» до Боржника - ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), а саме заборгованість за Кредитним договором №27392 від 25.01.2025 в загальному розмірі 45780,00 грн., яка складається з:

- 7000,00 грн. - заборгованість за кредитом;

- 24780,00 грн. - заборгованість по нарахованим процентам за користування кредитом за період з 25.01.2025 року по 15.01.2026 року;

- 14000,00 грн. - заборгованість за штрафом,

а також в розмірі 5324,80 грн. сплаченого судового збору

Грошові вимоги кредитора ТОВ «ФК «Процент» включити до реєстру вимог кредиторів.

В свою чергу, судом обґрунтовано підставність грошових вимог в розмірі 7000,00 грн. заборгованості за кредитом та 24780,00 грн заборгованості по нарахованим процентам за користування кредитом за період з 25.01.2025 по 15.01.2026. Відповідні грошові вимоги включаються до реєстру вимог кредиторів ОСОБА_1 .

Керуючись ст. ст. 2, 122, 123 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 233-235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОЦЕНТ» від 17.04.2026 про визнання кредитором у справі про неплатоспроможністю ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на суму 45 780, 00 грн та 5 324, 80 грн судового збору задовольнити частково.

2.1. Визнати вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОЦЕНТ» до ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів у розмірі:

5 324, 80 грн. - позачергово, до задоволення вимог кредиторів (судовий збір);

31 780 грн - друга черга задоволення.

2.2. У визнанні заявлених Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОЦЕНТ» 14 000, 00 грн штрафу відмовити.

3. Включити визнані судом вимоги до реєстру вимог кредиторів ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Ухвала господарського суду набирає законної негайно з моменту її прийняття відповідно до ч.4 ст. 9 КУзПБ.

Повний текст ухвали підписано 29.06.2026

Ухвала суду може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст.9 КУзПБ, ст. ст. 255, 256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Суддя Микола ШУМ