Decision № 137586862, 22.06.2026, Velykyi Bereznyi District Court of Zakarpattia Oblast

Справа № 298/243/26

Номер провадження 2/298/81/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2026 року с-ще Великий Березний

Великоберезнянський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючої судді Ротмістренко О.В.,

за участі: секретаря судового засідання Каналош М.В., Хомин Л.Р.,

прокурора Ужгородської окружної прокуратури Цигак Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Великий Березний в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом заступника керівника Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області Свистак В. в інтересах держави в особі: Національної служби здоров`я України, Ужгородської міської ради до ОСОБА_1 , де третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача, - Комунальне некомерційне підприємство «Ужгородська міська багатопрофільна клінічна лікарня» Ужгородської міської ради, про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням,

ВСТАНОВИВ:

До Великоберезнянського районного суду Закарпатської області 12.03.2026 надійшов позов, поданий заступником керівника Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області Свистаком В., в інтересах держави в особі: Національної служби здоров`я України Ужгородської міської ради (надалі також НСЗУ) до ОСОБА_1 , де третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача, Комунальне некомерційне підприємство «Ужгородська міська багатопрофільна клінічна лікарня» Ужгородської міської ради, про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що вироком Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 25.11.2025 у справі № 298/1592/25 ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, пов`язаного із домашнім насильством, та застосовано покарання у виді пробаційного нагляду терміном 1 рік із покладенням обов`язків, передбачених п. 1-3 ч. 2 ст. 59-1 КК України. Зазначений вирок суду набрав законної сили 29.12.2025 та в апеляційному порядку не оскаржувався. Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлявся.

Позивач указує, що в ході досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження цивільний позов про стягнення витрат на лікування потерпілого від кримінального правопорушення не подавався.

Як ідеться у позові, за інформацією Комунального некомерційного підприємства «Ужгородська міська багатопрофільна клінічна лікарня» Ужгородської міської ради від 28.01.2026 № 298/01-10 потерпілий ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував на стаціонарному лікуванні у відділенні старшого дитинства відокремленому «Клінічна дитяча лікарня» Комунального некомерційного підприємства «Ужгородської міської багатопрофільної клінічної лікарні» Ужгородської міської ради з 14.08.2025 по 22.08.2025. Витрати на лікування останнього становлять 6 591,44 грн. з них: за рахунок коштів місцевого бюджету 346,88 грн., за рахунок коштів НСЗУ 6 244,56 грн.

Зважаючи на те, що згідно з наданою на запити прокуратури інформацією уповноваженими органами, а саме НСЗУ та Ужгородською міською радою, не вживалися заходи, спрямовані на відшкодування витрат, понесених на стаціонарне лікування потерпілого, єдиною можливістю захистити інтереси держави, за твердженням позивача, є звернення прокурора до суду з відповідним позовом про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину з відповідача. При цьому, як зазначає позивач, ним повідомлено уповноважені органи про порушення інтересів держави, чим фактично надано можливість самостійно відреагувати на такі порушення.

У зв`язку з наведеним позивач просить суд задовольнити позов та стягнути із ОСОБА_1 кошти витрачені на лікування потерпілого малолітнього ОСОБА_2 , внаслідок вчинення нею кримінального правопорушення у сумі 6 591,44 грн., з яких: 6 244,56 грн. на користь держави в особі Національної служби здоров`я України, 346,88 грн. на користь держави в особі Ужгородської міської ради.

Ухвалою судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 25.03.2026 відкрито провадження у справі за вказаним позовом та постановлено розгляд такої проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримала з підстав, наведених у позові. При цьому наголосила, що відповідач у добровільному порядку витрати, пов`язані з лікуванням потерпілого від злочину, завдані її протиправними діями, що підтверджено вироком суду, останнім не відшкодовано, у зв`язку з чим просить позов задовольнити.

Представник Національної служби здоров`я України в судове засідання не з`явився. Разом з тим, 26.03.2026 ним подано клопотання, в якому висловлено позицію про підтримання позовних вимог в повному обсязі, про необхідність задоволення таких та прохання розглянути справу без участі представника НСЗУ.

Представники відповідача Ужгородської міської ради та третьої особи без самостійних вимог КНП «Ужгородська міська багатопрофільна клінічна лікарня» Ужгородської міської ради, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилися. Від представника Комунального некомерційного підприємства «Ужгородська міська багатопрофільна клінічна лікарня» Ужгородської міської ради 20.04.2026 до суду подано клопотання про розгляд справи без участі представника третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача.

Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про дату та час розгляду справи, в судове засідання повторно не з`явилася. Судова повістка відповідачу вручена в попередньому судовому засіданні. Клопотань про відкладення розгляду справи, відзиву на позов відповідач не подавала.

В силу положень ч. 1 ст. 223 ЦПК України, суд ухвалив проводити розгляд справи за її відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За наслідком розгляду даної справи, суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та у відповідності до положень ч. 1 ст. 244 ЦПК України відклав судове засідання до 22.06.2026 до 09 год. 30 хв. для ухвалення та проголошення судового рішення.

Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.

Як убачається з матеріалів справи, вироком Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 25.11.2025 у справі № 298/1592/25 обвинувачену ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 125 КК України, та в межах санкції зазначеної норми закону призначено покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 рік. На підставі п.п.1,2,3 ч.2 ст. 59-1 КК України покладено на ОСОБА_1 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. На підставі п.5 ч.1 ст. 91-1 КК України застосовано до ОСОБА_1 обмежувальний захід, поклавши на неї обов`язок пройти програму для кривдників протягом 3 місяців. Вказаний вирок суду набрав законної сили 16.01.2026.

Згідно з вказаним вироком ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч.2 ст. 125 КК України, яке полягає в спричиненні умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, вчиненого останньою за таких обставин.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 14.08.2025 о 15 годині 30 хвилин, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння за місцем свого проживання, що за адресою АДРЕСА_1 , де також проживає її малолітній син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи в спальній кімнаті, на ґрунті виниклих неприязних відносин, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та настання суспільно-небезпечних наслідків, діючи умисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень, малолітньому сину ОСОБА_2 , нанесла йому шість ударів долонями рук в область голови, шиї та грудної клітини.

Внаслідок злочинних дій ОСОБА_1 малолітній потерпілий ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді: підшкірних гематом голови, обличчя, передньої поверхні шиї, грудної клітини; ссаден обличчя, передньої поверхні грудної клітини, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження та тілесні ушкодження у вигляді: ЗЧМТ; струсу головного мозку, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження та тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров`я.

Таким чином, враховуючи вище наведене, тілесні ушкодження у вигляді ЗЧМТ; струсу головного мозку, що були виявлені у малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , потягли за собою розлад здоров`я тривалістю понад 6 (шість) днів, але більше як три тижні (21 (двадцять один) день), і за цією ознакою згідно з п.2.3.3 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995, кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров`я.

09.01.2026 Ужгородською окружною прокуратурою надіслано запити №07.53-108-285 вих-26 директору комунального некомерційного підприємства «Ужгородська міська багатопрофільна клінічна лікарня» Ужгородської міської лікарні про надання суми витрат на лікування потерпілого ОСОБА_2 , за вказаний період окремо профінансованих за рахунок коштів місцевого бюджету та профінансованих за рахунок коштів НСЗУ.

28.01.2026 Управління охорони здоров`я та цивільного захисту населення Комунальне некомерційне підприємство «Ужгородська міська багатопрофільна клінічна лікарня» Ужгородської міської ради на запит від 09.01.2026 №07.53-108-285 ВИХ-26 надіслала лист за № 298/01-1012.08.2024, в якому додатково повідомляється, що КНП «УМБКЛ» УМР не вживались заходи щодо захисту інтересів юридичних осіб, за рахунок яких профінансовані видатки на лікування потерпілого. Адміністрація КНП «УМБКЛ» УМР не заперечує та підтримує представництво прокурора для захисту інтересів держави в суді.

З довідки-розрахунку № 1 від 27.01.2025 вбачається, що ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Ужгородська міська багатопрофільна клінічна лікарні» Ужгородської міської ради з 14.08.2025 по 22.08.2025 та витрати на його лікування склали 6 591,44 грн., з розрахунку вартості однієї ліжко/доби у відділенні старшого дитинства ВП « Клінічна дитяча лікарня» КНП «УМБКЛ» УМР у серпні 2025 року становила 823,93 грн. Витрати, понесені закладом на лікування потерпілого, профінансовані за рахунок коштів місцевого бюджету в сумі 346,88 грн.; за рахунок НСЗУ в сумі 6 244,56 грн. (з яких 3 397,57 грн. отримані на лікування даного випадку, а інші витрати в сумі 2 846,99 грн. здійснені за рахунок надходжень глобальної ставки).

Листом Ужгородської окружної прокуратури від 10.02.2026 №07.53-108-1159 вих-26 витребувано інформацію у Голови Національної служби здоров`я України про те, чи відшкодувала ОСОБА_1 витрати на лікування малолітнього потерпілого ОСОБА_3 у розмірі 346,88 грн., профінансованих за рахунок коштів місцевого бюджету, у добровільному порядку, чи вживались або вживатимуться Ужгородською міською радою заходи не вживались Ужгородською міською радою заходи для стягнення з нього вказаних витрат у судовому порядку.

Національна служба здоров`я України та Ужгородська міська рада виконавчого комітету на лист від 10.02.2026 № 07.53-108-1158ВИХ-26 надала інформацію про те, що не отримували кошти у розмірі 6 244,56 грн., профінансованих за рахунок НСЗУ, як відшкодування, громадянкою ОСОБА_1 витрат на лікування ОСОБА_3 .

Відтак належними та допустимими доказами у справі позивачем підтверджено факт заподіяння протиправними діями ОСОБА_1 шкоди здоров`ю потерпілому ОСОБА_2 , факт його перебування у зв`язку з такими протиправними діями відповідача на стаціонарному лікуванні медичному закладі, а також суму видатків на лікування потерпілого за рахунок держави, яка склала 6 591,44 грн., з яких 346 грн. 88 коп. є коштами місцевого бюджету, 6 244,56 грн. коштами НСЗУ, що підтверджується, зокрема, наданим листом від 28.01.2026 № 298/01-10 КНП «Ужгородська міська багатопрофільна клінічна лікарня» Ужгородської міської ради.

Листом від 11.03.2026 № 07.53-108-1842ВИХ-26 Ужгородська окружна прокуратура повідомила НЗСУ та Ужгородську міську раду про звернення до суду з вказаним позовом відповідно до ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Вказаний позов Ужгородською окружною прокуратурою подано у зв`язку з тим, що Національною службою здоров`я України та Ужгородською міською радою позови до суду про відшкодування витрат на лікування ОСОБА_2 до ОСОБА_1 не пред`являлись.

Звернувшись з позовом в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України та Ужгородської міської ради про відшкодування збитків у вигляді витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, заступник керівника Ужгородської окружної прокуратури зазначав про наявність для цього правових підстав відповідно до приписів ст. ст. 1166, 1191, 1206 ЦК України.

Вирішуючи питання правомочності Ужгородської окружної прокуратури на звернення до суду в інтересах позивачів, суд виходить з такого.

В ст. 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист цивільного інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ч. 2 ст. 16 ЦК України.

Згідно з приписами статті 131-1 Конституції України, статті 56 ЦПК України, статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурора наділено повноваженнями на представництво в суді інтересів держави у виключних випадках, а саме: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

У постанові від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду констатувала, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Ужгородською окружною прокуратурою Закарпатської області доведено, що Ужгородська міська рада та Національна служба здоров`я України не звертались до відповідача з вимогою про відшкодування понесених витрат на лікування потерпілого ОСОБА_2 . Відтак в силу положень статті 23 Закону України «Про прокуратуру», статті 56 ЦПК України наявні всі підстави для підтвердження представництва прокурором інтересів держави в суді, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 26 травня 2020 року по справі №912/2385/18. До того ж відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» Ужгородська окружна прокуратура Закарпатської області до звернення до суду повідомила позивачів про звернення із даним позовом до суду.

Відтак, прокурор, звернувшись з цим позовом, обґрунтував належним чином та довів підстави для представництва інтересів держави.

Стосовно заявлених Ужгородською окружною прокуратурою Закарпатської області позовних вимог слід зазначити таке.

Згідно з приписами ст. 4 ЦПК України захисту підлягають порушене, невизнане або оспорюване право особи чи інтерес, а також державний чи суспільний інтерес.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Порядок відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, встановлений в § 2 Глави 82 ЦК України.

Так, відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, спільній власності територіальних громад, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету, за рахунок якого таке лікування фінансувалося.

Пунктом 3 постанови Пленуму ВСУ «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат» № 11 від 07 липня 1995 року роз`яснено, що питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженим постановою КМУ № 545 від 16 липня 1993 року (далі Порядок). Як передбачено цим Порядком, сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі, та щоденної вартості його лікування. Термін і обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебував на лікуванні. До справи має бути приєднана довідка-розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого. Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров`я або на рахунок юридичної особи, якій належить заклад.

Пунктом 3 указаного Порядку встановлено, що визначена сума коштів на лікування потерпілого стягується судом з обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, при ухваленні вироку за позовом закладу охорони здоров`я або прокурора. У разі, коли при ухваленні вироку сума коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого, ще не була визначена і рішення про їх відшкодування не було прийнято, стягнення провадиться в порядку цивільного судочинства за позовом вказаних юридичних осіб. У такому ж порядку відшкодовуються витрати на стаціонарне лікування особи, яка постраждала від злочину, в разі закриття кримінального провадження за нереабілітуючими обставинами.

З урахуванням того, що належними та допустимими доказами у справі доведено вину ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, у результаті якого потерпілому ОСОБА_4 заподіяно шкоду у вигляді легких тілесних ушкоджень та тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров`я ; доведено розмір витрат на лікування потерпілого ОСОБА_4 , яке здійснювалось у зв`язку з отриманням таких ушкоджень, за рахунок коштів Національної Служби Здоров`я України та Ужгородської міської ради; відповідачем жодних доказів на протилежне не представлено, як і не надано доказів того, що вона добровільно відшкодувала шкоду у вище зазначеному розмірі, суд приходить до висновку про законність вимог Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області про стягнення з відповідача шкоди, завданої кримінальним правопорушенням витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину.

Відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України з відповідача на користь держави підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору у сумі 3 328,00 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 258, 259, 263 265, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги заступника керівника Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області Свистака В. в інтересах держави в особі: Національної служби здоров`я України, Ужгородської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача, Комунальне некомерційне підприємство Ужгородська міська багатопрофільна клінічна лікарня» Ужгородської міської ради, про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 кошти, витрачені на лікування потерпілого малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внаслідок вчинення нею кримінального правопорушення, у сумі 6591 (шість тисяч п`ятсот дев`яносто одна) грн. 44 коп., з яких:

на користь держави в особі Національної служби здоров`я України 6 244,56 (шість тисяч двісті сорок чотири) грн. 56 коп. та перерахувати до Державного бюджету за наступними реквізитами: отримувач: ГУК у м. Києві/Шевченківський р-н/24060300, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), p/p: UA978999980313080115000026011;

на користь держави в особі Ужгородської міської ради 346 (триста сорок шість) грн. 88 коп. за наступними реквізитами: отримувач ГУК у Закарпатській області/Ужгородстка тг/24060300, код отримувача (ЄДРПОУ) 37975895, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), p/p UA928999980314080544000007493, код класифікації доходів бюджету 24060300.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 3 328 грн. 00 коп. судового збору.

Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Орган, який звернувся до суду в інтересах держави: Ужгородська окружна прокуратура Закарпатської області, 88000, вул. Небесної Сотні, 6, м. Ужгород, код ЄДРПОУ 02909967.

Позивачі:

Національна служба здоров`я України, 04073, просп. Степана Бандери, 19, м. Київ, код ЄДРПОУ 42032422;

Ужгородська міська рада, 88000, пл. Поштова, 3, м. Ужгород, код ЄДРПОУ 33868924;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . Перебувала на обліку як внутрішньо переміщена особа за адресою : АДРЕСА_1 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача, Комунальне некомерційне підприємство «Ужгородська міська багатопрофільна клінічна лікарня» Ужгородської міської ради, 88009, вул. Минайська, буд. 71, м. Ужгород, код ЄДРПОУ 40835473.

Повний текст рішення складено та проголошено 22.06.2026.

Головуюча О.В. Ротмістренко