Sentence № 137580141, 22.06.2026, Bila Tserkva City and District Court of Kyiv Oblast

Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 357/61/25

1-кп/357/270/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.06.2026 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:

прокурор: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

потерпілий: ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі представника ОСОБА_6 ,

захисник адвокат: ОСОБА_7 ,

обвинувачений: ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №8 міста Біла Церква, Київської області кримінальне провадження №12024111230002462 від 25.12.2024 за обвинуваченням:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Шарки, Рокитнянського району, Київської області, громадянина України, працюючого начальником відділу державної реєстрації, державний реєстратор ІНФОРМАЦІЯ_3 , одруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 367 КК України,

У С Т А Н О В И В:

Формулювання обвинувачення, яке пред`явлене особі і визнане судом недоведеним.

Відповідно до зміненого прокурором обвинувачення ОСОБА_8 , обвинувачується у тому, що 05.12.2023 о 15 годині 34 хвилини, перебуваючи на своєму робочому місці у ІНФОРМАЦІЯ_4 по АДРЕСА_2 , будучи достовірно обізнаним із положеннями Закону України «Про державну реєстрацію речових правна нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, неналежно виконуючи покладені на нього службові обов`язки, які передбачені Посадовою інструкцією, зокрема в частині вимог п. 1.6, п. 2.2.2, прийняв від невстановленої в ході досудового розслідування особи, матеріали відносно якої розслідуються в окремому кримінальному проваджені та зареєстрував заяву № 58362983 написану від імені директора ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » ОСОБА_9 про державну реєстрацію права приватної власності нерухомого майна за ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), а саме: земельної ділянки за кадастровим номером 3223188400:02:001:0001 загальною площею 7,2761 га, з цільовим призначенням - землі водного фонду (для експлуатації та догляду за водними об`єктами), яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , із додатками до неї: копії державного акту на право власності на земельну ділянку ЯБ № 566867, виданого 21.04.2006 ІНФОРМАЦІЯ_6 , копії листа № 19-10-0.223-11250/2-23 від 27.11.2023 виданого ІНФОРМАЦІЯ_7 ; витягу з Державного земельного кадастру №68618549 від 05.12.2023, тим самим через несумлінне ставлення до своїх службових обов`язків не перевірив відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації та в подальшому повинен був прийняти рішення про відмову в державній реєстрації, чим порушив п. 2 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

В подальшому, продовжуючи вчиняти свої злочинні дії, які виразились у службовій недбалості, тобто неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам, державний реєстратор ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_8 , в період часу з 05.12.2023 по 08.12.2023 більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, не маючи оригіналу державного акту на право власності на земельну ділянку, а також засвідчену в установленому законом порядку його копію, не виготовивши електронну копію державного акту, порушив вимог статей 10, 16, 18, 20 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та в надалі не вжив усіх необхідних заходів для перевірки достовірності наявної копії державного акту, порушив вимоги п. 3.3 ст.10 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» - «Під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав здійснюється у зв`язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв`язку з вчиненням такої дії», тим самим продовжив скоювати неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам.

Окрім цього, 08.12.2024 державний реєстратор ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_8 , продовжуючи вчиняти свої злочинні дії, які виразились у службовій недбалості, тобто неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам, о 14 годині 47 хвилини на підставі отриманої від невстановленої в ході досудового розслідування особи, матеріали відносно якої розслідуються в окремому кримінальному проваджені заяви № 58362983 написаної від імені директора ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » ОСОБА_9 про державну реєстрацію права приватної власності нерухомого майна, а саме: земельної ділянки за кадастровим номером 3223188400:02:001:0001 загальною площею 7,2761 га, з цільовим призначенням - землі водного фонду (для експлуатації та догляду за водними об`єктами), яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , за ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), із додатками до неї: копії державного акту на право власності на земельну ділянку ЯБ № 566867, виданого 21.04.2006 ІНФОРМАЦІЯ_6 , копії листа № 19-10-0.223-11250/2-23 від 27.11.2023 виданого ІНФОРМАЦІЯ_7 ; витягу з Державного земельного кадастру №68618549 від 05.12.2023, всупереч вимог статей 10, 18, 23, 24 та 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», при наявності підстав для відмови в її задоволенні, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстрував та видав рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 70612771 на земельну ділянку за кадастровим номером 3223188400:02:001:0001 загальною площею 7,2761 га, з цільовим призначенням - землі водного фонду (для експлуатації та догляду за водними об`єктами), яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 власником якої визнано ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ).

Також встановлено, що земельна ділянка за кадастровим номером 3223188400:02:001:0001 загальною площею 7,2761 га, що належить до категорії земель водного фонду з цільовим призначенням 10.01. (для експлуатації та догляду за водними об`єктами), яка розташована на території Української територіальної громади Обухівського району, Київської області та відповідно перебуває у комунальній власності ІНФОРМАЦІЯ_8 та відповідно до довідки про оцінку вартості об`єкта нерухомості № 201-20241219-0008919702 від 19.12.2024 оціночна вартість якої складає 337 864 187,77 гривень.

Таким чином, державний реєстратор ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_8 , демонструючи безвідповідальне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, маючи відповідну освіту, теоретичні знання та практичні навики, маючи фактичну можливість виконати покладені на нього обов`язки та повноваження, неналежним чином, всупереч інтересам служби, неналежно виконав свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, що виразилась у неналежній перевірці повноти поданих документів та підстав для державної реєстрації права власності на нерухоме майно, а також не встановивши повноважень особи яка їх подавала грубо порушуючи вимоги ст. ст. 10, 16, 18, 20, 24 та 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» вчинив реєстраційні дії за неналежно оформленими документам та поданими не уповноваженою особою, що призвело до вибуття із комунальної власності належної ІНФОРМАЦІЯ_9 , земельної ділянки за кадастровим номером 3223188400:02:001:0001 загальною площею 7,2761 га, чим спричинив останній матеріальну шкоду у розмірі 337 864 187,77 гривень, що на момент вчинення злочину у двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та є тяжкими наслідками.

Тим самим, стороною обвинувачення ОСОБА_8 висунуто обвинувачення за ч. 2 ст. 367 КК України, а саме за ознаками службової недбалості, тобто неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам.

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

ОСОБА_8 , всупереч вимогам законодавства України, достовірно знаючи, що не має передбаченого законом дозволу на зберігання бойових припасів, за невстановлених досудовим слідством обставин та часі, незаконно зберігав 60 патронів калібру 5,45х39 мм, які належать до боєприпасів нарізної вогнепальної зброї, в будинку, в якому проживає, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , а саме поклавши їх до сейфу в подальшому почав незаконно їх зберігати, без передбаченого законом дозволу.

В подальшому 03.12.2024, під час проведеного обшуку вказаного будинку АДРЕСА_1 , у сейфі виявлено та вилучено 60 патронів калібру 5,45х39 мм, які є бойовими припасами, та які ОСОБА_8 незаконно зберігав без передбаченого законом дозволу.

Вказані дії обвинуваченого ОСОБА_8 слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 263 КК України, а саме за ознаками незаконного зберігання бойових припасів, без передбаченого законом дозволу.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.

В межах пред`явленого обвинувачення, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створивши учасникам процесу необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків у межах та у спосіб, передбачених КПК України зокрема заслухавши доводи останніх, а саме: провівши судовий розгляд, судові дебати, надавши останнє слово обвинуваченому, вивчивши матеріали кримінального провадження за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у справі, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, виходячи з наступного.

Так, у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 367 КК України, не визнав та показав, що 05.12.2023 ним в реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності на земельну ділянку, заяву подану ОСОБА_9 . На підтвердження своїх повноважень надавався паспорт, наказ про призначення директором, але відомості про те, чи він є директором того товариства, відносно майна якого він подавав документи, встановлюються шляхом взаємодії реєстру речових прав на нерухоме майно та державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. Переконавшись, що це є дійсно ця особа й уповноважений представник, отримав від нього наступні документи: копію державного акту, завірену Державним земельним кадастром з відміткою згідно з оригіналом, в наданому державному акті вказувалось, що зазначена земельна ділянка площею 7,2761 перебувала у власності ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 », разом з актом надано повідомлення з Державного земельного кадастру про те, що відомості про земельну ділянку за кадастровим номером 3223188400:02:001:0001 загальною площею 7,2761 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 перенесені до ІНФОРМАЦІЯ_7 в автоматизованому порядку та на даний час обліковується на праві власності за ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » на підставі поданого державного акту. Крім того існує взаємодія між державними реєстрами, для перевірки земельної ділянки по кадастровому номеру. Тому з метою перевірки зробив запит та отримав відомості, що земельна ділянка перебуває у власності за ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » на підставі державного акту від 21.04.2006 серії ЯБ № 566867, державна реєстрація земельної ділянки відбулась 22.04.2008. Перевірені обставини зобов`язували до проведення відповідної реєстрації права власності, так як у відповідності до п.81-1 порядку реєстрації речових прав та їх обтяжень № 1127 затверджений постановою КМУ 25.12.2015, а саме : державна реєстрація прав на земельні ділянки, речові права на які набуто до 1 січня 2013, проводиться у порядку, передбаченому статтею 29 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Тобто, даний пункт вказаного порядку прямо скеровує до статті 29 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Частина 3 статті 29 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» говорить про те, що державна реєстрація речових прав на земельну ділянку, набутих та оформлених в установленому порядку до 1 січня 2013, проводиться без подання заявником документа, на підставі якого набуто речове право, за умови наявності інформації про зареєстровану земельну ділянку в Державному земельному кадастрі, у тому числі перенесеної із Державного реєстру земель, документів, що відповідно до законодавства, яке діяло до 1 січня 2013, посвідчували право власності або право користування землею (земельними ділянками), а також книг записів (реєстрації) таких документів. Крім того відповідно до пункту 12 постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 «Про затвердження порядку ведення Державного земельного кадастру»: відомості Державного земельного кадастру є офіційними і вважаються об`єктивними та достовірними, якщо інше не доведено судом. Відповідно до статті 20 Закону України «Про державний земельний кадастр»: відомості Державного земельного кадастру є офіційними. В зв`язку з цим не було сумнівів щодо проведення реєстраційних дій відносно земельної ділянки та провів реєстрацію її за ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 ». Як наслідок сформував відповідний витяг в Державному реєстрі та видав заяву.

В березні 2024, точної дати не пам`ятає, ОСОБА_8 повернувшись до місця проживання з роботи, дружина розповіла ситуацію, яка склалась, а саме, складаючи речі сина, ОСОБА_10 , який є діючим військовослужбовцем та безпосередньо приймає участь у бойових діях на лінії бойового зіткнення, з метою їх надіслання, так як ОСОБА_10 перебував у відпустці (напередодні 2024) та після її закінчення не помітив свої речі й лишив дома. Після виявлення дружиною ОСОБА_11 цих речей зателефонувала сину й запитала чи вони йому потрібні, на що син повідомив її щоб надіслала речі йому ІНФОРМАЦІЯ_10 . Під час складання речей для відправки з кишені випали предмети схожі на патрони споряджені в металеві планки, повідомивши це сину роз`яснив, що це предмети суворої звітності й просив щоб ОСОБА_8 поклав їх до сейфу й син їх, як повернеться, забере. ОСОБА_8 так і зробив, поклав їх до сейфу й не згадував про них. Наміру володіти й зберігати не мав.

На запитання прокурора яким чином встановлював особу заявника, ОСОБА_8 , повідомив, шляхом співставлення фотографії в наданому паспорті з особою, що його подала (вік приблизно співпадав, та наявна візуальна схожість особи з фотокарткою в паспорті. На запитання прокурора чи письмова заява подавалась представником ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 », обвинувачений пояснив, що заява формується після перевірки поданих документів та вчинення реєстраційних дій системою, тому заяву система сформувала, він її роздрукував та надав особі для підпису.

На запитання прокурора щодо можливості пояснення ОСОБА_8 висновків експерта щодо того, що підпис на заяві виконаний не директором ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » ОСОБА_9 обвинувачений відповів, що він ніяк не міг ні встановити це, ні знати, так як йому подані були паспорт громадянина України та всі необхідні документи для встановлення особи та її повноважень.

На запитання прокурора чи можливо відповідно до законодавства України проводити державну реєстрацію прав на об`єкти водного фонду у власність юридичній особі, так як відповідно до поданого ОСОБА_8 державного акту земельна ділянка за кадастровим номером 3223188400:02:001:0001 загальною площею 7,2761 га, належить до категорії земель водного фонду з цільовим призначенням 10.01. (для експлуатації та догляду за водними об`єктами) обвинувачений відповів, що правовстановлюючим документом в даному випадку є державний акт на земельну ділянку із зазначенням власника, який внесена до Державного земельного кадастру відомості якого, відповідно до законодавства є офіційними то підстав для відмови в її реєстрації в нього не було, тому вважає, що за таких умов є підстави для проведення реєстраційної дії.

На запитання прокурора, чому в порушення вимог п. 7 частини 3 статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» ОСОБА_8 не виготовлялись електронна форма поданого в письмовому вигляді державного акту на земельну ділянку, на що обвинувачений пояснив, що відповідно до п.81-1 порядку реєстрації речових прав та їх обтяжень № 1127 затверджений постановою КМУ 25.12.2015, а саме : державна реєстрація прав на земельні ділянки, речові права на які набуто до 1 січня 2013, проводиться у порядку, передбаченому статтею 29 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Тобто, даний пункт вказаного порядку прямо скеровує до статті 29 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Частина 3 статті 29 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» говорить про те, що державна реєстрація речових прав на земельну ділянку, набутих та оформлених в установленому порядку до 1 січня 2013, проводиться без подання заявником документа, на підставі якого набуто речове право, за умови наявності інформації про зареєстровану земельну ділянку в Державному земельному кадастрі, у тому числі перенесеної із Державного реєстру земель, документів, що відповідно до законодавства, яке діяло до 1 січня 2013, посвідчували право власності або право користування землею (земельними ділянками), а також книг записів (реєстрації) таких документів, тобто самі відомості Державного земельного кадастру зобов`язували його провести державну реєстрацію. Також ОСОБА_8 повідомив, що йому відомо про проведену ІНФОРМАЦІЯ_11 перевірку його діяльності та за результатами якого були встановлені певні порушення (не виготовлений в електронній формі державний акт на землю) й застосовано захід дисциплінарного впливу у вигляді проходження підвищення кваліфікації, цей наказ, на момент розгляду справи, оскаржується обвинуваченим.

На запитання захисника адвоката ОСОБА_7 щодо наявності чи відсутності підстав для відмови у проведенні реєстраційних дій з поданими до нього документами ОСОБА_8 відповів, що законодавством України передбачений вичерпний перелік підстав для відмови у проведенні реєстрації й конкретно цей випадок не підпадав під ці підстави та не надавав правових підстав для повернення чи відмови у реєстрації.

Під час судових дебатів ОСОБА_8 повідомив, що він діяв в межах та у спосіб визначений чинним законодавством України й законних підстав для відмови у прийнятті заяви в нього, як у державного реєстратора, не було. Стосовно зберігання бойових припасів вважає, що його дії були спрямовані на відсіч збройної агресії.

Суд указані показання обвинуваченого сприймає як такі, що заслуговують на увагу, послідовні та корелюються з матеріалами кримінального провадження.

Будучи допитаним в судовому засіданні, у відповідності до вимог положень ст. 353 КПК України та попередженим про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, представник потерпілого ОСОБА_6 показав, що він працює головним спеціалістом ІНФОРМАЦІЯ_12 та представляє інтереси ІНФОРМАЦІЯ_12 за дорученням. 05.03.2024 був викликаний до правоохоронних органів, як представник для визнання потерпілим ІНФОРМАЦІЯ_13 у кримінальному провадженні, ознайомившись з зазначеними матеріалами встановлено, що з власності ІНФОРМАЦІЯ_12 вибула земельна ділянка за кадастровим номером 3223188400:02:001:0001 загальною площею 7,2761 га по підробленим документам. До цього висновку дійшов, оскільки цей державний акт на землю був датований 2006 роком, розробником технічної документації було ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_14 » директором та кінечним бенефіціаром якої був ОСОБА_12 , а в 2008 році зазначена земельна ділянка ІНФОРМАЦІЯ_15 передавалась в оренду ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_14 », директором якої являвся ОСОБА_12 , а вже 05.11.2013 договір оренди був розірваний на підставі рішення ІНФОРМАЦІЯ_16 , тобто це свідчить про те, що якби станом на 2008 рік власником майна було ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » то в оренду не могла б ІНФОРМАЦІЯ_17 його передавати. Ці відомості слугували підставою для того щоб звернулись до ІНФОРМАЦІЯ_11 зі скаргою на дії державного реєстратора ОСОБА_8 щодо порушення ним вимог статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Дана скарга ІНФОРМАЦІЯ_18 була задоволена, реєстраційні дії проведені ОСОБА_8 скасовані та визнано, що ОСОБА_8 не було належним чином перевірено подані для державної реєстрації прав документи та відомості Державного реєстру прав на наявність підстав для проведення реєстраційних дій та проведено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку за наявності підстав для відмови у державній реєстрації. Українською міською радою не приймалось будь яких рішень щодо передачі у власність земельної ділянки за кадастровим номером 3223188400:02:001:0001 загальною площею 7,2761 га.

Отже, показання представника потерпілого суд визнає послідовними й такими, що узгоджуються між собою, а також не містять істотних суперечностей, і підстав не довіряти їм у суду не має.

Допитана в судовому засіданні, у відповідності до вимог положень ст. 352 КПК України та попереджена про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, свідок ОСОБА_13 показала, що працювала у ІНФОРМАЦІЯ_19 з 2009 до вересня 2023 року на посаді державного кадастрового реєстратора. Як до кадастрового реєстратора в онлайн режимі, в системі на розгляд надійшла заявка про надання відомостей з Державного земельного кадастру відносно земельної ділянки, номер не пам`ятає, пам`ятає, що в межах Халеп`янської сільської ради. На виконання заявки надаємо відомості, які наявні на момент розгляду в Державному земельному кадастрі. При цьому відкривається поземельна книга та звіряється другий примірник правовстановлюючого документу, в даному випадку був правовстановлюючий документ договір оренди, ніяких виправлень чи змін не вносимо, з цього приводу в системі формується інший вид заяви.

На запитання учасників судового провадження свідок ОСОБА_13 зазначила, що нею виправлення не вносились, однак на момент відкриття поземельної книги при розгляді заявки, в книзі були внесені екстериторіальні виправлення іншим органом (районним чи обласним), на запитання прокурора, які саме виправлення, свідок повідомила, що відомості відносно власника та правовстановлюючого документу. При виправленні правовстановлюючого документа змінюється і власник та дані про нього. На запитання захисника з якого року внесені відомості до Державного земельного кадастру щодо договору оренди земельної ділянки і чому договір оренди від 2008 року внесений при наявності державного акту від 2006 року свідок пояснила, що відомості внесені не раніше 2013 року й на момент розгляду нею заявки внесений саме договір оренди від 2008 року, а вже після опрацювання нею й надання інформації на заявку, було подано заявки про виправлення й внесені відомості про державний акт на земельну ділянку від 2006 року, це те, що вона бачила. Хто вносив ці зміни не знає. Зміни до ІНФОРМАЦІЯ_7 може вносити державний кадастровий реєстратор на підставі технічної документації розробленим землевпорядником чи інших документів.

Свідок ОСОБА_14 показала, що працює на посаді державного реєстратора ІНФОРМАЦІЯ_20 . Нею була прийнята заява у 2023 від директора ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » щодо реєстрації земельної ділянки в Обухівському районі, до заяви подано копію державного акту та статут підприємства та наступний день заява була відкликана заявником. При прийнятті заяви в першу чергу встановлюється особа (за паспортом або іншим документом, що посвідчує особу), далі приймається заява, сканується в реєстр, особа підписується на заяві й не більше 5 робочих днів приймається рішення. Сканується тільки правовстановлюючий документ й інші супровідні документи, в даному випадку це копія державного акту на землю, завірена ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 ». Нею було роздруковано заяву з програми, підписав її заявник, відсканувано копію державного акту й додано до реєстру. Відповідно до вимог пункту 53 порядку реєстрації речових прав та їх обтяжень затверджений постановою Кабінетом Міністрів України № 1127 від 25.12.2015, а саме : у разі коли документ, що посвідчує набуття права власності або інших речових прав, похідних від права власності, реєстрацію яких було проведено до 1 січня 2013 відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, втрачено, пошкоджено чи зіпсовано, державна реєстрація такого права власності або іншого речового права, похідного від права власності, може бути проведена за бажанням заявника на підставі відомостей Державного земельного кадастру чи відповідно на підставі відомостей Реєстру прав власності на нерухоме майно, який є архівною складовою частиною Державного реєстру прав, або у разі коли відповідна реєстрація проводилася виключно на паперових носіях інформації (реєстрові книги, реєстраційні справи), ведення яких здійснювали підприємства бюро технічної інвентаризації, - на підставі відомостей таких носіїв інформації. В даному випадку з відомостей наявних в Державному земельному кадастрі. Однак, нею подано до Державного земельного кадастру письмовий запит щодо встановлення чи зареєстровано в реєстровій книзі державний акт й чи він видавався, відповідь надійшла, після того як заявником було відкликано свою заявку. Згідно наданої відповіді такий державний акт не видавався. Пояснень заявник щодо відкликання заяви не надав. Метою здійснення нею запиту було те, що в практиці в неї виникали випадки коли звертались заявники й подавали підроблені державні акти, тому й вирішила пересвідчитись у його справжності, хоча й будь яких сумнівів оглядаючи документи, щодо їх оригінальності не мала. Обов`язку в направленні зазначеного нею запиту не має. На запитання ОСОБА_8 якщо б їй, як державному реєстратору, заявником, в даному випадку директором ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » подавалось разом із копією державного акту, повідомленням від Державного земельного кадастру та витягом і всі дані співпадали чи були б сумніви у проведення реєстрації права, свідок ОСОБА_14 ствердно відповіла, що сумнівів не мала б й безумовно повинна була провести реєстрацію.

На запитання суду чи отримувала свідок при реєстрації заяви інформацію з Державного земельного кадастру відносно земельної ділянки, ОСОБА_14 повідомила, що так, після реєстрації державним реєстратором заяви відразу відбувається обмін інформації з Державним земельним кадастром та їй надійшла інформація щодо земельної ділянки де зазначалось право власності на підставі поданого державного акту за ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 », сумніви щодо його справжності аргументую лише негативним досвідом.

Свідок ОСОБА_11 показала, що вона є дружиною обвинуваченого, проживає по АДРЕСА_1 . В них є прийомний син ОСОБА_10 , він є військовослужбовцем, перед новим роком приїхав до дому у відпустку, хотів познайомити їх зі своєю дівчиною. Приїхав зі своїми військовими речами, які поклав до себе у кімнату. В березні 2024, точної дати не пам`ятає, зателефонував син та попросив надіслати йому певні речі, які він залишив удома, збираючи речі, які необхідно було надіслати, з якоїсь кишені випали предмети, схожі на патрони, споряджені в металеві планки, на той момент вона не розуміла що це, справжні вони чи ні, повідомивши це син роз`яснив, що це та попросив його запакувати й теж відправити разом з речами, на що вона пояснила, що таке відправляти не дозволено, тому ОСОБА_10 просив щоб ОСОБА_8 поклав їх до сейфу й син їх, як повернеться, забере. Як повернувся ввечері з роботи ОСОБА_8 вона розповіла ситуацію яка склалась й обвинувачений взявши предмети схожі на патрони, поклав їх до сейфу й не згадував про них. Чому так трапилось, пояснює, що сина відпустили на десять днів у відпустку, однак на третій день його викликали терміново й він швидко повернувся й не встиг зібрати речі. При розмові з сином була присутня їх дочка ОСОБА_15 . В розмові ОСОБА_10 повідомив, що це набої його. До поліції вона не повідомляла так як син сказав, що вони під суровою звітністю й йому потрібні для служби. Після нового року він до дому не приїжджав. При проведенні обшуку з текстом ухвали про обшук не ознайомлювали та до відома не доводили, хоча вона являється власником цього домоволодіння. Фактично з моменту як син поїхав на військову службу (січень 2024) до моменту виявлення набоїв (березень 2024) ні вона ні чоловік не знали, що в кімнаті сина вони знаходяться.

Свідок ОСОБА_15 показала, що вона є прийомною дочкою ОСОБА_8 . В останнє брат ОСОБА_10 приїжджав до дому в грудні 2023 на новий рік та мав на меті познайомити батьків зі своєю дівчиною, потім він поїхав бо його викликали та не приїжджав. Десь в березні 2024 він зателефонував до мами, ОСОБА_11 та попросив її надіслати йому речі, які він лишив. Перебираючи речі звідкись випали патрони складені в металеві планки, про що мати брата повідомила, вона це все чула так як була поруч й розмова відбувалась по телефону з увімкненим гучним зв`язком, та брат попросив це все спакувати та направити йому через ІНФОРМАЦІЯ_21 , однак мати йому повідомила, що цього зробити не може так як це не ті речі які можливо відправляти поштою. Тоді брат сказав щоб мама передала патрони батькові, щоб той поклав до сейфу й він приїде та забере. Патрони, повідомляв, що йому необхідно їх здати. Речі які збирала це форма, шолом, бронежилет та інші.

Свідок ОСОБА_16 показала, що вона є приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу. 06.02.2024 реєструвала договори купівлі-продажу між ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_14 » земельних ділянок. Для підписання зазначених договорів до продавця здійснювала виїзд, покупець підписував в офісі й чекав реєстрації. Для реєстрації договору купівлі-продажу землі продавцем було надано витяг з Державного земельного кадастру та правовстановлюючий документ, а саме державний акт на земельну ділянку, на уточнююче запитання захисника свідок повідомила, що надавався оригінал державного акту. Продавцем був ОСОБА_9 відповідно. Встановлювала особу за допомогою паспорта громадянина України. Хто з сторін надав оригінал державного акту на землю свідок не пам`ятає.

Свідок ОСОБА_10 показав, що він являється підопічним ОСОБА_8 та є діючим військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 з 2022 року. На запитання захисника свідок повідомив, що дома був з кінця грудня 2023 до початку січня 2024 й більше до дому не приїжджав. Набої залишались з речами його. На запитання захисника щодо відношення його як військово службовця до залишених набоїв, ОСОБА_10 повідомив, що це нормальна ситуація, багато випадків коли військовослужбовці випадково лишають набої в речах. Також свідок пояснив є офіційні набої, які видають та, які потрібно здавати, та є не офіційні, тобто трофейні. Також повідомив, що йому телефонувала мати щодо його речей, в тому числі й запитувала щодо набоїв. Питань у керівництва щодо набоїв до нього не було. Привіз набої випадково, не помітив, що вони в речах лишились. Ці патрони були не підзвітними. На запитання прокурора чи були в м. Біла Церква протягом 2024 року, але не заїжджали до дому свідок повідомив, що був, й знаючи, що у батьків лишились його боєприпаси не забирав їх так як у зв`язку з сімейними обставинами вони взагалі не спілкувались тай не пам`ятав про це.

Досліджуючи та аналізуючи позицію обвинуваченого та показання представника потерпілого, а також свідків, суд вважає за необхідне надати оцінку їх показанням після аналізу доказів у провадженні в сукупності.

У свою чергу, з досліджених судом, у порядку статті 358 КПК України, у судовому засіданні письмових доказів, а саме документів, судом встановлено наступне.

Згідно з наданим стороною обвинувачення витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення (т. 1 а.с. 183), сформованого 25.12.2024 за №12024111230002462 вбачається, що відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України, внесені 03.12.2025 на підставі самостійного виявлення слідчим кримінального правопорушення під час досудового розслідування кримінального провадження №42024112340000062 від 19.03.2024.

Відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 367 КК України, внесені 17.12.2024 на підставі матеріалів правоохоронних органів, виявлених під час досудового розслідування кримінального провадження №42024112340000062 від 19.03.2024.

Незважаючи на те, що ЄРДР не є процесуальним джерелом доказів, оскільки реєстр є лише електронною базою даних, відповідно до якої здійснюється збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення даних, які використовуються для формування звітності, а також надання інформації про відомості, внесені до реєстру, суд приймає до уваги наявність вказаного витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, оскільки з урахуванням положення ст. 214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, тобто відповідно до ст. 219 КПК України строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

На підтвердження повноважень проведення слідчих та процесуальних дій посадовими особами досудового розслідування до суду подано постанову про доручення проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні групою слідчих від 25.12.2024 (т. 1 а.с. 184), постанову про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні від 26.12.2024 (т. 1 а.с. 185-186), зауваження щодо поданих матеріалів учасниками судового провадження не висловлювались.

На підтвердження правомірності здобутих органом досудового розслідування доказів долучено копію витягу з Єдиного державного реєстру досудового розслідування № 42024112340000065 від 19.03.2024 (т. 1 а.с. 187), постанова про доручення здійснення досудового розслідування органом досудового розслідування від 19.03.2024 (т. 1 а.с. 188-189), постанова про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні від 19.03.2024 (т. 1 а.с. 190-191), рапорт про виявлення кримінального правопорушення від. 19.03.2024 (т. 1 а.с. 192-194). Заперечень та зауважень щодо поданих процесуальних документів від учасників судового провадження не надходило.

Інформація про земельну ділянку кадастровий номер: 3223188400:02:001:0001 (т. 1. а.с. 195).

Інформація з державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 369461019 від 12.03.2024 (копія) (т. 1 а.с. 196-200).

Витяг з Державного реєстру речових прав № 357673393 від 08.12.2023 (т. 1 а.с. 201) на підтвердження факту проведення реєстраційної дії ОСОБА_8 . Стороною захисту звернута увага, що відомості у витязі зазначені в підрозділі «документи, подані для державної реєстрації» формуються автоматизовано за допомогою взаємодії з реєстром ІНФОРМАЦІЯ_7 , що повністю співпадали з наданими заявником документів до ОСОБА_8 .

Запит Обухівської окружної прокуратури від 22.03.2024 № 56-2410вих-24 до ІНФОРМАЦІЯ_22 та листи відповіді ІНФОРМАЦІЯ_22 від 26.03.2024 № 60/07-15/1413 та ІНФОРМАЦІЯ_23 від 21.03.2024 №1305/3-24 (копії) (т. 1 а.с. 202-208) Зауваження сторони захисту полягали в тому, що цей запит та відповіді на нього ніяким чином не підтверджують винуватість ОСОБА_8 .

Інформація Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку кадастровий номер: 3223188400:02:001:0001 (копія) (том 1 а.с. 209-210).

Запит Обухівської окружної прокуратури від 22.03.2024 № 56-2408вих-24 до ІНФОРМАЦІЯ_24 та лист відповідь ІНФОРМАЦІЯ_24 від 09.04.2024 № 10-10-0.331-3634/2-24 з додатками на 79 арк., а саме: витяг з Державного земельного кадастру на земельну ділянку кадастровий номер: 3223188400:02:001:0001, номер НВ-4600778282023 від 23.10.2023 з додатками (копія); витяг з Державного земельного кадастру на земельну ділянку кадастровий номер: 3223188400:02:001:0001, номер НВ-6100610532023 від 23.10.2023 з додатками (копія); витяг з Державного земельного кадастру на земельну ділянку кадастровий номер: 3223188400:02:001:0001, номер НВ-9921915882024 від 05.02.2024 з додатками (копія); витяг з Державного земельного кадастру на земельну ділянку кадастровий номер: 3223188400:02:001:0001, номер НВ-3200515932023 від 11.04.2023 з додатками (копія) (т.1 а.с.211-248 по т. 2 а.с. 1-4).

Листи відповіді на запит Обухівської окружної прокуратури від ІНФОРМАЦІЯ_7 від 24.04.2024 № 10-10-0.221-4143/2-24 та від 09.05.2024 №10-10-0.2-4674/2-24 з додатками, а саме: поземельна книга на земельну ділянку кадастровий номер: 3223188400:02:001:0001 (копія); заява про внесення виправлень відомостей до Державного земельного кадастру (копія); заява про внесення виправлень відомостей до Державного земельного кадастру (копія); витяг з Державного земельного кадастру на земельну ділянку кадастровий номер: 3223188400:02:001:0001, номер НВ-4600778282023 від 23.10.2023 з додатками (копія); витяг з Державного земельного кадастру на земельну ділянку кадастровий номер: 3223188400:02:001:0001, номер НВ-6100610532023 від 23.10.2023 з додатками (копія); запит державного реєстратора ОСОБА_14 до ІНФОРМАЦІЯ_7 від 08.11.2023 № 204 та копія державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №566867 (копії); витяг з Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (копія); статут ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » (копія); договір купівлі продажу нерухомості (копія); відповідь на запит державного реєстратора ІНФОРМАЦІЯ_25 від 13.11.2023 № 18-10-0.223-10708/2-23 (копія) (т.2 а.с. 6-89). Зауваження сторони захисту полягали в тому, що подані прокурором письмові документи не підтверджує неправомірність дій ОСОБА_8 , а навпаки з них слідує, що реєстраційні дії зі змінами в реєстрах ІНФОРМАЦІЯ_7 щодо правовстановлюючих документів та власників проводили державні кадастрові реєстратори задовго до вчинення ОСОБА_8 реєстраційної дії.

Запит Обухівської окружної прокуратури від 21.05.2024 № 56-4517вих24 до ІНФОРМАЦІЯ_22 та лист відповідь ІНФОРМАЦІЯ_22 від 27.05.2024 №60/07-15/2454 з додатками, а саме: розпорядження №462 від 27.03.2008 (копія); розпорядження №366 від 18.04.2007 (копія); лист звернення директора ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » ОСОБА_9 до голови ІНФОРМАЦІЯ_26 від 05.04.2007 № 1/04/2007 (копія); акт обстеження земельної ділянки від 15.03.2007 (копія); рішення ІНФОРМАЦІЯ_27 №18-5-8 від 19.10.2006 (копія); лист ІНФОРМАЦІЯ_28 від 20.03.2007 №АД/8-357 (копія); лист звернення директора ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » ОСОБА_9 до голови ІНФОРМАЦІЯ_26 від 20.03.2008 (копія); проєкт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » сформований ПП « ОСОБА_17 » (копія); висновок ІНФОРМАЦІЯ_29 від 18.10.2007 № 16-419е (копія); заява ОСОБА_9 від 30.05.2007 (копія); умови відведення земельної ділянки №1922 від 08.06.2007 (копія); завдання на виконання робіт від 27.08.2007 (копія); довідка управління земельних ресурсів в обухівському районі від 30.11.2007 №1291 (копія); висновок ІНФОРМАЦІЯ_30 №1920 від 18.06.2007 (копія); висновок ІНФОРМАЦІЯ_30 №639 від 06.06.2007 (копія); Лист ІНФОРМАЦІЯ_31 №1143 від 03.07.2007 (копія); висновок ІНФОРМАЦІЯ_32 №06-13/ 5358 від 10.07.2007 (копія); висновок Управління культури і туризму №11/1213 червня 2007 (копія); висновок про наявні обмеження на використання земельних ділянок №640 від 06.06.2007 з додатками (копія); акт обстеження земельної ділянки від 15.03.2007 з додатками (копія); статут ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » з додатками (копія); висновки ІНФОРМАЦІЯ_30 № 340 від 11.09.2007 (копія); висновок ІНФОРМАЦІЯ_33 про погодження місця розташування земельної ділянки б/н (копія); висновок ІНФОРМАЦІЯ_34 від 06.06.2007 № 641 (копія); лист ІНФОРМАЦІЯ_35 від 03.07.2007 №1136 (копія); рішення ІНФОРМАЦІЯ_36 від 13.01.2008 № 253.17.У (копія); рішення ІНФОРМАЦІЯ_36 від 13.01.2008 № 252.17.У (копія); висновок ІНФОРМАЦІЯ_29 від 12.12.2007 №16-1607 (копія); технічна документація з нормативної грошової оцінки земельної ділянки з додатками за договором № 10939 від 05.12.2007 з додатками (копія) (т.2 а.с. 116-205). Сторона захисту акцентує увагу, що подані документи описують події 2006-2008 років й жодного відношення до ОСОБА_8 не має, а лише вкотре підтверджує факт внесення відомостей до ІНФОРМАЦІЯ_7 до вчинення реєстраційної дії обвинуваченим.

Постанова про об`єднання матеріалів досудового розслідування від 15.07.2024, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42024112340000065 від 19.03.2024 рапорт старшого оперуповноваженого ІНФОРМАЦІЯ_37 від 10.06.2024, інформаційна довідка на ім`я ОСОБА_9 , ухвала слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_38 від 27.03.2024 №372/1665/24, провадження 1-кс-422/24 (т. 2 а.с. 206-214), що підтверджує правомірність проведення слідчої дії, а саме: відповідно до протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 15.04.2024, складеного слідчим слідчого відділу Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_18 , на підставі ухвали слідчого судді Обухівського районного суду від 27.03.2024, вбачається, що під час тимчасового доступу було проведено ознайомлення з наступними документами та їх вилучення: заяву про державну реєстрацію прав (оригінал); копію листа ІНФОРМАЦІЯ_39 від 27.11.2023; копію державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯБ №566867; відомості про земельну ділянку за кадастровим номером 3223188400:02:001:0001; відомості із бази даних про реєстрацію заяв та запитів Державного реєстру речових прав; інформацію з ДРРПНМ про земельну ділянку за кадастровим номером 3223188400:02:001:0001; інформацію з ДРРПНМ щодо заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 »; рішення про державну реєстрацію прав; витяг з державного реєстру речових прав про земельну ділянку за кадастровим номером 3223188400:02:001:0001. В подальшому протоколом огляду, складеного 15.07.2024 слідчим Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_19 , у кримінальному провадженні №42024112340000065 від 19.03.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, у відповідності до вимог статей 104, 105, 106, 107, 223 та 237 КПК України, слідчий провів слідчу (розшукову) дію - огляд документів за адресою: АДРЕСА_3 . У ході проведення огляду використовувався персональний комп`ютер «DELL», а також багатофункціональний пристрій «HP laser Jat Tank MFP 2602 sdn». Предметом огляду являються документи вилучені 15.04.2024 на підставі ухвали ІНФОРМАЦІЯ_40 (справа № 372/1665/24 1-кс-422/24 від 27 березня 2024), в ході тимчасового доступу до речей та документів ІНФОРМАЦІЯ_41 , а саме: оригінал заяви про державну реєстрацію прав за №58362983 від 05.12.2023, про набуття права власності на земельну ділянку за кадастровим номером 3223188400:02:001:0001 площею 7,2761 га, за товариством з обмеженою відповідальністю « ІНФОРМАЦІЯ_5 » (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) від уповноваженої особи ОСОБА_9 (РНОКПП НОМЕР_3 ), документ, що підтверджує повноваження особи: (інформація з ЄДР, серія та номер: б/н, дата видачі: 05.12.2023, видавник ЄДР», перелік документів які подані із заявою: «державний акт на право власності на земельну ділянку ЯБ № 566867, виданого 21.04.2006 ІНФОРМАЦІЯ_6 , лист № 19-10- 0.223-11250/2-23 від 27.11.2023 виданого ІНФОРМАЦІЯ_7 ; витяг з Державного земельного кадастру №68618549 від 05.12.2023», у графі підпис заявника зазначено « ОСОБА_20 (підпис)» та на зворотній стороні в графі: друковану форму заяви сформував « ОСОБА_8 , Маловільшанська сільська рада (підпис) на 1 арк. Копія листа № 19-10-0.223-11250/2-23 від 27.11.2023 виданого ІНФОРМАЦІЯ_7 на запит ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » за підписом начальника ОСОБА_21 на 1 арк. Копія державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯБ №566567 від 21.04.2006 із зазначенням наступних відомостей: (Державний акт на право власності за земельну ділянку видано «ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 », який проживає « АДРЕСА_4 », на підставі рішення органу державної влади або органу місцевого самоврядування, договору купівлі продажу «Договір-купівлі продажу земельної ділянки №1849 від 13.12.2005», є власником земельної ділянки площею «7,2761» у межах згідно з планом, земельна ділянка розташована «Київська область, Обухівський район, Халеп`янська сільська рада», цільове призначення земельної ділянки «водогосподарських підприємств», державний акт складено в двох примірниках, перший з яких передано власнику земельної ділянки, другий зберігається в « ІНФОРМАЦІЯ_42 », акт зареєстровано в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № «0015», начальник «Обухівського районного відділу (підпис) ОСОБА_22 »). Також на копії державного акту по середині з чіткими контурами наявна печатка (« ІНФОРМАЦІЯ_43 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 »). На зворотній стороні копії державного акту наявні наступні написи та зображення: (План меж земельної ділянки, кадастровий номер земельної ділянки 3223188400:02:001:0001, схематично зображено земельну ділянку площею 7,2761 га., здійснено опис меж земельної ділянки, зображено не чіткі контури печатки «управління земельних ресурсів», на підписі Начальника ІНФОРМАЦІЯ_44 ОСОБА_23 , а також з чіткими контурами наявна печатка (« ІНФОРМАЦІЯ_43 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ») на 1 арк. відомості про земельну ділянку за кадастровим номером 3223188400:02:001:0001 площею 7,2761 га на 1 арк. Відомості із бази даних про реєстрацію заяв та запитів Державного реєстру речових прав №35767348 від 08.12.2023 14:44:43, які сформував ОСОБА_8 на 1 арк. Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №357671723 від 08.12.2023 сформовані ОСОБА_8 по земельній ділянці за кадастровим номером 3223188400:02:001:0001 на 1 арк. Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №357672165 від 08.12.2023 сформовані ОСОБА_8 , по юридичній особі (код ЄДОРПОУ 21590336) на 1 арк. Оригінал рішення про державну реєстрацію прав №70612771 від 08.12.2023 про реєстрацію заяви №58362983 від 05.12.2023 за підписом державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_24 на 1 арк. Оригінал витягу з Державного реєстру речових прав №357673393 від 08.12.2023 сформовані ОСОБА_8 по земельній ділянці за кадастровим номером 3223188400:02:001:0001 за результатами її реєстрації за ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 », за підписом ОСОБА_8 та мокрою печаткою Державного реєстратора ІНФОРМАЦІЯ_3 на 1 арк. та постанова про визнання предметів і документів речовими доказами та приєднання до матеріалів провадження від 15.07.2024 (т. 2 а.с 215-233). Сторона захисту звертає увагу, що тимчасовий доступ проводився не за адресою визначеною ухвалою слідчого судді й має ознаки недопустимого доказу й навіть при цій умові, вилучені документи лише підтверджують факт законності дій ОСОБА_8 .

З протоколу обшуку від 24.06.2024 проведеного слідчим ІНФОРМАЦІЯ_45 ОСОБА_19 на підставі ухвали слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_46 № 372/1665/24, провадження №1-кс-817/24, за участю спеціаліста, в присутності понятих, вбачається, що було проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_9 , а саме квартири АДРЕСА_5 , в ході якого виявлено та вилучено: копію договору оренди земельної ділянки за кадастровим номером 3223188400:01:001:0001 від 03.04.2008 на 4 арк. Викопійовку плану землекористування земельною ділянкою площею 6,7 га на 2 арк. Копію акту про передачу на зберігання встановлених межових знаків від 28.03.2008 на 1 арк. Копію кадастрового плану земельної ділянки що надається в оренду ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » за кадастровим номером 3223188400:02:001:0001 на 2 арк. Копію акту прийому-передачі земельних ділянок від 03.04.2008 на 1 арк. (т. 2 а.с. 234-238). Стороною захисту вкотре звертається увага, що дані письмові документи не доводять винуватість ОСОБА_8 та не мають значення в цьому кримінальному провадженні.

На підставі постанови про відібрання зразків для експертного дослідження від 07.08.2024 та відповідно до протоколу отримання зразків для експертизи, 08.08.2024 у ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_47 , відібрано зразки підпису та почерку для проведення судово-почеркознавчої експертизи (т.2 а.с. 239-250).

Постанова від 05.08.2024 про призначення судово-почеркознавчої експертизи. Висновок експерта №СЕ-19/111-24/45145-ПЧ від 22.08.2024 встановлено, що підпис на першій сторінці Заяви про державну реєстрацію прав віл 05.12.2023, в графі «Підпис заявника» - ймовірно виконаний не ОСОБА_9 , а іншою особою. Ймовірна форма висновку обумовлена тим, що виявити більшу кількість розбіжних ідентифікаційних ознак, не вдалося у зв`язку з обмеженою кількістю порівняльного матеріалу, що знаходився у розпорядженні, а саме вільних зразків підпису фігуранта, а також у зв`язку з високою варіаційністю загальних і окремих ознак підпису ОСОБА_9 , що проявилася в умовно-вільних та експериментальних зразках. (том 3 а.с. 2-17). Захисник звернув увагу, що дані письмові документи та висновок експерта не мають значення в цьому кримінальному провадженні.

Постанова про визнання речовим доказом від 10.06.2024, якою визнано земельну ділянку за кадастровим номером: 3223188400:02:001:0001 загальною площею 7,2761 га речовим доказом у кримінальному провадженні № 42024112340000065 від 19.03.2026. Постанова про призначення судової оціночно-земельної експертизи від 22.07.2024, клопотання експерта від 28.08.2024 №СЕ-19/111-24/42559-ОЗ, клопотання про проведення огляду від 19.09.2024, ухвала слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_38 від 12.09.2024 № 372/1665/24, провадження № 1-кс-1217/24, клопотання експерта від 30.09.2024 №СЕ-19/111-24/42559-ОЗ, висновку експерта №СЕ-19/111-24/42559-ОЗ від 25.12.2024 вбачається, що за результатами проведеного дослідження, з урахуванням обмежень та припущень, вартість земельної ділянки з кадастровим номером 3223188400:02:001:0001 загальною площею 7,2761 га, розташованої за адресою: Київська область, Обухівський район, Халеп`янська сільська рада, станом на час державної реєстрації права власності на земельну ділянку за ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » - 05.12.2023, становила 50 427 346 (п`ятдесят мільйонів чотириста двадцять сім тисяч триста сорок шість) гривень, без врахування ПДВ та без врахування вартості робіт з розбирання будівель, що розташовані в межах ділянки (том 3 а.с. 29-96). Зауваження захисника адвоката ОСОБА_7 зводились до того, що його підзахисним не здійснювалось відчуження земельної ділянки, а лише проводилась реєстрація в реєстрі речових прав, а відтак оціночна вартість не має ніякого значення по даному кримінальному провадженні.

Клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів від 04.09.2024, ухвала слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_38 від 05.09.2024 № 372/1665/24, провадження № 1-кс-1166/24 проведено слідчу дію та відповідно до протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 02.10.2024, складеного слідчим слідчого відділу Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_19 на підставі ухвали слідчого судді Обухівського районного суду від 05.09.2024, вбачається, що під час тимчасового доступу було проведення ознайомлення з наступними документами та їх вилучення: супровідний лист 24-370 20/0/1-24 від 26.09.2024, яким скеровано один оптичний цифровий дик СD-R обліковий №234. (том 3 а.с. 97-118).

Постанова про залучення спеціаліста від 30.10.2024 відповідно до якої залучено для проведення огляду оптичного цифрового диску CD-R обліковий № 234 державного кадастрового реєстратора ІНФОРМАЦІЯ_48 ОСОБА_25 . З протоколу огляду від 30.10.2024 (том 3 а.с. 121-128), проведеного слідчим слідчого відділу Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_19 , вбачається, що об`єктом огляду є СD-R обліковий №234, при перегляді диску спостерігається таблиця з назвою «відомості про вчинені дії з внесення виправлених відомостей у Державному земельному кадастрі державними кадастровим реєстраторами щодо заяв ЗВ-9202453802023 та ЗВ-9202521692023 та таблиця з двома колонками, яку було скопійовано та вставлено в протокол огляду.

Відкривши папку під назвою 3223188400020010001 виявлено ще дві папки під назвою ЗВ-9102453802023 та ЗВ-9202521692023.

Відкривши папку №1 виявлено електронний документ «6528fd20435690ec570ca964.pdf», який зі слів спеціаліста завантажив заявник під особистим ЕЦП, який подав заявку ЗВ-9202521692023 про внесення змін та відомостей до поземельної книги відкритої по земельній ділянці з кадастровим номером 3223188400:02:001:0001, в якому містяться скановані документи подані на розгляд реєстратору, а також містить файл під назвою ЕХС_60544189.

Відкривши перший файл під назвою «6528fd20435690ec570ca964.pdf» виявлено скановані документи виготовлені ФОП ОСОБА_12 кваліфікаційний сертифікат №014228 від 21.12.2019 а саме: технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що знаходиться у власності ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » для експлуатація та догляду за водними об`єктами в межах Халеп`янської сільської ради Обухівського району Київської області за підписом ОСОБА_12 та мокрою печаткою. (Зображення №4) Вказаний файл формату РDF містить документи на 46 сторінок. Зі слів спеціаліста вказані скановані електронні документи зазвичай завантажує разом із подачею заявки ЗВ-9202521692023 особа, яка їх і розробила. В даному випадку ФОП ОСОБА_12 , проте для встановлення точних даних необхідно отримати в ІНФОРМАЦІЯ_49 та Київській області « ІНФОРМАЦІЯ_50 » де буде зазначено особу, яка власним ЕПЦ формувала заявку ЗВ-9202521692023.

Відкривши файл формату РDF під назвою: «ЕХС_60544189» виявлено

«Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, номер витягу: НВ-4600778282023, дата формування 23.10.2023, строк дії три місяці з дати формування. Надано на заяву запит ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » 13.12.2023 ЗВ-9202521692023.

Відкривши папку №2 виявлено електронний документ «65323d3b7е518b26а1004с08.рdf», який зі слів спеціаліста завантажив заявник під особистим ЕЦП, який подав заявку ЗВ-9202521692023 про внесення змін та відомостей до поземельної книги, в якому містяться скановані документи, подані на розгляд реєстратору, а також містить файл під назвою ЕХС_60621226.

Відкривши файл під назвою «65323d3b7е518b26а1004с08.рdf», виявлено скановані документи ФОП ОСОБА_12 кваліфікаційний сертифікат №014228 від 21.12.2019 а саме: технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), щ знаходиться у власності ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » для експлуатація та догляду за водними об`єктами в межах Халеп`янської сільської ради Обухівського району Київської області за підписом ОСОБА_12 та мокрою печаткою. (Зображення №4) Вказаний файл формату РDF містить документи на 46 сторінок. Зі слів спеціаліста вказані скановані електронні документи зазвичай завантажує разом із подачею заявки ЗВ-9202521692023 особа яка їх і розробила. В даному випадку ФОП ОСОБА_12 , проте для встановлення точних даних необхідно отримати в ІНФОРМАЦІЯ_49 та Київській області « ІНФОРМАЦІЯ_50 » де буде значено особу, яка власним ЕПЦ формувала заявку ЗВ-9202521692023.

Відкривши файл формату РDF під назвою: «ЕХС_60621226» виявлено

«ВИТЯГ з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, номер витягу: НВ-6100610532023, дата формування 23.10.2023, строк дії два місяці з дати формування. Надано на заяву запит ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » 20.10.2023 ЗВ-9202521692023 на 11 аркушах. (т.3 а.с. 119-128). Сторона захисту зауважила, що дані письмові документи не доводять винуватість ОСОБА_8 та не мають значення в цьому кримінальному провадженні.

Відповідно до протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 03.10.2024, складеного слідчим слідчого відділу Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_19 вбачається, що під час тимчасового доступу було проведення ознайомлення з наступними документами та їх вилучення: протокол №8561177 виправлений помилки від 23.10.2023; витяг з державного земельного кадастру про земельну ділянку №АВ-6100610532023 від 23.10.2023; протокол №85614769 виправлення помилки від 23.10.2023; витяг з державного земельного кадастру про земельну ділянку №АВ-4600778282023 від 23.10.2023; (т. 3 а.с. 129-154). Сторона захисту зауважила, що дані письмові документи не доводять винуватість ОСОБА_8 та не мають значення в цьому кримінальному провадженні.

З протоколу огляду від 06.08.2024, проведеного слідчим слідчого відділу Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_19 06.08.2024 в період часу з 13:25 по 13:35 год, вбачається, що об`єктом огляду є документи надані свідком ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_51 , а саме: оригінал рішення про залишення заяви без розгляду у зв`язку з її відкликанням №70130114 від 09.11.2023, за підписом державного реєстратора прав на нерухоме майно ІНФОРМАЦІЯ_52 та мокрою печаткою ІНФОРМАЦІЯ_20 на 1 арк.; копія статуту ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » код ЄДРПОУ НОМЕР_1 від 02.03.2020 на 3-ох арк.; копія біржового контракту на біржових торгах № Т-119/06 від 04.05.2006 з додатком №1 на 3-ох арк.; копія договору купівлі-продажу нерухомості на біржових торгах від 21.04.2006 на 2-ох арк.; копія витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №106700615152 на ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » на 4-ох арк.; копія витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-6100610532023 від 23.10.2023 по земельній ділянці за кадастровим номером 3223188400:02:001:0001 на 6-ох арк.; відомостей про земельну ділянку за кадастровим номером 3223188400:02:001:0001 на 1 арк.; копія державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯБ №566567 від 21.04.2006 із зазначенням наступних відомостей: (Державний акт на право власності на земельну ділянку видано ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » на підставі рішення органу державної влади або органу місцевого самоврядування, договору купівлі-продажу земельної ділянки №1849 від 13.12.2005, є власником земельної ділянки площею 7,2761 у межах згідно з планом, земельна ділянка розташована Київська область Обухівський район Халеп`янська сільська рада, цільове призначення земельної ділянки «водогосподарських підприємств», державний акт складено в двох примірниках, перший з яких передано власнику земельної ділянки, другий зберігається в ІНФОРМАЦІЯ_42 , акт зареєстровано в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 0015. Також на копії державного акту по середині з чіткими контурами наявна печатка («Товариство з обмеженою відповідальністю « ІНФОРМАЦІЯ_5 » ідентифікаційний код НОМЕР_1 »). На зворотній стороні копії державного акту наявні наступні написи та зображення: (план меж земельної ділянки, кадастровий номер земельної ділянки 3223188400:02:001:0001, схематично зображено земельну ділянку площею 7,2761 га, здійснено опис меж земельної ділянки, зображено не чіткі контури печатки «управління земельних ресурсів», на підписі Начальника ІНФОРМАЦІЯ_44 ОСОБА_23 , а також з чіткими контурами наявна печатка («Товариство з обмеженою відповідальністю « ІНФОРМАЦІЯ_5 » ідентифікаційний код НОМЕР_1 » (т. 3 а.с. 155-191). Захисник-адвокат ОСОБА_7 звертає увагу на те, що пакет документів поданий державному реєстратору ОСОБА_14 мав суттєві відмінності, в копії державного акту на право власності земельної ділянки (завірена ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 ») тобто завірена самим підприємством.

Лист ІНФОРМАЦІЯ_8 від 11.11.2024 № 4978/3-24 про долучення до матеріалів кримінального провадження доказів з додатками, а саме: наказ ІНФОРМАЦІЯ_11 №3200/5 від 06.11.2024 (копія); висновок ІНФОРМАЦІЯ_53 від 24.10.202 (копія), (том 3 а.с. 192-201). Сторона захисту звертає увагу, що у висновках ІНФОРМАЦІЯ_53 ОСОБА_8 порушення вбачають лише в не виготовленні копії державного акту.

Лист ІНФОРМАЦІЯ_11 щодо проведення камеральної перевірки від 04.12.2024 № 167227/152764-7-24/19.1.1 з додатками, а саме: наказ ІНФОРМАЦІЯ_11 про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора ІНФОРМАЦІЯ_54 ОСОБА_8 від 04.12.2024 № 3490/5; акт від 03.12.2024 за результатами проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора ІНФОРМАЦІЯ_54 ОСОБА_8 , (копія); наказ ІНФОРМАЦІЯ_55 про проведення навчання з підвищення кваліфікації державного реєстратора ІНФОРМАЦІЯ_54 ОСОБА_8 від 10.12.2024 № 1588/7, (копія), (т. 3 а.с. 237-242). Захисник звертає увагу, що до ОСОБА_8 застосовано найменш суворий вид відповідальності, що свідчить про не тяжкий дисциплінарний проступок.

Клопотання про надання дозволу на проведення обшуку від 25.11.2024, ухвала слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_38 від 25.11.2024 № 372/1665/24, провадження №1-кс-1585/24, відповідно до протоколу обшуку від 03.12.2024, проведеного слідчим ІНФОРМАЦІЯ_45 ОСОБА_26 на підставі вищезазначеної ухвали, за участю власника ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , спеціаліста, в присутності понятих, вбачається, що було проведено обшук за місцем реєстрації ОСОБА_8 , а саме квартири АДРЕСА_1 в ході якого виявлено та вилучено: предмети схожі на набої в кількості 60 штук, предмети схожі на грошові кошти в кількості 160 (сто шістдесят банкнот) номіналом по 100 доларів США, на суму 16000 доларів США. До протоколу долучено додаток (флеш накопичувач із відеоматеріалами проведення обшуку) (т.3 а.с. 243-249 та т. 4 а.с. 1-12).

Наявна ж у справі ухвала слідчого судді Обухівського районного суду від 05.12.2024 про визнання вилучених в ході обшуку вказаних грошових коштів речовими доказами, підтверджує факт набуття ними відповідного статусу у відповідності до норм КПК України.

Зауваження сторони захисту щодо проведення обшуку з порушеннями вимог КПК, а саме ухвалу слідчого судді не оголошено власнику домоволодіння ОСОБА_11 , також відносно того, що набої належать синові, ОСОБА_10 й син просив матір зберегти їх й покласти до сейфу.

Клопотання про арешт майна від 03.12.2024, ухвала слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_38 від 05.12.2024 та від 13.12.2024 № 372/1665/24, провадження №1-кс-1633/24, квитанція про передачу на зберігання речових доказів (грошових коштів) надані матеріали подані прокурором як підтвердження дотримання процесуального законодавства, жодного доказового значення в кримінальному провадженні не має. (т. 4 а.с. 13-23)

Постанова про призначення судової балістичної експертизи від 04.12.2024 на виконання якої проведено експертизу. Згідно висновку експерта №СЕ-19/111-24/71433-БЛ від 06.12.2024) вбачається, що надані на дослідження 60 патрони належать до боєприпасів до бойової нарізної вогнепальної зброї. Надані 60 патронів - є бойовими проміжними патронами, калібру 5,45x39 мм., зразка 1974 року, що споряджені кулями типу «ПС». Патрони виготовлені промисловим способом. Надані патрони придатні до стрільби. Дані патрони призначені для стрільби із бойової нарізної вогнепальної зброї калібру 5,45x39 мм, а саме: автоматі «АК-74», «АК-74М», «АКС-74У», «АН-94», «АК-12», кулеметів «РПК-74», даний перелік не є вичерпним (т. 4 а.с. 24-32).

Квитанція про передачу на зберігання речових доказів №24044 (т.4 а.с. 33).

Запит старшого слідчого СВ Обухівського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_27 до директора ПП « ОСОБА_28 » про надання інформаційної довідки з ІНФОРМАЦІЯ_56 про вартість земельної ділянки з кадастровим номером 3223188400:02:001:0001 загальною площею 7,2761 га; довідка про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 19.12.2024 відповідно до якої оціночна вартість складає 337 864 187,77 грн. (копія) (т. 4 а.с. 34-38). Сторона захисту зауважила, що дані письмові документи не доводять винуватість ОСОБА_8 та не мають значення в цьому кримінальному провадженні.

Протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 08.08.2024 долученим прокурором у зв`язку з тим, що свідок на момент розгляду справи в суді помер, що підтверджується актовим записом ІНФОРМАЦІЯ_57 від 13.01.2025 № 763 (т. 4 а.с. 132-134). Сторона захисту зауважила, що дані письмовий документ не доводять винуватість ОСОБА_8 та не мають значення в цьому кримінальному провадженні.

Також в судовому проваджені досліджені наступні документи:

Характеристика видана заступником сільського голови з питань діяльності виконавчих органів ІНФОРМАЦІЯ_3 на імя ОСОБА_8 (т. 4 а.с. 40).

Копія посадової інструкції державного реєстратора ІНФОРМАЦІЯ_4 (т. 4 а.с. 42-45).

Копія посадової інструкції начальника ІНФОРМАЦІЯ_58 (т. 4 а.с. 46-49).

Копія особового листка з обліку кадрів (т. 4 а.с. 50-51).

Копія особової картки (форма № П-2ДС) (т. 4 а.с. 52-53).

Копія додатку 1 до особової картки (т. 4 а.с. 54).

Копія диплома бакалавра МВ № 10072261, виданого 05 березня 2015 року (т. 4 а.с. 55).

Копія додатку до диплома про вищу освіту МВ № 10072261 (т. 4 а.с. 56).

Копія довідки про результати стажування у сфері земельних відносин у ІНФОРМАЦІЯ_24 від 12 липня 2022 року № 21 (т. 4 а.с. 57).

Копія сертифікату ІНФОРМАЦІЯ_59 на ім`я ОСОБА_29 від 13 листопада 2024 року (т. 4 а.с. 58).

Копія попередження про спеціальні обмеження, встановлені законами України «Про службу в органах місцевого самоврядування» та «Про запобігання корупції» щодо прийняття па службу в органи місцевого самоврядування та проходження служби в органах місцевого самоврядування (ознайомлення 26 лютого 2021 року) (т. 4 а.с. 59).

Копія повідомлення для суб`єкта декларування «Про типи декларацій, підстави та строки їх подання (т. 4 а.с. 60).

Копії правил військового обліку призовників і військовозобов`язаних (т. 4 а.с. 61-62).

Копія правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування (т. 4 а.с. 63).

Копія паспорта серія НОМЕР_5 , (т. 4 а.с. 64-65).

Копія ідентифікаційного коду (т. 4 а.с. 66).

Копія трудової книжки ЛК № 004837 (т. 4 а.с. 67-70).

Копія військового квитка 11К № 6119671, (т. 4 а.с. 71-75).

Копія заяви ОСОБА_8 про призначення на посаду державно реєстратора відділу правового забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_3 від 15 січня 2021 року (т. 4 а.с. 76).

Копія розпорядження сільського голови від 15 січня 2021 року № 11 «про переведення ОСОБА_8 » (т. 4 а.с. 77).

Копія протоколу засідання конкурсної комісії по проведенню конкурсу заміщення вакантних посад посадових осіб місцевого самоврядування виконавчих органів ІНФОРМАЦІЯ_60 від 25 лютого 2021 року (т. 4 а.с. 78-79).

Копія розписки про ознайомлення кандидатів на заміщення вакантних посад посадових осіб місцевого самоврядування із загальним середнім балом отриманим за результатами конкурсу (т. 4 а.с. 80).

Копія заяви ОСОБА_8 про призначення на посаду державного реєстратора від 21 лютого 2021 року (т. 4 а.с. 81).

Копія розпорядження сільського голови від 26 лютого 2024 року № 39-к про призначення ОСОБА_8 (т. 4 а.с. 82).

Копія розпорядження сільського голови від 01 березня 2023 року № 13-к про присвоєння чергового рангу посадової особи місцевого самоврядування ОСОБА_30 (т. 4 а.с. 83).

Копія розпорядження заступника сільського голови від 04 жовтня 2024 № 130-к про зарахування на стажування ОСОБА_29 (т. 4 а.с. 84).

Копія заяви ОСОБА_29 про переведення на посаду начальника ІНФОРМАЦІЯ_61 від 10 жовтня 2024 року (т. 4 а.с. 85).

Копія розпорядження заступника сільського голови від 10 жовтня 2024 № 131-к «Про переведення ОСОБА_29 (т. 4 а.с. 86).

Копія особової картки працівника (типова форма П-2) (т. 4 а.с. 87).

Вимога УІП та координації поліції «102» ГУ НП в Київській області від 16.12.2024 видана відносно ОСОБА_8 (т. 4 а.с. 88).

Інформація на особу ОСОБА_8 (т. 4 а.с. 89).

Лист комунального некомерційного підприємства « ІНФОРМАЦІЯ_62 » Маловільшанської сільської ради від 27.12.2024 № 765 (т. 4 а.с. 90).

Захисник-адвокат ОСОБА_7 звернув увагу, що всі подані прокурором документи, які характеризують ОСОБА_8 свідчать виключно про позитивні риси, своєчасність проходження підвищення кваліфікації, відповідність займаній посаді.

Досліджено подані захисником ОСОБА_7 письмові документи сторони захисту на спростування доводів сторони обвинувачення та в підтвердження не винуватості ОСОБА_8 , а саме:

Копія договору купівлі-продажу земельної ділянки, зареєстрований приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_16 06.02.2024 за №421 (т. 4 а.с. 148-151);

Копія договору купівлі-продажу нежитлової будівлі, зареєстрований приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_16 06.02.2024 за №422 (т. 4 а.с. 156-159);

Копія договору купівлі-продажу земельної ділянки, зареєстрований приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_16 06.02.2024 за №423 (т. 4 а.с. 152-155);

Копія державного акту серії ЯБ №566867 із відміткою штампом «3 оригіналом згідно» та печаткою « ІНФОРМАЦІЯ_63 » (т. 4 а.с. 160-161);

Копія витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 23.10.2023 (т. 4 а.с. 162-173);

Копія листа ІНФОРМАЦІЯ_64 від 31.01.2025 №765/вз/2000 (т. 4 а.с. 174);

Копія витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 21.11.2024 №372 (т. 4 а.с. 175);

Копія листа ІНФОРМАЦІЯ_65 від 11.03.2025 №220/74/1072 (т. 4 а.с. 176);

Копія довідки з реєстру територіальної громади про місце реєстрації особи станом на 10.01.2025 №32/16-07 (т. 4 а.с. 177);

Копія договору про влаштування дітей на виховання та спільне проживання в прийомну сім`ю Кошових №4 від 26.10.2012 (т. 4 а.с. 178-179);

Копія адвокатського запиту до ІНФОРМАЦІЯ_64 від 12.02.2025 (т. 4 а.с. 180-181);

Копія адвокатського запиту до ІНФОРМАЦІЯ_66 від 12.02.2025 (т. 4 а.с. 182-183);

Копія дозволу на зброю №5870 від 24.06.2022, виданого ОСОБА_8 , зброя «Hatsan Eskort Sluger», калібр 12 (т. 4 а.с. 184);

Копія листа ІНФОРМАЦІЯ_55 від 26.02.2024 № 252/8.1-48 (т. 4 а.с. 185);

Копія адвокатського запиту до ІНФОРМАЦІЯ_67 від 12.02.2025 (т. 4 а.с. 186-187);

Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб ІНФОРМАЦІЯ_68 (т.4 а.с. 188-189);

Копія довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 №2/11-02-52 від 17.03.2025 (т. 4 а.с. 190);

Копія наказу про проведення навчання з підвищення кваліфікації державного реєстратора ОСОБА_8 (т. 4 а.с. 191);

Копія листа ІНФОРМАЦІЯ_69 від 12.12.2024 (т. 4 а.с. 192);

Копія плану проведення навчання з підвищення кваліфікації (т. 4 а.с. 193);

Копія звіту про проведення навчання з підвищення кваліфікації від 19.12.2024 (т. 4 а.с. 194);

Копія ухвали ІНФОРМАЦІЯ_70 про відкриття спрощеного провадження у справі N?320/10169/25 від 25.03.2025 (т. 4 а.с. 195-198);

Позовна заява ОСОБА_8 від 28.02.2025 із відміткою суду (т. 4 а.с. 199-207);

Письмові пояснення ОСОБА_8 від 20.11.2024 (т. 4 а.с. 208-210);

Прокурор зауважила, що подані письмові докази в цілому є такі, що характеризують особу обвинуваченого, а в частині, що стосується інкримінованого ч. 1 ст. 263 КК України злочину жодного доказового значення чи спростування не має.

Також судом досліджено речові докази: 52 патрони калібру 5,45х39 мм, 4 патрони калібру 5,45х39 мм у демонтованому стані, 4 стріляні гільзи патронів калібру 5,45х39 мм та первинне упакування, які поміщено до спецпакету «екстренна служба» №001555. Сторона захисту наполягає, що обшук проведено з порушенням ч. 3 ст. 236 КПК України, а саме, ухвала слідчого судді не доведена до відома власнику майна ОСОБА_11 та докази, здобуті на виконання цієї ухвали є недопустимими.

Згідно з ч. 5 ст. 356 КПК України, в ході судового розгляду кожна сторона кримінального провадження для доведення або спростування достовірності висновків експертів, мала право надати суду відомості, які б стосувалися знань, вмінь, кваліфікації, освіти та підготовки цих експертів, однак стороною захисту такі відомості суду надані не були та в судовому засіданні судом не встановлені.

Підстави для виправдання обвинуваченого за ч. 2 ст. 367 КК України і мотиви, з яких суд відкидає докази обвинувачення.

При розгляді кримінального провадження в межах пред`явленого обвинувачення ОСОБА_8 , вивчивши документи як докази, на які посилався прокурор, вивчивши всі матеріали кримінального провадження, провівши дебати, у яких прокурор просив ОСОБА_8 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України, а захисник та обвинувачений, який не визнав своєї вини у вчиненні даного злочину, просив його виправдати, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, у результаті повного, об`єктивного і всебічного їх дослідження в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що не встановлено достатніх доказів для доведення винуватості ОСОБА_8 у суді у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акту.

Судом були допитані свідки обвинувачення та безпосередньо досліджено письмові докази сторони обвинувачення, які, на думку прокурора, доводять вину ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

При цьому, долучені прокурором документи - постанови слідчого, супровідні, запити, повідомлення, у силу положень ст. 86 КПК України, суд не приймає як належні докази обставин, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні. Як вважає суд, дані документи мають для працівників правоохоронних органів лише внутрішній інформативний характер щодо обставин вчинення кримінального правопорушення. Крім того, проведення будь-якої слідчої або негласної (розшукової) дії фіксуються протоколом, а не супровідними чи рапортами.

Зважаючи на наведені вище докази, зібрані сторонами в порядку ст. 93 КПК України, вони підлягають оцінці судом на їх відповідність, допустимість та належність для відповідного висновку про доведеність чи недоведеність вини обвинуваченого, у порядку ст. 89 КПК України.

Так, судом досліджено вищевказані долучені прокурором документи щодо руху земельної ділянки 3223188400:02:001:0001. Предметом дослідження у цьому кримінальному провадженні є дії ОСОБА_8 як державного реєстратора прав на нерухоме майно, який притягується за ч. 2 ст. 367 КК України за неналежне виконання своїх службових обов`язків під час реєстраційної дії від 08.12.2023. Проте, подані прокурором документи у своїй сукупності стосуються процедури формування земельної ділянки, зміни її меж та внесення відомостей до ДЗК, які здійснювали державні кадастрові реєстратори (органи ІНФОРМАЦІЯ_7 ) задовго до того, як обвинувачений отримав заяву про реєстрацію права власності.

Суд зазначає, що державний кадастровий реєстратор та Державний реєстратор прав на нерухоме майно - це два абсолютно різні суб`єкти владних повноважень, діяльність яких регулюється різними спеціальними законами України (Законом України «Про Державний земельний кадастр» та Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відповідно). Вони мають різні посадові інструкції, різні рівні доступу до державних баз даних та виконують принципово різні функції.

Державний реєстратор прав на нерухоме майно ОСОБА_8 не має процесуальних повноважень, технічного доступу та обов`язку перевіряти законність дій кадастрових реєстраторів.

Обвинувачення за ст. 367 КК України вимагає встановлення чіткого причинно-наслідкового зв`язку між діями особи та наслідками. Прокурор в даному випадку надав суду докази порушень, які лежать у площині Держгеокадастру. Натомість, оцінюючи безпосередні дії ОСОБА_8 в межах його компетенції, суд не вбачає ознак кримінально караної недбалості, оскільки він діяв на підставі відомостей, які вже містилися в системі автоматизованого обміну даних.

Показання свідка ОСОБА_14 про те, що при отриманні аналогічного пакета документів, які були надані ОСОБА_8 , вона повинна була провести реєстрацію і не мала б сумнівів, та посилання ОСОБА_14 на те, що вона відправила запит про справжність акту лише через власний «негативний досвід», хоча обов`язку такого не мала, вказує на відсутність у діях ОСОБА_8 грубого порушення стандартної практики. Отже, ОСОБА_14 отримала копію держакту, завірену самим підприємством ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 », що викликало сумніви, натомість ОСОБА_8 було подано копію державного акту завірену Державним земельним кадастром з відміткою згідно з оригіналом.

Показання свідка ОСОБА_13 вказують на те, що в ДЗК відбувалися зміни, внаслідок чого договір оренди від 2008 року був замінений у системі на відомості про державний акт від 2006 року. Це підтверджує, що на момент прийняття заяви ОСОБА_8 у системі були сформовані офіційні дані про власність ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 ».

Показання свідка ОСОБА_16 підтверджують, що для реєстрації договору купівлі-продажу землі продавцем було надано оригінал державного акту на земельну ділянку, а особа ОСОБА_9 встановлювалася за паспортом, що ставить під сумнів позицію обвинувачення щодо невстановлення особи заявника.

Отже, з урахуванням показань свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_13 та нотаріуса ОСОБА_16 , вбачається, що ОСОБА_8 діяв у межах своїх посадових обов`язків.

Показання представника потерпілого ОСОБА_6 базуються на хронологічному аналізі та рішенні Мін`юсту, яке скасувало реєстрацію, його висновки є наслідком аналізу документів, тоді як реєстратор діяв спираючись на чинні на той час дані ДЗК.

Щодо висновку експерта, згідно з яким підпис від імені директора ОСОБА_9 на заяві «ймовірно виконаний не Шумаєвим..., а іншою особою», суд не приймає його як доказ того, що реєстрацію проведено за документами, поданими неповноважною особою, при цьому, суд заначає, що висновок експерта не може лягати в основу обвинувального вироку та державний реєстратор не є експертом-криміналістом. Якщо особа пред`явила оригінал паспорта і була візуально схожа на фото, ОСОБА_8 не мав можливості провести почеркознавчий аналіз на місці.

Стосовно висновку експерта суд бере до уваги висновок судової експертизи № 19280, яка визначила вартість землі в розмірі 50 427 346 грн. Проте, оскільки в діях ОСОБА_8 відсутній сам факт вчинення ним кримінального правопорушення, розмір шкоди не має вирішального значення для кваліфікації.

Щодо посилань сторони обвинувачення на рішення Мін`юсту, якими скасовано реєстраційні дії ОСОБА_8 , з якого вбачається, що порушенням ОСОБА_8 визнано невиготовлення електронної копії (скану) державного акту, суд зазначає, що невиготовлення скан-копії документа - це процедурне, дисциплінарне порушення (інструкції), яке карається обов`язковим підвищенням кваліфікації, що й зафіксовано в наказі ІНФОРМАЦІЯ_71 .

Отже, дослідивши надані стороною обвинувачення та стороною захист докази, керуючись ст. 129 Конституції України, ст.ст. 17, 22, 23 КПК України, щодо презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини поза розумним сумнівом, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості, забезпечуючи, відповідно до вимог ст. 321 КПК України, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямувавши судовий розгляд на забезпечення з`ясування всіх обставин кримінального провадження, надавши сторонам кримінального провадження можливість подання ними до суду доказів, самостійного обстоювання стороною обвинувачення та стороною захисту їхніх правових позицій, провівши судовий розгляд, у відповідності до вимог ст. 337 КПК України, лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акту, суд приходить до висновку про необхідність виправдування обвинуваченого ОСОБА_8 за висунутим йому обвинуваченням за ч. 2 ст. 367 КК України з наступних підстав.

Згідно зі ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.

Склад злочину - це сукупність встановлених у кримінальному законі об`єктивних та суб`єктивних ознак, які визнають вчинене суспільно небезпечне діяння як злочин, тобто включає в себе наступні елементи: об`єкт, об`єктивну сторону, суб`єкт та суб`єктивну сторону.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 КК України службовою недбалістю є невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб. Частиною 2 цієї норми передбачено відповідальність за вчинення того самого діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки.

Суб`єкт злочину спеціальний, ним може бути тільки службова особа.

Приміткою 1 ст. 364 КК України визначено, щослужбовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Склад злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, установлює, що безпосереднім об`єктом злочину виступає встановлений порядок службової діяльності в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності.

Об`єктивна сторона службової недбалості включає в себе наявність наступних складових: 1) діяння у формі невиконання чи неналежного виконання службовою особою своїх службових обов`язків через недбале чи несумлінне ставлення до них (дія чи бездіяльність); 2) суспільно небезпечні наслідки у вигляді істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам, або інтересам окремих юридичних осіб (ч. 1 ст. 367 КК) або тяжких наслідків (ч. 2 ст. 367 КК); 3) причинний зв`язок між діянням (бездіяльністю) та наслідками.

Несумлінне ставлення до виконання службових обов`язків полягає в тому, що, за наявності у винного реальної можливості діяти так, як то вимагають інтереси служби, він або взагалі не діє не виконує службові обов`язки, або хоч і діє, але неналежним чином. Тому, для наявності об`єктивної сторони недбалості необхідно встановити: 1) яким нормативним актом визначається компетенція службової особи; 2) які службові обов`язки покладені на неї цим актом; 3) які саме конкретні обов`язки, у якому обсязі та порядку вона повинна була виконати в конкретних умовах; 4) чи мала вона реальну можливість належним чином виконати ці обов`язки в даних умовах; 5) у чому саме виявилися допущені нею порушення службових обов`язків; 6) які наслідки спричинили ці порушення; 7) чи перебували ці порушення в причинному зв`язку з наслідками.

Відповідальність службової особи за ст. 367 КК України настає лише у випадку, якщо дії, невиконання чи неналежне виконання яких спричинило передбачені в зазначеній статті наслідки, входили у коло службових обов`язків цієї службової особи, або, якщо обов`язок діяти відповідним чином юридично був включений до кола службових повноважень такої особи.

Такий висновок був сформований в постановах Верховного Суду від 20.05.2019 справа №699/70/15-к; від 06.05.2020 справа № 133/2138/15, від 17.08.2021 справа 484/1376/18, від 06.10.2022 справа № 461/6912/16-к.

З суб`єктивної сторони цей злочин характеризується злочинною самовпевненістю (службова особа передбачає, що внаслідок невиконання чи неналежного виконання нею своїх службових обов`язків правам і законним інтересам може бути завдано істотну шкоду, але легковажно розраховує на її відвернення) або злочинною недбалістю (службова особа не передбачає, що в результаті її поведінки може бути завдано істотну шкоду, хоча повинна була і могла це передбачити).

Відповідно до ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат. Згідно ч. 2 ст. 91 КПК України, доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Так, слід зазначити, що в аспекті кримінально-правової оцінки дій, інкримінованих обвинуваченому за ч. 2 ст. 367 КК України, службова недбалість - неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам, поряд з доведенням інших елементів складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, має складати основу обвинувачення і бути підтверджені в ході судового розгляду справи належними і достатніми доказами.

При цьому, обвинувачення повинно довести "кожний факт", пов`язаний зі злочином, щоб "не існувало жодної розумної підстави для сумнівів". Правило про тлумачення сумнівів на користь обвинуваченого по суті означає, що жодна з сумнівних обставин не може бути покладена в основу обвинувальних тез по справі, тобто воно висуває вимогу повної і безумовної доведеності обвинувачення. Ця вимога має на меті охорону законних інтересів обвинуваченого і служить гарантією досягнення істини у справі. Таким чином, правило про тлумачення сумнівів на користь обвинуваченого виступає гарантією не тільки для обвинуваченого, воно служить також гарантією досягнення мети правосуддя. Завдяки даному правилу досягається об`єктивна істина, так як обвинувачення ґрунтується тільки на безсумнівних доказах і безспірних фактах.

Умови настання кримінальної відповідальності за службову недбалість (ст. 367 КК). Суб`єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК.

Кримінальна відповідальність за службову недбалість (ст. 367 КК) настає лише у випадку, коли дії, невиконання чи неналежне виконання яких спричинило передбачені в зазначеній статті наслідки, входили у коло службових обов`язків цієї службової особи, або якщо обов`язок діяти відповідним чином юридично було включено (законом, указом, постановою, наказом, інструкцією тощо) до кола службових повноважень такої особи. З суб`єктивної сторони злочин, передбачений ч. 2 ст. 367 КК, характеризується необережністю: злочинною самовпевненістю (службова особа передбачає, що внаслідок невиконання чи неналежного виконання нею своїх службових обов`язків правам і законним інтересам може бути завдано істотну шкоду, але легковажно розраховує на її відвернення) або злочинною недбалістю (службова особа не передбачає, що в результаті її поведінки може бути завдано істотну шкоду, хоча повинна була і могла це передбачити).

Судом у підготовчому судовому засіданні не встановлені підстави для повернення обвинувального акту прокурору.

Згідно з ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

При цьому, суд враховує оцінку доказів сторони обвинувачення щодо наявності, на думку прокурора, складу злочину в діях ОСОБА_8 передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

Відповідно до принципу диспозитивності, закріпленому в ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

У частині 2 ст. 17 КПК України закріплено, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Усебічно дослідивши всі обставини кримінальної справи та оцінивши кожний зібраний під час досудового розслідування доказ з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність доказів обвинувачення - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку про те, що їх не можна покласти в основу обвинувального вироку, оскільки докази як самі по собі, так і в сукупності - прямо чи опосередковано не підтверджують існування обставин, про які зазначено в обвинувальному акті.

Згідно з обвинувальним актом, дії ОСОБА_8 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 367 КК України, тобто як службова недбалість - неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків, через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам.

Обвинувачення мотивоване тим, що ОСОБА_8 не перевірив відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації та в подальшому повинен був прийняти рішення про відмову в державній реєстрації, чим порушив п. 2 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

При цьому не маючи оригіналу державного акту на право власності на земельну ділянку, а також засвідчену в установленому законом порядку його копію, не виготовивши електронну копію державного акту, порушив вимог статей 10, 16, 18, 20 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та в надалі не вжив усіх необхідних заходів для перевірки достовірності наявної копії державного акту, порушив вимоги п. 3.3 ст.10 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Тобто, всупереч вимог статей 10, 18, 23, 24 та 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», при наявності підстав для відмови в її задоволенні, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстрував та видав рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 70612771 на земельну ділянку за кадастровим номером 3223188400:02:001:0001 загальною площею 7,2761.

Аналізуючи правові норми Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі Закон) судом встановлено наступне.

Відповідно до вимог статті 10 Закону між іншим: державний реєстратор:

1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:

відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом;

відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав;

відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах;

наявність обтяжень прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості;

наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;

виконання вимог, визначених статтею 27-2 цього Закону, - у разі державної реєстрації спеціального майнового права на об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості (крім випадків автоматичної реєстрації такого права згідно із законом);

наявність факту застосування санкцій відповідно до Закону України "Про санкції", які унеможливлюють проведення державної реєстрації прав;

наявність дозволу органу опіки та піклування на відмову від права власності на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, власником якого є малолітня дитина або неповнолітня особа, або на внесення такого майна до статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи чи як вступного, членського та/або цільового внеску члена кооперативу;

2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, залишення заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень без руху, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення;

3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав здійснюється у зв`язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв`язку з вчиненням такої дії.

Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов`язані не пізніше трьох робочих днів з дня отримання відповідного запиту державного реєстратора безоплатно надати запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі. Особи, винні у порушенні строку надання інформації на запит державного реєстратора, несуть адміністративну відповідальність;

4) під час проведення реєстраційних дій обов`язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, а також відомості інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром прав, у тому числі відомості, що містять персональні дані особи. Отримані відомості долучаються до відповідної заяви, зареєстрованої у Державному реєстрі прав. Перелік державних електронних інформаційних ресурсів, які використовуються для проведення реєстраційних дій, визначається Кабінетом Міністрів України в Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень;

5) відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва, майбутні об`єкти нерухомості та їх обтяження;

6) присвоює за допомогою Державного реєстру прав реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна, об`єкту незавершеного будівництва, майбутньому об`єкту нерухомості у випадках, передбачених цим Законом;

7) виготовляє електронні копії документів, поданих у паперовій формі, та розміщує їх у реєстраційній справі в електронній формі у відповідному розділі Державного реєстру прав (у разі якщо такі копії не були виготовлені під час прийняття документів за заявами у сфері державної реєстрації прав);

8) формує за допомогою Державного реєстру прав документи за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав;

9) формує реєстраційні справи у паперовій формі;

9-1) надає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", інформацію органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю;

10) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

У відповідності до вимог статті 18 Закону проведення державної реєстрації прав з дотриманням визначеного порядку:

1. Державна реєстрація прав проводиться в такому порядку з урахуванням особливостей, визначених цим Законом:

1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв;

2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав;

3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв;

4) перевірка документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для залишення заяви без руху, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень;

5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для залишення заяви без руху, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав);

6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав;

7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником;

8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

2. Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Державні реєстратори зобов`язані надавати до відома заявників інформацію про перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав.

4. Державна реєстрація прав на земельну ділянку проводиться виключно за наявності в Державному земельному кадастрі відомостей про зареєстровану земельну ділянку, а щодо новоствореного об`єкта нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці, - виключно за наявності в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва відомостей про такий об`єкт.

Для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на земельні ділянки, що здійснюється з відкриттям розділу в Державному реєстрі прав, державний реєстратор обов`язково використовує відомості з Державного земельного кадастру про наявність/відсутність зареєстрованих речових прав щодо відповідної земельної ділянки до 1 січня 2013 року.

Під час проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на земельні ділянки сільськогосподарського призначення (крім земельних ділянок для ведення садівництва) державний реєстратор обов`язково використовує відомості з Реєстру аграрних нот з метою встановлення наявності чи відсутності факту використання відповідної земельної ділянки, зазначеної в Реєстрі аграрних нот як місце вирощування заставленої майбутньої сільськогосподарської продукції.

5. У разі якщо державна реєстрація прав проводиться не в результаті вчинення нотаріальних дій або не на підставі документів, виданих (оформлених) органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, або державна реєстрація прав проводиться не автоматично у випадках, визначених цим Законом, державний реєстратор обов`язково визначає обсяг цивільної дієздатності фізичних осіб і цивільної правоздатності та дієздатності юридичних осіб, перевіряє повноваження представника фізичної або юридичної особи щодо вчинення дій, спрямованих на набуття, зміну чи припинення речових прав, обтяжень таких прав.

Обсяг цивільної правоздатності та дієздатності визначається, а повноваження представника перевіряються щодо особи, якій належить нерухоме майно на певному речовому праві, та щодо особи, яка набуває певних речових прав.

6. Перевірка цивільної правоздатності та дієздатності фізичної особи - громадянина України здійснюється шляхом отримання відомостей про таку особу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян. Перевірка цивільної правоздатності та дієздатності фізичної особи - іноземця або особи без громадянства здійснюється на підставі документа, що посвідчує його особу і є підставою для перебування в Україні.

Перевірка цивільної правоздатності та дієздатності юридичної особи, зареєстрованої відповідно до законодавства України, здійснюється шляхом отримання з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про таку особу, у тому числі про її установчі документи, та перевірки відповідності реєстраційної дії, яка вчиняється, обсягу її цивільної правоздатності та дієздатності. Перевірка цивільної правоздатності та дієздатності юридичної особи - нерезидента здійснюється на підставі документа, що підтверджує реєстрацію такої особи у країні її місцезнаходження (витяг із торговельного, банківського, судового реєстру тощо), та її установчих документів (їх копій), що легалізовані (консульська легалізація чи проставлення апостиля) в установленому законодавством порядку, якщо інше не встановлено чинними міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

7. У разі подачі документів на державну реєстрацію уповноваженою на те особою встановлюється обсяг повноважень такої особи на підставі документа, що підтверджує її повноваження діяти від імені іншої особи.

Для цілей проведення реєстраційних дій документом, що підтверджує повноваження діяти від імені іншої особи, є документ, що підтверджує повноваження законного представника особи, нотаріально посвідчена довіреність або відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про особу, уповноважену діяти від імені юридичної особи.

Дійсність довіреності, нотаріально посвідченої відповідно до законодавства України, перевіряється за допомогою Єдиного реєстру довіреностей.

8. Державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва, майбутні об`єкти нерухомості та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

9. Заява про державну реєстрацію прав подається окремо щодо кожного об`єкта нерухомого майна, об`єкта незавершеного будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

У разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю, споруду або об`єкт незавершеного будівництва з одночасним набуттям права власності на земельну ділянку, на якій вони розташовані, подається одна заява про державну реєстрацію прав на такі об`єкти незалежно від кількості документів, що посвідчують право власності на зазначене майно.

При цьому одна заява подається лише у разі, якщо право власності на житловий будинок, будівлю, споруду або об`єкт незавершеного будівництва та земельну ділянку, на якій вони розташовані, реєструється за тим набувачем або набувачами.

Одна заява про державну реєстрацію права власності може подаватися співвласниками у разі одночасного набуття права спільної сумісної або спільної часткової власності на об`єкт нерухомого майна, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості.

Під час проведення державної реєстрації права власності на будівлю або споруду набутого внаслідок переходу такого права до нового власника, який є оператором системи розподілу відповідно до закону, одночасно проводиться державна реєстрація припинення права користування земельною ділянкою попереднього власника будівлі або споруди, на якій вони розташовані, якщо сторонами договору, на підставі якого оператор системи розподілу набуває право власності на будівлю або споруду, не встановлено інше. Державна реєстрація припинення права користування земельною ділянкою проводиться без подання відповідної заяви одночасно з державною реєстрацією переходу права власності на відповідну будівлю або споруду. У разі якщо умовами договору встановлено інше, з підстав, що на такій земельній ділянці розташовано/здійснюється будівництво іншого об`єкта нерухомого майна попереднього власника, державна реєстрація припинення права користування земельною ділянкою, на якій розташована будівля або споруда, права на які переходять до оператора системи розподілу, проводиться після виділення оператору системи розподілу частини земельної ділянки під такою будівлею або спорудою з урахуванням охоронної зони в окрему земельну ділянку та присвоєння їй окремого кадастрового номера. У такому разі згода попереднього землекористувача на перехід права користування на частину земельної ділянки під будівлею або спорудою з урахуванням охоронної зони до оператора систем розподілу не вимагається.

У разі первинної державної реєстрації спеціального майнового права на подільний об`єкт незавершеного будівництва подається одна заява про державну реєстрацію спеціального майнового права на подільний об`єкт незавершеного будівництва, всі майбутні об`єкти нерухомості, які є складовими частинами такого об`єкта, обтяження речових прав на майбутні об`єкти нерухомості, включені до гарантійної частки.

У разі необхідності зміни об`єкта незавершеного будівництва, об`єкта нерухомого майна відповідно до статті 5 Закону України "Про гарантування речових прав на об`єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому" подається одна заява про державну реєстрацію припинення попереднього речового права (у тому числі на майбутні об`єкти нерухомості та обтяження гарантійної частки) та державної реєстрації нового речового права на відповідний об`єкт (у тому числі на майбутні об`єкти нерухомості та обтяження гарантійної частки).

Одна заява про державну реєстрацію спеціального майнового права на подільний об`єкт незавершеного будівництва та майбутні об`єкти нерухомості подається у разі, якщо така державна реєстрація проводиться у зв`язку із зміною замовника будівництва.

У разі якщо державна реєстрація проводиться у зв`язку із зміною проектної документації на будівництво щодо подільного об`єкта незавершеного будівництва, подається одна заява про:

1) державну реєстрацію спеціального майнового права та/або припинення спеціального майнового права на майбутні об`єкти нерухомості;

2) зміну технічних характеристик подільного об`єкта незавершеного будівництва та/або майбутнього об`єкта нерухомості;

3) зміну гарантійної частки.

Одна заява про державну реєстрацію подається у разі зміни майбутніх об`єктів нерухомості, включених до гарантійної частки.

У разі якщо державна реєстрація спеціального майнового права на всі майбутні об`єкти нерухомості, які є складовими частинами об`єкта незавершеного будівництва, здійснюватиметься за замовником будівництва та девелопером будівництва, заява про державну реєстрацію права підписується замовником будівництва та девелопером будівництва.

Заяви про державну реєстрацію, визначені абзацами шостим - чотирнадцятим цієї частини, підписуються особами, за якими реєструється відповідне право.

10. Заява про державну реєстрацію прав може бути відкликана до прийняття державним реєстратором рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або про відмову в такій реєстрації.

11. Під час подання заяви про державну реєстрацію прав заявник зобов`язаний повідомити державного реєстратора про наявність встановлених законом обтяжень речових прав на нерухоме майно.

12. У разі якщо під час розгляду заяви про державну реєстрацію прав на нерухоме майно державним реєстратором встановлено наявність зареєстрованих у Державному реєстрі прав інших заяв про державну реєстрацію прав на це саме майно, заяви розглядаються в порядку черговості їх надходження.

Наступна заява розглядається тільки після прийняття державним реєстратором рішення про державну реєстрацію прав або про відмову в такій реєстрації щодо заяви, зареєстрованої в Державному реєстрі прав раніше.

Черговість розгляду заяв щодо одного об`єкта нерухомого майна застосовується як під час розгляду заяв про державну реєстрацію права власності та інших речових прав, так і під час розгляду заяв про державну реєстрацію обтяжень таких прав.

13. Датою і часом державної реєстрації прав вважається дата і час реєстрації відповідної заяви, за результатом розгляду якої державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію прав.

14. Взяття на облік безхазяйного нерухомого майна проводиться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

15. Вимоги до оформлення заяв, а також вимоги до оформлення рішень державних реєстраторів, що приймаються за результатом їх розгляду, їх форми затверджуються ІНФОРМАЦІЯ_11 .

16. Реєстраційна дія в Державному реєстрі прав, проведена в автоматичному режимі, вважається дією технічного адміністратора та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтею 37 цього Закону.

Подання заяви та документів у сфері державної реєстрації прав відбувається з дотриманням вимог статті 20 Закону, яка регламентує:

1. Заява на проведення реєстраційних дій подається заявником у паперовій формі, а у випадках, передбачених законодавством, - в електронній формі разом з оригіналами документів, необхідних для проведення реєстраційних дій, чи їх копіями, засвідченими державними органами, органами місцевого самоврядування (якщо оригінали таких документів відповідно до законодавства залишаються у справах державних органів, органів місцевого самоврядування).

Заява на державну реєстрацію спеціального майнового права на об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості подається у порядку, визначеному статтею 27-2 цього Закону.

Реєстраційні дії за заявою, у якій зазначено відомості про документи, необхідні для проведення таких дій, або за заявою, до якої додано копії відповідних документів, засвідчені підписом заявника, проводяться з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про особливості надання публічних (електронних публічних) послуг".

Заява на проведення реєстраційних дій у паперовій формі подається за умови встановлення особи заявника. Встановлення особи громадянина України здійснюється за паспортом громадянина України або за іншим документом, що посвідчує особу, передбаченим Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус".

Особа іноземця або особи без громадянства встановлюється за національним, дипломатичним чи службовим паспортом іноземця або іншим документом, що посвідчує особу іноземця або особи без громадянства.

Заява на проведення реєстраційних дій в електронній формі подається заявником з накладанням кваліфікованого електронного підпису відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

У разі подання заяви уповноваженою на те особою державним реєстратором встановлюється обсяг повноважень такої особи на підставі документа, що підтверджує її повноваження діяти від імені іншої особи.

Для цілей проведення реєстраційних дій документом, що підтверджує повноваження діяти від імені іншої особи, є документ, що підтверджує повноваження законного представника особи, нотаріально посвідчена довіреність (крім проведення реєстраційних дій за заявою уповноваженої особи державного органу, органу місцевого самоврядування), довіреність, видана відповідно до законодавства іноземної держави, або відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про особу, яка уповноважена діяти від імені юридичної особи.

Дійсність довіреності, нотаріально посвідченої відповідно до законодавства України, перевіряється за допомогою Єдиного реєстру довіреностей.

Про подання/отримання заяви на проведення реєстраційних дій державний реєстратор за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав невідкладно повідомляє власника об`єкта нерухомого майна, щодо якого подано заяву, а також відповідного користувача, обтяжувача.

Порядок подання заяв у сфері державної реєстрації прав та повідомлення власника об`єкта нерухомого майна, а також відповідного користувача, обтяжувача про подані заяви визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

4. Заява про проведення реєстраційних дій, надання інформації з Державного реєстру прав не підлягає розгляду в разі:

2) неможливості встановлення особи заявника чи обсягу його повноважень на подання відповідної заяви;

3) відсутності в Державному земельному кадастрі відомостей про земельну ділянку (у разі державної реєстрації прав на земельну ділянку).

5. У разі подання заяви про проведення реєстраційних дій у паперовій формі така заява формується, реєструється у базі даних заяв із зазначенням дати і часу реєстрації та скріплюється особистим підписом заявника, крім випадків, передбачених статтями 27-2, 27-3, 31-2 цього Закону.

З документів, поданих заявником для проведення реєстраційних дій у паперовій формі, виготовляються електронні копії шляхом сканування, які долучаються до заяви, зареєстрованої у Державному реєстрі прав, та до реєстраційної справи в електронній формі.

Якщо у заяві відповідно до Закону України "Про особливості надання публічних (електронних публічних) послуг" зазначено відомості про документи, необхідні для проведення реєстраційних дій, або до заяви додано копії відповідних документів, засвідчені підписом заявника, державний реєстратор вчиняє дії, передбачені зазначеним Законом, з долученням електронних копій відповідних документів до заяви, зареєстрованої у Державному реєстрі прав, та до реєстраційної справи в електронній формі.

Реєстрація заяв про державну реєстрацію прав проводиться в порядку черговості їх надходження.

6. У разі подання заяви про проведення реєстраційних дій в електронній формі така заява за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав реєструється у базі даних із зазначенням дати і часу реєстрації, про що за допомогою програмних засобів ведення цього реєстру повідомляється заявник.

Законом також врегульовано питання залишення заяви про державну реєстрацію прав без руху , так стаття 23 Закону вказує:

1. Заяву про державну реєстрацію прав може бути залишено без руху в таких випадках:

1) подання документів для державної реєстрації прав не в повному обсязі, передбаченому законодавством;

1-1) відсутність документа, що підтверджує оплату адміністративних послуг у повному обсязі;

2) неподання заявником чи неотримання державним реєстратором у порядку, визначеному цим Законом, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем в електронній формі чи документів із паперових носіїв інформації, що містять відомості про зареєстровані речові права до 1 січня 2013 року.

2. Державний реєстратор у строк, встановлений для державної реєстрації прав, приймає рішення про залишення заяви про державну реєстрацію прав без руху та невідкладно повідомляє про це заявника.

3. Якщо заявник протягом 30 робочих днів з моменту отримання рішення про залишення заяви про державну реєстрацію прав без руху виконав вимоги державного реєстратора, зазначені у відповідному рішенні, розгляд заяви відновлюється на підставі рішення державного реєстратора про відновлення розгляду заяви.

Перебіг строку державної реєстрації прав продовжується з моменту усунення обставин, що стали підставою для прийняття рішення про залишення заяви про державну реєстрацію прав без руху, з урахуванням часу, що минув до залишення такої заяви без руху.

4. Рішення повинно містити вичерпний перелік підстав для залишення заяви без руху.

Державний реєстратор не має права вимагати від заявника надання інших документів, крім тих, відсутність яких стала підставою для прийняття рішення про залишення заяви без руху, якщо інше не випливає з документів, що надані додатково.

5. У разі невиконання заявником зазначених у рішенні вимог у строк, встановлений у частині третій цієї статті, державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.

Відповідно до вимог статті 24 Закону державним реєстратором проводиться відмова в державній реєстрації прав в такому порядку:

1. Підстави для відмови в державній реєстрації прав:

1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону;

2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою;

3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом;

4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження;

5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями;

6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, крім випадків, визначених цим Законом;

6-1) встановлення факту застосування санкцій відповідно до Закону України "Про санкції", які унеможливлюють проведення державної реєстрації прав;

7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;

8) після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про залишення заяви про державну реєстрацію прав без руху;

9) документи подано до неналежного суб`єкта державної реєстрації прав, нотаріуса;

10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі;

11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав;

12) заявник звернувся із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, що відповідно до поданих для такої реєстрації документів відчужено особою, яка на момент проведення такої реєстрації внесена до Єдиного реєстру боржників, у тому числі за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці;

13) відсутність згоди заставодержателя (іпотекодержателя) на дострокове припинення дії договору емфітевзису, суперфіцію, оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення щодо державної реєстрації припинення таких прав, що перебувають у заставі (іпотеці);

14) у Державному реєстрі прав відсутня державна реєстрація спеціального майнового права на подільний об`єкт незавершеного будівництва, крім випадків, визначених законом, - у разі державної реєстрації спеціального майнового права на майбутні об`єкти нерухомості;

15) у Державному реєстрі прав відсутня державна реєстрація спеціального майнового права на об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості - у разі державної реєстрації переходу спеціального майнового права, іншого речового права, обтяження на об`єкт незавершеного будівництва (крім об`єктів незавершеного будівництва, на які зареєстровано право власності), майбутній об`єкт нерухомості;

16) заява про первинну державну реєстрацію спеціального майнового права на майбутні об`єкти нерухомості містить відомості не про всі майбутні об`єкти нерухомості у складі подільного об`єкта незавершеного будівництва;

17) не визначено чи визначено не в повному обсязі майбутні об`єкти нерухомості, включені до гарантійної частки, - у разі первинної державної реєстрації спеціального майнового права на майбутні об`єкти нерухомості, які є частинами подільного об`єкта незавершеного будівництва;

18) наявні зареєстровані спеціальні майнові права на майбутні об`єкти нерухомості, що є складовою частиною подільного об`єкта незавершеного будівництва, - у разі державної реєстрації речового права або обтяження на подільний об`єкт незавершеного будівництва, крім зміни замовника будівництва відповідно до закону, обтяження майна іпотекою відповідно до Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю";

19) у Державному реєстрі прав відсутні відомості про право власності/право користування земельною ділянкою замовника будівництва (крім випадків, якщо відповідно до закону виконання будівельних робіт може здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи право користування земельною ділянкою) у разі:

державної реєстрації спеціального майнового права на неподільний/подільний об`єкт незавершеного будівництва;

первинної державної реєстрації спеціального майнового права на майбутні об`єкти нерухомості;

державної реєстрації спеціального майнового права на майбутній об`єкт нерухомості у зв`язку з його першим відчуженням;

20) не дотримано вимоги, визначені статтею 27-2 цього Закону;

21) відсутність дозволу кредитора за аграрною нотою на проведення державної реєстрації прав у результаті відчуження боржником за відповідною аграрною нотою належної земельної ділянки (крім звернення стягнення на предмет іпотеки), права оренди, права емфітевзису або права суперфіцію, укладення договору суборенди, розірвання договору оренди, емфітевзису або суперфіцію, внесення змін до такого договору або відмову від нього - у разі якщо земельна ділянка зазначена в Реєстрі аграрних нот як місце вирощування заставленої майбутньої сільськогосподарської продукції.

2. За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.

Рішення про відмову в державній реєстрації прав повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття.

3. Відмова в державній реєстрації прав з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, не застосовується у разі:

1) наявності помилки в Державному земельному кадастрі, що виникла після перенесення інформації про земельні ділянки з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру (розташування в межах земельної ділянки частини іншої земельної ділянки, невідповідність меж земельної ділянки, зазначених у Державному реєстрі земель, її дійсним межам);

2) невідповідності площі земельної ділянки, зазначеної в Державному реєстрі земель, її дійсній площі у результаті зміни методів підрахунку (округлення);

3) невідповідності відомостей про земельну ділянку в Державному земельному кадастрі відомостям, що містяться в документі, який посвідчує речове право на неї, якщо така невідповідність виникла внаслідок внесення змін або виправлення помилки у відомостях Державного земельного кадастру про земельну ділянку після оформлення документа, що є підставою для виникнення відповідного речового права на земельну ділянку. У такому разі пріоритет мають відомості Державного земельного кадастру;

4) зміни найменування акціонерного товариства у зв`язку із зміною типу акціонерного товариства або перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство;

5) звернення заявника із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, яке було придбане у процесі приватизації у складі єдиного майнового комплексу державного або комунального підприємства, яке на момент проведення такої реєстрації внесено до Єдиного реєстру боржників;

6) звернення заявника із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, яке відчужено боржником, внесеним до Єдиного реєстру боржників, у межах провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), згідно із затвердженим господарським судом планом санації (планом реструктуризації боргів боржника), у процедурі ліквідації (погашення вимог боргів боржника) або згідно із затвердженим господарським судом планом превентивної реструктуризації.

4. Відмова в державній реєстрації прав з підстави, зазначеної у пункті 6 частини першої цієї статті, не застосовується у разі:

1) державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно на підставі рішення суду щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно або витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння;

2) державної реєстрації права власності на нерухоме майно з відкриттям розділу в Державному реєстрі прав за особою, стосовно якої або щодо майна якої наявні обтяження у спеціальному розділі Державного реєстру прав чи в невід`ємній архівній складовій частині Державного реєстру прав;

3) державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що набувається у результаті його примусової реалізації відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" або продажу майна боржника відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства;

4) державної реєстрації обтяжень речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, крім випадків, передбачених цим пунктом.

Державна реєстрація іпотеки за наявності зареєстрованих інших обтяжень речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості може проводитися виключно у разі, якщо такими обтяженнями є:

заборона відчуження, накладена відповідно до Закону України "Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України";

іпотека, заборона відчуження, накладена за відповідним іпотечним договором, - за наявності згоди іпотекодержателя за попереднім іпотечним договором на передачу майна в наступну іпотеку, крім випадків, встановлених Законом України "Про іпотеку";

5) державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості за наявності згоди іпотекодержателя (крім випадків, встановлених Законом України "Про іпотеку") або контролюючого органу (для податкової застави), у тому числі на відчуження або передачу на іншому речовому праві, поділ, об`єднання нерухомого майна або виділ частки з такого майна - у разі якщо обтяженням є іпотека, заборона відчуження, накладена у зв`язку з укладенням іпотечного договору, або податкова застава.

Згода контролюючого органу на відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, не вимагається у випадку, передбаченому пунктом 92.4 статті 92 Податкового кодексу України;

6) державної реєстрації прав на підставі свідоцтва про право на спадщину;

7) державної реєстрації права власності на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості іпотекодержателем - фінансовою установою в порядку, передбаченому статтями 33-38 Закону України "Про іпотеку", за умови що інші обтяження (крім заборони відчуження, накладеної відповідно до Закону України "Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України") на передане в іпотеку майно зареєстровано після державної реєстрації іпотеки;

8) державної реєстрації прав на підставі нотаріально посвідченого договору - у разі якщо обтяженням є вимога нотаріального посвідчення договору, встановлена власником майна;

9) державної реєстрації прав на підставі документа, відмінного від договору, щодо якого власником нерухомого майна встановлено вимогу нотаріального посвідчення, - у разі якщо обтяженням є вимога нотаріального посвідчення договору, встановлена власником майна;

10) державної реєстрації прав на земельну ділянку сільськогосподарського призначення - у разі якщо обтяженням є намір власника земельної ділянки сільськогосподарського призначення щодо її продажу;

11) державної реєстрації прав на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, крім державної реєстрації права власності на таку ділянку в результаті внесення її до статутного (складеного) капіталу юридичної особи або державної реєстрації іпотеки земельної ділянки сільськогосподарського призначення, - у разі якщо обтяженням є переважне право купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення;

12) державної реєстрації права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення в результаті внесення її до статутного (складеного) капіталу юридичної особи або державної реєстрації іпотеки земельної ділянки сільськогосподарського призначення за наявності згоди суб`єкта переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення - у разі якщо обтяженням є переважне право купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення;

13) державної реєстрації прав на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, крім передачі емфітевтом земельної ділянки сільськогосподарського призначення в оренду, - у разі якщо обтяженням є заборона передачі емфітевтом земельної ділянки сільськогосподарського призначення в оренду;

14) виправлення технічної помилки відповідно до статті 26 цього Закону;

15) державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, яке було придбане у складі єдиного майнового комплексу державного або комунального підприємства на підставі договору купівлі-продажу, укладеного у процесі приватизації;

16) державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, яке входить до складу єдиного майнового комплексу державного або комунального підприємства, щодо якого прийнято рішення про приватизацію;

17) державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, похідних від права власності, - у разі якщо обтяженням є заборона відчуження;

18) державної реєстрації припинення речового права на нерухоме майно, похідного від права власності, - у разі закінчення строку дії договору, на підставі якого набуто таке право, або настання іншої обставини, що відповідно до закону має наслідком припинення такого права;

19) державної реєстрації права власності у зв`язку з внесенням майна до статутного капіталу юридичної особи, створеної шляхом перетворення державного підприємства, комунального підприємства, спільного комунального підприємства;

20) державної реєстрації права власності на земельну ділянку, інше нерухоме майно, примусово відчужене відповідно до статті 14-1 Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану".

5. Відмова в державній реєстрації прав з підстав, не передбачених частиною першою цієї статті, заборонена.

Підстави для державної реєстрації прав для державного реєстратора визначає стаття 27 Закону, яка вказує:

1. Державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі:

1) укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва або майбутній об`єкт нерухомості, речові права на які підлягають державній реєстрації, чи його дубліката;

2) свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката;

3) свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката;

4) виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів;

5) свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката;

6) свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката;

7) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном;

8) державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року;

9) судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості;

10) ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди;

11) заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно;

12) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об`єкта нерухомого майна релігійній організації;

13) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об`єкта нерухомого майна, об`єкта незавершеного будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність;

13-1) договору, яким встановлюється довірча власність на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, та акта приймання-передачі нерухомого майна, яке є об`єктом довірчої власності;

13-2) актів приймання-передачі нерухомого майна, об`єкта незавершеного будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості неплатоспроможного банку перехідному банку, що створюється відповідно до статті 42 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб";

13-3) договору про передачу страхового портфеля;

14) інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

2. Державна реєстрація обтяжень проводиться на підставі:

1) судового рішення щодо набуття, зміни або припинення обтяження речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, що набрало законної сили, у тому числі постанови господарського суду у справі про банкрутство (неплатоспроможність) про визнання боржника банкрутом - щодо припинення всіх обтяжень прав на майно боржника (крім тих, які застосовано у кримінальному провадженні);

2) рішення державного виконавця, приватного виконавця щодо обтяження речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості;

3) визначеного законодавством документа, на якому нотаріусом вчинено напис про накладення заборони щодо відчуження нерухомого майна, об`єкта незавершеного будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості;

4) рішення органу місцевого самоврядування про віднесення об`єктів нерухомого майна до застарілого житлового фонду;

5) договору, укладеного в порядку, визначеному законом, яким встановлюється обтяження речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, чи його дубліката;

5-1) договору купівлі-продажу неподільного об`єкта незавершеного будівництва/майбутнього об`єкта нерухомості (перший продаж), договору про участь у фонді фінансування будівництва, на виконання яких сплачено частково ціну майбутнього об`єкта нерухомості;

5-2) заяви про первинну державну реєстрацію спеціального майнового права на всі майбутні об`єкти нерухомості, що є складовими частинами подільного об`єкта незавершеного будівництва, та обтяження речових прав на майбутні об`єкти нерухомості, включені до гарантійної частки;

5-3) заяви про зміну гарантійної частки (у тому числі у зв`язку із зміною проектної документації на будівництво);

6) закону, яким встановлено заборону користування та/або розпорядження нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва, майбутнім об`єктом нерухомості;

7) інших актів органів державної влади та посадових осіб згідно із законом.

В продовження аналізу норм чинного законодавства, судом встановлено, що п. 81-1 порядку реєстрації речових прав та їх обтяжень № 1127 затверджений постановою КМУ 25.12.2015, згідно якого Державна реєстрація прав на земельні ділянки, речові права на які набуто до 1 січня 2013 р., проводиться у порядку, передбаченому статтею 29 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Так, відповідно до 3 статті 29 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», згідно якої, державна реєстрація речових прав на земельну ділянку, набутих та оформлених в установленому порядку до 1 січня 2013 року, проводиться без подання заявником документа, на підставі якого набуто речове право, за умови наявності інформації про зареєстровану земельну ділянку в Державному земельному кадастрі, у тому числі перенесеної із Державного реєстру земель, документів, що відповідно до законодавства, яке діяло до 1 січня 2013 року, посвідчували право власності або право користування землею (земельними ділянками), а також книг записів (реєстрації) таких документів.

З викладеного вбачається, що якщо право на землю набуто до 01.01.2013, а відомості про ділянку наявні в ІНФОРМАЦІЯ_72 (ДЗК), державна реєстрація проводиться без подання заявником оригіналу документа, на підставі якого набуто право, тобто без оригіналу Державного акту.

Відповідно до пункт 12 Постанови КМУ № 1051, відомості ДЗК є офіційними, об`єктивними та достовірними, поки інше не доведено судом.

Так, в судовому засіданні встановлено, що 05.12.2023 ОСОБА_8 дійсно робив запит до ДЗК і отримав відповідь про належність землі ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 ».

Таким чином, у реєстратора не було законних підстав піддавати сумніву дані автоматизованої системи ДЗК. Згідно із законом, він був зобов`язаний довіряти цим даним.

Отже, посилання прокурора на те, що ОСОБА_8 порушив закон, не маючи оригіналу чи завіреної копії акту, повністю нівелюється цією нормою, оскільки дана інформація в ДЗК дійсно була наявна та перевірена держреєстратором, при цьому, як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_8 було надано копію державного акту, яка завірена Державним земельним кадастром з відміткою згідно з оригіналом.

Враховуючи викладене, суд вважає, що обвинувачений діяв у чіткій відповідності до ч. 3 ст. 29 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», яка звільняє від обов`язку витребовувати оригінал документа за наявності даних у ДЗК. Відповідно до п. 12 Постанови КМУ № 1051, відомості ДЗК є офіційними та достовірними. Реєстратор не має повноважень здійснювати оперативно-розшукову діяльність або ставити під сумнів дані державного кадастру за відсутності судового рішення.

Щодо посилань прокурора на те, що ОСОБА_8 не перевірив відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації, суд зазначає, що обвинувачений ОСОБА_8 здійснив перевірку повноважень заявника ОСОБА_9 у спосіб, чітко визначений чинним законодавством, а саме ідентифікував особу за паспортом, а повноваження перевірив шляхом перевірки відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб. Оскільки, як встановлено в судовому засіданні, на момент вчинення реєстраційної дії ОСОБА_9 був зареєстрований у вказаному реєстрі як керівник ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_5 ", у реєстратора були відсутні підстави для відмови в державній реєстрації на підставі п. 2 ч. 1 ст. 24 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Посилання прокурора на не виготовлення електронної копії державного акту не може бути визнано судом як ознака кримінально караної службової недбалості. Оскільки реєстрація права здійснювалася на підставі ч. 3 ст. 29 Закону без обов`язкового подання оригіналу документа, а легітимність права власності перевірялася через пряму взаємодію з Державним земельним кадастром, відсутність скан-копії паперового документа в системі є виключно процедурним аспектом, який не перебуває у причинно-наслідковому зв`язку з інкримінованими тяжкими наслідками.

З цього приводу, твердження державного обвинувачення суд розцінює лише як припущення, які не підтверджуються належними доказами, у розумінні ст.ст. 92-94 КПК України.

У цьому зв`язку, пред`явлене ОСОБА_8 обвинувачення за ч. 2 ст. 367 КК України не містить чітких вказівок та конкретних посилань на те, які саме обов`язки неналежно виконав обвинувачений.

Оцінюючи сукупність досліджених у судовому засіданні доказів, як тих, які були зібрані на досудовому слідстві, так і поданих в судовому засіданні, у їх взаємозв`язку з точки зору належності, допустимості, достовірності та достатності, суд вважає, що обвинувачення ОСОБА_8 у вчиненні службової недбалості - неналежному виконанні ним службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам, - не доведено, наявні докази не доводять винуватості обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, у зв`язку з тим, що є лише припущеннями, інших доказів матеріали кримінального провадження не містять і додаткових стороною обвинувачення не надано, при цьому можливість їх отримання вичерпана.

Таким чином, стороною обвинувачення не надано належних та допустимих доказів обґрунтованості пред`явленого ОСОБА_8 обвинувачення, у зв`язку з чим у суду виникли обґрунтовані розумні сумніви щодо винуватості ОСОБА_8 у вчиненні злочину, у якому він обвинувачується.

При цьому, суд враховує правову позицію щодо визнання винуватості особи "поза розумним сумнівом" та визначення "стандартів доказування", висловлену Верховним Судом у постанові від 04.07.2018 по справі №688/788/15-к, у якій зазначається, що при вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою суди мають керуватися стандартом доведення (стандартом переконання), визначеним частинами другою та четвертою статті 17 КПК України, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на користь такої особи.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.

Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій. Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи, у цьому контексті, означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду.

Суд не може залишити без уваги іншу частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

Таким чином, суд вважає, що представлені стороною обвинувачення докази не є настільки переконливими, що давало б суду підстави дійти висновку про винуватість ОСОБА_8 "поза розумним сумнівом".

Враховуючи встановлені судом обставини під час розгляду справи, сторона обвинувачення не довела, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим, оскільки всі наявні у матеріалах кримінального провадження докази, які становили невід`ємну та основну частину доказової бази, на яких ґрунтувалося обвинувачення, визнані судом неналежними.

З урахуванням викладеного, даючи правову оцінку встановленим по кримінальному провадженню обставинам, суд вважає, що доводи обвинувачення не знайшли свого об`єктивного підтвердження, наведені стороною обвинувачення доводи ґрунтуються на припущеннях сторони обвинувачення.

Сумнівний характер вчинення ОСОБА_8 інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом", який знайшов своє втілення як в положеннях ч. 3 та ч. 4 ст. 17 КПК України, так і в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема у рішеннях, які наведені вище.

Установлено, що стороною обвинувачення не доведено поза розумним сумнівом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, обвинуваченим, а тому всі сумніви щодо доведеності винуватості обвинуваченого слід тлумачити на його користь.

За таких обставин, враховуючи вищезазначене, суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи докази, що наявні у провадженні, приходить до висновку, що пред`явлене ОСОБА_8 органом досудового слідства обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, - службової недбалості, тобто неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам, повністю не знайшло свого підтвердження в ході проведеного судового розгляду даного кримінального провадження, оскільки стороною обвинувачення не надано до суду достатніх, належних, достовірних та допустимих доказів на доведення пред`явленого обвинувачення.

З огляду на викладене, суд вважає, що ОСОБА_8 підлягає визнанню невинуватим у пред`явленому обвинуваченні та виправданню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України, у зв`язку з тим, що не доведено, що обвинуваченим вчинене кримінальне правопорушення.

Вирішуючи питання доведеності винуватості обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 263 КК України, суд виходить з такого.

Статтею 2 КК України встановлено, що підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.

Елементами складу злочину є: об`єкт злочину; об`єктивна сторона злочину; суб`єкт злочину; суб`єктивна сторона злочину.

Зокрема, суб`єктивна сторона складу злочину - це характеристика внутрішньої сторони злочину, ставлення особи до діяння (дії або бездіяльності), яку вона вчинила, та шкідливих наслідків своєї поведінки. Обов`язковою ознакою цього елементу складу злочину є вина, яка може виступати у формі умислу або необережності.

Пунктами 11, 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.04.2002 р. №3 «Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами» передбачено наступне. Під незаконним зберіганням вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин чи вибухових пристроїв розуміються умисні дії, які полягають у володінні (незалежно від тривалості в часі) без відповідного дозволу або із простроченням його дії будь-яким із зазначених предметів, що знаходиться не при особі, а в обраному нею місці. Незаконне носіння холодної, вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв є умисними, вчиненими без передбаченого законом дозволу діями по їх переміщенню, транспортуванню особою безпосередньо при собі (в руках, одязі, сумці, спеціальному футлярі, транспортному засобі тощо). Незаконним придбанням вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв слід вважати умисні дії, пов`язані з їх набуттям (за винятком викрадення, привласнення, вимагання або заволодіння шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем) всупереч передбаченому законом порядку - в результаті купівлі, обміну, привласнення знайденого, одержання як подарунок, на відшкодування боргу тощо.

Тобто, суб`єктивною стороною кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України є наявність вини у формі умислу.

Статтею 24 КК України передбачено, що умисел поділяється на прямий і непрямий. Прямим є умисел, при якому особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання. Непрямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажала, але свідомо припускала їх настання.

Показання свідків детально пояснюють джерело походження патронів, але їх перебування в сейфі протягом тривалого часу свідчить про наявність складу злочину. Показання сина про те, що він забув і не спілкувався з батьками, фактично вказують на повноцінне незаконне зберігання.

Слід зазначити, що набої зберігалися в персональному сейфі, доступ до якого мав виключно обвинувачений. Сам факт свідомого поміщення предметів до сейфа та їх тривале зберігання в закритому особистому просторі свідчить про наявність умислу на володіння цими предметами. Тож посилання на «випадковість» суд оцінює критично - як спробу уникнути відповідальності, як умисел.

Отже, стороною обвинувачення суду надано докази умислу в діях ОСОБА_8 на незаконне зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу. Відтак, наявна суб`єктивна сторона злочину і склад злочину, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України.

Заперечення сторони захисту щодо процедури обшуку, які ґрунтуються виключно на тому, що власниці приміщення не було особисто оголошено ухвалу слідчого судді, не визнаються судом як підстава для визнання результатів обшуку недопустимими доказами та не свідчать про істотне порушення прав людини, яке б вимагало застосування правила допустимості доказів. Неоголошення ухвали особі безпосередньо перед обшуком, за умови наявності законної та чинної ухвали слідчого судді, не є тією істотною ознакою, яка нівелює доказове значення вилучених речей.

Верховний Суд наголошує на тому, що процесуальні формальності не повинні домінувати над суттю слідчої дії, якщо фундаментальні права людини не були порушені, а сама мета обшуку та законність його санкціонування судом були дотримані.

Згідно з постановою Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2022 у справі 756/10060/17, невідповідність тим чи іншим вимогам закону нівелює доказове значення відомостей, одержаних у результаті відповідних процесуальних дій, не в будь-якому випадку, а лише в разі, якщо вона призвела до порушення прав людини і основоположних свобод або ж ставить під сумнів походження доказів, їх надійність і достовірність. Адже для прийняття законного та обґрунтованого рішення суд має отримувати максимально повну інформацію щодо обставин, які належать до предмета доказування, надаючи сторонам у змагальній процедурі достатні можливості перевірити й заперечити цю інформацію.

Суд зазначає, що обшук проводився у присутності власниці ОСОБА_11 , під час проведення обшуку від власниці будинку будь-яких зауважень чи заперечень висловлено не було. Матеріали кримінального провадження також не містять відомостей про звернення останньої до правоохоронних органів із заявами щодо порушення її прав чи законних інтересів.

Отже, суд відхиляє доводи сторони захисту щодо недопустимості протоколу обшуку з підстав того, що ухвалу слідчого судді не було вручено власниці житла ОСОБА_11 . Як встановлено під час судового засідання та підтверджується відеозаписом слідчої дії, обшук проводився за адресою спільного проживання подружжя - обвинуваченого ОСОБА_8 та його дружини ОСОБА_11 . Перед початком проведення слідчої дії законному мешканцю та члену сім`ї власниці - обвинуваченому ОСОБА_8 було пред`явлено та вручено ухвалу слідчого судді про дозвіл на обшук житла, що повністю відповідає вимогам ч. 3 ст. 236 КПК України. Присутність власниці житла під час обшуку та її обізнаність із судовим рішенням виключають порушення конституційного права на недоторканність житла. Суд констатує, що права учасників процесу порушені не були, а тому протокол обшуку та вилучені в ході нього бойові припаси є належними та допустимими доказами.

За цих обставин, суд не вбачає порушень вимог ст. 236 КПК України під час проведення обшуку та відхиляє відповідні доводи сторони захисту як необґрунтовані.

Крім цього, твердження сторони захисту про те, що тимчасовий доступ до речей і документів було проведено за іншою адресою, ніж зазначено в ухвалі слідчого судді, не може бути підставою для визнання доказів недопустимими.

Оскільки ухвала слідчого судді про тимчасовий доступ містила прямий дозвіл на здійснення тимчасового доступу за місцем фактичного знаходження речей і документів, зокрема й в інших адресах установи, якщо слідчий суддя у тексті ухвали прямо розширив територіальні межі виконання процесуальної дії, альтернативне місце її проведення є повністю правомірним. За таких обставин, протокол тимчасового доступу та вилучені документи є допустимими доказами.

Отже, відповідно до сталої практики Верховного Суду, для визнання доказу недопустимим за статтею 87 КПК України, суд має встановити не просто формальне порушення процедури, а істотне порушення прав і свобод людини, гарантованих Конституцією.

У такому випадку відсутні ознаки «свавільного втручання» держави у права володільця речей, оскільки межі втручання були чітко окреслені та дозволені судом.

Отже, за таких обставин, враховуючи вищезазначене, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, за вище встановлених обставин.

Стаття (частина статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

За таких обставин, враховуючи вищезазначене, суд за своїм внутрішнім переконанням, сформованим у порядку ст. 94 КПК України, приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_8 кваліфікувавши дії останнього за ч. 1 ст. 263 КК України, а саме за ознаками незаконного зберігання бойових припасів, без передбаченого законом дозволу.

При цьому підстав, у відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення, чи його зміни, суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод не встановлено.

Мотиви призначення відповідного покарання.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_8 суд, згідно з вимогами статей 65 - 67 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особливості конкретного кримінального правопорушення й обставини його вчинення, особу винного, поведінку до вчинення кримінального правопорушення і після його вчинення, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання та вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженими. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.

Отже, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_8 покарання, суд, згідно з вимогами статей 65, 68 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, який згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином; обставин, які б пом`якшували покарання ОСОБА_8 судом не встановлено. Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

Крім цього, судом при призначенні покарання ОСОБА_8 враховані дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він одружений, раніше не судимий, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, працевлаштований, має місце реєстрації, яке не співпадає з його фактичним місцем проживання.

Також, судом прийнято до уваги висновок органу пробації, згідно якого вбачається, що дослідження інформації, що характеризує особу за місцем проживання, умови життєдіяльності, відносини у суспільстві, результати оцінки ризику вчинення ним повторного кримінального правопорушення, історію правопорушення, а також середню ймовірність вчинення повторного кримінального правопорушення, а також рівень його імовірної небезпеки для суспільства свідчать про можливість виправлення особи без ізоляції від суспільства. У разі якщо суд дійде до висновку про можливість звільнення правопорушника від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає доцільним покладання на правопорушника обов`язку відповідно до ст. 76 ч. 3 п. 2 КК України, а саме: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Суд враховує доводи прокурора викладені в судових дебатах щодо призначення покарання обвинуваченому у виді позбавлення волі на 3 (три) роки, також судом врахована позиція сторони захисту, яка вважала, що вина обвинуваченого ОСОБА_8 не доведена, а також враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), а саме: класифікацію за ст. 12 КК України; особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; поведінку під час та після вчинення злочинних дій, отже суд вважає, що необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчинення ОСОБА_8 нових злочинів є покарання не пов`язане з ізоляцією від суспільства.

Таким чином, суд приходить до висновку, що достатньою мірою для виправлення та упередження скоєння нових кримінальних правопорушень обвинуваченим ОСОБА_8 є міра покарання, передбачена санкцією ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі, із застосування іспитового строку, тобто без ізоляції від суспільства. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_8 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком з покладанням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину, так як категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину.

Суд вважає, що таке покарання є дійсно необхідним і буде цілком достатнім для виправлення винного і попередження нових злочинів, а також відповідатиме цілям та меті покарання.

Підстав для застосування ст. 69 КК України, чи норм ст. 69-1 КК України до обвинуваченого, суд не знаходить, у зв`язку з відсутністю передумов за яких дані правові норми мають змогу бути застосовані, та оскільки суд однозначно переконаний в тому, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, визначена даним вироком міра покарання, а саме у виді позбавлення волі є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів (кримінальних правопорушень).

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_8 під час досудового слідства не обирався.

Отже, встановлено, що підстав для вирішення питань пов`язаних із запобіжним заходом відносно обвинуваченого немає з огляду на відсутність таких клопотань у учасників кримінального провадження та у світлі того, що відповідно до статей 22, 26 КПК України, суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами, які є вільними у використанні своїх процесуальних прав.

Питання щодо речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.

Питання судових витрат у кримінальному провадженні в межах ч. 2 ст. 367 КК України суд вирішує відповідно до ст. 124 КПК України, шляхом віднесення їх на рахунок держави.

Процесуальні витрати - в межах обвинувачення в межах обвинувачення ч. 1 ст. 263 КК України підлягають стягненню з ОСОБА_8 у порядку статей 122, 124 КПК України.

Цивільний позов не заявлено.

Керуючись статтями 368, 371, ч. 2 ст. 373, 374, 376 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_8 визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 367 КК України та виправдати на підставі п. 1 ч. 1 ст. 373 КПК України у зв`язку з недоведеністю вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

ОСОБА_8 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні по ч. 1 ст. 263 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на три роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_8 від відбування покарання з іспитовим строком на два роки.

На підставі ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_8 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом пробації.

Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, обвинуваченому ОСОБА_8 до набрання вироком законної сили не обирати.

Процесуальні витрати, пов`язані з залученням експерта, в межах обвинувачення за ч. 2 ст. 367 КК України - віднести на рахунок держави.

На підставі статей 122-124 КПК України стягнути з ОСОБА_8 на користь держави витрати за залучення експерта в межах обвинувачення за ч. 1 ст. 263 КК України на суму 2 387,70 грн.

Речові докази по справі, а саме: оригінал заяви про державну реєстрацію прав за №58362983 від 05.12.2023 року, про набуття права власності на земельну ділянку за кадастровим номером 3223188400:02:001:0001 площею 7,2761 га, за товариством з обмеженою відповідальністю « ІНФОРМАЦІЯ_5 » (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ); копію листа № 19-10-0.223- 11250/2-23 від 27.11.2023 виданого ІНФОРМАЦІЯ_7 на запит ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 »; копію державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯБ №566567, виданого 21.04.2006 ІНФОРМАЦІЯ_6 ; оригінал рішення про державну реєстрацію прав №70612771 від 08.12.2023 - залишити на зберігання в матеріалах кримінального провадження №42024112340000065.

Речові докази по справі, а саме: 52 патрони калібру 5,45х39 мм, 4 патрони калібру 5,45х39 мм у демонтованому стані, 4 стріляні гільзи патронів калібру 5,45х39 мм та первинне упакування, які поміщено до спецпакету «екстренна служба» №001555, що передано на зберігання до ІНФОРМАЦІЯ_73 - після вступу вироку в закону силу знищити.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після проголошення.

Обвинувачений, захисник, потерпілий, його представник мають право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Суддя: ОСОБА_31