Court ruling № 137403000, 15.06.2026, Tysmenytsia District Court of Ivano-Frankivsk Oblast

Справа № 352/1452/26

Провадження № 2/352/1317/26

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

"15" червня 2026 р. м. Івано-Франківськ

Суддя Тисменицького районного суду Івано-Франківської області Гриньків Д.В., розглянувши матеріали цивільного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Тисменицької міської ради про визнання права в порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И В:

08.06.2026 року представник позивача звернулася до Тисменицького районного суду Івано-Франківської області з цивільним позовом до ОСОБА_2 , Тисменицької міської ради про визнання права в порядку спадкування, в якому просила визнати за позивачем майнові права та обов`язки забудовника на об`єкт незавершеного будівництва в порядку спадкування за законом після смерті сина.

Відповідно до пункту статті 185 ЦПК України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 175 і 177 цього Кодексу.

Суддя перевіривши позовну заяву вважає, що така підлягає залишенню без руху з таких підстав.

Частиною 4 ст.177 ЦПК України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, представник позивача у прохальній частині позову просить визнати за позивачем майнові права та обов`язки забудовника на об`єкт незавершеного будівництва та зазначає при цьому, що даний спір є немайновим, а тому судовий збір в даній справі сплачений у розмірі 1331,20 грн, як за вимогу немайнового характеру, що подана фізичною особою.

Однак, суддя з таким погодитися не може з огляду на таке.

Згідно п.8 ППВСУ від 30.05.2008 №7 «Про судову практику у справах про спадкування» якщо будівництво здійснювалося згідно із законом, то у разі смерті забудовника до завершення будівництва його права та обов`язки як забудовника входять до складу спадщини.

Таким чином, спадкоємець має право звернутися до суду з позовом про визнання за ним майнових прав забудовника як таких, що входять до складу спадщини.

У постанові ВП ВС від 25.08.2020 по справі № 910/13737/19, зроблено правовий висновок про те, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18).

В даному конкретному випадку спірний об`єкт незавершеного будівництва і є тим благом, що підлягає грошовій оцінці, тому майнові права та обов`язки забудовника, які нерозривно пов`язані з цим об`єктом, право на які просить визнати позивач, є вимогою майнового характеру.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Згідно п.2 ч.1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

У зв`язку з цим позивачу необхідно визначити ціну позову та доплатити судовий збір, виходячи з загальної вартості спірного майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Станом на 01 січня 2026 року, сума судового збору становить 3328 грн.

Відповідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою або фізичною особою-підприємцем позовної заяви майнового характеру стягується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, позивачу необхідно визначити розмір судового збору за подання позовної заяви з урахуванням вартості незавершеного будівництва, підтвердивши цю вартість належними доказами, та сплатити (доплатити) його у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд враховує, що прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах "Осман проти Сполученого королівства" від 28 жовтня 1998 року та "Креуз проти Польщі" від 19 червня 2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Якщо законом визначений порядок для вчинення певних дій, такий порядок в силу вимог вітчизняного та Європейського законодавства повинен дисциплінувати осіб, що звертаються до суду та не допустити судовий процес у безладний рух, так як право на суд не є абсолютним.

Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху(стаття 185 ЦПК України).

За таких обставин вважаю, що дану позовну заяву слід залишити без руху, а позивачу надати строк для усунення вищевказаних недоліків 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали, - шляхом подання виправленої позовної заяви з усунутими недоліками з її примірниками для відповідачів.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 258, 260 ЦПК України, суддя-

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Тисменицької міської ради про визнання права в порядку спадкування, - залишити без руху.

Надати позивачу строк 10 днів з дня отримання ухвали для виправлення вказаних недоліків.

Роз`яснити позивачу, що у випадку невиконання вимог даної ухвали, позовна заява вважатиметься неподаною та буде йому повернута.

Копію ухвали направити позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.

Суддя Тисменицького районного суду

Івано-Франківської області Гриньків Д.В.