Court ruling № 137400979, 21.04.2026, Pecherskyi District Court of Kyiv City

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/40410/20-ц

пр. 4-с-108/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2026 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Вовк С. В.,

при секретарі судового засідання - Ємець Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі скаргу ОСОБА_1 на дії/бездіяльність органу примусового виконання,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2026 року ОСОБА_1 звернуласьдо суду зі скаргою на дії державного виконавця Подільського ВДВС у м. Києві ЦМУМЮ (м.Київ) Чаленко І.В. або іншу уповноважену особу розглянути клопотання від 09.03.2026 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_1.

Учасники судового розгляду в судове засідання не з`явились, про розгляд скарги повідомлялись належним чином, про причини неявки суду не повідомили.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що на примусовому виконанні державного виконавця Подільського ВДВС у м. Києві ЦМУМЮ (м.Київ) перебуває виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого напису № 4833 виданого 20.06.2016 року, приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" заборгованості у розмірі 195092,25 грн.

Постановою головного державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 01.09.2016 року відкрито виконавче провадження ВП № НОМЕР_1.

З матеріалів справи вбачається, що 09.03.2026 року представником боржника направлено (електронною поштою) клопотання у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, яким останній надав електронну копію заочного рішення Печерського районного суду міста Києва у справі № 757/40410/20-ц від 03.12.2020 року, разом з файлом його підпису ЕЦП судді та просив невідкладно вжити всіх передбачених законом заходів щодо його виконання.

Частиною першою статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» (Закон №1404-VIII) передбачено перелік виконавчих документів, на підставі яких рішення підлягають примусовому виконанню. Серед них є виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках, зокрема, на підставі судових рішень, а також виконавчі написи нотаріусів (пункти 1 і 3 зазначеної частини).

Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби на час звернення зі скаргою до суду урегульований у статті 74 Закону №1404-VIII.

Відповідно до частини першої вказаної статті рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом (частина друга статті 74 Закону №1404-VIII).

Тобто юрисдикція спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби залежить від типу виконавчого документа, на підставі якого було відкрите виконавче провадження, а також суб`єктів їх видання.

Статтею 447 ЦПК України визначено, що судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому цим розділом.

Згідно зі ст. 447-1 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово робила висновок, що з огляду на те, що скаргу подано на дії державного виконавця з виконання виконавчого документа, виданого іншою посадовою особою, а не судом, підвідомчість спору належить адміністративному суду (постанови від 14 березня 2018 року, від 14 листопада 2018 року у справі № 161/15523/17, від 06 лютого 2019 року у справі № 678/1/16-ц, від 02 жовтня 2019 року у справі № 346/79/17).

Оскільки ОСОБА_1 оскаржує дії державного виконавця щодо виконання виконавчого напису нотаріуса, а не рішення суду загальної юрисдикції, ухваленого в порядку ЦПК України, то така скарга не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України.

Керуючись ст. 352-354, 447-1 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Провадження за скаргою ОСОБА_1 на дії/бездіяльність органу примусового виконання - закрити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 15 днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя: Вовк С.В.