Court ruling № 137327641, 11.06.2026, Ivano-Frankivsk City Court of Ivano-Frankivsk Oblast

Справа № 344/23318/23

Провадження № 2/344/228/26

У Х В А Л А

09 червня 2026 року місто Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді Мелещенко Л.В.

за участю секретаря судового засідання Дутки Р.-І.Я.

учасників справи:

позивача - ОСОБА_1

представника позивача адвоката Гедзика В.М.

відповідача - ОСОБА_2

представника відповідача адвоката Тиніва І.Д.

представника третьої особи Стефанець Г.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Івано-Франківськ за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Служба у справах дітей Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, Орган опіки та піклування виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з онуками,-

В С Т А Н О В И В:

У провадженні суду перебуває вищевказана цивільна справа.

20 травня 2026 року до суду від представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Тиніва І.Д., який діє в інтересах ОСОБА_2 , надійшло клопотання про призначення судової психолого-психіатричної експертизи, на вирішення якої просив поставити наступні питання:

1. Чи страждає ОСОБА_1 на будь-яке психічне захворювання або розлад психічної діяльності?

2. Чи здатна ОСОБА_1 за своїм психічним станом правильно сприймати навколишню діяльність та керувати своїми діями ?

3. Чи виявляються у ОСОБА_1 ознаки розладів сприйняття (галюцинацій) або марення?

4. Чи наявні у ОСОБА_1 ознаки психопатологічних розладів, які зумовлюють схильність до здійснення ритуальних або агресивних дій (екзорцизму) щодо оточуючих?

5. Чи дозволяє стан психічного здоров`я ОСОБА_1 та психологічні особливості її поведінки перебування та спілкування з малолітніми дітьми без загрози для їхньої безпеки, фізичного та психічного здоров`я?

У судовому засіданні відповідач та його представник підтримали клопотання та просили призначити у даній цивільній справі судову психолого-психіатричну експертизу.

Позивач та її представник заперечували проти задоволення вимог клопотання.

Представник третьої особи вирішення даного клопотання поставив на розсуд суду.

Суд, вислухавши пояснення учасників справи, вивчивши клопотання та матеріали справи, виходить з наступного.

Частина перша статті 103 Цивільного процесуального кодексу України передбачає, що суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Частинами третьою-шостою статті 103 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.

Стаття 105 Цивільного процесуального кодексу України передбачає, що призначення експертизи судом є обов`язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи судом є обов`язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити: 1) характер і ступінь ушкодження здоров`я; 2) психічний стан особи; 3) вік особи, якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати.

З матеріалів справи вбачається, що сторона відповідача зазначає у клопотанні про призначення судової психолого-психіатричної експертизи питання саме щодо визначення психічного стану позивача.

Статтею 3 Закону України «Про психіатричну допомогу» визначена презумпція психічного здоров`я, суть якої полягає в тому, що кожна особа вважається такою, яка не має психічного розладу, доки наявність такого розладу не буде встановлено на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України.

З доказів, долучених відповідачем до даного клопотання, не вбачається те, що позивач страждає або страждала психічними розладами.

Крім того, при розгляді даної справи встановлювати психічний стан особи не має потреби, тому призначення судом експертизи про встановлення психічного стану позивача у цій справі не є обов`язковим.

Відповідно презумпція психічного здоров`я позивача ОСОБА_1 презюмується, що означає, що кожна повнолітня особа в Україні за замовчуванням вважається такою, яка здатна усвідомлювати свої дії та керувати ними, поки не доведено протилежне в судовому порядку.

Суд зазначає, що предметом даного спору є визначення способу участі бабусі у вихованні та спілкуванні з малолітніми онуками, а тому оцінка можливих наслідків такого спілкування має ґрунтуватися виключно на принципі забезпечення найкращих інтересів дитини, як це передбачено статтями 3 та 12 Сімейного кодексу України.

При цьому відповідачем у клопотанні визначені лише загальні питання щодо позивача, щодо її поведінки перебування та спілкування з малолітніми дітьми без загрози для їхньої безпеки, фізичного та психічного здоров`я без їх прив`язки до суті спору. При цьому питання про рівень емоційної прив`язаності онуків до бабусі та їх психологічний стан, чи не шкодить спілкування з бабусею інтересам чи розвитку онукам жодною зі сторін не заявлялося.

Відтак, не підлягає задоволенню клопотання сторони відповідача про призначення психолого-психіатричної експертизи у цивільній справі, оскільки воно є не обґрунтованим належним чином і заявлено поверхово із врахуванням суб`єктивного розуміння відповідачем вимог процесуального кодексу та суб`єктивною оцінкою поведінки позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 76, 81, 103, 104, 127, 258-260 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_2 про призначення психоло-психіатричної експертизи у даній цивільній справі відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено та підписано 11 червня 2026 року.

Суддя Мелещенко Л.В.