Decision № 137301945, 11.06.2026, Zhovtnevyi District Court of Kryvyi Rih City

Справа № 212/256/24

2/212/183/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2026 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі: головуючого судді Пустовіт О.Г., при секретарі судового засідання Мєхтієвої А.Е., за участю представника позивача Ільїнової І.В., представника відповідача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи в залі суду в місті Кривому Розі цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення 3% у відповідності до ст. 625 ЦК України,-

В С Т А Н О В И В:

У січні 2024 року позивач ТОВ «ФК«ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення 3% у відповідності до ст. 625 ЦК України, в якому просив стягнути солідарно з останніх на користь позивача 3% в розмірі 2479,22 дол. США, що за курсом НБУ на дату подачі позову складає 91185,71 гривень, також просив стягнути витрати на правову допомогу у розмірі 20 000,00 гривень та 2684,00 гривень за сплату судового збору.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що 10.10.2008 між ОСОБА_2 та ПАТ «Бант«Форум» був укладений Кредитний договір № 0252/08/05-CLNv, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 62 700,00 доларів зі сплатою 14% річних.

28.02.2011 рішенням по справі №2-294/2011, що виніс Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу, стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 68090,06 доларів заборгованості за кредитним договором.

Станом на дату подачі позову вищевказане рішення суду залишається невиконаним.

26.03.2019 року між ПАТ «Банк Форум» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» було укладено Договір про відступлення прав вимоги № 0002/19/5, відповідно до якого ПАТ «Банк Форум» відступило ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА», а ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» набуло права вимоги за кредитними договорами до позичальників та/або поручителів, в тому числі за Договором кредиту № 0252/08/05-CLNv, договором поруки № 0252-П від 10.10.2008.

Відповідно до ухвали, що виніс Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу від 20.12.2019, замінено стягувача у справі №2-294/2011 на ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА». Таким чином, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» наділено правом грошової вимоги до відповідача, а ПАТ «Банк Форум» втратив такі права.

З огляду на те, що відповідачами після набрання законної сили рішенням суду, таке не було виконано, у позивача виникло право на застосування наслідків такого порушення у вигляді стягнення 3% річних.

Загальний розмір заборгованості по сплаті 3% річних за рішенням суду, що підлягає стягненню станом на 08.12.2023, відповідно до розрахунку заборгованості, становить 2479,22 доларів, що за курсом НБУ на дату подачі позову складає 91185,71 гривень, з яких: нараховані 3% річних 2479,22 доларів США.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 лютого 2024 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» до ОСОБА_4 у зв`язку зі смертю останньої.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 лютого 2024 року справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 прийнято до розгляду та відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з викликом осіб.

Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 02 травня 2024 року позов задоволено.

Ухвалою суду від 29 липня 2024 року за заявою представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Коваленко Р.А. про перегляд заочного рішення, заочне рішення суду від 02 травня 2024 року скасовано, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В судовому засіданні представник позивача Ільїнова І.В. позовні вимоги підтримала, просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на не пропущення ними строків пред`явлення виконавчого документа до виконання, у зв`язку з введення воєнного стану в Україні. Зазначила, що стороною позивача надано до суду копію ухвали Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 квітня 2020 року по цивільній справі № 2-294/11, якою заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» про видачу дублікату виконавчого листа, у якій заявником зазначено, що 06 липня 2016 року було відкрито виконавче провадження, а 31.08.2017 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. Після винесення зазначеної вище ухвали про видачу дублікату виконавчого листа, пред`явлення виконавчого листа до виконання не відбулось.

Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Коваленко Р.А. у судовому засіданні зазначив, що постановою Великої Палати Верховного Суду від 11.02.2026 у справі № 754/511/23, якою сформульовано правовий висновок про те, що до грошових вимог, щодо яких вичерпана можливість стягнення в примусовому порядку за судовим рішенням, не можна застосовувати правила частини другої статті 625 ЦК України, та зазначив, що виконавче провадження № 57145630 від 05.09.2018 закрите, а строк пред`явлення виконавчого документа до виконання пропущено. Вважає, що у задоволенні позовних вимог у даній справі має бути відмовлено в повному обсязі, у зв`язку з необґрунтованістю.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду повідомлявся належним чином, причина неявки суду не відома.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, прийшов до такого висновку.

Судом встановлено, що 10.10.2008 між ОСОБА_2 та ПАТ «Бант«Форум» був укладений Кредитний договір № 0252/08/05-CLNv, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 62 700,00 доларів зі сплатою 14% річних.

28.02.2011 рішенням Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області по справі № 2-294/2011 стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 68090,06 доларів заборгованості за кредитним договором. Станом на дату подачі позову вищевказане рішення суду залишається невиконаним.

26.03.2019 року між ПАТ «Банк Форум» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» було укладено Договір про відступлення прав вимоги № 0002/19/5, відповідно до якого ПАТ «Банк Форум» відступило ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА», а ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» набуло права вимоги за кредитними договорами до позичальників та/або поручителів, в тому числі за Договором кредиту № 0252/08/05-CLNv, договором поруки № 0252-П від 10.10.2008.

Відповідно до ухвали, що виніс Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу від 20.12.2019, замінено стягувача у справі №2-294/2011 на ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА». Таким чином, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» наділено правом грошової вимоги до відповідача, а ПАТ «Банк Форум» втратив такі права.

Разом з тим, 25 лютого 2020 року до суду звернувся представник ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» із заявою про видачу дублікату виконавчого листа у справі № 2-294/2011, посилаючись на те, що в результаті перевірки матеріалів кредитної справи № 0252/08/05 CLNv від 30.01.2020 року встановлено факт втрати/відсутності оригіналів виконавчих листів № 2-294/2011 року виданих на підставі рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28.02.2011 року. Крім, того, як вбачається з ухвали Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 квітня 2020 року по цивільній справі № № 2-294/11, якою заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» про видачу дублікату виконавчого листа, заявником було зазначено, що 06 липня 2016 року було відкрито виконавче провадження, а 31.08.2017 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, однак виконавчий лист товариству не передавався. Ухвалою суду від 20.12.2019 року було замінено стягувача Публічне акціонерне товариство «БанкФорум» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» у справі № 2-294/11 за позовом ПАТ «Банк ФОРУМ» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення пені, штрафу, суми основного боргу, нарахованих та прострочених процентів за користування кредитними коштами та дострокового повернення кредиту за кредитним договором. ПАТ «Банк ФОРУМ» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення пені, штрафу, суми основного боргу, нарахованих та прострочених процентів за користування кредитними коштами та дострокового повернення кредиту за кредитним договором. В результаті перевірки матеріалів кредитної справи № 0252/08/05 CLNv від 30.01.2020 року встановлено факт втрати/відсутності оригіналів виконавчих листів № 2-294/2011 року виданих на підставі рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28.02.2011 року.

Таким чином, строк пред`явлення до виконання виконавчих листів № 2-294/2011 року виданих на підставі рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28.02.2011 року встановлений до 31.08.2020 року.

Отже, пред`явити повторно до виконання виконавчий документ позивач мав можливість в строк до 31.08.2020 року.

Після винесення ухвали Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 квітня 2020 року по цивільній справі № 2-294/11, якою заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» про видачу дублікату виконавчого листа, пред`явлення виконавчого листа до виконання взагалі не відбулось. Доказів, які б вказували на безпосереднє унеможливлення або ускладнення можливості вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, позивачем не надано.

Так, згідно ч. 1 ст. 12 чинної редакції Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Згідно ч.4 ст. 12 строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред`явлення виконавчого документа до виконання 2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Доказів того, що ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» звертався до суду із заявами про поновлення строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання позивачем не надано.

Щодо доводів позивача, стосовно не пропущення ним строків пред`явлення пред`явлення виконавчого документа до виконання, суд їх відхиляє, зазначаючи наступне:

Таким чином, після повернення виконавчого документа стягувачу постановою державного виконавця від 31.08.2017 року він мав бути пред`явлений до виконання у строк до 31.08.2020 року.

Судом встановлено, що станом на час розгляду ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА»» строк пред`явлення виконавчого листа по справі № 2-294/2011 до виконання сплинув 31.08.2020 року.

Водночас посилання позивача на те, що 26 березня 2022 року набрав чинності Закон України від 15 березня 2022 року № 2129-IX «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», яким розділ XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII доповнено пунктом 102, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, визначені Законом № 1404-VIII строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану, не приймаються судом до уваги, у зв`язку з тим, що строк пред`явлення виконавчого листа по справі № 2-294/2011 до виконання сплинув 31.08.2020 року, тобто задовго до введення воєнного стану в Україні.

Крім того, суд зазначає, що на виконання ухвали суду, Покровським ВДВС надана інформація, згідно якої вбачається: Станом на 01.05.2026 р. на виконанні у відділі не перебувають виконавчі документи видані на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу по справі № 2-294/2011 відносно ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 як боржників. Додатково повідомлено, що згідно даних системи АСВП та ЄДРВП за поточний період 2026., 2025, 2024, 2023, 2022, 2021, 2020, 2019, 2018, 2017 р. до відділу не надходили та не перебувають виконавчі документи видані на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу по справі № 2-294/2011 відносно ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 як боржників.

Враховуючи вищевикладене, суд погоджується з доводами представника відповідача адвоката Коваленко Р.А., що позовні вимоги ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» не підлягають задоволенню з тих підстав, що основна вимога позивача, яка виникла на підставі рішення суду, не може бути захищена в примусовому порядку, а тому між сторонами виникло натуральне зобов`язання, до якого не можна застосовувати положення статті 625 Цивільного кодексу України, з посилання на те, що Велика Палата Верховного Суду у аналогічній справі № 754/511/23 зробила висновок, зазначивши, що суди попередніх інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог про стягнення 3 % річних за невиконання рішення суду про стягнення кредитної заборгованості, правильно виходили з того, що у зв`язку зі спливом строку, наданого законом для пред`явлення виконавчого листа до виконання, немає і обов`язку відповідача у грошовому зобов`язанні, який би міг бути виконаний примусово, а отже, немає правової підстави для стягнення можливого похідного зобов`язання, передбаченого статтею 625 ЦК України.

Також, у постанові від 11.02.2026 у справі № 754/511/23 (провадження № 14-63цс25) Велика Палата Верховного Суду вказала: «наявність судового рішення про відновлення прав на грошові суми не змінює правової природи правовідносин учасників спору, оскільки за своєю юридичною природою рішення суду не породжує нових прав та/або обов`язків, а як спосіб захисту порушеного права на їх отримання лише трансформує та/або підтверджує існуючі зобов`язання з їх виплати у спосіб, обраний позивачем.

Водночас можливість примусового стягнення кредитором заборгованості, про стягнення якої ухвалено рішення суду, вичерпується після закінчення строку пред`явлення до виконання виконавчого документа на виконання вказаного рішення, якщо такий строк не було поновлено судом в установленому законом порядку.

Оскільки право на примусове виконання обмежене строком пред`явлення виконавчого документа до виконання, то в разі пропуску такого строку та за умови, що суд відмовив у його поновленні, право на примусове виконання судового рішення вважається остаточно втраченим. Держава більше не забезпечує реалізацію цього рішення через виконавчу службу. Це означає, що рішення стає таким, яке не можна виконати примусово. У такому випадку за загальним правилом судове рішення про стягнення боргу не припиняє самого зобов`язання (борг як цивільно-правовий обов`язок формально продовжує існувати), але реалізація цього зобов`язання неможлива через примусове виконання.

Кредитор не може повторно пред`явити виконавчий документ на виконання (строк пропущено, а в його поновленні відмовлено), повторно звернутися до суду про той самий борг (наявне судове рішення щодо цього боргу), вимагати виконання через державні механізми. Боржник уже не зобов`язаний повертати борг через примус і може посилатися на остаточну втрату можливості виконання рішення.

Однак це не виключає можливого погашення боргу боржником добровільно, що не буде вважатися безпідставно отриманим майном.

У такій ситуації зобов`язання не є задавненим у класичному розумінні, оскільки позовна давність застосовується до звернення з позовом, а тут уже є судове рішення, яке набрало законної сили.

Водночас втрата права на примусове виконання судового рішення, припинення можливості його реалізації через пропуск строку пред`явлення виконавчого документа до виконання і відмову у його поновленні судом свідчить про неможливість захисту такої вимоги в примусовому порядку.

У зв`язку з пропуском строку пред`явлення виконавчого документа до виконання та відмовою суду в його поновленні право стягувача на примусове виконання судового рішення є остаточно втраченим, а можливість виконання такого рішення - припиненою.

Сплив строку пред`явлення виконавчого документа до виконання не є формальністю, а є самостійною підставою для припинення можливості примусового виконання судового рішення. Відмова в поновленні строку судом означає остаточність правової ситуації, відсутність будь-яких подальших процесуальних механізмів виконання судового рішення, а отже, відносини щодо примусового виконання стають стабільними.

З наведеного вбачається, що хоча формально позовна давність не застосовується, фактично зобов`язання втрачає юридичну примусовість, вимога за цим зобов`язанням стає такою, що не може бути захищена в примусовому порядку, але добровільне виконання якої не є безпідставно набути майном.

Ігнорування кредитором обставин закінчення строку пред`явлення рішення суду до виконання щодо стягнення заборгованості призвело б до надання стягувачу можливості безпідставно уникнути законодавчої вимоги щодо встановлених законом строків та призвело б до безпідставного перебування боржника у невизначеному стані понад установлений законом строк, що порушило б принцип правової визначеності як один з основоположних аспектів верховенства права.

Cплив строків пред`явлення виконавчого листа до виконання є законним правом боржника уникнути притягнення до цивільно-правової відповідальності після закінчення певного періоду після видачі судом виконавчого документа.

Ці строки забезпечують юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав боржників.

Суд гарантує право на справедливий суд як стягувачу, так і боржнику, оскільки має враховувати не лише майнові інтереси стягувача, а й захищати права та інтереси боржника, який у такому випадку правомірно протягом тривалого періоду міг розраховувати на відсутність загрози примусового виконання рішення та притягнення до відповідальності за його невиконання.

Отже, зобов`язання зі сплати боргу, яке засвідчене судовим рішенням про його примусове стягнення, строк пред`явлення виконання за яким пропущено і в поновленні такого строку суд відмовив, а можливість його виконання втрачена, не може вважатися припиненим у матеріально-правовому сенсі (може бути виконаним добровільно боржником). Проте таке зобов`язання вважається тим зобов`язанням, вимоги за яким позбавлені примусового захисту, проте добровільне виконання яких визнається належним».

Застосовуючи вказану правову позицію Великої Палати Верховного Суду у даній справі, суд зважає на те, що сама по собі процесуальна пасивність стягувача ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» упродовж більше восьми років із часу повернення виконавчого листа, за відсутності судового рішення про поновлення йому строку пред`явлення для виконання, є достатньою підставою для висновку про відсутність права кредитора на нарахування передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум за весь період такого прострочення.

Суд наголошує, що запроваджений Великою Палатою Верховного Суду критерій «остаточної втрати можливості виконання рішення» та виокремлення умов такої втрати не можуть тлумачитися звужено чи формально - лише як обов`язковість наявності окремого судового рішення про відмову у поновленні строку пред`явлення виконавчого документа до виконання. Висновок на користь обов`язковості наявності саме негативного судового рішення про відмову у поновленні строку дозволив би недобросовісному кредитору, який без поважних причин пропустив цей строк, свідомо обходити встановлені законом обмеження. У такому випадку стягувач, утримуючись від звернення до суду із заявою про поновлення вказаного строку, зберігав би процесуальну можливість постійно й безстроково подавати вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат, нарахованих на невиконувану вимогу, що прямо суперечить принципу правової визначеності як одного з основоположних аспектів верховенства права.

Тому визначальне юридичне значення у таких справах має не факт наявності судового рішення про відмову у поновленні строку, а власне відсутність судового рішення про його поновлення за умови, що встановлений законом строк пред`явлення виконавчого листа до виконання сплив. Особлива старанність при захисті своїх інтересів покладається саме на стягувача, а реалізація процесуальних прав залежить виключно від його волі.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що інститут строків забезпечує юридичну визначеність та остаточність, захищаючи потенційних відповідачів від застарілих претензій. Оскільки позивач упродовж тривалого часу не виявив належної старанності у дотриманні процесуальних строків виконання, надання йому права необмежено нараховувати компенсаційні виплати на борг створювало б нерозумну ситуацію та порушувало б баланс інтересів сторін, тримаючи боржника у стані невизначеності назавжди.

Отже, оскільки право на примусове виконання рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28.02.2011 року по справі № 2-294/2011 було втрачено ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» 31.08.2020 року, тобто задовго до введення воєнного стану в Україні, у зв`язку із завершенням виконавчого провадження та непроведенням подальших процесуальних дій щодо поновлення строків, основне зобов`язання ОСОБА_2 та інших відповідачів набуло статусу натурального. Іншого позивачем не доведено.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що грошове зобов`язання на підставі рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28.02.2011 року по справі № 2-294/2011 є натуральним, вимога в якому не може бути захищена в примусовому порядку, оскільки стягувачем пропущено строк пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Будь-яких доказів пред`явлення виконавчого листа на примусове виконання та його перебування на примусовому виконанні в органах державної виконавчої служби чи у приватного виконавця, а також поновлення позивачем (стягувачем) строку пред`явлення до виконання вказаного виконавчого документу в судовому порядку - суду не надано.

Ігнорування кредитором обставин закінчення строку пред`явлення рішення суду до виконання щодо стягнення заборгованості призвело б до надання стягувачу можливості безпідставно уникнути законодавчої вимоги щодо встановлених законом строків та призвело б до безпідставного перебування боржника у невизначеному стані понад установлений законом строк, що порушило б принцип правової визначеності як один з основоположних аспектів верховенства права.

Cплив строків пред`явлення виконавчого листа до виконання є законним правом боржника уникнути притягнення до цивільно-правової відповідальності після закінчення певного періоду після видачі судом виконавчого документа.

Ці строки забезпечують юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав боржників.

Суд гарантує право на справедливий суд як стягувачу, так і боржнику, оскільки має враховувати не лише майнові інтереси стягувача, а й захищати права та інтереси боржника, який у такому випадку правомірно протягом тривалого періоду міг розраховувати на відсутність загрози примусового виконання рішення та притягнення до відповідальності за його невиконання.

У такому випадку до відповідних грошових вимог (щодо яких вичерпана можливість стягнення в примусовому порядку за судовим рішенням) не можна застосовувати правила частини другої статті 625 ЦК України.

Такі висновки відповідають правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у постанові від 11 лютого 2026 року у справі №754/511/23.

Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги, які гуртуються на підставі рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу від 28.02.2011 року (справа № 2-294/2011), не можуть бути захищені в судовому (примусовому) порядку, оскільки між сторонами виникло натуральне зобов`язання, до якого не підлягають застосуванню положення статті 625 ЦК України.

Таким чином, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

У зв`язку із відмовою в позові понесені позивачем судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись статтями 526, 530, 599, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, статтями 3, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 280-282, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення 3% у відповідності до ст. 625 ЦК України відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів після проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ч.5 ст.268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА», код ЄДРПОУ 41264766, місцезнаходження: 03035, місто Київ, вул. Сурикова, буд. 3, корпус 8-Б, офіс 103.

Відповідачі:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення виготовлено 11 червня 2026 року.

Суддя: О. Г. Пустовіт