Decision № 137261007, 09.06.2026, Rozhyshche District Court of Volyn Oblast

Справа № 167/262/26

Номер провадження 2/167/398/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

09 червня 2026 року м. Рожище

Рожищенський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Гармай І. Т.,

з участю секретаря судового засідання Ісакової Н. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Рожищенського районного суду Волинської області цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В :

Стислий виклад позицій позивача, та заперечень відповідача.

Представник товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» (далі - ТОВ «ВІН ФІНАНС») Романенко М. Е. через підсистему «Електронний суд» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що 01 лютого 2019 року між товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДІНЕРО» (далі - ТОВ «ФК «ДІНЕРО») укладено Договір кредитної лінії № L1581571(далі - Договір, Кредитний договір). Зазначає, що в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «ФК «ДІНЕРО» присвоєно номер Договору - № L1581571, паралельно з номером договору № AG4349609, який зазначено в документах (на сайті) кредитора.

Вказує, що первісний кредитор виконав умови Кредитного договору та перерахував на рахунок відповідача безготівковим шляхом кошти, в свою чергу позичальник не виконала умови Кредитного договору щодо повернення кредитних коштів внаслідок чого утворилась заборгованість. Зазначає, що згідно реєстру боржників заборгованості загальний розмір заборгованості становив 17730 грн, з яких: 7700 грн тіло кредиту, 2330 грн відсотки та 7700 грн - штраф/пеня.

01 липня 2019 року між ТОВ «ФК «ДІНЕРО» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» (далі - ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» укладено Договір відступлення прав вимоги № 01072019, на підставі чого відбулося відступлення права вимоги, в тому числі за Договором кредитної лінії № L1581571.

25 липня 2024 року рішенням загальних зборів було вирішено змінити найменування ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» на ТОВ «ВІН ФІНАНС».

Зазначає, що в період з 01 липня 2019 року по 20 лютого 2026 року відповідачем на погашення заборгованості по Кредитному договору коштів не сплачено.

Ураховуючи наведене, ТОВ «ВІН ФІНАНС» просить поновити строк позовної давності та стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за Договором кредитної лінії № L1581571 від 26 лютого 2019 року у розмірі 23204,80 грн, з яких: 17730 грн сума заборгованості, 3876,92 грн інфляційні втрати, 1597,16 грн 3% річних та понесені по справі судові витрати по сплаті судового збору і витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідачу було забезпечено право подати відзив на позовну заяву, однак такий не було подано.

Заяви, та клопотання учасників справи.

Представник ТОВ «ВІН ФІНАНС» в судове засідання не з`явився. В прохальній частині позовної заяви просив розгляд справи проводити у відсутності представника позивача. Проти заочного розгляду справи та ухвалення судом заочного рішення не заперечив.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася. Про дату, час та місце судового засідання повідомлялася шляхом опублікування оголошення на офіційному вебсайті судової влади України. Будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не подавала.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Рожищенського районного суду Волинської області від 16 березня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання.

Ухвалою Рожищенського районного суду Волинської області від 07 квітня 2026 року розгляд справи відкладено та витребувано у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» докази.

Ухвалою Рожищенського районного суду Волинської області від 08 травня 2026 року розгляд справи відкладено та повторно витребувано у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» докази.

Судом неодноразово та завчасно судова повістка направлялась відповідачу на зареєстровану в установленому законом порядку адресу місця проживання відповідача, проте конверт повернувся до суду з відміткою поштового відділення «адресат відсутній».

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18)

Поруч з цим, судом розміщувалося на офіційному вебсайті судової влади України оголошення про виклик відповідача в судове засідання на 14 год 30 хв 09 червня 2026 року.

Судом було вжито всіх заходів для повідомлення відповідача про розгляд цієї справи в порядку спрощеного позовного провадження та призначені судові засідання з викликом сторін, однак, відповідач не скористалася процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву, а також доказів, на підтвердження своїх заперечень, причини неявки в судове засідання не повідомила, а тому суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню ч. 8 ст. 178 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З огляду на вищевикладене та враховуючи, що представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд ухвалив про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить такого висновку.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Відповідно до Спеціальних умов для короткострокового кредиту Договору кредитної лінії № AG4349609 від 26 лютого 2019 року ТОВ «ФК «ДІНЕРО» та ОСОБА_1 уклали спеціальні умови для короткострокового кредиту Договору кредитної лінії. Відповідно до умов Договору кредитної лінії, ліміт кредитної лінії становить 7700 грн, сума кредиту 1300 грн, відсоткова ставка, в день: 0,65%, комісія за підготовку та направлення документів/повідомлень у зв`язку з простроченою заборгованістю, в день 19,50 грн. Потенційний ліміт кредитної лінії становить 20000 грн, надана сума кредиту 1300 грн, загальна вартість кредиту 1554 грн, реальна річна відсоткова ставка 234,00%, дата повного погашення 28 березня 2019 року, штраф 50%.

Спеціальні умови були створені: на основі заяви позичальника, яка була подана через особистий кабінет на порталі та відповідно до оцінки кредитоспроможності (платоспроможності) позичальника на власний розсуд кредитодавця; лише тоді, коли позичальник прочитав, оцінив та прийняв умови користування порталом, політику конфіденційності, паспорт споживчого кредиту, загальні умови договору кредитної лінії та пропозицію кредитора щодо спеціальних умов для короткострокового кредиту договору кредитної лінії, що були надані позичальнику через особистий кабінет на порталі; включають терміни, які визначаються та регулюються загальними умовами договору кредитної лінії; є невід`ємною частиною договору кредитної лінії та виконуватимуться сторонами відповідно до загальних умов договору кредитної лінії; укладаються дистанційно та мають юридичну силу без будь-якого підпису на папері.

До Договору додано загальні умови договору кредитної лінії та паспорти споживчого кредиту, Інформація, яка надається споживачу до укладання договору про споживчий кредит (Стандартизована форма).

28 лютого 2019 року ТОВ «ФК «ДІНЕРО» та ОСОБА_1 уклали Додаткову угоду № АМ4493867 до Спеціальних умов для короткострокового кредиту Договору кредитної лінії № AG4349609, відповідно до умов якої, ліміт кредитної лінії становить 7700 грн, сума кредиту 1000 грн, відсоткова ставка, в день: 0,66%, комісія за підготовку та направлення документів/повідомлень у зв`язку з простроченою заборгованістю, в день 15 грн. Потенційний ліміт кредитної лінії становить 20000 грн, надана сума кредиту 2300 грн, загальна вартість кредиту 2740 грн, реальна річна відсоткова ставка 238,50%, дата повного погашення 28 березня 2019 року, штраф 50%.

Згідно Додаткової угоди № АМ0499720 до Спеціальних умов для короткострокового кредиту Договору кредитної лінії № AG4349609 від 01 березня 2019 року ТОВ «ФК «ДІНЕРО» та ОСОБА_1 уклали Додаткову угоду до Спеціальних умов для короткострокового кредиту Договору кредитної лінії. Відповідно до умов якої, ліміт кредитної лінії становить 7700 грн, сума кредиту 2400 грн, відсоткова ставка, в день: 1,32%, комісія за підготовку та направлення документів/повідомлень у зв`язку з простроченою заборгованістю, в день 36 грн. Потенційний ліміт кредитної лінії становить 20000 грн, надана сума кредиту 4700 грн, загальна вартість кредиту 5995 грн, реальна річна відсоткова ставка 475,07%, дата повного погашення 28 березня 2019 року, штраф 50%.

02 березня 2019 року ТОВ «ФК «ДІНЕРО» та ОСОБА_1 уклали Додаткову угоду № АМ1427855 до Спеціальних умов для короткострокового кредиту Договору кредитної лінії № AG4349609, відповідно до умов якої, ліміт кредитної лінії становить 7700 грн, сума кредиту 3000 грн, відсоткова ставка, в день: 1,33%, комісія за підготовку та направлення документів/повідомлень у зв`язку з простроченою заборгованістю, в день 45 грн. Потенційний ліміт кредитної лінії становить 20000 грн, надана сума кредиту 7700 грн, загальна вартість кредиту 10030 грн, реальна річна відсоткова ставка 477,69%, дата повного погашення 28 березня 2019 року, штраф 50%.

Паралельно з номером договору №AG4349609 в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «ФК «ДІНЕРО» присвоєно номер договору - № L1581571.

Товариством було ідентифіковано особу позичальника за її фінансовим номером та наданими ОСОБА_1 персональними даними, а саме: РНОКПП, паспортом, номером телефону, про що свідчить Довідка про ідентифікацію, із якої встановлено наступний порядок укладання Договору № L1581571:

- 26 лютого 2019 року о 15:32:29 ОСОБА_1 було подано та підписано електронним підписом Otp-паролем - 498597 заявку на кредит у розмірі 13000 грн (дата банківського переказу коштів 26 лютого 2019 року о 15:37:43) номер карти для зарахування № 473121ХХХХХХ3726;

- 28 лютого 2019 року о 12:41:56 ОСОБА_1 було подано та підписано електронним підписом Otp-паролем - 196647 заявку на кредит у розмірі 1000 грн (дата банківського переказу коштів 28 лютого 2019 року о 13:03:58) номер карти для зарахування № 473121ХХХХХХ3726;

- 01 березня 2019 року о 14:47:12 ОСОБА_1 було подано та підписано електронним підписом Otp-паролем - 158108 заявку на кредит у розмірі 2400 грн (дата банківського переказу коштів 01 березня 2019 року о 14:48:15) номер карти для зарахування № 473121ХХХХХХ3726;

- 02 березня 2019 року о 14:51:43 ОСОБА_1 було подано та підписано електронним підписом Otp-паролем - 404099 заявку на кредит у розмірі 3000 грн (дата банківського переказу коштів 02 березня 2019 року о 14:52:53) номер карти для зарахування № 473121ХХХХХХ3726.

З інформації наданої АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 28 квітня 2026 року встановлено, що н а ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_1 та 26 лютого 2019 року було зарахування коштів в розмірі 1300 грн, 28 лютого 2019 року було зарахування коштів в розмірі 1000 грн, 01 березня 2019 року було зарахування коштів в розмірі 2400 грн та 02 березня 2019 року було зарахування коштів в розмірі 3000 грн. Номер телефону на який відправляється інформація про підтвердження операцій за платіжною карткою № НОМЕР_1 за період з 26 лютого 2019 року по 02 березня 2019 року - +380957391398.

01 липня 2019 року між ТОВ «ФК «ДІНЕРО» та ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» укладено Договір відступлення прав вимоги № 01072019, за умовами якого ТОВ «ФК «ДІНЕРО» відступило на користь ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» за плату права грошових вимог ТОВ «ФК «ДІНЕРО» до позичальників за кредитними договорами з боржниками фізичними особами, що уклали з ТОВ «ФК «ДІНЕРО» кредитний договір та не виконують своїх зобов`язань (п. 1.1. Договору відступлення прав вимоги).

Сторонами обумовлено, що права вимоги переходять до нового кредитора з моменту підписання Акту-прийому передачі (п. 6.2.3. Договору відступлення прав вимоги).

У подальшому між сторонами були укладені Додаткові угоди до Договору відступлення прав вимоги №01072019 від 01 липня 2019 року: № 3 від 24 грудня 2019 року, № БН від 28 травня 2021 року, № 1 від 15 липня 2019 року, № б/н від 27 вересня 2019 року.

Згідно Актами прийому-передачі, укладеного у межах Договору відступлення прав вимоги № 01072019, ТОВ «ФК «ДІНЕРО» передало ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» відповідні реєстри боржників.

Відповідно до Реєстру боржників від 30 жовтня 2019 року до Договору відступлення права вимоги № 01072019 від 01 липня 2019 року від ТОВ «ФК «ДІНЕРО» до ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 в розмірі 17730 грн з яких: 7700 грн тіло кредиту, 2330 грн відсотки та 7700 грн штраф/пеня.

25 липня 2024 року на загальних зборах учасників ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» протоколом № 1706 було вирішено змінити найменування товариства на ТОВ «ВІН ФІНАНС», про що були внесені відповідні зміни до облікових даних товариства та реєстрів.

Окрім того, позивач надає розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, передбачених ст. 625 ЦК України та просить їх стягнути у розмірі:

- 1597,16 грн - сума збитків з урахуванням 3% річних;

- 3876,92 грн - сума збитків інфляційних втрат за несвоєчасне виконання кредитних зобов`язань.

Зміст спірних правовідносин.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з неналежним виконанням позичальником ( ОСОБА_1 ) взятих на себе зобов`язань перед кредитодавцем (ТОВ «ВІН ФІНАНС») за Договором № L1581571 від 26 лютого 2019 року, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п. 6 ч. 1ст. 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

За змістом ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч. 4 ст. 203 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України та ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Абзац 2 ч. 2 ст.639ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).

Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону).

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Законуелектронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).

Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Згідно ізстаттею 64 ЦПК України, докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно з ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризики настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15 боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

Відповідно до 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1); жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 2); суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч. 3).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.

Щодо вимоги позивача про поновлення строку позовної давності для подання позову.

При порушенні суб`єктивного цивільного права кожна особа може звернутися з позовом до суду за його захистом. Необхідно розрізняти право на позов у матеріальному розумінні і право на позов у процесуальному розумінні.

У матеріальному розумінні право на позов - це право вимагати від суду винесення рішення про захист порушеного суб`єктивного права і право отримати такий захист. В свою чергу, закінчення строку позовної давності позбавляє сторону можливості вимагати примусового здійснення права через суд, але не позбавляє права звернутися за захистом до суду взагалі, оскільки для подачі позовної заяви до суду про захист порушеного суб`єктивного права законодавець ніяких строків у даній справі не встановлює.

Право на позов у процесуальному розумінні - це право на подачу позовної заяви з метою захисту порушеного права, не обмежене строками позовної давності у даних правовідносинах. Вимоги щодо захисту порушеного права розглядаються судом незалежно від строку позовної давності.

Таким чином, у даній справі судом не вирішується питання поновлення строку позовної давності для подання позову до суду.

Щодо стягнення заборгованості.

Судом на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів встановлено, що 26 лютого 2019 року ТОВ «ФК «ДІНЕРО» та ОСОБА_1 було підписано Спеціальні умови для короткострокового кредиту Договору кредитної лінії № AG4349609.

Паралельно з номером Договору № AG4349609 в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «ФК «ДІНЕРО» присвоєно номер договору - № L1581571.

Також, 28 лютого 2019 року, 01 березня 2019 року та 02 березня 2019 року ТОВ «ФК «ДІНЕРО» та ОСОБА_1 було підписано Додаткові угоди до Спеціальних умов для короткострокового кредиту Договору кредитної лінії № AG4349609 за умовами яких ОСОБА_1 отримала кредит в загальному розмірі 7700 грн, відсткова ставка - 0,65% в день, 0,66% вдень, 1, 32% в день та 1,33% в день, дата повного погашення 28 березня 2019 року

Позивачем доведено, що ОСОБА_1 було видано кредитні кошти у розмірі 7700 грн шляхом перерахування на її картковий рахунок № НОМЕР_1 .

01 липня 2019 року первісний кредитор ТОВ «ФК «ДІНЕРО» відступило своє право грошової вимоги до відповідача - ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» (яке у подальшому змінило назву на ТОВ «ВІН ФІНАНС»).

А відтак, ТОВ «ВІН ФІНАНС» як правонаступник та новий кредитор, вправі вимагати захисту порушених прав у судовому порядку шляхом стягнення з боржника ОСОБА_1 заборгованості за Договором № L1581571 від 26 лютого 2019 року.

Фактично отримані та використані позичальником ОСОБА_1 грошові кошти у добровільному порядку кредитору повернуті не були, у останньої виникла заборгованість в розмірі 17730 грн.

За невиконання умов вищевказаного правочину позивач, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахував позичальнику інфляційні втрати в розмірі 3876,92 грн та 3% річних в розмірі 1597,16 грн.

Надати оцінку аргументам відповідача суд позбавлений можливості, оскільки такі нею не наведені, в судове засідання відповідач не з`явилася, відзив на позовну заяву не подала.

Таким чином, ураховуючи вищенаведене, суд доходить переконання, що позовні вимоги необхідно задовольнити та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ВІН ФІНАНС» заборгованість за Договором № L1581571 від 26 лютого 2019 року в розмірі 23204,08 грн, з яких: 17730 грн сума заборгованості, 3876,92 грн - інфляційні втрати та 1597,16 грн - 3% річних.

Щодо стягнення судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (2662,40 грн).

Позовна заява з доданими до неї матеріалами позивачем подано через підсистему «Електронний суд» та сплачено судовий збір в сумі 2662,40 грн. Враховуючи, що позовні вимоги задоволено у повному обсязі, а тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати у розмірі 2662,40 грн.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (ст. 15 ЦПК України).

Згідно з ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1-3ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно з п. 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009у справі № 1-23/2009 правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать: консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво тощо.

На підтвердження понесених витрат, позивачем надано:

- Договір № 36 про надання правової допомоги від 25 квітня 2024 року укладений між ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» та адвокатським бюро «Анастасії Міньковської»;

- Додаткову угоду до Договору № 36 про надання правової допомоги від 25 квітня 2024 року;

- акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 27 лютого 2026 року;

- детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатським бюро «Анастасії Міньковської» необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» щодо стягнення кредитної заборгованості;

- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 11306/10.

Клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, які підлягають розподілу відповідачем суду не подавалося.

Ураховуючи вищенаведене, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн.

Керуючись ст. 10, 12, 28, 77, 81, 263-265, 280, 284, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» заборгованість за Договором № L1581571 від 26 лютого 2019 року в розмірі 23204 (двадцять три тисячі двісті чотири) гривні 08 копійок, з яких: 17730 (сімнадцять тисяч сімсот тридцять) гривень сума заборгованості, 3876 (три тисячі вісімсот сімдесят шість) гривень 92 копійки - інфляційні втрати та 1597 (одна тисяча п`ятсот дев`яносто сім) гривень 16 копійок - 3% річних.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок судового збору та 5000 (п`ять тисяч) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивачем заочне рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення заочного рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного заочного рішення 09 червня 2026 року.

Учасники справи:

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС», місцезнаходження: вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, м. Київ, код ЄДРПОУ 38750239.

Представник позивача: Романенко Михайло Едуардович, адреса: вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Головуючий суддя І. Т. Гармай