Decision № 1371870, 11.02.2008, Commercial Court of Ivano-Frankivsk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2008 р.

Справа № 10/347

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шелест С.Б.

При секретарі судового засідання: Ковалюк С.Я.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Відкритого акціонерного товариства "Іванівський спеціалізований кар'єр"

22432, с. Іванів, вул. Заводська-1, Калинівського району, Вінницької області до відповідача: Приватної фірми "Софія", 77400, м. Тисмениця, вул. Липова, 11 про: визнання дійсним договору та зміну умов договору в редакції, запропонованій позивачем

За участі представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача:Квасній М.Я. - директор ПП "Софія"

в с т а н о в и в:

позивачем заявлено вимогу про визнання дійсним договору, який був укладений між позивачем та відповідачем в усній формі про зміну договору № 69 від 01.12.06р. та спонукання змінити умови зазначеного договору в запропонованій позивачем редакції.

Заявою (вх. № 747 від 30.01.08р.) позивач змінив позовні вимоги та просить суд визнати дійсним, укладений за домовленістю сторін в усній формі договір про відмову сторін від договору № 69 від 01.12.06р.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, а тому заява позивача від 30.01.08р. підлягає прийняттю та розгляду по суті. Копію даної заяви позивач направив відповідачеві, докази чого представив в судовому засіданні 30.01.08р.

Представник Відповідача в судовому засіданні заперечень по суті спору не навів.

Розглянувши матеріали справи заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що між сторонами даного спору укладено договір купівлі-продажу № 69 від 01.12.06р., відповідно до якого Відповідач (Продавець) зобов'язувався поставити та передати у власність Позивача (Покупця) фронтальний погрузчик Wola L-34», а Позивач, в свою чергу, зобов'язався прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору. Відповідно до п. 3.2 договору повна оплата у розмірі 100 % від ціни договору мала бути перерахована відповідачу протягом 30 днів з моменту підписання Договору.

На виконання даного договору, позивач згідно платіжного доручення № 1740 від 05.12.06р. перерахував відповідачу 144 507 грн., що підтверджується випискою банку з особового рахунку платника (а.с. 11).

Як свідчать обставини справи, пояснення представників сторін в судовому засіданні, сторони, в подальшому, на підставі усної домовленості відмовились від виконання договору купівлі-продажу; відповідач прийняв таку відмову та частково повернув кошти в сумі 95 000 грн. згідно платіжних доручень № 18102 від 28.12.06р. та № 28 від 22.02.07р., доказом чого є наявні у справі виписки банку (а.с. 10, 12). В зв'язку з цим позивач надіслав відповідачу пропозицію щодо зміни умов договору у вигляді додаткової угоди №1 від 03.10.07р., якою передбачено припинення зобов'язань за договором № 69 від 01.12.06р., та зобов'язання відповідача повернути позивачу решту коштів в сумі 49507 грн.

Проте, відповідач додаткову угоду не підписав.

Суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч. 2,3 ст. 214 ЦК України, особи, які вчинили дво- або багатосторонній правочин, мають право за взаємною згодою сторін, а також у випадках, передбачених законом, відмовитися від нього, навіть і в тому разі, якщо його умови повністю ними виконані. Відмова від правочину вчиняється у такій самій формі, в якій було вчинено правочин.

Відповідно до ч.2 ст. 218 ЦК України, якщо правочин, для якого законом встановлена його недійсність у разі недодержання вимоги щодо письмової форми, укладений усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним.

Обставини справи свідчать про те, що відповідач повернув позивачу частину коштів, які останній сплатив за товар, а позивач, в свою чергу, прийняв дані кошти та не вимагав від відповідача поставки товару за договором № 69 від 01.12.06р.

За наведених обставин та правових норм, усний правочин щодо відмови від вищезазначеного договору купівлі-продажу слід визнати дійсним.

Судові витрати за правилами ст.49 ГПК України слід покласти на відповідача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.124 Конституції України, ст.ст. 214, 218 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

позов задоволити.

Визнати дійсним договір про відмову від договору купівлі-продажу № 69 від 01.12.06р. між сторонами, укладений в усній формі між Відкритим акціонерним товариством "Іванівський спеціалізований кар'єр" та Приватною фірмою "Софія".

Стягнути з Приватної фірми "Софія", 77400, м. Тисмениця, вул. Липова, 11 (код 30593783) на користь Відкритого акціонерного товариства "Іванівський спеціалізований кар'єр", 22432, с. Іванів, вул. Заводська-1, Калинівського району, Вінницької області (код 05471750) –85 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Шелест С.Б.

Рішення оформлене та підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 13.02.2008р.

Внесено в АС «Діловодство суду»

помічник судді Кузишин У.Б.