Decision № 137125273, 04.06.2026, Mykolaiv District Court of Lviv Oblast

Провадження №2/447/22/26 Справа №447/6/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

04.06.2026 Миколаївський районний суд Львівської області у складі судді Головатого А.П., за участю секретаря судового засідання Кісіль А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаїв Львівської області у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА», про відшкодування матеріальної шкоди завданої в результаті ДТП у порядку суброгації,

представник відповідача Пащук А.І.

Процесуальні дії у справі.

02.01.2024 до суду надійшов позов, поданий засобами системи «Електронний суд» представником позивача ПАТ «СК «УНІКА» адвокатом Білоконь І.В., до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди завданої в результаті ДТП у порядку суброгації, у якому представник позивача просила стягнути з відповідача страхове відшкодування у порядку суброгації у розмірі 170 000,00 грн., судові витрати у справі, що складаються із сплаченої суми судового збору 2 147,20 грн. та витрат на професійну правову допомогу у розмірі 7 000,00 грн.

В обґрунтування позову представник позивач покликається на те, що між ПАТ «СК «УНІКА» та АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» укладено договір добровільного комплексного страхування на транспорті «КАСКО» №347001/4100/0000538/1026/9865134/8 від 20.03.2020, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням застрахованим транспортним засобом марки «Volkswagen Jetta», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та прикріпленим до нього зовні та всередині додатковим обладнанням (п. №36 додатку №1 до Договору). Строк дії Договору встановлено з 10.04.2020 по 09.04.2022 (п. 1.3 Договору). 22.12.2020 о 09:46 год. за участю автомобіля марки «VOLKSWAGEN» моделі «JETTA», реєстраційний номер НОМЕР_1 , білого кольору, під керуванням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та автомобіля марки «ВАЗ-21053», реєстраційний номер НОМЕР_2 , синього кольору, під керуванням водія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відбулося ДТП, внаслідок якої потерпілу пасажира автомобіля марки «ВАЗ-21053» ОСОБА_3 , 1939 року народження, госпіталізовано із тілесними ушкодженнями у вигляді перелому-звиху ліктьового суглобу. Ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 05.06.2023 у справі №447/3577/20 ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, на підставі ст. 46 КК України, у зв?язку з примиренням з потерпілою. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 як водія транспортного засобу марки «ВАЗ-21053», реєстраційний номер НОМЕР_2 , за шкоду майну перед третіми особами була застрахована в ПАТ «НАСК «ОРАНТА» за полісом №АР/8727806 та додатково до Договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АР/8727806 від 12.11.2020 було укладено Договір комплексного страхування «Автопарасолька» №АП 0194989 від 23.11.2023, термін дії з 23.11.2020 по 22.11.2021, страхова сума 50 000,00 грн. Згідно з рахунком СТО ТОВ «Алекс со» №А000037917 від 21.07.2023, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу марки «Volkswagen Jetta», реєстраційний номер НОМЕР_1 , склала 477 792,24 грн. Відповідно до пунктів № 1.2 Договору страхування та рахунку СТО ТОВ «Алекс со» №А000037917 від 21.07.2023, автомобіль марки «Volkswagen Jetta», реєстраційний номер НОМЕР_1 , є конструктивно знищеним, тому страховиком розрахована сума страхового відшкодування у розмірі 350 000,00 грн. За страховим випадком позивачем складено страховий акт №00393676 від 05.09.2023 та було визначено суму страхового відшкодування на підставі розрахунку страхового відшкодування в розмірі 350 000,00 грн. Виплата страхового відшкодування підтверджується платіжною інструкцією №110637 від 07.09.2023. Таким чином, ПрАТ «СК «УНІКА» виконало свої зобов`язання перед страхувальником згідно з умовами Договору. Відповідно до умов полісу ОСЦПВВНТЗ №АР/8727806, розмір франшизи становить 0,00 грн., ліміт за шкоду завдану майну в результаті ДТП становить 130 000,00 грн. Відповідно до договору комплексного страхування «Автопарасолька» №АП 0194989 від 23.11.2023, термін дії з 23.11.2020 по 22.11.2021, страхова сума складає 50 000,00 грн. Загальний розмір ліміту відповідальності ПАТ «НАСК «ОРАНТА» складає 180 000,00 грн. Позивач звернувся з позовом до Господарського суду м. Києва до ПАТ «НАСК «ОРАНТА» про стягнення 180 000,00 грн. Згідно із звітом №49638 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу марки «Volkswagen Jetta», реєстраційний номер НОМЕР_1 , вартість матеріального збитку складає 408 846,40 грн., вартість відновлювального ремонту складає 563 077,67 грн. Cума зобов?язання, що має бути сплачена відповідачем, складає 170 000,00 грн. (350 000,00 180 000,00 грн.) На підставі викладеного просить задоволити позов.

03.01.2024 сформовано відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання (перебування) та реєстрації відповідача.

Ухвалою від 08.01.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання у справі. Відповідачу надано строк для подання відзиву, заперечень.

Відповідачем ОСОБА_1 20.01.2024 отримано копію ухвали суду від 08.01.2024, копію позовної заяви та доданих до неї документів, що стверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося до суду (а.с. 40).

16.02.2024 представником відповідача адвокатом Пащуком А.І. засобами системи «Електронний суд» подано клопотання про витребування доказів (а.с. 44-45).

19.02.2024 засобами системи «Електронний суд» представник відповідача адвокат Пащук А.І. подав клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, а саме Публічного акціонерного товариства «НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ОРАНТА» (Код ЄДРПОУ: 00034186) (а.с. 46-47).

19.02.2024 представник відповідача адвокат Пащук А.І. засобами системи «Електронний Суд» подав до суду відзив (а.с. 48-50).

Відповідно до положень ст. 178 ЦПК України, відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Ухвалою суду від 08.01.2025 визначено строк подання відзиву відповідачем, а саме 15 днів з дня отримання копії цієї ухвали. Як уже було зазначено, відповідачем ОСОБА_1 було отримано копію ухвали суду від 08.01.2024, копію позовної заяви та доданих до неї документів 20.01.2024, що стверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося до суду (а.с. 40).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 191 ЦПК України, у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати: суду відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову ; позивачу, іншим відповідачам, а також третім особам копію відзиву та доданих до нього документів.

Клопотання про поновлення, продовження процесуального строку на подання відзиву у порядку, передбаченому ст. 127 ЦПК України, до суду не надходило.

Статтею 126 ЦПК України передбачено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

З урахування того, що відповідачем отримано ухвалу суду від 08.01.2024 завчасно та з достатнім строком для складення та надсилання відзиву у справі перед призначеним першим судовим засіданням, проте, такий був поданий до суду 19.02.2024, тобто, з пропущенням строку, оскільки такий строк закінчився 06.02.2024, суд не бере до уваги поданий представником відповідача відзив, залишивши його без розгляду.

Крім цього, 19.02.2024 представником відповідача адвокатом Пащуком А.І. засобами системи «Електронний Суд» подано клопотання про призначення судової транспортно-товарознавчої експертизи (а.с. 51-53).

27.03.2024 засобами системи «Електронний Суд» представник позивача адвокат Білоконь І.В. подала відповідь на відзив (а.с. 57-60).

28.03.2024 на електронну пошту суду представник відповідача адвокат Пащук А.І. подав клопотання, у якому серед іншого, просив при вирішенні питання щодо призначення експертизи, врахувати наведені ним у цьому клопотанні питання до експерта (а.с. 61).

28.03.2024 судом постановлено ухвалу, якою клопотання представника відповідача адвоката Пащука А.І. про призначення експертизи задоволено, призначено у справі судову транспортно-товарознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз (вул. Липинського, 54, м. Львів, 79024). Провадження по справі на час проведення експертизи зупинено.

26.07.2024 на адресу суду надійшло клопотання експерта про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи у цивільній справі №447/6/24 та рахунок на оплату експертизи (а.с. 66-69).

29.07.2024 копію вищевказаного клопотання експерта та рахунок на оплату експертизи було надіслано представникам позивача та відповідача на вказані ними електронні адреси, що стверджується довідками про доставку електронної відправки вкладення (а.с. 70, 71).

30.08.2024 відповідачем проведено оплату рахунку №24-1850-Е від 17.07.2024 за транспортно-товарознавчу експертизу (а.с. 97 (зворот)).

04.09.2024 засобами системи «Електронний Суд» представник позивача адвокат Білоконь І.В. подала докази надсилання експертам ЛНДІСЕ витребуваних експертом додаткових матеріалів у поданому ним до суду клопотанні (а.с. 82-91).

Вказані матеріали також були скеровані судом на адресу експертної установи (а.с. 72).

18.09.2024 на адресу суду надійшов лист із повідомленням експерта про неможливість надання висновку судової транспортно-товарознавчої експертизи та матеріалами цивільної справи №447/6/24 (а.с. 73-77).

19.09.2024 судом постановлено ухвалу щодо поновлення провадження у справі.

11.11.2024 представник позивача адвокат Білоконь І.В. засобами системи «Електронний суд» подала заяву про збільшення позовних вимог з додатками (а.с. 98-112). У заяві представник позивача просить збільшити розмір позовних вимог зі 170 000,00 грн. до 350 000,00 грн., оскільки рішенням Господарського суду м. Києва від 11.04.2024 у справі №910/5/24, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.08.2024, у задоволенні позову ПрАТ «СК «УНІКА» до ПАТ «НАСК «ОРАНТА» про стягнення 180 000,00 грн. було відмовлено. Відтак, представник позивача вважає, що, оскільки позивач позбавлений можливості отримати страхове відшкодування від ПАТ «НАСК «ОРАНТА» у межах строку позовної давності, то може отримати відшкодування шкоди від винної в ДТП особи відповідача ОСОБА_1

11.11.2024 представник відповідача адвокат Пащук А.І. засобами системи «Електронний Суд» подав заперечення на заяву про збільшення позовних вимог, оскільки позивач одночасно змінює предмет і підставу позовних вимог (а.с. 113-114).

13.11.2024 засобами системи «Електронний суд» представник позивача адвокат Білоконь І.В. подала відповідь на вищевказані заперечення, подані представником відповідача, у яких зазначила, що позивачем змінено лише розмір позовних вимог і підставу позову, тому від поданої нею заяви про збільшення позовних вимог не вбачається одночасна зміна предмету та підстави позову (а.с. 120-122).

У судовому засіданні 24.02.2025 судом прийнято до розгляду заяву про збільшення позовних вимог, подану представником позивача адвокатом Білоконь І.В. 08.11.2024 засобами системи «Електронний Суд».

14.04.2025 представник відповідача адвокат Пащук А.І. засобами системи «Електронний Суд» подав заперечення на відповідь на відзив (а.с. 131-141).

14.04.2025 постановлено ухвалу щодо закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Крім цього, вказаною ухвалою задоволено клопотання представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Пащука А.І. про витребування доказів, а саме витребувано у Миколаївського районного суду Львівської області матеріали кримінальної справи №447/2846/21, провадження №1-кп/447/59/23, для дослідження у судовому засіданні.

Також задоволено клопотання представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Пащука А.І. про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, залучено до участі в розгляді справи Публічне акціонерне товариство «НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ОРАНТА» як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

12.08.2025 постановлено ухвалу, якою задоволено клопотання представника позивача ПАТ «СК «УНІКА» адвоката Білоконь І.В. про повернення до стадії підготовчого провадження.

30.09.2025 засобами системи «Електронний Суд» представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Пащук А.І. подав клопотання про призначення експертизи, оскільки ухвалу суду від 28.03.2024 не було виконано, рахунок за проведення експертизи сплачений вчасно, додаткові матеріали за клопотанням експерта також було надано вчасно, однак, ухвала повернута без виконання (а.с. 172-173).

Ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 16.10.2025 постановлено зупинити провадження у справі час проведення експертизи, призначеної ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 28.03.2024 у справі, проведення якої доручено експертам Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (вул. Липинського, 54, м. Львів, 79024). Копію ухвали Миколаївського районного суду Львівської області від 28.03.2024 у цивільній справі №447/6/24 щодо призначення експертизи та копію цієї ухвали надіслано до Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (вул. Липинського, 54, м. Львів, 79024) для виконання. Надано у розпорядження судового експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз матеріали цивільної справи №447/6/24.

23.01.2026 на адресу суду надійшов лист із повідомленням експерта про неможливість надання висновку судової транспортно-товарознавчої експертизи та матеріалами цивільної справи №447/6/24 (а.с. 193-197).

27.01.2026 судом постановлено ухвалу щодо поновлення провадження у справі.

09.02.2026 представником позивача засобами системи «Електронний Суд» подано клопотання про долучення доказів, а саме докази продажу транспортного засобу марки «Volkswagen Jetta», реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с. 211-220).

У судовому засіданні 09.02.2026 відкладено розгляд справи на підставі заявленого клопотання представником відповідача.

09.03.2026 засобами системи «Електронний Суд» представник позивача Білоконь І.В. подала заяву, у якій просила закрити підготовче провадження у справі та призначити справу до судового розгляду по суті (а.с. 225-227).

26.05.2026 представник позивача адвокат Білоконь І.В. засобами системи «Електронний Суд» подала заяву щодо проведення розгляду справи за її відсутності. Позов підтримала в повному обсязі (а.с. 241-242).

У попередніх судових засіданнях представник позивача адвокат Білоконь І.В. просила задоволити позов, покликаючись на підстави, наведені нею у позовній заяві. Крім цього, вказала, що правовідносини, що виникли між сторонами, є зобов`язальними і виникли у зв`язку з укладенням договору страхування та завданням шкоди, тому регулюються главами 67, 82 ЦК України, Законом України «Про страхування». Згідно із ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавала шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється, у ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування, що є суброгацією. АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» як власник транспортного засобу марки «Volkswagen Jetta», реєстраційний номер НОМЕР_1 , є потерпілим у деліктному зобов`язанні. Звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, на підставі ст. 46 КК України, у зв`язку з примиренням з потерпілою не є реабілітуючою обставиною. Звільнення особи від кримінальної відповідальності не звільняє особу від обов`язку відшкодувати заподіяну її діями шкоду. Крім цього, покликалася на доводи, викладені у заяві про збільшення позовних вимог з додатками (а.с. 98-112).

Представник відповідача адвокат Пащук А.І. у попередніх судових засіданнях просив повністю відмовити у задоволенні позовних вимог ПрАТ «СК «УНІКА». В обґрунтування позиції вказав, що банк як власник транспортного засобу в межах кримінальної справи №447/3577/20 не був визнаним потерпілим, такою було визнано ОСОБА_3 . Ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 23.12.2020 у справі №447/2846/21 не встановлено винних дій ОСОБА_1 по відношенню до банку, задоволено заяву потерпілої про примирення. Оцінювачем не було запрошено на огляд іншу сторону, а саме ОСОБА_1 , тому переконатись у правильності засвідчених пошкоджень не можна. Відповідно до звіту №49638 вартість транспортного засобу марки «VOLKSWAGEN», моделі «JETTA», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2016 року випуску, становить 408 846,40 грн., а вартість відновлювального ремонту становить 563 077,67 грн., тому вартість збитку становить рівноцінно вартості транспортного засобу. Із наданих позивачем до суду матеріалів не можна встановити вартість транспортного засобу після ДТП, встановити, яку суму мав би сплатити страховик банку, а як наслідок не можливо встановити суму суброгації. Крім цього, представник відповідача вказав, що у заяві про збільшення позовних вимог позивач хоче стягнути із відповідача додатково 180 000 грн., виходячи із того, що вказану суму страхового відшкодування мало бути відшкодовано страховою компанією. У даній справі відповідач по справі має бути страхова компанія ПАТ «НАСК «Оранта», яка мала виплатити 180 000,00 грн. тому просить відмовити у задоволенні позову з підстави подання такого до неналежного відповідача. Щодо стягнення витрат на правову допомогу у заявленому представником позивача розмірі заперечень не висловлював.

У судовому засіданні 26.05.2026 представник відповідача підтримав попередньо висловлені ним доводи, просив відмовити у задоволенні позову, а також просив звернути увагу суду на те, що транспортний засіб було відчужено.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ПАТ «НАСК «ОРАНТА» у жодне з призначених судових засідань не з?являлася, пояснень по суті спору не подала.

Суд встановив:

Відповідно до копії ухвали Миколаївського районного суду Львівської області від 05.06.2023 у справі №447/2846/21, яка набрала законної сили 13.06.2023, задоволено клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про звільнення від кримінальної відповідальності у зв?язку з примиренням обвинуваченого з потерпілою в порядку та на підставі ст. 46 КК України. Звільнено ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, на підставі ст. 46 КК України, у зв?язку з примиренням з потерпілою. Кримінальне провадження за №12020140250000396, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.12.2020 про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, закрито на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України (а.с. 12-13).

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду в справі про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Ухвалою слідчого судді Миколаївського районного суду Львівської області Бачуна О.І. від 23.12.2020 у справі №447/3577/20, провадження 1-кс/447/872/20, яка набрала законної сили 29.12.2020, та якою накладено арешт на автомобілі марки «VOLKSWAGEN» моделі «JETTA», р/н НОМЕР_1 , та марки «ВАЗ-21053», р/н НОМЕР_2 , та на свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів серії НОМЕР_3 відповідно, які являються речовими доказами в даному кримінальному провадженні, які вилучено 22.12.2020 під час огляду місця події, встановлено, що 22.12.2020 о 09:46 год. за участю автомобіля марки «VOLKSWAGEN» моделі «JETTA», р/н НОМЕР_1 , білого кольору, під керуванням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та автомобіля марки «ВАЗ-21053», р/н НОМЕР_2 , синього кольору, під керуванням водія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відбулось ДТП, внаслідок якої потерпілу пасажира автомобіля марки «ВАЗ-21053» ОСОБА_3 , 1939 року народження, госпіталізовано із тілесними ушкодженнями у вигляді перелому-звиху ліктьового суглобу.

22.12.2020 відомості про дане кримінальне правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020140250000396 за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України (а.с. 14).

Вказані процесуальні документи також було оглянуто безпосередньо під час судового розгляду справи, такі містяться у матеріалах справи №447/2846/21, провадження №1-кп/447/59/23, витребуваних ухвалою суду від 14.04.2025 для дослідження у судовому засіданні.

Відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , автомобіль марки «VOLKSWAGEN» моделі «JETTA», реєстраційний номер НОМЕР_1 , білого кольору, 2016 року випуску, належить АТ «Райффайзен Банк Аваль» (м. Київ, вул. Лєскова, 9, Печерський район) (а.с. 7).

Відповідно до витягу про перевірку чинності полісів страхування з сайту МТСБУ, цивільно-правова відповідальність транспортного засобу марки «VOLKSWAGEN» моделі «JETTA», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та марки «ВАЗ-21053», р/н НОМЕР_2 , застраховані у ПрАТ «СК «УНІКА» та ПАТ «НАСК «Оранта» відповідно. Страхові поліси станом на дату ДТП чинні (а.с. 21-22).

У рішенні Господарського суду міста Києва у справі №910/5/24 від 11.04.2024, яке набрало законної сили 29.08.2024, та постанові Північного апеляційного господарського суду від 29.08.2024, вказано, що 20.03.2020 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «УНІКА» та AT «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» (далі - Страхувальник) укладено договір добровільного комплексного страхування на транспорті «КАСКО» №347001/4100/0000538/1026/9865134/8, предметом якого є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечать закону, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням застрахованим транспортним засобом «Volkswagen Jetta», р/н НОМЕР_1 (а.с. 102-111).

23.12.2020 АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» звернулося до ПрАТ «СК «УНІКА» із заявою №00393676 про подію з ознаками страхового випадку згідно з договором «КАСКО» №347001/4100/0000538/1026/9865134/8 (а.с. 8).

Відповідно до копії рахунку СТО ТОВ «Алекс со» №А000037917 від 21.07.2023, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Volkswagen Jetta», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2016 року випуску, склала 477 792,24 грн. (а.с. 18).

Згідно з копією страхового акту №00393676 від 05.09.2023, складеним ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА», розмір страхового відшкодування за договором страхування №347001/4100/0000538 від 01.04.2020, застрахований транспортний засіб марки «Volkswagen Jetta», реєстраційний номер НОМЕР_1 , становить 350 000,00 грн. з врахуванням зносу (а.с. 17).

Копією платіжної інструкції №110637 від 07.09.2023 стверджується, що ПрАТ «СК «УНІКА» 07.09.2023 на рахунок АТ «Райффайзен Банк» було виплачено страхове відшкодування за вищевказаним договором добровільного страхування у розмірі 350 000,00 грн. (а.с. 19).

Відповідно до копії полісу обов?язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АР/8727806, укладеного 12.11.2020, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки «BA3-21053», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_1 за шкоду майну перед третіми особами була застрахована в ПАТ «HACK «ОРАНТА», строком дії з 23.11.2020 по 22.11.2021, страхова сума за шкоду заподіяну майну, встановлена у розмірі 130 000,00 грн. (а.с. 16), та додатково до Договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АР/8727806 від 12.11.2020 було укладено Договір комплексного страхування «Автопарасолька» №АП0194989 від 23.11.2023, страхова сума 50 000,00 грн.

Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «УНІКА» на адресу відповідача було направлено за вих. №34391_1 від 15.09.2023 заяву №34391 на виплату страхового відшкодування (а.с. 19 (зворот)), однак, відповідач листом №09-02-22/7148 від 21.09.2023 повідомив ПрАТ «СК «УНІКА» про відмову у виплаті страхового відшкодування у зв`язку з неподанням заяви про страхове відшкодування впродовж одного року з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 25).

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі №910/5/24 від 11.04.2024 за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» про стягнення 180 000,00 грн., залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.08.2024, яке набрало законної сили 29.08.2024, у задоволенні позовних вимог відмовлено. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд зазначив, що позивачем не наведено обґрунтованих пояснень та не надано доказів неможливості подання ним заяви про виплату страхового відшкодування за полісом АР 8727806 у межах річного строку з дати настання спірного ДТП (а.с. 102-106, 107-111).

На підтвердження позовних вимог представник позивача також долучила копію рапорту аварійного комісара від 22.12.2020, складеного у день ДТП та на її місці за участі учасників ДТП відповідача ОСОБА_1 та водія транспортного засобу ОСОБА_2 (а.с. 15).

З копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 , транспортний засіб марки «VOLKSWAGEN» моделі «JETTA», реєстраційний номер НОМЕР_1 , білого кольору, 2016 року випуску, перереєстровано 06.06.2025 за ПрАТ «СК «Уніка» (м. Київ, Шевченківський район, вул. Олени Теліги, 6-в) (а.с. 215).

Відповідно до копії квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки №2612510012 від 07.07.2025, ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_6 , на рахунок ПрАТ «СК «Уніка» вніс оплату у розмірі 230 000,00 грн. за автомобіль марки «VOLKSWAGEN JETTA», реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с. 213).

Згідно з копіями витягів із договору №10/07/02 комісії на продаж від 10.07.2025, акту №5869/25/1/000681 від 10.07.2025 технічного стану та прийому-передачі транспортного засобу або його складової частини, що має ідентифікаційний номер, автомобіль марки «VOLKSWAGEN JETTA», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2016 року випуску, було відчужено за 230 000,00 грн. (а.с. 212-219).

Оцінка суду.

Згідно із ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.

Частиною 1 статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням, зокрема транспортних засобів, механізмів та обладнання, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

На підставі ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Страхування це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України «Про страхування»).

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (ст. 979 ЦК України).

Страхувальник вносить страховику згідно з договором страхування певну плату, яка називається страховим платежем (страховим внеском, страховою премією) (частина 1 статті 10 Закону України «Про страхування»).

Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності) (стаття 980 ЦК України).

Види обов`язкового страхування в Україні визначені у статті 7 Закону України «Про страхування». До них пункт 9 частини 1 вказаної статті відносить страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Правовідносини щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України, регулюються, зокрема, Законом України «Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

У цій справі суд застосовуватиме Закон України «Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 №1961-IV, який був чинний під час виникнення спірних правовідносин, тобто, на час вчинення ДТП.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

За змістом положень вказаного Закону настання страхового випадку є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Під страховою сумою розуміється грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Предметом позову є вимога про відшкодування завданої майнової шкоди у вигляді сплати страхового відшкодування у розмірі 350 000,00 грн.

На виконання договору добровільного комплексного страхування на транспорті «КАСКО» №347001/4100/0000538/1026/9865134/8 від 20.03.2020, укладеного між позивачем ПрАТ «УНІКА» та АТ «Райффайзен Банк Аваль», позивач сплатив страхове відшкодування у розмірі 350 000,00 грн.

Позивач звертався до ПАТ «НАСК «ОРАНТА» із позовом про стягнення страхового відшкодування у розмірі 180 000,00 грн., однак у задоволенні такого було відмовлено.

Поряд із цим, 10.07.2025 пошкоджений автомобіль, що був об?єктом страхування за договором добровільного комплексного страхування на транспорті «КАСКО» №347001/4100/0000538/1026/9865134/8 від 20.03.2020, було відчужено за 230 000,00 грн.

Згідно зі статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов`язку боржника третьою особою.

Кредитор у деліктному зобов`язанні може бути замінений його страховиком внаслідок виконання ним обов`язку завдавача шкоди з відшкодування останньої.

Згідно із статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування», до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

Правовідносини, що виникли між позивачем і відповідачем у зв?язку з виплатою першим на користь АТ «Райффайзен Банк» страхового відшкодування, засновані на суброгації переході до позивача права вимоги у деліктному зобов?язанні.

Відповідно до копії полісу обов?язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АР/8727806, укладеного 12.11.2020, страховиком відповідача ОСОБА_1 із страховим лімітом за шкоду заподіяну майну у розмірі 130 000,00 грн., а також додатково до Договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АР/8727806 від 12.11.2020 (Договір комплексного страхування «Автопарасолька» №АП0194989 від 23.11.2023) на суму 50 000,00 грн. на момент вчинення ДТП була третя особа ПАТ «НАСК «ОРАНТА».

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, завдану внаслідок ДТП майну третьої особи.

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Відповідно до пп. 37.1.4. п. 37.1 ст. 37 Закону України «Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (відмова у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати), підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди. А тому страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, згідно зі статтями 3 і 5 вказаного Закону реалізує право вимоги, передбачене статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування», шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

У даній справі позивач звертався до третьої особи із заявою №34391 на виплату страхового відшкодування 15.09.2023 (а.с. 19 (зворот)), мотивуючи строк звернення тим, що 05.06.2023 Миколаївським районним судом Львівської області постановлено ухвалу, якою задоволено клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про звільнення від кримінальної відповідальності у зв?язку з примиренням обвинуваченого з потерпілою в порядку та на підставі ст. 46 КК України. Звільнено ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, на підставі ст. 46 КК України, у зв?язку з примиренням з потерпілою. Кримінальне провадження за №12020140250000396, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.12.2020, про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, закрито на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України. Ухвала набрала законної сили 13.06.2023 (а.с. 12-13).

Листом № 09-02-22/7148 від 21.09.2023 третя особа ПАТ «НАСК «ОРАНТА» повідомила ПрАТ «СК «УНІКА» про відмову у виплаті страхового відшкодування у зв`язку з неподанням заяви про страхове відшкодування впродовж одного року з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 25).

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі №910/5/24 від 11.04.2024 за позовом ПрАТ «СК «УНІКА» до ПАТ «НАСК «ОРАНТА» про стягнення 180 000,00 грн. страхового відшкодування, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.08.2024, та яке набрало законної сили 29.08.2024, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Вказане міститься у постанові ВП ВС від 04.07.2018 у справі №755/18006/15-ц, провадження №14-176цс18.

Згідно зі ст. 28 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Норма ч. 1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», яка передбачає відшкодування страховиком саме оціненої шкоди, не встановлює імперативного обов`язку щодо проведення такої оцінки саме суб`єктом оціночної діяльності відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», а отже така оцінка може бути здійснена на підставі рахунку СТО чи акту виконаних робіт.

Відповідно до рахунку СТО ТОВ «Алекс со» №А000037917 від 21.07.2023 вартість відновлювального ремонту транспортного засобу марки «VOLKSWAGEN JETTA», реєстраційний номер НОМЕР_1 , склала 477 792,24 грн. (а.с. 18).

Згідно із страховим актом №00393676 від 05.09.2023, складеним ПрАТ «СК «УНІКА», розмір страхового відшкодування за Договором становить 350 000,00 грн., з врахуванням зносу (а.с. 17), та на підставі якого позивачем 07.09.2023 було вплачено страхове відшкодування за вказаним договором добровільного страхування у розмірі 350 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №110637 від 07.09.2023 (а.с. 19).

Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги ліміт відповідальності страховика 180 000 грн., те, що автомобіль було відчужено за 230 000,00 грн., то позовна вимога щодо стягнення з відповідача на користь позивача страхового відшкодування у розмірі 350 000,00 грн. підлягає до часткового задоволення, а саме у розмірі 120 000,00 грн. (350 000,00 грн. виплаченого страхового відшкодування 230 000,00 грн. суми продажу).

Щодо стягнення сплаченої суми судового збору та витрат на правову допомогу, суд прийшов наступних висновків.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1, 2, п. 1, 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Витрати, пов?язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів, тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас зі змісту ч. 4 ст. 137 ЦПК України слідує, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18).

Вказане міститься у постанові ВС від 31.01.2025 у справі №758/5917/21, провадження №61-1515св24.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21).

Суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність й розумність.

У постановах Верховного Суду від 02.10.2019 у справі №211/3113/16-ц, від 06.11.2020 у справі №760/11145/18 зауважено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Велика Палата Верховного Суду вказувала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови ВП ВС від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

Згідно з ордером на надання правової допомоги серії АА №1387868 адвокат Білоконь І.В. є представником ПрАТ «СК «УНІКА» на підставі договору про надання правової допомоги №1/20ю від 31.12.2023 (а.с. 6).

На підтвердження факту отримання позивачем послуг адвоката та понесення ним витрат, представником позивача подано копії: ордеру (а.с. 6), свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії РН №1639 від 21.05.2019 (а.с. 6 (зворот)), договору №1/20ю про надання правової допомоги від 31.12.2020 (а.с. 29-30), додаткової угоди №2 від 09.01.2023 до договору №1/20ю про надання правової допомоги від 31.12.2020 (а.с. 30 (зворот)), додаткової угоди №3 від 01.12.2023 до договору №1/20ю про надання правової допомоги від 31.12.2020 (а.с. 28 (зворот)), виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 31), розрахунку витрат на правову допомогу (а.с. 32), рахунку №4 від 02.10.2023 (а.с. 33), платіжної інструкції №4409 від 04.10.2023 (а.с. 32 (зворот)).

Отже, за результатами дослідження та оцінки долучених до матеріалів справи доказів щодо понесення витрат на правову допомогу у їх сукупності, беручи до уваги те, що відповідач та його представник не подавали протягом розгляду справи, а також у судових засіданнях заперечень щодо стягнення витрат на правову допомогу у заявленому позивачем розмірі, враховуючи, що суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи, оскільки зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт, вимоги з приводу стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката є обґрунтованими та підлягають до задоволення, однак, у розмірі, пропорційному розміру задоволених позовних вимог. Беручи до уваги те, що позов задоволено на 34,29 %, сума витрат на правову допомогу складатиме 2 400,30 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Враховуючи те, що позов було пред`явлено засобами системи «Електронний суд» та такий підлягає до задоволення частково, з відповідача слід стягнути судовий збір у розмірі 1 440 грн. на користь позивача, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, виходячи з розрахунку: 120 000,00 грн. (розмір задоволених позовних вимог) х 4 200 грн. (сума сплаченого судового збору) / 350 000,00 грн. (розмір заявлених позовних вимог).

Керуючись ст. 4, 12, 13, 81, 82, 133, 137, 139, 141, 259, 265 ЦПК України, ст. 12, 15, 16, 512, 993, 1166, 1187, 1194 ЦК України, суд

у х в а л и в:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» страхове відшкодування у розмірі 120 000 (сто двадцять тисяч) гривень 33 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» суму сплаченого судового збору у розмірі 1 440 (одна тисяча чотириста сорок) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 400 (дві тисячі чотириста) гривень 30 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УНІКА», місцезнаходження: вул. Олени Теліги, 6-в, м. Київ, 04112, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 20033533.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА», місцезнаходження: вул. Здолбунівська, 7-д, м. Київ, 02081, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 00034186.

Повний текст рішення складено 04.06.2026.

Суддя Головатий А.П.