Decision № 13699656, 02.02.2011, Commercial Court of Mykolaiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" лютого 2011 р. Справа № 12/213/10

м. Миколаїв

За позовом:

Одеської залізниці, (65023, м.Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19),

До відповідача:

Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство “Нібулон” , (54002, м.Миколаїв, вул. Каботажний спуск, 1),

Про:

стягнення коштів у сумі 9139 грн. 20 коп.

Суддя А.К.Семенов

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача: Ніколащенко С.О. довіреність № б/н від 04.01.11 р.

Від відповідача: Висоцький В.П. довіреність № 532 від 25.08.10 р.

СУТЬ СПОРУ: Одеською залізницею пред’явлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство “Нібулон” про стягнення коштів у сумі 9139 грн. 20 коп.

Позовні вимоги обґрунтовуються несплатою оплати за простої вагонів.

Відповідач письмовій відзив по суті спору надав, проти позову заперечує у повному обсязі.

В позовній заяві позивач просить поновити строк подачі позовної заяви.

Враховуючи те, що позовна заява поверталася без розгляду згідно ст. 63 ГПК України для усунення недоліків, господарський суд відповідно до статті 53 ГПК України визнає причину пропуску встановленого законом процесуального строку для подачі позовної заяви поважною та задовольняє клопотання позивача: відновляє пропущений для подачі позову строк.

02.02.2011 року за згодою представників сторін відповідно до статті 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи.

Між сторонами 12 жовтня 2009 року був укладений договір про експлуатацію залізничної під'їзної колії ТОВ СП «Нібулон».

В квітні 2010 року на станцію Миколаїв-Вантажний Одеської залізниці прибули вагони з вантажем на адресу ТОВ СП «Нібулон».

Відповідно до п. 16 вказаного договору ТОВ СП «Нібулон»сплачує залізниці плату за користування вагонами (контейнерами) згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими Наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 року № 113, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 15.03.1999 року, за № 165/3458 та Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України (Тарифного керівництва № 1).

Відповідно до положень ст. 119 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року № 457, за користування вагонами і контейнер-рами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками залізничних під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприєм-ницької діяльності вноситься плата. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, пе-ревантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства.

Згідно п. 12 Правил користування вагонами і контейнерами загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника.

У відповідності до п. 3 зазначених Правил облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станції відправлення та призначення за «Відомістю плати за користування вагонами (контейнерами)»форми ГУ-46, «Актів про затримку вагонів»форми ГУ-23а, «актів загальної форми ГУ-23».

Пунктами 9 та 10 Правил користування вагонами і контейнерами, затвердженими Наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 р. № 113, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 р. за № 165/3458, встановлено, що про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Затримка вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення оформлюється наказом залізниці, актом про затримку вагонів форми ГУ 23-а, що складається станцією затримки вагонів і підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання актів, але не менше як двома особами відповідно до пункту 3 Правил складання актів. Всі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у «Повідомленні про затримку вагонів»на станцію призначення, яка повинна інформувати вантажовласника про затримку вагонів з його вини шляхом вручення копії такого «Повідомлення...»не пізніше двох годин після його отримання станцією призначення.

Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією.

Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання /телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником/.

Затримка вагонів підтверджується актом № 9 від 24.04.2010р. про затримку вагонів на станції Кульбакіно Одеської залізниці, наказом № 86 про затримку поїзда від 24.04.2010 р., вантажоодержувача повідомлено про затримку поїзда № 3502 інд. 4151-95-4152 24 квітня 2010 р. о 15 год. 10 хв. на підставі повідомлення про затримку вагонів № 9 від 24.04.2010 р.

Відповідно до відомості плати за користування вагонами № 28049761 нараховано плату за користування вагонами в сумі 14133 грн. 00 коп., відомості плати за користування вагонами № 28040761 нараховано плату за користування вагонами в сумі 12213 грн. 00 коп., відомості плати за користування вагонами № 28049763 нараховано плату за користування вагонами в сумі 13893 грн. 00 коп., відомості плати за користування вагонами № 28040763 нараховано плату за користування вагонами в сумі 11733 грн. 00 коп., відомості плати за користування вагонами № 29049764 нараховано плату за користування вагонами в сумі 13893 грн. 00 коп., відомості плати за користування вагонами № 29040764 нараховано плату за користування вагонами в сумі 11973 грн. 00 коп., відомості плати за користування вагонами № 29049768 нараховано плату за користування вагонами в сумі 4631 грн. 00 коп., відомості плати за користування вагонами №9600(8040613) нараховано плату за користування вагонами в сумі 1338 грн. 60 коп., відомості плати за користування вагонами № 29040768 нараховано плату за користування вагонами в сумі 3911 грн. 00 коп., відомості плати за користування вагонами № 29049771 нараховано плату за користування вагонами в сумі 4471 грн. 00 коп., відомості плати за користування вагонами № 29040771 нараховано плату за користування вагонами в сумі 3831 грн. 00 коп., відомості плати за користування вагонами № 30049773 нараховано плату за користування вагонами в сумі 1852 грн. 40 коп., відомості плати за користування вагонами № 30040773 нараховано плату за користування вагонами в сумі 1596 грн. 40 коп.

Згідно накопичувальної картки № 30040016 від 30.04.2010 року нараховано плату за користування вагонами у сумі 7616 грн., + ПДВ (20%) 1523 грн. 20 коп., всього складає 9139 грн. 20 коп., що підтверджується наданими розрахунками.

На адресу відповідача була надіслана претензія № 103 від 21.06.2010 року, яка залишена без відповіді та задоволення.

Позивач просить стягнути - 9193 грн. 20 коп. плату за користування вагонами в квітні місяці 2010 року.

В обґрунтування позову позивач посилається на ст.ст. 46, 137 Статуту залізниць України.

Відповідач, як вже вище вказано, проти позову заперечує з наступного.

Єдиною та належною підставою затримання вагонів, може бути не прийняття вагонів відповідачем. Позивачем не надано доказів, що відповідач не приймає або відмовляється від прийому вагонів.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд дійшов до такого висновку.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна з сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на під-ставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші об-ставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами:

- письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів;

- поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому

процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Відповідно до пункту 17 Статуту залізниць України перевезення вантажів залізнич-ним транспортом організовується на договірних засадах.

Пунктом 71 Статуту залізниць України встановлено, що взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під’їзних колій, визначається договором.

Згідно п. 2.1 Правил обслуговування залізних під`їзних колій взаємовідносини залізниці з підприємствами, які виконують вантажні роботи під`уїзних колій або договорами про подачу та збирання вагонів.

Між позивачем та відповідачем був укладений договір № ДН-4/98 від 12.10.2009 року про експлуатацію залізничної під’їзної колії ТОВ СП „НІБУЛОН”, яка належить Відпо-відачу і примикає стрілкою № 35 до під’їзної колії ДАХК „Чорноморський суднобудівний завод ” станції Миколаїв –Вантажний Одеської залізниці.

Пунктом 18.4 вказаного Договору, сторони узгодили, що Залізниця має право за-тримати поїзди на підходах до станції Миколаїв –Вантажний, у разі не прийому вагонів Підприємством.

Відповідачем 27.04.2010 року до начальника станції Миколаїв –Вантажний Одеської залізниці за вхідним № 376 журналу реєстрації вхідної документації по станції Миколаїв –Вантажний Одеської залізниці, був відправлений лист за № 27/35, в якому Відповідач просив подавати вагони для вивантаження.

Також, відповідачем 26.04.2010 року до начальника станції Миколаїв –Вантажний Одеської залізниці за вхідним № 376 журналу реєстрації вхідної документації по станції Миколаїв –Вантажний Одеської залізниці, був відправлений лист за № 26/35, в якому Відповідач просив подавати вагони для вивантаження.

Впродовж всього часу коли виникли та тривали спірні правовідносини між пози-вачем та відповідачем, відповідач безперервно приймав вагони, що підтверджується до-відкою про переробну здатність ТОВ СП „НІБУЛОН” у квітні 2010 року, у графі: „Виван-тажено вагонів на 17 год. 00 хв.” у період з 24.04.2010 року по 27.04.2010 року, Відповідач постійно вивантажував вагони у кількості 98 одиниць.

Підставою для затримання позивачем вагонів може бути лише факт неприйняття вагонів відповідачем.

Позивач не надав господарському суду належних доказів, які б доводили, що від-повідач не приймав або відмовлявся від прийому вагонів, проте, видав наказ № 86 від 24.04.2010 року про затримку вагонів з причини неприйняття вагонів вантажовласником ТОВ СП „НІБУЛОН”.

Пунктом 16 Правил користування вагонами і контейнерами зазначено, що вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує максимальну переробну спроможність.

Пунктом 11 зазначеного вище договору сторони передбачили, що максимальна добова переробна спроможність вантажних фронтів відповідача з урахуванням часу на технологічні операції складає 75 вагонів на добу.

Отже, підстав для затримки вагонів, зокрема, на підставі пункту 18.4 договору і стягнення з відповідача плати за користування вагонами і контейнерами у позивача не було.

Відповідно до пунктів 3, 4 Правил користування вагонами і контейнерами, облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними прова-диться на станціях відправлення та призначення за відомістю плати за користування ваго-нами (контейнерами) форми ГУ-46.

Відомості плати за користування вагонами (контейнерами) складаються на вагони, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування ва-гонів у пунктах навантаження та вивантаження і містять розрахунки платежів за користу-вання вагонами, за маневрову роботу та за подавання й забирання вагонів.

У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зо-бов’язаний підписати відомість із зауваженнями.

Та обставина, що представником відповідача, який діяв на підставі довіреності № 347 від 31.12.2009 року, підписані пред’явлені позивачем відповідачеві до сплати ві-домості плати за користування вагонами (форми ГУ –46): № 28049761 (9733), № 280497631 (9734), № 29049764(9735), № 29049768 (9739), № 29049771 (9741), № 30049773 (9744), не доводить факт неприйняття вагонів відповідачем з наступного.

Довіреність № 347 від 31.12.2009 року, яка надана представнику відповідача для підписання ним відомостей плати за користування вагонами, пам’яток про користування вагонами, актів загальної форми, накопичувальних карток, облікових карток не передбачає повноважень на перевірку та надання належної оцінки фактам зазначеним у перелічених вище документах. Отже, особа, яка підписала відомості плати за користування вагонами і контейнерами та накопичувальну картку не має достатнього обсягу повноважень на перевірку та надання належної оцінки фактами зазначеним у перелічених вище документах та повноважень, щодо визначення розміру плати за користування вагонами.

Частиною 3 статті 43 ГПК України встановлено, що визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Позивачем не доведено, що неприйняття вагонів відповідачем мало місця.

Відповідно до ст. 119 Статуту залізниць України, за користування вагонами і кон-тейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької ді-яльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контей-неррами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забиран-ня вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами.

Відповідно до пункту 16 Правил користування вагонами і контейнерами, вантажо-власник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує максимальну переробну спроможність.

Згідно з статтею 121 Статуту залізниць України, вантажовідправник, вантажоодер-жувач, порт звільняються від плати за користування вагонами і контейнерами у разі по-дання залізницею вагонів (контейнерів) у кількості, що перевищує максимальну переробну спроможність навантажувальних і розвантажувальних пунктів відправника і одержувача.

Пунктом 11 договору укладеного між позивачем і відповідачем № ДН-4/98 від 12.10.2009 року про експлуатацію залізничної під’їзної колії ТОВ СП „НІБУЛОН”, сторони узгодили, що максимальна добова переробна спроможність вантажних фронтів відповідача з урахуванням часу на технологічні операції складає 75 вагонів на добу.

Отже, підстави для затримки вагонів з 24.04.2010 року по 27.04.2010 року відповідно до пункту 18.4. договору і стягнення з відповідача плати за користування вагонами і контейнерами у позивача відсутні.

За таких обставин, в позові слід відмовити.

Враховуючи наведе, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. В позові відмовити у повному обсязі.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Оформлене відповідно до статті 84 цього Кодексу, рішення підписано 04.02.2011 року.

Суддя А.К.Семенов