Decision № 136936632, 29.05.2026, Volovets District Court of Zakarpattia Oblast

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №936/242/26

Провадження №2/936/125/2026

29.05.2026 селище Воловець

Воловецький районний суд Закарпатської області в складі судді Софілканич О.А., з участю секретаря судового засідання Пензештадлер І.І., прокурора Воловецького відділу Мукачівської окружної прокуратури Свириденко М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Мукачівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Нижньоворітської сільської ради, Державної екологічної інспекції у Закарпатській області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням -незаконною порубкою дерев,

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

20.02.2026 року заступник керівника Мукачівської окружної прокуратури-начальник Свалявського відділу окружної прокуратури Цап К. звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Нижньоворітської сільської ради, Державної екологічної інспекції у Закарпатській області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням -незаконною порубкою дерев.

В обґрунтування вимог стверджував, що Мукачівською окружною прокуратурою вивчено стан дотримання вимог природоохоронного законодавства на території району, за результатами якого виявлено факт наявності невідшкодованих збитків, завданих незаконною порубкою дерев. Так, вироком Воловецького районного суду Закарпатської області від 12.02.2025 №936/98/25 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України та призначено покарання у виді 17000 штрафу. Згідно з вироком суду розмір шкоди, заподіяної незаконним вирубуванням дерев у кварталі №5 виділу №15 Нижньоворітського лісництва Свалявського надліснитва філії «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України» становить 33620,80 гривень. Станом на момент пред?явлення позовної заяви до суду шкода, спричинена відповідачем не відшкодована, що негативно впливає на здійснення органами державної влади та місцевого самоврядування політики, направленої на охорону навколишнього природного середовища та завдає шкоду його відновленню, тому прокурор в інтересах держави в особі Нижньоворітської сільської ради, Державної екологічної інспекції у Закарпатській області звернувся в суд з вищевказаним позовом та просив стягнути відшкодування шкоди в судовому порядку.

Процесуальні дії у справі.

03.03.2026 ухвалою Воловецького районного суду Закарпатської області позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання за правилами загального позовного провадження.

30.03.2026 постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду.

Позиція сторін у судовому засіданні.

У судовому засіданні прокурор Свириденко М.В. позовні вимоги підтримав повністю з підстав наведених у позовній заяві.

Представник особи, в інтересах якої подано позов - Нижньоворітської сільської ради, у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги вважає обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Представник Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, не з`явився, про причини неявки не повідомив, позицію по справі не висловив.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, повідомлявся судом належним чином про дату, час та місце розгляду справи на адресу реєстрації місця проживання та шляхом оголошення про виклик на офіційний сайт суду. Заяви про розгляд справи без його участі або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Відзиву на позовну заяву, а також жодних інших заяв та клопотань від відповідача не надійшло.

Враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлявся про місце і час судового засідання, суд розглядає справу за його відсутності.

Заслухавши позицію прокурора, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом встановлено, що вироком Воловецького районного суду Закарпатської області від 12.02.2025 у справі №936/98/25, ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України та призначено покарання у виді 17000 штрафу. Вирок суду набрав законної сили 17.03.2025.

Згідно з вироком суду, обвинувачений ОСОБА_1 10.01.2025 року близько 15 год. 00 хв. самовільно, без відповідного дозволу, в корисливих цілях, у кварталі № НОМЕР_1 таксаційному виділі №15 Нижньоворітського лісництва Свалявського надліснитва філії «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України», який знаходиться в урочищі «Моркваска» в межах села Котельниця Мукачівського району Закарпатської області, за допомогою бензопили вчинив незаконну порубку одного дерева породи бук та двох дерев породи явір, внаслідок чого спричинив істотну шкоду державі у особі Нижньоворітської сільської ради Мукачівського району на загальну суму 33620,80 грн.

Розмір спричинених збитків у сумі 33620, 80 грн. підтверджується таксою для обчислення розміру шкоди, завданої лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України №665 від 23 липня 2008 року «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди заподіяної лісу» та ст. 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».

Відповідно до матеріалів лісовпорядкування квартал №5 виділ №15 Нижньоворітського лісництва Свалявського надліснитва філії «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України», який знаходиться в урочищі «Моркваска» в межах села Котельниця Мукачівського району Закарпатської області, знаходиться на території Нижньоворітської сільської ради.

Оскільки порушення вчинено на території Нижньоворітської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області та вказані платежі зараховуються на спеціальний бюджетний рахунок сільської ради, а тому остання являється уповноваженим органом на здійснення відповідних функцій у спірних відносинах.

Мукачівською окружною прокуратурою до Нижньоворітської сільської ради та Державної екологічної інспекції у Закарпатській області скеровано листи, у яких повідомлено про виявлені збитки за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища та поставлено питання про вжиття заходів щодо відшкодування заподіяної шкоди.

Згідно з відповіддю Нижньоворітської сільської ради від 11.02.2026 №123/02-01-03 та Державної екологічної інспекції у Закарпатській області №478-13 від 18.02.2026, вони не зверталась до суду з позовом до ОСОБА_1 щодо відшкодування збитків завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища та просять прокуратуру вжити самостійно заходи представницького характеру.

З огляду на викладене, позивачем доведено наявність підстав для представництва інтересів держави Мукачівською окружною прокуратурою в особі Нижньоворітської сільської ради Мукачівського району, Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, у зв?язку з нездійсненням захисту інтересів держави останніми, шляхом звернення до суду з відповідною позовною заявою.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до статті 16 ЦК України особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Положеннями ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Частиною 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з ст. 128 КПК України, цивільний позов в інтересах держави щодо відшкодування шкоди заподіяної злочином пред`являється прокурором. Особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

У пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судове рішення у цивільній справі" від 18 грудня 2009 року № 14 зазначено, що при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, що набрав законної сили, або постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, цей вирок або постанова обов`язкові для суду лише з питань, чи мали місце дії та чи вчинені вони цією особою. Тому, розглядаючи позов, який випливає з кримінальної справи чи зі справи про адміністративне правопорушення, суд не вправі обговорювати вину відповідача, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування.

Згідно з ч. ч. 4, 5 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забруднення навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

На підставі ч.1, п.1 ч.2 ст. 105 Лісового кодексу України порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.

Статтею 107 Лісового кодексу України визначено, що підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Однією з підстав відповідальності, в тому числі цивільної є незаконне вирубування та пошкодження дерев.

Статтею 66 Конституції України визначено, що кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Згідно з ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Зазначені положення також містяться в ст. 324 ЦК України.

Застосовані судом вищенаведені норми права регулюють спірні правовідносини та визначають обсяг суб`єктивних прав та юридичних обов`язків, якими наділені сторони в цих правовідносинах.

Мотивована оцінка наведених учасниками справи аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

В ході судового розгляду встановлено, що неправомірна поведінка відповідача, внаслідок якої завдано шкоду в розмірі 33620,80 гривень, доводиться вироком Воловецького районного суду Закарпатської області №936/98/25 від 12.02.2025, який набрав законної сили. Незаконна вирубка дерев відбувалась у кварталі №5 виділу №15 Нижньоворітського лісництва Свалявського надліснитва філії «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України»

Судом встановлено наявність заподіяної шкоди, наявність вини відповідача у вчиненому, причинний зв`язок між протиправною поведінкою відповідача та шкодою, що настала, що є обов`язковою умовою відповідальності ОСОБА_1 .

У зв`язку з вищевикладеним, у діях відповідача наявні усі елементи складу цивільного правопорушення, зокрема: протиправна поведінка відповідача, яка полягає у незаконній вирубці дерев, безпосередній причинний зв`язок між шкодою і протиправною поведінкою, оскільки шкода виступає об`єктивним наслідком поведінки відповідача через недотримання природоохоронного законодавства.

Отже, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, враховуючи встановлення вироком суду вини відповідача у вчиненому кримінальному правопорушенні, протиправними діями якого було завдано шкоду навколишньому середовищу на загальну суму 33620, 80 грн., та небажання відповідача в добровільному порядку відшкодувати таку, суд приходить висновку, що позовні вимоги про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що позивач звільнений від сплати судового збору, який підлягав сплаті (3328,00 грн.) на підставі п.6 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір».

Згідно з ч.6 ст 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, у зв`язку із задоволенням позовних вимог, враховуючи те, що позивача звільнено від сплати судового збору, з відповідача підлягає стягненню в дохід держави судовий збір в розмірі 3328,00 грн.

Керуючись статтями 141, 258, 259, 263-265, 273, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в :

Позов Мукачівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Нижньоворітської сільської ради, Державної екологічної інспекції у Закарпатській області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням -незаконною порубкою дерев -задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь місцевого бюджету Нижньоворітської сілської ради Мукачівського району Закарпатської області (код ЄДРПОУ 37975895) шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу внаслідок вчинення кримінального правопорушення - незаконної порубки дерев, в сумі 33620 (тридцять три тисячі шістсот двадцять) гривень 80 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення суду може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне наймекнування сторін:

позивач: Мукачівська окружна прокуратура, місцезнаходження: 89603, Закарпатська область, м.Мукачево, вул. А.Літуна, 15;

позивачі: Нижньоворітська сільська рада Мукачівського району Закарпатської області, ЄДРПОУ: 04349432; місцезнаходження: 89130, Закарпатська область, Мукачівський район, с. Нижні Ворота, вул Центральна, буд.114;

Державна екологічна інспекція у Закарпатської області, ЄДРПОУ 38015668, місцезнаходження: 88018, м.Ужгород, вул. Швабська, 14;

відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 29 травня 2026 року.

Суддя Софілканич О.А.