Court ruling № 136705481, 21.05.2026, Ivano-Frankivsk District Administrative Court

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"21" травня 2026 р. справа №300/1849/26

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Скільський І.І., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 від 18.05.2026 про відвід судді Микитин Н.М. у справі за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Запорізької області про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Запорізької області, згідно якого просить суд:

- визнати відсутності повноважень і компетенції відповідача з 2022 року, який діє без перевиборів більше двох строків по п`ять років, порушення ст. 50 Закону України "Про адвокатуру";

- скасувати рішення від 18 березня 2026 року №3/4-2026, яке ухвалене з порушенням адміністративної процедури;

- стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 35000 Євро.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.04.2026 відкрито провадження в даній справі за правилами загального позовного провадження.

Згідно ухвали від 14.05.2026 закрито підготовче провадження в адміністративній справі №300/1849/26 та призначено справу до судового розгляду по суті.

18.05.2026 на адресу суду від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді Микитин Н.М. в якій позивач вказав на те, суддя Микитин Н.М. проявляє відкриту прихильність до відповідача і на користь відповідача порушує його процесуальні права, оскільки суд проводить судові засідання відкрито в порушення ст. 9 КАС України, а також відхиляє подані ним клопотання.

В ухвалі від 19.05.2026 суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, у зв`язку з чим справу №300/1849/26 передано для визначення складу суду щодо вирішення питання про відвід судді в порядку статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.05.2026 справу №300/1849/26 в частині вирішення питання про відвід розподіллено судді Скільському І.І.

Керуючись приписами частини 8 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви про відвід судді в порядку письмового провадження.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Микитин Н.М. від розгляду адміністративної справи №300/1849/26, суд зазначає таке.

Відповідно до абзацу 1 частини 3 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Виключні підстави коли суддя не може брати участь в розгляді справи та підлягає відводу визначені статтею 36 КАС України.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені в статті 36 КАС України. Так, згідно з частиною першою статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. В даному випадку стаття 37 КАС України визначає умови недопустимості повторної участі судді в розгляді адміністративної справи.

Відповідно до частини 3 статті 36 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим.

Суд звертає увагу на те, що статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У справі Салов проти України (заява № 65518/01), рішення від 05 вересня 2005 року, Європейський суд з прав людини зазначив:

80. Суд повторює, щоб встановити, чи може суд вважатися "незалежним" відповідно до статті 6 параграф 1, необхідно, зокрема, звернути увагу на спосіб призначення його членів та строки їх повноважень, існування гарантій проти зовнішнього тиску та наявність зовнішніх ознак незалежності (див. v.theUnitedKingdom, рішення від 25 лютого 1997р., Reports 1997-I, с.281, параграф 73).

81. Суд далі нагадує, що "неупередженість", в сенсі статті 6 параграф 1, має визначатися суб`єктивною оцінкою, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивною оцінкою - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які законні сумніви з цього приводу (див. v. Austria, рішення від 22 лютого 1996 року, Reports 1996-II, с. 256, параграф 31 та Thomannv.Switzerland, рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с.815, параграф 30). У межах об`єктивної оцінки має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо неупередженості судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Вирішується питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

Стосовно суб`єктивного критерію, то особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (справа Білуха проти України, заява N 33949/02, рішення від 09 листопада 2006, пункт 50). Стосовно об`єктивного критерію слід визначити, окремо від поведінки голови В.Л.Г, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (справа Білуха проти України, заява N 33949/02, рішення від 09 листопада 2006, пункт 52).

Частиною 4 статті 39 КАС України передбачено, що заявник звільняється від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу виключно у випадку встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-3, 5 частини першої статті 36, статті 37 цього Кодексу.

Однак, в заяві про відвід судді, обставини, визначені пунктами 1-3, 5 частини першої статті 36, статтею 37 КАС України не зазначені. При цьому, позивачем не наведено доказів особистої зацікавленості судді, а проведення відкритого судового засідання та не згода заявника із процесуальними діями і рішеннями судді щодо відхилення його клопотань не вказує на упередженість чи необ`єктивність судді.

При цьому, в разі незгоди сторони з процесуальним рішенням суду, яке не підлягає окремому оскарженню, сторона вправі висловити незгоду з таким рішенням, в апеляційній чи касаційній скарзі на рішення суду по суті заявленого позову.

На позивача покладений обов`язок доведення підставності сумніву в неупередженості або об`єктивності судді, з посиланням на конкретні факти, які мають бути підтверджені відповідними доказами.

Також, суд зазначає, що самого лише сумніву в неупередженості чи об`єктивності судді для його відводу недостатньо, так як у сторони обов`язково повинні бути наявні обґрунтовані підстави для цього сумніву.

З огляду на вищевикладене, заявником не наведено та не надано жодного доказу існування будь-яких обставин, які викликають аргументований сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Відтак, суд зазначає, що викладені у заяві про відвід судді доводи є загальними та суб`єктивними, а посилання на нібито упередженість ґрунтуються виключно на припущеннях та не підтверджуються жодними належними доказами, з огляду на що, зазначене не може вплинути на справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спору з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача у даній справі.

Інших доказів, а також обґрунтованих доводів, які б свідчили про наявність підстав для відводу судді, що викликають сумнів у неупередженості чи об`єктивності судді, не надано.

Таким чином, суд вважає, що заява ОСОБА_1 від 18.05.2026 про відвід судді Микитин Н.М. від розгляду адміністративної справи №300/1849/26 є необґрунтованою, а тому в її задоволенні слід відмовити.

Керуючись статями 36, 39, 40, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 від 18.05.2026 про відвід судді Микитин Н.М, від розгляду адміністративної справи №300/1849/26 за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Запорізької області про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправним та скасування рішення.

Ухвала окремо не оскаржується, заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення, постанову чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя /підпис/ Скільський І.І.