Court ruling № 136642995, 14.05.2026, Halytskyi District Court of Lviv City

Справа № 461/3525/26

Провадження № 1-кс/461/3043/26

УХВАЛА

14.05.2026 року, слідчий суддя Галицького районного суду міста Львова ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участі:

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши клопотання слідчого відділу розслідування злочинів проти довкілля слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області, капітана поліції ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Вороців Яворівського району Львівської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, одруженого, із вищою освітою, тимчасово не працюючого, раніше не судимого,

за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025140000001039 від 09.09.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 240 КК України, -

ВСТАНОВИВ :

Слідчий звернувся до суду з вказаним клопотанням, яке обґрунтоване тим, що слідчим управлінням ГУНП у Львівські області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025140000001039 від 09.09.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 240 КК України.

Вказує, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи протиправність своїх дій і можливість настання суспільно небезпечних наслідків, будучи достовірно обізнаним щодо порядку видобутку корисних копалин, ведення та здійснення фінансово-господарської діяльності, не маючи передбачених законодавством України дозвільних документів на видобування корисних копалин місцевого значення та повноважень на проведення таких робіт, в порушення встановлених правил охорони та використання надр, у невстановлений досудовим розслідуванням точний час, але не пізніше липня 2025 року, вступив в злочинну змову із ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 для спільного вчинення незаконного видобування корисних копалин місцевого значення на території земельних ділянок з кадастровими номерами: 4625882900:03:000:0337, 4625882900:03:000:0336, 4625882900:03:000:0334, що розташовані у с. Вороців, Яворівського району, Львівської області, за наступних обставин.

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності народу відповідно до закону. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону.

Згідно із ст. 4 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» - природні ресурси України є власністю Українського народу. Громадяни України мають право користуватися природними ресурсами України відповідно до цього та інших законів.

Також, відповідно до ст. 38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» - використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. Законодавством України громадянам гарантується право загального використання природних ресурсів для задоволення життєво необхідних потреб (естетичних, оздоровчих, рекреаційних, матеріальних тощо) безоплатно, без закріплення цих ресурсів за окремими особами і надання відповідних дозволів, за винятком обмежень, передбачених законодавством України. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Відповідно до ст. 1 Кодексу України про надра, надра - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.

Відповідно до ст. 4 Кодексу України про надра, надра є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Угоди або дії, які в прямій або прихованій формі порушують право власності Українського народу на надра, є недійсними. Український народ здійснює право власності на надра через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради.

Відповідно до ст. 5 Кодексу України про надра, державний фонд надр включає як ділянки надр, що використовуються, так і ділянки надр, не залучені до використання, в тому числі континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони. Родовища корисних копалин - це нагромадження мінеральних речовин в надрах, на поверхні землі, в джерелах вод та газів, на дні водоймищ, які за кількістю, якістю та умовами залягання є придатними для промислового використання.

Відповідно до ст. 6 Кодексу України про надра, корисні копалини за своїм значенням поділяються на корисні копалини загальнодержавного і місцевого значення. Віднесення корисних копалин до корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення здійснюється Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Відповідно до ст. 16 Кодексу України про надра - Спеціальний дозвіл на користування надрами надається за результатами аукціону (електронних торгів), а за наявності підстав, визначених частиною першою статті 16-2 цього Кодексу, - без проведення аукціону (електронних торгів).

Надання спеціального дозволу на користування надрами, продовження строку його дії, внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами та до угоди про умови користування надрами здійснюються відповідним дозвільним органом: центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, а щодо ділянок надр, що містять корисні копалини місцевого значення на території Автономної Республіки Крим, - Радою міністрів Автономної Республіки Крим.

Спеціальний дозвіл на користування надрами надається переможцю аукціону (електронних торгів) за його зверненням.

Відповідно до ст. 19 Кодексу України про надра, право користування надрами надається шляхом надання спеціального дозволу на користування надрами. Користування надрами здійснюється без надання спеціального дозволу на користування надрами у випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 23 Кодексу України про надра, землевласники і землекористувачі в межах земельних ділянок, які перебувають у їх власності або користуванні, мають право без спеціального дозволу та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб, не пов`язаних із відчуженням видобутих корисних копалин, корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до 2 метрів, а також підземні води (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 метрів кубічних на добу.

Відповідно до ст. 65 Кодексу України про надра, порушення законодавства про надра тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову і кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення законодавства про надра несуть особи, винні у: самовільному користуванні надрами; невиконанні правил охорони надр та вимог щодо безпеки людей, майна і навколишнього природного середовища від шкідливого впливу робіт, пов`язаних з користуванням надрами.

Таким чином, реалізація права користувача надр на видобування корисних копалин та на користування надрами можлива лише за умов, передбачених чинним законодавством, зокрема:

-наявністю спеціального дозволу на користування надрами наданого з метою видобування корисних копалин в межах конкретної ділянки надр (стаття 19 КУпН);

-видобування корисних копалин місцевого значення для своїх господарських і побутових потреб, не пов`язаних із відчуженням видобутих корисних копалин (стаття 23 КУпН).

Відповідно до п. 3.1 «Інструкції із застосуванням Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ піску та гравію», затвердженої наказом Державної комісії України по запасах корисних копалин при міністерстві охорони навколишнього природного середовища України № 198 від 25.06.2007, пісок - це сипка осадова дрібноуламкова гірська порода, що складена різною мірою обкатаними зернами (кварц, польові шпати, слюда, інші) та рідше уламками мінералів і порід розміром від 0,05 до 5,0 мм.

Згідно з п. 3.2 Методики визначення розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами, затвердженої наказом Міністерства екології та природних ресурсів України 29.08.2011 № 303 розмір збитків, встановлених за фактом самовільного користування надрами, визначається шляхом встановлення обсягу самовільно видобутих надр, помноженого на базову ставку (додаток 1) відшкодування збитків.

Відповідно до додатку 1 Методики визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами, затвердженої наказом Міністерства екології та природних ресурсів України 29.08.2011 №303 базова ставка збитків у частках мінімальної заробітної плати для піщано-гравійної сировини становить 0,168 за 1 м3.

Згідно з ст. 8 Закону України «Про державний бюджет України» на 2025 рік встановлена мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 1 січня 8000 грн.

Також, п. п. 2 - 5 «Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами», затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 30.05.2011 № 615, визначено, що спеціальні дозволи на користування надрами надаються Держгеонадрами переможцям аукціонів або без аукціону у випадках, передбачених цим Порядком. На кожний вид користування надрами в межах конкретної ділянки надається окремий дозвіл. Одному заявникові може надаватися дозвіл на видобування одного виду корисних копалин з кількох близько розташованих родовищ, якщо доцільність їх спільної розробки підтверджується відповідним рішенням Державної комісії України по запасах корисних копалин (далі - ДКЗ).

Дозвіл на видобування корисних копалин (промислову розробку їх родовищ) надається після проведення експертизи та оцінки розвіданих запасів корисних копалин в установленому порядку чи апробації прогнозних (перспективних) ресурсів корисних копалин ДКЗ за умови подальшого затвердження нею таких запасів на підставі спеціального дозволу на користування надрами.

Дозволи надаються на такі види користування надрами: геологічне вивчення (включаючи дослідно-промислову розробку), видобування корисних копалин, створення та експлуатація підземних споруд, не пов`язаних з видобуванням, а також створення геологічних територій та об`єктів з особливим науковим чи культурним значенням.

Так, ОСОБА_4 , будучи місцевим жителем Яворівського району Львівської області та обізнаним із особливостями ландшафту, рельєфу місцевості, підставами та порядком видобутку корисних копалин, достовірно знаючи, що на земельній ділянці з кадастровим номером: 4625882900:03:000:0337, яка розташована у с. Вороців, Яворівського району, Львівської області, цільове призначення 01.05 для індивідуального садівництва, яка до 18.08.2025 перебувала власності ОСОБА_7 і на суміжних земельних ділянках з кадастровими номерами: 4625882900:03:000:0334, яка на праві власності належала ОСОБА_8 та 4625882900:03:000:0336, яка на праві власності належить ОСОБА_9 , що аналогічні за складом угідь та цільовим призначенням, наявні запаси копалин місцевого значення піску, являючись водієм та маючи в користуванні вантажний транспортний засіб марки МАЗ 54331 з номерним знаком НОМЕР_1 , погодився на пропозицію ОСОБА_7 здійснювати незаконний видобуток таких копалин, з метою їх подальшого продажу та отримання прибутку.

Керуючись корисливими мотивами та переслідуючи мету отримання незаконного прибутку, шляхом облаштування на вказаних земельних ділянках незаконного місця видобутку корисних копалин (котловану), вищевказані особи усвідомлено вжили низку дій, що передбачала порушення законодавства у сфері охорони або використання надр та видобування корисних копалин та заздалегідь узгодили способи та механізми вчинення злочинної діяльності, при цьому чітко усвідомлювали вимоги законодавства, що регулює охорону надр.

Кожен із учасників достовірно знав свою роль, у зв`язку із розробленим раніше планом, усвідомлював незаконність своїх дій та дій інших осіб, бажав та сприяв своїми діями настанню злочинних наслідків, тобто діяв з прямим умислом.

Так, ОСОБА_7 , ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , реалізовуючи злочинний план, заздалегідь обумовлений із учасниками, діючи з єдиним умислом спрямованим на здійснення незаконного видобутку корисних копалин, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, в порушення ст. 13 Конституції України, ст. ст. 4, 38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. ст. 4-6, 16, 19, 23, 65 Кодексу України про надра та інших нормативно-правових актів законодавства України, будучи обізнаними про наявність піску у шарах ґрунту на вказаних земельних ділянках, самовільно, без отримання спеціального дозволу на користування надрами, використовуючи спеціальну техніку, здійснили незаконне видобування корисних копалин місцевого значення (піску) у великих розмірах, за наступних обставин.

ОСОБА_7 , діючи з відома ОСОБА_8 , в період з 17.09.2025 по 20.11.2025, перебуваючи на земельних ділянках із кадастровими номерами: 4625882900:03:000:0337, площею 0,09 га, 4625882900:03:000:0336, площею 0,09 га, 4625882900:03:000:0334, площею 0,09 га, що розташовані у Яворівському районі Львівської області, за допомогою екскаватора навантажувача JCB 3СХ з номерним знаком НОМЕР_2 , номер шасі: НОМЕР_3 , який перебував в його користуванні, здійснював незаконний видобуток піску карбонатного, який належить до корисних копалин місцевого значення та завантажував його на платформу самоскидної установки (кузов) вантажного автомобіля марки МАЗ 54331 з номерним знаком НОМЕР_1 , номер шасі: НОМЕР_4 , об`ємом 8,08 м3, що перебував під керуванням ОСОБА_4 , та на платформу самоскидної установки (кузов) вантажного автомобіля марки МАЗ 555102-223 з номерним знаком НОМЕР_5 , номер шасі: НОМЕР_6 , об`ємом 8,48 м3, що перебував під керуванням ОСОБА_10 , який не був обізнаний у злочинній діяльності вказаної групи, з метою його подальшого транспортування та збуту фізичним та юридичним особам.

Крім того, ОСОБА_4 , після завантаження незаконно видобутого піску на платформу самоскидної установки (кузов) вантажного автомобіля марки МАЗ 54331 з номерним знаком НОМЕР_1 , здійснював його доставку та реалізацію покупцям на території Львівської області.

Таким чином, ОСОБА_7 , ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , у період з 17.09.2025 по 20.11.2025, здійснили незаконний видобуток корисних копалин місцевого значення піску карбонатного загальним об`ємом 1 202,64 м3, загальною вартістю 323 173 гривні 42 копійки без ПДВ, що відповідно до примітки статті 240 КК України є великим розміром та заподіяли державі збитки, внаслідок незаконного видобування надр (піску) на суму 1 151 888 гривень.

Слідчий зазначає, що ОСОБА_4 обгрунтовано підозрюється в незаконному видобуванні корисних копалин місцевого значення у великому розмірі, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 240 КК України. Вважає, що станом на день подання клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, відтак просить слідчого суддю застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Прокурор та слідчий в судовому засідання клопотання підтримали, просили суд задовільнити його в повному обсязі.

Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні проти обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечили, оскільки на їх думку, підозра є необгрунтованою, а ризики, на які посилається сторона обвинувачення, - не доведені належними та допустимими доказами. Крім того, просили врахувати наявні міцні соціальні зв`язки у підозрюваного, його позитивну характеристику, не притягнення до кримінальної відповідальності раніше. Розмір застави, зазначений стороною обвинувачення у клопотанні, не передбачений нормами кримінально-процесуального законодавства та є надмірним тягарем для підозрюваного. Особисте зобов`язання, вважали, цілком забезпечить належну процесуальну поведінку.

Вивчивши клопотання, додані до нього документи, якими прокурор та слідчий обґрунтовує доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового провадження, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність часткового задоволення клопотання, виходячи з наступного.

Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст.131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Заслухавши учасників судового провадження та вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає надмірним засобом забезпечення кримінального провадження запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує, хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд зобов`язані оцінити, в тому числі вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного, обвинуваченого (ст. 178 КПК України).

Відповідно до ст. 181 КПК України, домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Проаналізувавши наведені в клопотанні обставини та додані до нього документи, якими слідчий підтверджує доводи клопотання, суд вважає, що вони свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні у вчиненні підозрюваним незаконного видобування корисних копалин місцевого значення у великому розмірі, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 240 КК України.

На підтвердження зазначеного в матеріалах кримінального провадження наявні дані, які містяться в:

- протоколах огляду місця події (земельних ділянок з кадастровими номерами 4625882900:03:000:0337, 4625882900:03:000:0336, 4625882900:03:000:0334) від 20.11.2025 року, згідно яких зафіксовано незаконний видобуток корисних копалин, наявність спецтехніки та здійснено відібрання проб копалин для проведення досліджень;

- протоколах обшуків за місцями проживання фігурантів від 20.11.2025 в ході яких проведено вилучення мобільних телефонів;

- протоколі обшуку транспортного засобу МАЗ (д.н.з. НОМЕР_1 ), в ході якого вилучено вантажівку заповнену піском та здійснено відбори проб копалин;

- розрахунку розмірів шкоди внаслідок незаконного видобутку корисних копалин згідно отриманих проб, яким було зафіксовано шкоду на суму 1 151 888 грн.;

- висновку судової ґрунтознавчої експертизи 5727-Е від 10.12.2025, яким підтверджено факт, що суміші здобуті внаслідок відбору проб в ході проведення оглядів земельних ділянок та обшуків іншого володіння особи є піском;

- висновках судових транспортно товарознавчих експертиз №СЕ-19/114-25/29527-AB та №СЕ-19/114-25/30006-AB від 15.12.2025, якими встановлено об`єми платформ самоскидних установок (кузовів) автомобілів марки МАЗ;

- висновку судової інженерно екологічної експертизи №3-Е від 12.01.2026, яким підтверджено факт, що суміші здобуті внаслідок відбору проб в ході проведення оглядів земельних ділянок та обшуків іншого володіння особи є піском, корисною копалиною місцевого значення та підтверджено розмір шкоди (збитків) в сумі 1 151 888 грн.;

- висновку судової товарознавчої експертизи №СЕ-19/114-26/756-ТВ від 16.01.2026 відповідно до якої встановлено вартість 1 м куб піску становить 268,72 грн. без ПДВ;

- висновку судової криміналістичної експертизи відеозвукозапису №215-Е від 02.02.2026 відповідно до якої встановлено на наданих на дослідження об`єктах наявне усне мовлення ОСОБА_7 , ОСОБА_4 та ОСОБА_8

- протоколах допитів свідків власників земельних ділянок, осіб, що здійснювали придбання та транспортування, згідно яких встановлено діяльність на місці видобутку, встановлені залучені особи та фігурантів правопорушення;

- протоколі огляду речей мобільних телефонів вилучених в ході проведення обшуків домоволодінь фігурантів, що підтверджують спілкування та особистісні відносини між учасниками;

- протоколі про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації електронних комунікаційних мереж за фактом документування фігурантів, якими зафіксовано розмови з учасниками про факти незаконної діяльності;

- протоколі про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії візуального спостереження за місцем: Львівська обл., Яворівський р-н., с. Вороців, де фактично здійснюється незаконний видобуток корисних копалин та зафіксовано її безпосередню діяльність, процеси завантаження та складування;

- іншими зібраними під час досудового розслідування доказами.

Слідчий суддя на даному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Тому, на підставі оцінки сукупності отриманих доказів, слідчим суддею визначено, що причетність підозрюваного до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.

Крім того, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення доведене існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України:

- ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, слід зазначити що останньому у випадку визнання його винним загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років, що може схилити підозрюваного до втечі;

- ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, що підозрюваний ОСОБА_7 може незаконно впливати на учасників кримінального провадження. В ході досудового розслідування не допитано всіх свідків, зокрема тих, які отримували корисні копалини, пісок від підозрюваного за винагороду з числа мешканців Яворівського району та які на прохання останнього можуть давати неправдиві показання;

- ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, що для закінчення досудового розслідування та прийняття остаточного рішення у даному кримінальному провадженні необхідно провести низку слідчих (розшукових) дій. Крім цього, на даний час, перевіряється причетність невстановлених на даний час осіб до вчинення вказаних кримінальних правопорушень. А тому, підозрюваний необмежено спілкуючись з іншими особами та надаючи їм інформацію, про обставини виявлені в ході досудового розслідування, яка ставатиме йому відома в ході проведення з ним слідчих дій, з метою викривлення фактів кримінальних правопорушень для уникнення від кримінальної відповідальності чи її пом`якшення, а також приховування причетності інших осіб у вчиненні злочинів, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

- ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що органом досудового розслідування інкриміновано ОСОБА_7 тривалий у часі епізод кримінального правопорушення, передбачений ч. 3 ст. 240 КК України. Крім того, інших джерел доходу у особи, на даний час, не встановлено, відтак, у разі незастосування до підозрюваного даного запобіжного заходу він зможе продовжити надалі вчиняти кримінальні правопорушення вказаної категорії.

При цьому, слідчий суддя зазначає, що ризиком у кримінальному провадженні є небажані для провадження наслідки дій підозрюваного, спрямовані на створення перешкод кримінальному провадженню. Ризик стає реальним через невизначеність поведінки особи у певній ситуації, яку (поведінку) неможливо достеменно передбачити. Таким чином, у контексті кримінального провадження ризиком неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного слід вважати таку поведінку цієї особи, настання якої характеризується високим ступенем ймовірності.

З матеріалів клопотання вбачається, що підозрюваний раніше до кримінальної відповідальності не притягався, позитивно характеризується за місцем проживання, має на утриманні двох малолітніх дітей, дружину, працює без офіційного працевлаштування та має не постійний дохід, проживає з непрацюючими батьками. Вказане свідчить, що рідні та близькі підозрюваного утримуються виключно за рахунок його доходу. Відтак, на думку слідчого судді, домашній арешт у нічний час доби цілком забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного та не буде надмірним втручанням в його права та обов`язки.

Керуючись ст. ст. 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого,- задоволити частково.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби строком на два місяці, тобто до 14 липня 2026 року включно, з покладенням на нього наступних обов`язків:

-не залишати місце свого постійного проживання, а саме: АДРЕСА_2 , з 22:00 год. по 06:00 год., наступної доби;

-прибувати до слідчого, прокурора чи суду із встановленою періодичністю;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання чи місця роботи;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.

Попередити підозрюваного, що в разі невиконання вищевказаних зобов`язань, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.

Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ст.181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконання покладених на нього зобов`язань.

Ухвалу про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання до органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.

Органу Національної поліції негайно поставити ОСОБА_4 на облік, як особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому.

Повний текст ухвали проголошено 19 травня 2026 року о 16 год. 30 хв.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1