Decision № 13657665, 24.01.2011, Commercial Court of Luhansk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.01.11 Справа № 6/354

За позовом

Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Візит", м. Рубіжне Луганської області

про стягнення 1 394 148 грн. 89 коп.

Суддя Василенко Т.А.

за участю представників сторін:

від позивача - Австрієвська О.В., дов. № 23 від 05.01.2011;

від відповідача - не прибув;

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 1 394 148 грн. 89 коп., у тому числі заборгованість за простроченим кредитом у сумі 133 363 грн. 76 коп., заборгованість за строковим кредитом у сумі 868 636 грн. 24 коп., заборгованість за простроченими процентами за користування кредитом у сумі 199 003 грн. 75 коп., пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом у сумі 81 279 грн. 36 коп., пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом у сумі 111 865 грн. 78 коп.

Відповідач відзив на позовну заяву суду не надав, явку повноважного та компетентного представника у судові засідання двічі не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце їх проведення, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірника всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстр. номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.

Як зазначив Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 13.08.2008 № 01-8/482 Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України (п. 19)… дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до вимог п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затв. наказом ВГСУ від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Статтею 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” передбачено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо такі відомості, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Так, юридичною адресою відповідача є м. Рубіжне Луганської області, проспект Московськимй, 25 «а», у зв’язку з чим позовна заява та процесуальні документи по справі направлялися відповідача саме за вказаною адресою та були отримані останнім.

З огляду на вищевказане, відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи та вислухавши представника позивача суд прийшов до наступного.

в с т а н о в и в:

Між Акціонерним комерційним інноваційним банком „УкрСиббанк” ( банк за договором, позивач у справі), та Товариством з обмеженою відповідальністю „Візит” (позичальник за договором, відповідач у справі), був укладений кредитний договір № 11277695000 від 26.12.2007.

Згідно пункту 1.1 договору, банк зобов’язується надавати позичальнику, а останній зобов’язується прийняти, належним чином використовувати і повернути кредит в національній валюті України в сумі 1 170 000 грн. 00 коп. у порядку і на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до пунктів 1.2.1, 1.2.2 договору, надання кредиту здійснюється у термін з 26.12.2007 по 26.12.2018.

Позичальник у будь-якому випадку зобов’язаний повернути кредит у повному обсязі в термін, встановлений графіком погашення кредиту, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди Сторін або до вказаного терміну (достроково) відповідно до умов розділу 11 цього договору на підставі будь-якого з п.п.2.3,5.3, 5.5, 5.6, 5.9, 5.10, 5.11, 7.4.

Відповідно до пунктів 1.3.1, 1.3.2 Договору, за використання кредитних коштів за цим договором встановлюється ставка в розмірі 15% річних, якщо не встановлена інша ставка згідно умов цього договору.

За користування кредитними коштами понад встановлений договором строк процента ставка встановлюється у розмірі 22,5% річних. Такий розмір ставки застосовується до всієї простроченої суми основного боргу позичальника за договором.

Пунктом 1.3.5 договору встановлено, що позичальник зобов’язується сплачувати проценти у строк з 1 по 10 число включно, кожного місяця наступного за тим, за який були нараховані проценти. Разом з цим, остаточне погашення процентів повинно бути зроблене не пізніше дати остаточного повернення кредиту. Але якщо останній день строку сплати процентів або дата остаточного повного повернення кредиту припадає на вихідний, святковий або неробочій день, в такому випадку останнім днем строку сплати процентів вважається перший робочий день, що слідує за таким вихідним, святковим або неробочим днем.

На виконання умов вказаного договору позивач надав, а відповідач отримав відповідні кредитні кошти в сумі 1 170 000 грн. 00 коп. В той же час, відповідачем умови договору щодо своєчасності повернення кредиту та сплати відсотків в повній мірі не виконувалися, у зв’язку з чим за розрахунком позивача, утворилась заборгованість за кредитом в сумі 133 363 грн. 76 коп. та відсотками в сумі 199 003 грн. 75 коп. Крім цього, у зв’язку із наявністю вказаної заборгованості позивачем нарахована пеня за несвоєчасне погашення заборгованості в сумі 81 279 грн. 36 коп. та пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами в сумі 111 865 грн. 78 коп.

Крім цього, позивачем заявлена до стягнення решта суми кредиту –строкова заборгованість у розмірі 868 636 грн. 24 коп. відповідно до пунктів 5.5, 11.1 договору та норм цивільного законодавства.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, позовні вимоги не оспорив.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Як було вказано вище, 26.12.07 між сторонами у справі було укладено кредитний договір № 11277695000, на виконання умов якого позивач предоставив відповідачу кредитні кошти в сумі 1 170 000 грн. 00 коп. Відповідач, в свою чергу зобов’язання щодо своєчасності повернення кредиту та сплати відсотків виконував неналежним чином, у зв’язку з чим утворилась заборгованість за кредитом в сумі 133 363 грн. 76 коп. та відсотками в сумі 199 003 грн. 75 коп.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Наявність вказаної суми заборгованості за кредитом та відсотками підтверджена матеріалами справи та не оспорена відповідача. Крім цього, останнім до суду не надано будь-яких доказів що б свідчили про сплату вказаних сум. Виходячи з наведеного, позовні вимоги в цій частині слід задовольнити в повному обсязі.

Щодо стягнення з відповідача строкової заборгованості в сумі 868 636 грн. 24 коп. слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 2.3 договору у випадку невиконання позичальником умов договору термін повернення кредиту вважається таким, що настав, а кредит обов’язковим до повернення в порядку встановленому розділом 11 цього договору.

Крім цього, згідно пункту 5.10 договору, у випадку невиконання або прострочення виконання грошових зобов’язань, передбачених цим договором, а також будь-якими іншими угодами, що укладені або будуть укладені в майбутньому між банком та позичальником, позивач може змінити термін повернення кредиту в повному обсязі та плати за кредит в сторону зменшення в порядку, визначеному розділом 11 Договору.

Відповідно до п. 11.1 Договору сторони узгодили, що у випадку застосування будь-якого з пп.. 2.3, 5.3, 5.5, 5.6, 5.9, 5.10, 5.11, 7.4 цього договору та/або настання обставин, передбачених вищевказаними пунктами, банк має право визнати термін повернення кредиту таким, що настав згідно з п. 1.2.2 цього Договору.

При цьому, термін повернення кредиту вважається таким, що настав, а кредит –обов’язковим до повернення з дати отримання позичальником відповідної письмової вимоги банку. В цьому випадку позичальник зобов’язується достроково повернути отриманий кредит та плату за кредит у встановлений банком заново термін в повному обсязі. В будь-якому випадку, новий строк повернення кредиту та плати за кредит згідно вимоги банку не може перевищувати 14 календарних днів з дати відправлення банком такої вимоги.

Згідно п. 11.2 вимога направляється на адресу позичальника листом (цінний з описом та повідомленням про вручення) або доставляється кур’єром.

Статтею 1050 ЦК України встановлено, якщо договором передбачений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частки позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, які належать йому згідно ст. 1048 ЦК України.

В даному випадку сторонами, при підписанні договору був передбачений певний порядок повернення заборгованості строк оплати якої не наступив, а саме –направлення відповідної вимоги.

Але банк зазначені умови договору не виконав та взагалі не направив відповідачу вимоги про сплату строкової заборгованості. Тобто, на момент звернення із позовом у банка не виникло право вимоги строкової заборгованості.

Крім цього, із наведених вище положень ст. 1050 ЦК України у випадку порушення позичальником умов договору, банк має право вимагати повернення всієї суми кредиту, але для тощо, щоб у банку виникло право вимагати цю суму в суді, він повинен направити відповідну вимогу, що також передбачено і ч.2 ст. 530 ЦК України.

Виходячи з наведеного, у банка не виникло право вимоги строкової заборгованості оскільки не було направлено відповідної вимоги і у задоволенні вказаних вимог слід відмовити.

Щодо стягнення з відповідача пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом у сумі 81 279 грн. 36 коп. та пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом у сумі 111 865 грн. 78 коп. слід зазначити наступне.

Згідно ст. 627 ЦК України у відповідності із статтею 6 цього кодексу сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагенту і визначені умов договору.

Згідно п. 7.1 кредитного договору визначено, що за порушення термінів повернення кредиту та відсотків позичальник сплачує банку додатково до встановленої процентної ставки за кредит пеню з розрахунку 0,4 % від суми зазначеної заборгованості (суми кредиту та процентів), розрахованої за кожний день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості.

Виходячи з наведених положень договору та розрахунку позивача, заявлені вимоги щодо пені є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За таких обставин, позов слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача:

- заборгованість за простроченим кредитом у сумі 133 363 грн. 76 коп., заборгованість за простроченими процентами за користування кредитом у сумі 199 003 грн. 75 коп., пеню за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом у сумі 81 279 грн. 36 коп., пеню за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом у сумі 111 865 грн. 78 коп. (усього 525 512 грн. 65 коп.) У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача пропорційно обґрунтовано заявлених та задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Візит», м. Рубіжне Луганської області, проспект Московський, б. 25 «а», код 32026187, на користь:

- Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», м. Харків, пр. Московський, 60 (адреса для листування м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Вілєсова, 1), код 09807750, заборгованість за простроченим кредитом в сумі 133 363 грн. 76 коп., заборгованість за простроченими процентами за користування кредитом у сумі 199 003 грн. 75 коп., пеню за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом у сумі 81 279 грн. 36 коп., пеню за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом у сумі 111 865 грн. 78 коп., витрати зі сплати державного мита у сумі 5 255 грн. 12 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 88 грн. 96 коп., видати наказ позивачу.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.

Дата виготовлення повного тексту та підписання рішення - 27.01.2011.

Суддя Т.А. Василенко

Помічник судді Т.В. Цибулько