Court ruling № 136515621, 08.05.2026, Uzhhorod City and District Court of Zakarpattia Oblast

Справа № 308/40/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 травня 2026 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:

головуючого судді Придачука О.А.

за участю секретаря судового засідання Бомбушкаря В.П.

розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в м. Ужгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Баранинської сільської ради, Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області в особі Відділу в Ужгородському районі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, Берегівської державної нотаріальної контори в особі Державного реєстратора Романович Ірини Василівни про визнання недійсними та скасування рішень, визнання недійним та скасування Державного акту на право власності на земельну ділянку, визнання недійсним та виключення запису з Державного земельного кадастру

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Ужгородського міскрайонного суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Баранинської сільської ради, Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області в особі Відділу в Ужгородському районі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, Берегівської державної нотаріальної контори в особі Державного реєстратора Романович Ірини Василівни про визнання недійсними та скасування рішень, визнання недійним та скасування Державного акту на право власності на земельну ділянку, визнання недійсним та виключення запису з Державного земельного кадастру.

30.04.2026 року від представника позивача до суду надійшло клопотання про залишення позову без розгляду, на підставі п. 5 ч.1 ст. 257 ЦПК України.

04.05.2026 року до суду надійшло клопотання представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Міллер Д.М. про закриття провадження у справі, в частині позовних вимог про визнання недійсним та скасування рішення Баранинської сільської ради від 14.05.2004 року «Про передачу у власність землі для ведення особистого селянського господарства та для будівництва та обслуговування житлового будинку» (п. 2 прохальної частини позовної заяви), а також про визнання недійсним та скасування Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЗК № 031776 від 28.11.2006 року (п. 4 прохальної частини позовної заяви) на підставі п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

У підготовче засідання сторони не з`явилися, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Представник позивача подав до суду клопотання у якому зазначив, що він позивач підтримують клопотання про залишення позову без розгляду та просять задовольнити указане клопотання, не заперечують щодо розгляду указаного клопотання без участі представника позивача.

Представник відповідача ОСОБА_2 адвоката Міллер Д.М. також подала до суду заяву в якій просить здійснити розгляд її клопотання, поданого 04.05.2026 року без її участі.

Причини неявки у підготовче засідання інших учасників справи суду не відомі.

Дослідивши матеріали справи суд доходить наступного.

Звернення до суду з позовом є суб`єктивним правом позивача, гарантованим статтями 55, 124 Конституції України.

Згідно з положеннями пункту 5 частини третьої статті 2 ЦПК України однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства є диспозитивність.

Дії та воля сторони цивільного процесу фактично визначає спрямованість процесуальної діяльності суду та її результати.

Відповідно до частини першої, третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Закріплене за позивачем право на подання заяви про залишення позову без розгляду є абсолютним і не залежить від думки інших учасників процесу. Сторони вільні розпоряджатися своїми правами на власний розсуд, на що вказував Верховний Суд у у постановах від 10 квітня 2020 року у справі № 548/2531/18, від 05 жовтня 2021 року у справі №308/13199/17, від 04 квітня 2022 у справі № 441/1609/19.

При цьому надане заявнику право на подання заяви про залишення позову без розгляду не залежить від думки інших учасників справи і суд не зобов`язаний при вирішенні відповідного питання з`ясовувати обставини, які стосуються суті справи або мотивів, у зв`язку з якими така заява подана.

Також, суд не наділений повноваженнями відмовити позивачу, який просить не розглядати його позовні вимоги по суті.

Суд зобов`язаний розглянути та задовольнити заяву позивача про залишення позову без розгляду, якщо вона надійшла до початку розгляду справи по суті.

При цьому, це право позивача, яке реалізується незалежно від клопотання відповідача про закриття провадження.

Пунктом 1 частини другої статті 200 ЦПК України передбачено, що за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

А тому враховуючи вищенаведене, беручи до уваги представником позивача подано заяву про залишення позову без розгляду, суд приходить до переконання, що, відповідно до п. 5 ч.1 ст. 257 ЦПК України, позовну заяву слід залишити без розгляду.

Керуючись ст. ст. 200, 257 п.5 ч.1, 353-355 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Баранинської сільської ради, Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області в особі Відділу в Ужгородському районі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, Берегівської державної нотаріальної контори в особі Державного реєстратора Романович Ірини Василівни про визнання недійсними та скасування рішень, визнання недійним та скасування Державного акту на право власності на земельну ділянку, визнання недійсним та виключення запису з Державного земельного кадастру залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: О.А. Придачук