Court ruling № 136455984, 07.05.2026, Smyla City and District Court of Cherkasy Oblast

Справа № 703/3861/25

6/703/108/26

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2026 року м. Сміла

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Волосовського В.В.,

при секретарі Похітон Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа виданого Смілянським міськрайонним судом Черкаської області у справі № 703/3861/25 за позовом таким, що не підлягає виконанню,-

встановив:

27 квітня 2026 року ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» звернулася до суду із заявою, в якій просить визнати виконавчий лист № 703/3861/25, виданий Смілянським міськрайонним судом Черкаської області справі № 703/3861/25 за позовом ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» до неї про стягнення заборгованості за кредитним договором, таким, що не підлягає виконанню. Окрім того просить невідкладно вжити заходів для недопущення використання вказаного виконавчого листа та до вирішення питання щодо законності виконавчого листа зупинити можливість його виконання.

Заяву обґрунтовано тим, що в провадженні Смілянського міськрайонного суду Черкаської області перебувала цивільна справа № 703/3861/25 за позовом ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. 12 березня 2026 року судом було ухвалено рішення про задоволення позову, 17 березня 2026 року складено повний текст вказаного судового рішення.

Водночас, відповідачем було реалізовано право на апеляційне оскарження відповідно до ЦПК України та 12 квітня 2026 року подано апеляційну скаргу на вказане рішення суду. 20 квітня 2026 року відкрите апеляційне провадження номер 22-ц/821/1162/26 за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 12 березня 2026 року в справі за позовом ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Таким чином, станом на момент видачі виконавчого листа у даній справі, рішення суду першої інстанції не набрало законної сили, оскільки було оскаржене в апеляційному порядку, відтак правові підстави для видачі виконавчого листа були відсутні.

Незважаючи на подання апеляційної скарги, судом першої інстанції 17 квітня 2026 року було видано виконавчий лист, при цьому не було належним чином перевірено факт оскарження судового рішення та стадію його перегляду. Стверджує, що видача виконавчого листа за відсутності факту набрання рішенням законної сили суперечить вимогам процесуального закону та свідчить про передчасність вчинення відповідних процесуальних дій судом.

При цьому у виданому виконавчому листі зазначено, що рішення суду набрало законної сили 17 квітня 2026 року, що не відповідає дійсності, оскільки станом на цю дату апеляційна скарга вже була подана та перебувала на розгляді апеляційного суду.

Зазначені обставини, на переконання заявника ОСОБА_1 свідчать про істотне порушення процесуальних норм та прав відповідача, що є підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, та вжиття судом заходів для запобігання його використанню.

На підставі наведеного просила виконавчий лист виданий Смілянським міськрайонним судом Черкаської області справі № 703/3861/25 за позовом ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, визнати таким, що не підлягає виконанню та зупинити можливість його виконання.

Учасники розгляду справи в судове засідання не з`явились.

Боржник ОСОБА_1 звернулась до суду з клопотанням про розгляд поданої нею заяви про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню без її участі.

Представник стягувача ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» в судове засідання також не з`явився, хоча про день та час розгляду справи останнього було повідомлено вчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомлено.

У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Оскільки розгляд справи відбувався за відсутності учасників процесу фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи та давши оцінку доказам, приходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 12 березня 2026 року у справі № 703/3861/25 за позовом ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором позов задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором №340666910 від 12 серпня 2021 року у розмірі 63562 грн. 72 коп., а також судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422 грн. 40 коп. та витрати за надання правничої допомоги в розмірі 3000 грн., а всього 68 985 грн. 12 коп. Повний текст рішення складено 17 березня 2026 року.

На виконання вказаного рішення суду Смілянським міськрайонним судом 17 квітня 2026 року видано виконавчий лист.

Згідно картки руху документу вбачається, що 20 квітня 2026 року відкрито апеляційне провадження номер 22-ц/821/1162/26 за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 12 березня 2026 року в справі за позовом ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Судом встановлено, що підставою звернення боржника ОСОБА_1 до суду з означеною заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню та зупинення його виконання є подання останньою апеляційної скарги на рішення суду.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на виконання рішення, яке виніс суд, є невід`ємною частиною «права на суд», а ефективний захист сторони у справі, а отже, і відновлення справедливості, передбачає зобов`язання адміністративних органів виконувати рішення (п.40 рішення від 19.03.97 у справі «Горнсбі проти Греції»).

Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів, внормовані Розділом VІ ЦПК України.

В силу ст.431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно із Законом України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

З наведених положень законодавства випливає, що підставою для виконання судових рішень є виконавчі листи.

Суд, відповідно до ч. 1 ст. 432 ЦПК України, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Згідно ч. 2 ст. 432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Норма ч. 2 ст. 432 ЦПК України має чітку конструкцію й передбачає, що у разі якщо виконавчий лист було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.

Так, наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.

Обов`язок боржника може припинятися з передбачених законом підстав.

Зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання. Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Проте, заявником не наведено підстав та не надано доказів про те, що після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване, виконавчий лист було видано помилково або обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою, або з інших причин, на підставі яких суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.

Відтак, судом встановлено, що оспорюваний виконавчий лист не був виданий помилково, а на виконання рішення суду, відсутності обов`язку боржника повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин не встановлено, та хоча рішення суду за яким видано вказаний виконавчий лист оскаржено в апеляційному порядку, однак відомостей, що таке рішення змінено чи скасовано матеріали справи не містять, а тому правових підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, немає.

Крім того, заявник посилається, що відповідно до ч. 3 ст. 432 ЦПК, суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання.

Проте, відповідно до частин першої та другої статті 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

За приписами частини третьої статті 432 ЦПК України суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання.

Аналіз указаної законодавчої норми свідчить, що заяву про зупинення виконання за виконавчим документом у справі розглядає суд, який видав виконавчий документ у справі за заявою стягувача або боржника про виправлення помилки, допущеної при його оформленні або видачі, чи визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Таким чином, чинні норми ЦПК України не передбачають права суду першої інстанції, який ухвалив рішення, зупиняти дію виконавчого листа під час його виконання у зв`язку із оскарженням рішення суду в апеляційному порядку.

Підстави зупинення вчинення виконавчих дій регламентовані статтею 34 Закону України «Про виконавче провадження». Вказаною нормою визначений виключний перелік підстав зупинення вчинення виконавчих дії, які вчиняються виконавцем шляхом винесення відповідної постанови. Тобто, законодавством чітко визначені обставини, які можуть бути підставою для зупинення виконавчого провадження, та порядок вирішення питання про зупинення виконавчого провадження, а саме зупинення виконавчого провадження вирішується безпосередньо виконавцем, на примусовому виконанні якого знаходиться виконавче провадження.

Крім того, відповідно до ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження зупиняється виконавцем у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню). Про зупинення виконавчого провадження виконавець виносить постанову не пізніше наступного робочого дня з дня отримання судового рішення.

Таким чином, Законом України «Про виконавче провадження» прямо віднесено вирішення питання про зупинення виконавчого провадження до компетенції виконавця, а не суду. Не наділено суд правом зупинення виконавчого провадження та виконавчих дій і нормами ЦПК України.

Таким чином, суд приходить до висновку про необґрунтованість та безпідставність заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. Окрім того, зважаючи, що перегляд справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення суду першої інстанції не завершено звернення до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню є передчасним, а тому у її задоволенні слід відмовити.

Керуючись нормами ст. 129 1 Конституції України, статей 260, 432 ЦПК України,

постановив:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа виданого Смілянським міськрайонним судом Черкаської області у справі № 703/3861/25 за позовом таким, що не підлягає виконанню відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга на ухвали суду подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: В.В. Волосовський