Court ruling № 136455983, 04.05.2026, Smyla City and District Court of Cherkasy Oblast

Справа № 703/7580/25

2-п/703/14/26

УХВАЛА

04 травня 2026 року м. Сміла

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Овсієнка І.В.,

за участю

секретаря судового засідання Батаргіної Т.М.,

представника позивача адвоката Сухомудренка Б.В.,

розглянувши заяву адвоката Сухомудренка Б.В. про перегляд заочного рішення в справі за позовом Комунального підприємства «Смілакомунтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії,

у с т а н о в и в :

23.03.2025 від адвоката Сухомудренка Б.В. в інтересах відповідача в справі, ОСОБА_1 до суду надійшла заява про перегляд заочного рішення Смілянського міськрайонного суду від 27.01.2026 в справі за позовом Комунального підприємства «Смілакомунтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги із постачання теплової енергії.

Заяву обґрунтовує тим, що 27.01.2026 Смілянським міськрайонним судом Черкаської області постановлене заочне рішення, згідно з яким позовні вимоги Комунального підприємства «Смілакомунтеплоенерго» до ОСОБА_1 задоволені у повному обсязі, стягнуто з відповідача заборгованість за постачання теплової енергії в розмірі 59439,59 грн, втрати від інфляції в сумі 9209,97 грн, 3% річних в сумі 2777,39 грн, пеню в сумі 3349,66 грн, а також 2422,40 грн судового збору. Відповідач не мав змоги з`явитися в судові засідання або подати письмовий відзив через поважні причини, а саме тривале перебування за межами України, таке пов`язане із бойовими діями, а також отриманням лікування через вкрай незадовільний стан здоров`я. Крім того, за переконанням відповідача, позовні вимоги не підтверджуються поданими позивачем доказами, оскільки відсутні належні докази здійснення КП «Смілакомунтеплоенерго» діяльності із постачання теплової енергії, наявність в позивача виробничих потужностей для надання відповідних послуг, а також ліцензії; відсутні докази приєднання ОСОБА_1 як споживача до договору про надання послуг із теплопостачання; відсутні докази належності ОСОБА_1 на праві власності або використання ним житла, з приводу користування яким позивачем нараховано заборгованість, а саме квартири за адресою АДРЕСА_1 ; відсутні докази фактичного надання позивачем послуг, з приводу яких нараховано заборгованість, їх обсяг визначений без урахування періодів відсутності електропостачання.

З урахуванням викладеного, просив поновити строк для подання заяви про перегляд заочного рішення, заочне рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 27.01.2026 скасувати, справу призначити до судового розгляду, а також зупинити виконання заочного рішення до завершення судового розгляду.

В судовому засіданні представник заявника, адвокат Сухомудренко Б.В. доводи заяви підтримав та просив задовольнити.

В судові засідання 09.04.2026 та 04.05.2026 представник позивача не з`явився, був повідомлений з використанням системи «Електронний суд», причини неявки не повідомив, заяв про відкладення розгляду не подавав.

Згідно з ч. 1 ст. 287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Суд, заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали заяви та цивільної справи №703/758025, в частині, необхідній для правильного вирішення заявлених вимог, приходить до наступного висновку.

Заочним рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 27.01.2026 позовні вимоги Комунального підприємства «Смілакомунтеплоенерго» до ОСОБА_1 задоволені у повному обсязі, стягнуто з відповідача заборгованість за послуги із постачання теплової енергії в розмірі 59439,59 грн, втрати від інфляції в сумі 9209,97 грн, 3% річних в сумі 2777,39 грн, пеню в сумі 3349,66 грн, а також 2422,40 грн судового збору.

Матеріалами справи підтверджується та це не заперечувалося відповідачем, що останній має зареєстрований електронний кабінет в системі «Електронний суд».

Як слідує із довідок про доставку електронного документу до електронного кабінету користувача, ухвала про відкриття провадження в справі ОСОБА_1 доставлена 06.12.2025, заочне рішення від 27.01.2026 28.02.2026.

Заява про перегляд заочного рішення суду розміщена представником відповідача, адвокатом Сухомудренком Б.В. в електронному кабінеті за власним підписом 20.03.2026, судом отримана 23.03.2026.

Відповідно до ст. 284 КПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення підлягає скасуванню судом першої інстанції, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи (частина перша статті 288 ЦПК України).

Таким чином, за нормами законодавства, заочне рішення підлягає скасуванню за умови наявності підстав: 1) якщо буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, 2) докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

При цьому, наявність обох підстав для скасування заочного рішення є обов`язковою.

Згідно із ч. 4. 5 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

З огляду на викладене, останнім днем строку, що передбачений ч. 2 ст. 284 ЦПК України, було 26.02.2026.

За п. 2 ч. 6 ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Доставлення примірника судового рішення відповідачеві 28.02.2026 підтверджується довідкою про доставку до електронного кабінету.

Відтак строк подання заяви, що передбачений ч. 3 ст. 284 ЦПК України, минув 19.03.2026.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 ЦПК України, строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Виходячи з принципу змагальності в цивільному процесі, прав та обов`язків сторін у справі, визначених Цивільним процесуальним кодексом України, суд виключно з ініціативи та в межах доводів сторін може поновити строк вчинення процесуальної дії за обґрунтованим їх клопотанням.

Тому, у разі пропущення такого строку, належить обґрунтувати поважність причин що це спричинили.

Норми цивільного процесуального законодавства не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі підстави визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Згідно із ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Відповідно до постанови ВС від 09.11.2022 в справі № 160/21431/21, причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування (постанова ВС від 29.11.2024 в справі №120/359/24).

Як на обставини, що перешкоджали відповідачеві в належний строк звернутися із письмовими заявами по суті справи, ОСОБА_1 посилається на постійне перебування за кордоном із 17.09.2022, незадовільний стан здоров`я, пов`язаний із тяжкими захворюваннями серцево-судинної системи та викликане цим проходження лікування, відсутність доступу до комп`ютерної техніки.

Однак вказані обставини, на переконання суду, не є такими, що унеможливлювали відповідачеві взяти участь в судовому розгляді справи в спрощеному провадженні шляхом подання письмових заяв по суті справи, а також через представника та не мають наслідком поновлення строку звернення до суду через наступне.

Наданими відповідачем ОСОБА_1 письмові документи, що стосуються стану здоров`я та проходження лікування, підтверджується перебування на стаціонарному лікуванні станом на 22.07.2023 на території Федеративної Республіки Німеччина, під наглядом вузькоспеціалізованих фахівців станом на 20.11.2024 та 28.07.2025 на території Грецької Республіки. Вказані документи не підтверджують виникнення в період здійснення судового провадження обставин, що виключали можливість участі в ньому відповідача, подання та отримання ним процесуальних документів.

При цьому суд не може вважати належними докази поважності причин пропуску процесуального строку, що встановлений законом, медичні висновки про непрацездатність представника відповідача за період із 12.03.2026 до 20.03.2026, оскільки матеріалами справи підтверджується належне інформування про здійснення провадження в справі та прийняті процесуальні рішення саме відповідача ОСОБА_1 через електронний кабінет ЄСІТС.

Таким доказом, на переконання суду, не є скрін-шот діалогового вікна системи «Електронний суд», що датований 20-36 год 20.03.2026 та наданий на підтвердження технічних робіт та як наслідок неможливість подання заяви про перегляд заочного рішення, оскільки такий не підтверджує непрацездатності відповідного електронного сервісу протягом строку, належного для подання відповідної заяви, а сторона, яка подає документи в останній день строку, несе ризик непрацездатності відповідних сервісів самостійно.

Відповідно до ч. 3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Норми ЦПК України не визначають спеціального механізму процесуального реагування суду на пропуск відповідачем строку для подання заяви про перегляд заочного рішення, якщо заявник не подав клопотання про поновлення пропущеного строку або якщо причини, зазначені ним у відповідному клопотанні, визнані судом неповажними.

Наслідки пропуску процесуальних строків на вчинення процесуальних дій передбачені у статті 126 ЦПК України. Відповідно до частини першої цієї статті із закінченням встановленого законом або судом строку втрачається право на вчинення процесуальних дій. Таке право втрачається в силу закону, тому не потребує додаткового визнання судом. Суд лише констатує пропуск процесуального строку та відсутність поважних причин для його поновлення, якщо була подана заява про поновлення такого строку.

Окремо ЦПК України встановлює наслідки подання документів після закінчення процесуальних строків. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, суд зобов`язаний залишити без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (частина друга статті 126 ЦПК України).

Тлумачення статей 286, 287 ЦПК України в сукупності із частиною першою статті 288 ЦПК України дає підстави для висновку, що в разі, коли відповідач не довів наявність поважних причин неявки в судове засідання та неподання відзиву, а також не подав доказів по суті справи, суд залишає заяву про перегляд заочного рішення без задоволення. Для застосування повноважень, передбачених у частині третій статті 287 ЦПК України, суд звертає увагу, по-перше, на подання доказів по суті справи, які потенційно можуть змінити висновки по суті спору, викладені в заочному рішенні, та, по-друге, звертає увагу на існування і доведеність поважних причин, через які відповідач не зміг з`явитися на судове засідання, а також подати відзив, у зв`язку із чим і було ухвалене заочне рішення.

Суд зобов`язаний перевірити дотримання відповідачем вимог статей 284, 285 ЦПК України, зокрема в частині строку подання заяви про перегляд заочного рішення, до прийняття такої заяви до розгляду. Суд не наділений правом, оминувши процесуальну дію щодо встановлення дотримання або порушення заявником строків звернення до суду, перейти до розгляду заяви по суті.

Правила частини третьої статті 287 ЦПК України щодо повноважень місцевого суду не можуть застосуватися в ситуації, коли відсутні підстави для розгляду заяви про перегляд заочного рішення по суті, та, відповідно, не можуть бути підставою для залишення такої заяви без задоволення.

Водночас відсутність у главі 11 «Заочний розгляд справи» розділу III «Позовне провадження» ЦПК України прямої вказівки на ті повноваження суду, які мають бути ним реалізовані у разі пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, дає підстави для висновку про те, що відповідно до загальних положень ЦПК України про наслідки пропуску процесуальних строків (частина друга статті 126 ЦПК України) така заява має бути залишена без розгляду.

Можливість застосування статті 126 ЦПК України до процедури заочного розгляду справи не суперечить і частині другій статті 281 цього Кодексу, за змістом якої розгляд справи і ухвалення рішення проводиться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою (постанова ВП ВС від 12.06.2024 в справі №756/11081/20).

За вказаних обставин заяву про перегляд заочного рішення Смілянського міськрайонного суду від 27.01.2026 належить залишити без розгляду.

Керуючись ст. 126, 284, 287, 288 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Заяву про перегляд заочного рішення від 27.01.2026 в справі №703/7580/25 за позовом Комунального підприємства «Смілакомунтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії - залишити без розгляду.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складений 08.05.2026.

Суддя І.В.Овсієнко