Court ruling № 136408187, 11.05.2026, Bilopillia District Court of Sumy Oblast

Справа № 573/907/26

Номер провадження 2/573/606/26

У Х В А Л А

про передачу справи на розгляд іншому суду

11 травня 2026 року м. Білопілля

Суддя Білопільського районного суду Сумської області Марина ЧЕРКАШИНА, розглянувши матеріали позовної заяви Акціонерного Товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и л а:

До Білопільського районного суду Сумської області надійшла вищезазначена позовна заява.

Згідно позовної заяви вбачається, адреса відповідача зазначена: АДРЕСА_1 .

Згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру від 11.05.202 ОСОБА_2 , 19.07.1969, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 з 03.03.1998.

Відповідно до відповіді № 2711419 від 08.05.2026 з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери вбачається, що відповідач зареєстрований як ВПО за адресою: АДРЕСА_3 , з 06.06.2023, статус довідки діюча, тобто саме ця адреса і є його останнім зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Як роз`яснив Європейський суд з прав людини у справах «Верітас проти України» та «Сокуренко та Стригун проти України», суд не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції у разі перевищення ним своїх повноважень, визначених процесуальним законодавством. Зокрема, повноваження суду на розгляд конкретної справи, заяви або скарги визначається правилами підвідомчості та підсудності.

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як вбачається з висновку Верховного Суду у Постанові від 14.08.2024 року у справі № 607/5535/22 особи, які залишили або покинули своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації та стали на облік як внутрішньо переміщені особи можуть звертатися з позовами до судів за місцем фактичного проживання/перебування. Таким чином, якщо особа-переселенець зареєструвалася на новому місці як ВПО (внутрішньо переміщена особа), то маючи відповідну довідку про взяття на облік, переселенець може звертатись з позовом до суду у місці свого тимчасового перебування. Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру. Згідно з частиною 1 статті 5 Закону довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

У постанові від 29 липня 2019 року у справі №409/2636/17 Верховний Суд вказав на те, що, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, необхідно також враховувати імперативні положення спеціального Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», згідно зі статтею 5 якого довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

Частиною 9 ст. 187 ЦПК України передбачено, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Аналогічні висновки щодо зареєстрованого місця перебування особи за місцем взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи наведені в постановах Верховного Суду від 01.05.2024 у справі № 297/2195/22 та від 14.08.2024 у справі № 607/5535/22.

Відповідно дост. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

У зв`язку з цим суддя приходить до висновку про необхідність направлення справи за підсудністю до Монастириського районного суду Тернопільської області, оскільки останнє зареєстроване місце проживання відповідача є с. Гончарівка, Тернопільської області.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 31-32,187,260-261,316, 353-354 ЦПК України,-

п о с т а н о в и л а:

Цивільну справу № 573/907/26 (провадження № 2/573/606/26) за позовною заявою Акціонерного Товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - направити за підсудністю до Монастириського районного суду Тернопільської області.

Після спливу строку на апеляційне оскарження копію ухвали разом з матеріалами справи направити до Монастириського районного суду Тернопільської області (вул. Шкільна, 4, м. Монастириськ, Тернопільська область, 48300).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали.

Суддя -