Decision № 136335357, 01.05.2026, Boryspil City and District Court of Kyiv Oblast

Справа № 359/14403/25

Провадження № 2/359/2374/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

01 травня 2026 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Яковлєвої Л.В.,

при секретарі Бокей А.В.,

за участі представника позивача Коновал Д.Б., відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Борисполі Київської області цивільну справу за позовом Служби у справах дітей та сім`ї Бориспільської міської ради як органу опіки та піклування в інтересах дітей : ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог : Комунальний заклад Київської обласної ради «Спеціалізований обласний будинок дитини м. Біла Церква» про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дітей, -

В С Т А Н О В И В :

05 грудня 2025 року від Служби у справах дітей та сім`ї Бориспільської міської ради до Бориспільського міськрайонного суду Київської області надійшов позов, в якому просить позбавити громадянку ОСОБА_1 батьківських прав відносно її малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; стягнути аліменти з громадянки ОСОБА_1 на користь КЗ КОР «Спеціалізований обласний будинок дитини м. Біла Церква» на утримання її малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частки від всіх видів доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку щомісячно на кожну дитину.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач ОСОБА_1 , як одинока мати народила двійнят ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відомості про батька в свідоцтвах про народження дітей записані, відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України. ОСОБА_1 проживає та зареєстрована у будинку свого співмешканця ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , по АДРЕСА_1 . 05 грудня 2024 року відповідач ОСОБА_1 написала заяву про поміщення малолітніх доньок до КЗ КОР «Спеціалізований обласний будинок дитини м. Біла Церква». Відповідач перебуває у центрі соціальної підтримки дітей та сімей служби у справах дітей та сім`ї під соціальним супроводом з 19 вересня 2024 року, та з 06 грудня 2024 року її діти поставлені на облік, як такі що опинились в складних життєвих обставинах. ОСОБА_1 має ознаки розумової відсталості та розлади психічного здоров`я, на зауваження та рекомендації реагує не адекватно та агресивно. Відповідно до рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 вересня 2016 року, ОСОБА_1 вже позбавлялась батьківських прав відносно малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Враховуючи викладене, Служби у справах дітей та сім`ї Бориспільської міської ради до Бориспільського міськрайонного суду Київської областізвернулася до суду з даним позовом, який просить задовольнити.

Ухвалою суду від 10 грудня 2025 року у справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання з викликом і повідомлення. Сторонам роз`яснено права, обов`язки та встановлено строки для вчинення процесуальних дій.

Ухвалою суду від 27 лютого 2026 року у справі закрито підготовче провадження та призначено її до розгляду з викликом і повідомленням сторін.

В судовому засіданні представник позивача Коновал Д.Б. позовні вимоги підтримала, просила суд їх задовольнити з підстав, вказаних у позові.

Відповідач ОСОБА_1 просила суд відмовити у задоволенні позову та стягувати аліменти на утримання її дітей і з цивільного чоловіка.

На запитання головуючого пояснила, що і наразі не працевлаштована та не має стабільного доходу, територія домоволодіння та сам будинок не приведені до стану, придатного для проживання дітей, санітарно - гігієнічні умови, встановлені у акті обстеження, не змінились. Однак для дітей виділено в будинку окрему кімнату, в якій наразі відсутні будь - які меблі та речі. Від хронічної форми педикульозу відповідач лікується періодичним зрізанням волосся на голові, однак пов6ного лікування не проведено та дезинфекцію в будинку не здійснено.

Також ОСОБА_3 підтвердила, що ще будучи вагітною, перебувала на обліку служби у справах дітей та сімї, які їй всіляко допомагали. Після народження дітей відповідач добровільно написала заяву про влаштування дітей до дитячого будинку, оскільки фінансово не мала можливості утримувати їх. Про те, що її позбавлено батьківських прав щодо сина обізнана, однак не пам`ятає коли це було та де дитина зараз знаходиться, не знає. Дане рішення суду не оскаржувала.

Суд, заслухавши думку сторін, дослідивши докази, які наявні в матеріалах справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року за № 2 передбачено, що відповідно ст. 55, 124 Конституції України та ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюванних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 12, 81, 89 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Доказами, відповідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обґрунтовуючи своє рішення, суд приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

В частинах 1, 6 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» вказано, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася ОСОБА_3 . Наведене підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 виданим 06 грудня 2024 року Бориспільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Бориспіль-ському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (а.с.12).

Крім того, ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася ОСОБА_2 . Наведене підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 виданим 06 грудня 2024 року Бориспільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (а.с.13).

В свідоцтвах зазначено відомості про батьків : мати - ОСОБА_1 ; у відомостях про батька в свідоцтвах про народження вказано - відповідно ч.1 ст. 135 Сімейного кодексу України. Наведене підтверджується копією Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України за №00048327470 від 06 грудня 2024 року та копією Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України за №00048327980 від 06 грудня 2024 року (а.с. 31-32).

Малолітні діти ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з 17 грудня 2024 року знаходяться в КЗ КОР «Спеціалізований обласний будинок дитини м. Біла Церква». Наведене підтверджується копією заяви ОСОБА_1 від 05 грудня 2024 року, копією заяви про тимчасове влаштування дитини в будинок дитини ОСОБА_1 від 05 грудня 2024 року, копією наказу КЗ КОР «Спеціалізований обласний будинок дитини м. Біла Церква» за № 123 від 17 грудня 2024 року, копією наказу КЗ КОР «Спеціалізований обласний будинок дитини м. Біла Церква» за № 122 від 17 грудня 2024 року, листом КЗ КОР «Спеціалізований обласний будинок дитини м. Біла Церква» за № 499 від 14 листопада 2025 року (а.с. 17-20, 28).

З Акту обстеження умов проживання громадянки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 за № 3 складеного 06 січня 2025 року та Акту обстеження умов проживання громадянки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 за № 194 складеного 27 вересня 2024 року вбачається, що умови проживання ОСОБА_1 не відповідають санітарно-гігієнічним нормам проживання, приміщення потребує ремонту та генерального прибирання (а.с. 33-35).

Надалі, заходами вжитими службою у справах дітей та сім`ї Бориспільської міської ради не вдалося отримати об`єктивну інформацію про фактичні умови проживання ОСОБА_1 , оскільки відповідач не допустила комісію до місця свого проживання. Наведене підтверджується листом фахівця із соціальної роботи центру соціальної підтримки та сімей служби у справах дітей та сім`ї Тишко Ю. від 08 жовтня 2025 року.

01 грудня 2025 року органом опіки та піклування Бориспільської міської ради надано висновок, затверджений рішенням виконавчого комітету Бориспільської міської ради за №994 «Про порушення питання щодо позбавлення батьківських прав громадянки ОСОБА_1 », згідно якого орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_1 відносно малолітніх дітей : ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 8-11).

З листа КЗ КОР «Спеціалізований обласний будинок дитини м. Біла Церква» від 14 листопада 2025 року за № 499 вбачається, що ОСОБА_1 за період перебування дітей в закладі періодично відвідувала малолітніх дітей, а саме : 14 лютого 2025 року, 14 березня 2025 року, 28 квітня 2025 року, 03 червня 2025 року, 08 липня 2025 року, 30 липня 2025 року, 20 вересня 2025 року, однак мати не цікавилась станом здоров`я, потребами, життям та розвитком дітей, не приймала участі у вихованні та їх утриманні. ОСОБА_1 не проявляла материн-ських почуттів, поводилась байдуже, виглядала не охайно та занедбано. Наведене також підтверджується листом директора КЗ КОР «Спеціалізований обласний будинок дитини м. Біла Церква» Богатиренко Ю. від 07 квітня 2026 року за № 152.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідаль-ністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Стаття 3 Конвенції про права дитини, яка набула чинності для України 27 вересня 1991 року, проголошує, що у всіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкра-щому забезпеченню інтересів дитини.

Постановою Пленуму Верховного Суду України за №3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» передбачено, що ухилення батьків від виконання своїх батьківських обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовки до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідним харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших цінностей, не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умови для отримання нею освіти.

Зазначені факти, як кожен окремо, так і в сукупності, слід розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно ч. 1, 2 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізикний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно ст. 150 СК України батьки зобов`язані : виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; поважати дитину.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаємо-розуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Позбавлення батьківських прав є, з одного боку, засобом захисту прав дитини, а з другого заходом впливу на батьків, які неналежним чином виконують свої батьківські обов`язки стосовно дитини. Позбавлення батьківських прав можливе виключно на підставі рішення суду. Частиною 1 ст. 164 СК України встановлено вичерпний перелік підстав для позбав-лення батьківських прав.

Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п.16 постанови № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, не обхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Статтею 165 СК України визначено, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Станом на день розгляду справи, суду не надано належних та допустимих доказів, які свідчать про виконання відповідачем батьківських обов`язків по вихованню, піклуванню та утриманню дітей належним чином.

Аналізуючи вищенаведені та встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини, суд приходить висновку, що своєю поведінкою відповідач не виявляє батьківського піклування та свідомо ухиляється від батьківських обов`язків щодо малолітніх дітей : ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому, з метою захисту законних прав та інтересів дітей, відповідача ОСОБА_1 слід позбавити батьківських прав щодо малолітніх ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позивача від сплати судового збору на підставі п.9 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнено, з відповідача слід стягнути на користь держави Україна судовий збір в розмірі 1331 грн. 20 коп.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 180-183, 191 СК України, ст. 12, 81, 141, 200, 206, 263-265, 280-281, 354, 430 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Служби у справах дітей та сім`ї Бориспільської міської ради як органу опіки та піклування в інтересах дітей : ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог : Комунальний заклад Київської обласної ради «Спеціалізований обласний будинок дитини м. Біла Церква» про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дітей - задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , відносно малолітніх дітей : ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , код платника податків - НОМЕР_3 , паспорт № НОМЕР_4 виданий 18 липня 2023 року та дійсний до 18 липня 2033 року, орган що видав 3247, запис № 19940321-11342, зареєстроване місце проживання : АДРЕСА_1 ) на користь малолітніх дітей : ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на їх утримання у розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 05 грудня 2025 року та до досягнення дітьми повноліття, які стягувати на користь Комунальний заклад Київської обласної ради «Спеціалізований обласний будинок дитини м. Біла Церква» (код ЄДРПОУ 030666940, місцезнаходження : 09113, Київська область, м. Біла Церква, вул. Добровольчих батальйонів, 6).

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів на утримання дітей у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави Україна судовий збір у розмірі 1331 (одну тисячу триста тридцять одну) гривню 20 (двадцять) копійок.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляцій-ної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення виготовлено 07 травня 2026 року.

Суддя Л.В. Яковлєва