Єдиний державний реєстр судових рішень Коростишівський районний суд Житомирської області
Справа № 935/3002/25
Провадження № 2/935/476/26
У Х В А Л А
05 травня 2026 року м.Коростишів
Коростишівський районний суд Житомирської області в складі: головуючого судді Рибнікової М.М..,зі секретарем судового засідання Бондаренко М.М., в процесі розгляду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
установив:
Разом з позовною заявою позивачем подано клопотання про витребування доказів а саме: інформацію про надходження на банківську картку зазначену в Платіжному дорученні, кредитних коштів в розмірі 5000 грн. відповідно до Кредитного договору.
Представник позивача в судове засідання не з`явився. В прохальній частині позовної заяви міститься клопотання представника позивача про розгляд справи у його відсутність.
Відповідач будучи належним чином, своєчасно повідомлений про день, час та місце розгляду справи, з невідомих суду причин в судове засідання не з`явився і від нього не надійшло жодного клопотання про відкладення слухання справи або поважні причини неявки. Відзив на позов відповідач не подано.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, вивчивши викладені у клопотанні аргументи, а також матеріали цивільної справи, дійшов такого висновку.
Згідно з приписами частини 3 статті 12 та частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 4 статті 12 ЦПК України).
Відповідно до положень частини 1 статті 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Аналіз наведених норм процесуального закону дозволяє дійти висновку, що інститут витребування доказів є процесуальним механізмом сприяння стороні у здобутті доказів, якими вона обґрунтовує свої вимоги чи заперечення, за умови доведення неможливості їх самостійного отримання. Водночас цей інститут не може використовуватися як спосіб перекладення обов`язку доказування на іншу сторону або як засіб спонукання опонента до формування доказової бази на користь заявника, оскільки кожна сторона несе ризик наслідків невчинення процесуальних дій.
З аналізу матеріалів цивільної справи вбачається, що до них долучено повний договір відступлення, витяг з реєстру боржників до нього, детальний розрахунок заборгованості, а також докази перерахування кредитодавцем грошових коштів.
За таких обставин суд дійшов висновку, що заявлене клопотання не обґрунтовує неможливості самостійного отримання ним доказів, а фактично спрямоване на дублювання вже наявних у справі доказів, що суперечить засадам змагальності та розподілу обов`язку доказування між сторонами.
Враховуючи викладене у сукупності, підстави для задоволення клопотання про витребування доказів відсутні.
Керуючись статтями 12, 81, 84, 260, 261 ЦПК України, суд
постановив:
Відмовити у задоволенні клопотання про витребування доказів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремому оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя М.М. Рибнікова
The court decision No. 136304996, Korostyshiv District Court of Zhytomyr Oblast was adopted on 05.05.2026. The procedural form is Civil, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find important information about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find useful information easily.
This decision relates to case No. 935/3002/25. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: