№ 136298975, 01.05.2026, Oleksandriia City and District Court of Kirovohrad Oblast

Справа №: 398/1846/26

провадження №: 3/398/488/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

"01" травня 2026 р. м. Олександрія

Суддя Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Шинкаренко Ірина Петрівна, розглянувши матеріали, які надійшли від Олександрійського районного відділу поліції ГУНП в Кіровоградської області відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 619918 від 20 березня 2026 року, цього дня о 16 год. 30 хв. в Кіровоградській області, м. Олександрії, по вул. Братській, 69, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Chevrolet Aveo, державний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: блідий шкіряний покрив обличчя, виражене тремтіння пальців рук, порушення мови. Від проходження медичного огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння у найближчому медичному закладі у встановленому законодавством порядку відмовився на місці зупинки транспортного засобу. Водій від керування транспортним засобом відсторонений.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

01 травня 2026 року до суду від захисника ОСОБА_1 адвоката Гулого А.В. надішли письмові пояснення у справі, захисник просить суд закрити провадження за відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, а також стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУНП в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 судові витрати. Свою позицію адвокат обґрунтовує тим, що підставою для зупинки транспортного засобу, під керуванням ОСОБА_1 , зі слів поліцейських стало те, що він не був пристебнутий паском безпеки, однак дане твердження не знаходить підкріплення у відеозаписах, що були надані до суду, окрім того сам водій та його пасажир весь час заперечували факт того, що вони були, зі слів поліцейських не пристебнуті. Відповідно всі подальші вимоги стосовно пред`явлення документів та оголошення особі ознак наркотичного сп`яніння. На записі з відеореєстратора видно, що поліцейські переслідували машину ОСОБА_1 тривалий час та з невідомих причин вирішили його зупинити, адже за весь час в його діях не було підстав, які б стали причиною для зупинки транспортного засобу. Працівниками поліції за весь час розмови неодноразово було вчинено психологічний тиск на водія та відповідно не надано право скористатись на представлення інтересів адвокатом, адже не дочекавшись його вони почали складати протоколи, що є неправомірними діями, адже не підкріплені жодними доказами. Ознаки стану наркотичного сп`яніння, які були названі на відео, також нічим не підтверджені, адже не зрозуміло як працівники поліції змогли «оцінити» поведінку, шкірний покрив обличчя та чи дійсно тремтіли руки в ОСОБА_1 . Водій не відмовлявся від проходження тесту на стан сп`яніння, однак, побоюючись за те, що працівники поліції могли доставити його замість лікарні до ТЦК він та інші особи пропонували поїхати туди разом зі свідками і не в поліцейській машині. Працівники поліції сказали, що це є порушенням процедури, що хтось, керуючи автомобілем ОСОБА_1 доставить його до місця проведення тесту на стан сп`яніння і поруч будуть присутні декілька осіб, як свідки і при проведенні процедури. Також захисник зазначає, що якщо із відеозапису з нагрудної камери працівників патрульної поліції, що здійснюють оформлення адміністративного правопорушення, вбачається, що він є не безперервним та постійно переривається, то його не можна вважати належним та допустимим доказом по справі. Положення п. 3 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» надають право поліцейському зупинити транспортний засіб у випадку наявності інформації, яка свідчить про причетність водія до вчинення адміністративного правопорушення. Проте, вказана підстава для зупинки транспортного засобу передбачає те, що, по-перше, мало місце адміністративне правопорушення (як реальний факт, а не можливо вчинене), по-друге, у поліцейського наявна інформація про причетність водія до вчинення такого адміністративного правопорушення. Крім того, адвокат Гулий А.В. звертає увагу суду, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення без підтвердження його іншими об`єктивними доказами не може бути однозначним та достатнім доказом наявності в діях ОСОБА_1 складу даного правопорушення поза розумним сумнівом. Таким чином, матеріали справи не містять беззаперечних доказів щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а зібрані у справі докази не можуть бути визнанні достатніми для доведення його вини, а тому провадження у справі підлягає закриттю, оскільки в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення. Ненадання належного доказу стосовно вчинення ОСОБА_1 порушення правил дорожнього руху, що стало підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а тому недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали не доводять наявності у діях ОСОБА_1 суб`єктивної та об`єктивної сторони адміністративного правопорушення.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, його захисник адвокат Гулий А.В. подав до суду заяву про розгляд справи без їхньої участі, проти притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності захисник заперечує, посилаючись на підстави, викладені у письмових поясненнях по суті справи.

Ознайомившись із поданими поясненнями у справі, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

В своєму рішенні від 29 червня 2007 року по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (O'Halloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02) ЄСПЛ наголосив, що «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання транспортним засобом є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти транспортними засобами та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі».

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції закріплено у ст. 266 КУпАП, постанові Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 № 1103 «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» (далі Порядок), Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров`я України 09 листопада 2015 № 1452/735 (далі Інструкція).

Відповідно до ч. 1 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Пунктом 2 Розділу І Інструкції передбачено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

За змістом п. 3, 4 Розділу І Інструкції ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Згідно з п. 12 Розділу ІІ Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

За приписами п. 8 Порядку у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Системний аналіз зазначених норм законодавства дає підстави зробити висновок, що у разі наявності підстав вважати, що водій перебуває у стані наркотичного сп`яніння, поліцейський направляє водія до найближчого закладу охорони здоров`я для проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння. А у випадку відмови водія від проходження огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків, складає протокол про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Відповідно до п. 15 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 листопада 2015 № 1376, до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення).

Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується зібраними у справі доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 619918 від 20 березня 2026 року, який складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП та в якому розкрито суть адміністративного правопорушення; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 20 березня 2026 року; відеозаписами з технічних пристроїх патрульних поліції, що доданий до протоколу.

Застосування поліцейськими технічних засобів відеозапису передбачено у випадках, зазначених у ст.266 КУпАП, ст. 31, 40 Закону України «Про Національну поліцію України». Також відповідно до Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою, зокрема, попередження, виявлення або фіксування правопорушення. Наявний в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відеозапис складається відеофайлів, які є цілісними (кожний у свою чергу), безперервними (кожний у свою чергу та всі разом, оскільки при відтворенні відеофайлів вбачається, що час закінчення одного збігається в свою чергу з початком відліку часу іншого, що відображають безперервність відеозапису та відтворюють обставини події). Про долучення відеозапису з нагрудної бодікамери 2023000031, а також відеозапису зі службового відеореєстратора як додатків до протоколу про адміністративне правопорушення, зроблений відповідний запис в протоколі. Досліджений у судовому засіданні відеозапис надає можливість конкретизувати поведінку осіб, відтворити обставини події, а тому є належним та допустимим доказом і жодного сумніву у своїй достовірності у суду не викликає.

В межах розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, та встановлення обставин, що мають значення для її розгляду з дослідженого судом відеозапису судом встановлено наступне. Поліцейські зупинили транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 у зв`язку з порушенням ПДР України щодо невикористання пасків безпеки під час руху автомобіля. Під час спілкування з водієм у поліцейського виникли підстави вважати, що він перебуває під впливом наркотичних засобів у зв`язку з чим ОСОБА_1 запропоновано пройти огляд на визначення стану наркотичного сп`яніння (час відеозапису 17:04), при цьому поліцейський повідомив водію виявлені ним ознаки такого стану: блідий шкіряний покрив обличчя, виражене тремтіння пальців рук та поведінка, що не відповідає обстановці. Відповіді щодо згоди на проходження огляду чи відмови від його проведення водій відразу не надав. Пізніше продемонстрував поліцейським ордер на правову допомогу та договір про надання правової допомоги і повідомив, що буде чекати на приїзд свого адвоката. На неодноразові уточнення поліцейського щодо надання згоди або відмови від проведення огляду ОСОБА_1 відповіді по суті не надавав, зазначаючи, що чекає на адвоката та без його присутності не буде здійснювати подальше спілкування та приймати рішення. Поліцейський повідомляв водія, що у разі, якщо ним не буде надано відповіді щодо проведення медичного огляду така поведінка може бути розцінена як відмова від проходження огляду. ОСОБА_1 вважав такі дії поліцейських психологічним тиском відносно себе, про що повідомляв їм. На чергове запитання поліцейського щодо надання чіткої відповіді про проходження огляду чи відмову від такої, не отримавши відповіді по суті заданого питання, поліцейський повідомив, що розцінює такі дії водія як відмову від походження огляду (час відеозапису 17:56) у зв`язку з чим відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. ОСОБА_1 сказав, що він не відмовляється, проте без адвоката до лікарні для проходження огляду не поїде. Поліцейські роз`яснили особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, її права та повідомили про складення відносно ОСОБА_1 постанови про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 121 КУпАП у зв`язку з порушенням водієм п. 2.3.в ПДР України.

Так, об`єктивна сторона передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП правопорушення виражається, зокрема у формі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що і утворює самостійний склад адміністративного правопорушення.

При цьому відмова може бути виражене дією чи бездіяльністю, що перешкоджають встановленню стану сп`яніння водія, вчинені з різних мотивів, особою, яка підлягає такому огляду. В свою чергу погодження особи на проходження огляду на стан сп`яніння має бути актом волевиявлення, який би виражався в активних діях особи щодо погодження на проходження огляду та виконання вказівок працівників поліції при проходження такого огляду для отримання результату.

У даному випадку, суддя розцінює поведінку ОСОБА_1 як відмову від проходження огляду, яка проявилась у пасивній формі, оскільки він тривалий час не вчинив очевидних активних дій, які б однозначно свідчили про намір пройти огляд, а встановлені обставини не дозволяють дійти висновку, що особа не відмовилася пройти огляд, а погодилася.

Щодо доводів про небажання проходити огляд без присутності адвоката, суд зазначає, що

норми ПДР встановлюють обов`язок водія, а не право пройти огляд на визначення стану сп`яніння і жодних винятків для цього ПДР не містять. В силу ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, має право при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичною особи. Ні Порядок, ні Інструкція не містять застережень щодо надання правової допомоги особі, яка підлягає огляду на стан сп`яніння. Разом з тим, фіксація порушення п. 2.5 ПДР та складення протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП не є розглядом справи про адміністративне правопорушення, а тому, на думку суду, порушення права на захист в цьому випадку не було, крім того працівники поліції тривалий час перебували на місці події, але адвокат не прибув, водночас при розгляді цієї справи судом право ОСОБА_1 на захист реалізовано.

Щодо доводів сторони захисту, що поліцейські не надали ОСОБА_1 можливості дістатися до закладу охорони здоров`я іншим чином, ніж поліцейським автомобілем, суд вказує на те, що згідно з положеннями ст. 266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Відповідно до положень п. 7 Порядку поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. Із зазначених норм слідує, що саме на поліцейського, який виявив ознаки сп`яніння у водія, покладено обов`язок забезпечити його прибуття до закладу охорони здоров`я та проведення огляду у його присутності протягом встановленого часу. Суддя також виходить з того, що відповідно до ст. 260 КУпАП огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а також щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції віднесено до заходів забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення. Загальною ж метою застосування заходів забезпечення провадження є досягнення його дієвості шляхом усунення перешкод та забезпеченні реальної можливості здійснення необхідних процесуальних дій. При цьому, дотримуючись принципу законності, поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Отже, суд доходить висновку, що вимога поліцейського прослідувати до закладу охорони здоров`я в його супроводі відповідає принципу законності та меті застосування заходу забезпечення провадження в справі про адміністративне правопорушення. Разом з тим, право на оскарження заходів забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення, яким є огляд на стан сп`яніння, передбачено статтею 267 КУпАП.

Адвокат звертав увагу на те, що працівники поліції повідомили ОСОБА_1 , що присутність декількох осіб як свідків при проведенні процедури огляду є порушенням цієї процедури. Суд зазначає, що положення ст. 266 КУпАП, Інструкції та Порядку не вимагають присутності свідків при проведенні огляду, якщо поліцейським забезпечено безперервний відеозапис за допомогою технічного присторою.

Таким чином, при дослідженні матеріалів справи судом не встановлено порушень при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки дії особи, уповноваженої на складання адміністративного протоколу, відповідають вимогам статті 266 КУпАП і Порядку № 1103, а саме: у зв`язку з виявленими ознаками наркотичного сп`яніння та не висловленою у активній формі згоди водія на проходження огляду поліцейським було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. При цьому, під час пропозиції пройти огляд на стан сп`яніння та подальший дій поліцейський застосовував технічні засоби відеозапису.

Посилання сторони захисту на те, що зупинка транспортного засобу була неправомірною є необґрунтованими і не заслуговують на увагу, оскільки питання правомірності та обґрунтованості причин зупинки автомобіля поліцейськими не є предметом судового розгляду у справі про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП. Крім того, стороною захисту не надано доказів встановлення незаконності дій працівників поліції і їх протиправної поведінки під час зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 .

Разом з тим, суддя вважає за необхідне зазначити, що встановлення наявності у водія конкретних ознак наркотичного сп`яніння, визначених Інструкцією, належить до виключної компетенції поліцейського, який з огляду на виявлені ним підстави робить припущення про перебування водія у стані сп`яніння та пропонує пройти огляд, оскільки керування водієм транспортним засобом у стані сп`яніння є грубим порушенням ПДР України та тягне за собою адміністративну відповідальність. А вже здійсненням визначеної законом процедури огляду підтверджується або спростовується перебування водія у стані сп`яніння.

Враховуючи зазначене, суддя, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Доводи сторони захисту про недоведеність матеріалами справи наявності в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи та не створили підстав для іншого висновку суду.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення.

При накладенні стягнення судом враховується характер вчиненого правопорушення, особу порушника, а також ступінь його вини. З врахуванням наведеного вважаю, що на ОСОБА_1 необхідно накласти адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», вважаю за необхідне стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 665 грн 60 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст. 40-1, ч. 1 ст. 130, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя

ПОСТАНОВИВ

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Реквізити для сплати штрафу: назва платежу: Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху; номер рахунку UA658999980313000149000011001; отримувач коштів: ГУК у Кіров.обл./Кіров.обл./21081300, код за ЄДРПОУ: 37918230; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету: 21081300; призначення платежу *; 121; код платника; ПІБ адмінштраф.

Реквізити для сплати судового збору: назва платежу: Надходження від стягнення судового збору на користь держави; номер рахунку UA908999980313111256000026001; отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Роз`яснити, що відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно зі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення до Кропивницького апеляційного суду через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом 3-х місяців.

Суддя Ірина Петрівна Шинкаренко