Decision № 136281298, 06.05.2026, Shevchenkivskyi District Court of Lviv City

Справа № 466/1029/26

Провадження № 2/466/1791/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 травня 2026 року Шевченківський районний суд м. Львова

у складі: головуючого судді Зими І.Є.

за участі секретаря с/з Васинчик М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості ,

в с т а н о в и в:

11 лютого 2026 року, ТОВ «Деал Фінанс Груп» звернулось до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за договором №71663987 від 07.07.2025 року в розмірі 12 817,34 грн., судовий збір та витрати на правову допомогу в розмірі 4 500 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що 07 липня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем укладено договір про надання коштів у кредит №71663987, відповідно до умов якого останньому надано кредит у розмірі 9 500 грн строком на 30 днів із процентною ставкою 0,275 відсотка щоденно на залишок заборгованості, а також передбачено комісію за надання кредиту.

04 вересня 2025 року між сторонами укладено додаткову угоду №15501910 до вказаного договору, відповідно до умов якої строк кредитування продовжено до 60 днів та змінено процентну ставку з 0,275 відсотка на 1 відсоток щоденно.

Договір та додаткова угода укладені в електронній формі з застосуванням одноразового ідентифікатора, що відповідає вимогам законодавства про електронну комерцію. Кредитодавець виконав свої зобов`язання, перерахувавши відповідачу грошові кошти на банківську картку, що підтверджується платіжними документами та даними платіжної системи.

У подальшому право вимоги за вказаним договором на підставі договору факторингу №16/09/25 від 16.09.2025 року було відступлено ТОВ «Деал Фінанс Груп», яке стало новим кредитором.

Відповідач належним чином умови договору не виконав, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 12 817,34 грн., яка складається з: 3 316,10 грн - тіло кредиту, 3 398,58 грн - проценти, 1 425,00 грн - комісія, 4 677,66 грн - проценти за понадстрокове користування кредитом.

Ухвалою суду від 03.03.2026 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження.

В судове засіданні представник позивача не з`явився, в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи в їх відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явився з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлявся про час та місце слухання справи, що стверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення. Не подав відзив на позовну заяву.

Оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без його участі, представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд у відповідності до вимог ст. ст. 280-282 ЦПК України вважає за можливе заслухати справу на підставі наявних доказів та ухвалити заочне рішення.

Згідно ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що 07 липня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів у кредит №71663987.

Відповідно до умов вказаного договору кредитодавець зобов`язався надати позичальнику грошові кошти у розмірі 9 500 грн строком на 30 днів, а позичальник, у свою чергу, зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти та комісію, передбачені договором.

04 вересня 2025 року між сторонами укладено додаткову угоду №15501910, відповідно до якої строк кредитування продовжено, а процентну ставку змінено до 1 відсотка щоденно.

Судом встановлено, що вказаний договір та додаткова угода укладені в електронній формі шляхом використання відповідачем одноразового ідентифікатора, що є електронним підписом у розумінні Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір є домовленістю сторін, оформленою в електронній формі, а електронний підпис одноразовим ідентифікатором є належним способом підтвердження волевиявлення особи.

Крім того, відповідно до статей 205, 207 ЦК України правочин може вчинятись у письмовій, у тому числі електронній формі, а електронний документ, який містить всі істотні умови договору та підписаний сторонами, є належним доказом його укладення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що між сторонами виникли договірні правовідносини кредитування, а укладений договір відповідає вимогам чинного законодавства України.

Разом з тим, судом встановлено, що кредитодавець виконав свої зобов`язання за договором, а саме надав відповідачу грошові кошти у розмірі 9 500 грн, що підтверджується електронною платіжною інструкцією №6b81dc12-445c-4995-b12f-fa49d454f816 від 07.07.2025 року, довідкою ТОВ «Європейська платіжна система» №КД-000022522 від 06.01.2026 року, листом кредитодавця від 23.12.2025 року та іншими письмовими доказами, наявними в матеріалах справи.

При цьому суд враховує, що відповідно до положень Закону України «Про платіжні послуги» та нормативно-правових актів Національного банку України документи, сформовані під час здійснення платіжних операцій, є первинними документами та мають належну доказову силу.

Таким чином, факт отримання відповідачем кредитних коштів підтверджується належними та допустимими доказами.

Водночас відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконав, однак частково здійснював погашення заборгованості, загальна сума яких становить 6 183,90 грн., що враховано позивачем при формуванні остаточного розрахунку заборгованості.

Згідно з розрахунком позивача, заборгованість відповідача за договором кредиту становить 12 817,34 грн., яка складається з: 3 316,10 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 3 398,58 грн - сума заборгованості за процентами, 1 425,00 грн - сума заборгованості за комісією, 4 677,66 грн - сума заборгованості за процентами, нарахованими за понадстрокове користування кредитом.

Судом також встановлено, що право вимоги за вказаним договором кредиту перейшло до позивача на підставі договору факторингу №16/09/25 від 16.09.2025 року.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі.

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у тому обсязі та на тих умовах, які існували на момент переходу цих прав.

Отже, ТОВ «Деал Фінанс Груп» є належним кредитором у даних правовідносинах та має право вимагати від відповідача виконання зобов`язання.

Оцінюючи заявлені позовні вимоги, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання (стаття 610 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Таким чином, невиконання відповідачем умов договору свідчить про наявність підстав для стягнення заборгованості.

Суд враховує, що умовами кредитного договору та додаткової угоди прямо передбачено право кредитодавця нараховувати проценти за користування кредитом, а також проценти за понадстрокове користування кредитом у разі порушення строків повернення позики.

При цьому заявлені до стягнення проценти за понадстрокове користування кредитом не є неустойкою у розумінні статті 549 ЦК України, а є платою за користування кредитними коштами відповідно до умов договору.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач був обізнаний з умовами договору, добровільно погодився із ними та частково виконував умови договору шляхом здійснення платежів у рахунок погашення заборгованості.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення заборгованості за тілом кредиту, процентами, комісією та процентами за понадстрокове користування кредитом є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, в силу дії ст.141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути на користь позивача судові витрати.

Щодо вимоги позивача про стягнення витрат на правничу допомогу, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Згідно з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем подані: договір про надання правничої допомоги № 22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025 року, витяг з Акту №5-ДІЛ від 02.01.2026 р. приймання-передачі наданої правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги №22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025 року, витяг з Акту приймання передачі справ на надання правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги №22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025 року, платіжна інструкція на підтвердження оплати наданої правничої допомоги, ордер серія АХ №1287256 від 03.09.2025 р., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ПТ №2099 від 03.04.2018 р., довіреність в порядку передоручення на представлення інтересів адвокатом.

Представник позивача просить стягнути витрати за надання професійної правничої допомоги на загальну суму 4 500 грн.

Під час вирішення питання про стягнення витрат на професійну правову допомогу, суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц у постанові від 19.02.2020 року. Так, суд наголосив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Важливими є також висновки у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, де визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Відтак, суд приходить до висновку, що витрати на професійну правничу допомогу у заявленому розмірі є завищеними, враховуючи категорію справи та час, який захисник міг би потратити на підготовку матеріалів. В цій частині заявлених вимог слід стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 3 000 грн, що буде співрозмірним, на думку суду, з ринковими цінами адвокатських послуг, та складністю вказаної цивільної справи.

Керуючись: ст. ст. 512, 526, 543, 1054 ЦК України, ст. ст. 10-13, 76-81, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» заборгованість за договором № 71663987 від 07.07.2025 року у розмірі 12 817, 34 грн. (дванадцять тисяч вісімсот сімнадцять гривень 34 копійки)

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» 2662,40 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок) судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» понесені витрати на правову допомогу у розмірі 3 000 грн. (три тисячі гривень).

В решті вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку ст. 284-285 ЦПК України.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом 30 днів з дня його ухвалення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Сторони в справі:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп», код ЄДРПОУ:44280974, місцезнаходження: Київська область, м. Ірпінь, вул. Садова, 31/33.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) РНОКПП: НОМЕР_1 .

Суддя І. Є. Зима