Decision № 136279178, 30.04.2026, Khust District Court of Zakarpattia Oblast

Справа № 309/524/26

Провадження № 2/309/252/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2026 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в складі: головуючого-судді: Орос Я.В.

за участю секретаря: Калинич Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хуст цивільну справу за позовом: Кредитної спілки «Йван» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2026 році до Хустського районного суду Закарпатської області Кредитна спілка «Йван» звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що 05 грудня 2019 року між кредитною спілкою «Йван» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит №189, за умовами якого позивачем надано кредит за плату в сумі 20 000,00 грн., а відповідач зобов`язувався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах визначених Кредитним. Гроші відповідачеві передано у повному обсязі, що підтверджується видатковим касовим Ордером №811 від 05.12.2019 року та Актом звіряння розрахунків від 05.12.2019 року підписаним відповідачем.

Крім того, 05.03.2020 року між позивачем та ОСОБА_1 було укладено Додатковий договір №1 до Договору про споживчий кредит №189 про надання коштів у позику у тому числі і на умовах фінансового кредиту. Однак відповідач ОСОБА_1 в порушення умов кредитного договору та додаткового договору не дотримувалась обов`язку, щодо погашення кредиту та процентів за користування кредитом, у зв`язку із чим виникла заборгованість за Кредитним Договором в розмірі 19175,22 грн., крім того позивач просить стягнути з відповідача штраф за невиконання зобов`язань у розмірі 9587,61 грн.

У зв`язку з чим, Кредитною спілкою "Йван" заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованість за Кредитним Договором в розмірі 28735,83 грн.. та суму понесених ним судових витрат в розмірі 3328,00 грн. судового збору.

Ухвалою Хустського районного суду Закарпатської області від 11.02.2026 року прийнято до провадження дану справу, визначено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась. Про час, день та місце розгляду справи повідомлялась судом належним чином шляхом направлення рекомендованого виклику з повідомленням, причини своєї неявки суду не повідомила, відзиву не подавала. Крім того, відповідач ОСОБА_2 зареєстрована в системі «Електронний суд» та згідно Довідки про доставку електронного документу отримала судові повістку та прикріплені файли до електронного кабінету 19.04.2026 року.

Відповідно до ч.3 ст. 223, ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Отже, суд вважає за можливе провести розгляд справи по суті, без проведення фіксування судового засідання технічними засобами.

Суд, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Матеріалами справи підтверджується , що 05 грудня 2019 року між КС «Йван» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит №189, за умовами якого позивачем надано кредит за плату в сумі 20 000,00 грн.(а.с.4-6). Згідно Додатку №1 до кредитного договору №189 визначено графік платежів, які відповідач зобов`язувалась виконувати (а.с.7).

КС «Йван» виконала умови кредитного договору у повному обсязі, що підтверджується видатковим касовим Ордером №811 від 05.12.2019 року та Актом звіряння розрахунків від 05.12.2019 року підписаним відповідачем (а.с.8).

Крім того, 05.03.2020 року між позивачем та ОСОБА_1 було укладено Додатковий договір №1 до Договору про споживчий кредит №189 про надання коштів у позику у тому числі і на умовах фінансового кредиту. Згідно Додаткового договору №1 від 05.03.2020 року до умов кредитного договору внесено наступні зміни: змінено строк кредитування, нарахування процентів та доповнено графік платежів (а.с.9-10).

Однак відповідач ОСОБА_1 в порушення умов кредитного договору та додаткового договору не дотримувалась обов`язку, щодо погашення кредиту та процентів за користування кредитом, у зв`язку із чим виникла заборгованість за Кредитним Договором в загальному розмірі 28735,83 грн, що складається з 15805,57 грн.- несплачений кредит, 3351,65 грн. несплачені відсотки, та 9578,61 грн. штраф (а.с.11).

Дослідивши матеріали справи суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст.526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Ч.2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із ч.1 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст.634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у даному випадку Банк).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Враховуючи ту обставину, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку КС «Йван» не повернуті, а також вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає, що КС «Йван» вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення заборгованості по кредиту.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимога КС «Йван» про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитом 15805,57 грн. та несплачені відсотки 3351, 65 грн. підлягає задоволенню.

Однак, щодо стягнення з ОСОБА_2 штрафу у розмірі 9578,61 грн. за невиконання вчасно зобов`язань суд зазначає наступне.

Так, згідно п.7 Відповідальність сторін за Договором №189 передбачено, що у разі порушення позичальником зобов`язань та вирішення питання стягнення в судовому порядку позичальник зобов`язується сплатити кредитодавцю штраф, що становить 50% від суми заборгованості за договором.

Статтею 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Разом з тим, п.18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні був введений воєнний стан строком на 30 діб. Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

У подальшому Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», які були затверджені Законами України «Про затвердження Указу Президента України» «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» строк дії воєнного стану в Україні продовжувався і він діє і на даний час.

Таким чином, враховуючи, що позивач звернувся за захистом свого права у період дії воєнного стану та просить стягнути штраф за невиконання відповідачем зобов`язання за кредитним договором , що суперечить положенням п.18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, а тому відсутні підстави для їх стягнення з відповідача, у зв`язку з чим вимога позивача про стягнення штрафу з ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.

За таких обставин, враховуючи те, що в судовому засіданні належними доказами встановлено, що відповідач взяті на себе зобов`язання по поверненню кредиту належним чином не виконала, що привело до виникнення заборгованості, а тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги КС «Йван» підлягають до часткового задоволення.

Згідно з ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог, відповідно до норм ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2218 грн. 78 коп.

Враховуючи наведене та керуючись вимогами ст.ст.10, 12, 81, 211, 223, 247, 259, 263-265, 280-284 ЦПК України ст.ст. 526,527,1052,1054 ЦК України суд -

У Х В А Л И В:

Позов кредитної спілки « Йван» - задоволити частково .

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 останнє відоме зареєстроване місце проживання якої є АДРЕСА_1 на користь кредитної спілки « Йван» ( 90400 м. Хуст вул. Роша Жана № 16/2 ЄДРПОУ 25440958) суму заборгованості за договором про споживчий кредит № 189 від 5 грудня 2019 року у розмірі 19157,22 /дев`ятнадцять тисяч сто п`ятдесят сім гривень двадцять дві копійки / яка складається з наступного: заборгованість за тілом кредиту 15805,57 грн. та 3351,65 грн. заборгованості за несплаченими відсотками.

В задоволенні решти вимог-відмовити

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 останнє відоме зареєстроване місце проживання якої є АДРЕСА_1 на користь кредитної спілки « Йван» ( 90400 м. Хуст вул. Роша Жана № 16/2 ЄДРПОУ 25440958) пропорційно до суми задоволених позовних вимог судовий збір у розмірі 2218 грн. 78 коп.

Рішення може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, в цей же строк з дня його отримання через Хустський районний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду виготовлено 05.05.2026 року.

Суддя Хустського

районного суду: Орос Я.В.