Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 307/881/26
Провадження № 1-кп/307/52/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 травня 2026 рокум. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
потерпілої - ОСОБА_6
представника потерпілого - ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Тячів у режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026071160000005 від 02.01.2026 року за обвинуваченням,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та мешканки АДРЕСА_1 , громадянки України, заміжньої, з вищою економічною освітою, яка має на утриманні двох неповнолітніх дітей, на час пред`явлення обвинувачення касира ТОВ "Фінансова компанія "Масон", та непрацюючої на час розгляду кримінального провадження, раніше не судимої, обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,
В С Т А Н О В И В:
27.02.2026 року до суду з Тячівської окружної прокуратури надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026071160000005 від 02.01.2026 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 02.03.2026 року призначено підготовче судове засідання у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026071160000005 від 02.01.2026 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 06.03.2026 року призначено кримінальне провадження до судового розгляду.
Прокурор у судовому засіданні заявив клопотання про продовження відносно обвинуваченої ОСОБА_4 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В обґрунтування клопотання вказує, що ОСОБА_4 згідно трудового договору від 03.11.2023 без номеру, укладеного між нею та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія МАСОН» (код ЄДРПОУ 41980199), будучи прийнятою на посаду касира та перебуваючи на посаді касира Закарпатського відділення №6 ТОВ «ФК МАСОН», діючи умисно, з корисливих спонукань, маючи на меті особисте незаконне збагачення, привласнила та розтратила ввірені їй та належні ТОВ «ФК МАСОН» грошові кошти в сумі 1 005 096 грн., за наступних обставин.
Зокрема, 03.11.2023 між ТОВ «ФК МАСОН» в особі директора ОСОБА_8 та ОСОБА_4 було укладено трудовий договір №б/н, згідно якого ОСОБА_4 була прийнята на посаду касира та відповідно до пункту 3.2 трудового договору, як працівник зобов`язана дотримуватися посадової інструкції та забезпечити збереження матеріальних цінностей.
Відповідно до пунктів 2.1, 2.3, 2.5, 4.1, 4.2 посадової інструкції касира відділення ТОВ «ФК МАСОН» затвердженої директором цього ж товариства ОСОБА_8 , із якою ОСОБА_4 була ознайомлена 03.11.2023, остання зобов`язана зберігати наявні цінності; складати «Звітну довідку про отримані і видані кошти за день»; додержуватись правил трудової та касової дисципліни (у тому числі дотримання правил зберігання грошей, цінностей і документів); також вона несе відповідальність за збереження увірених товарно-матеріальних цінностей, майна та цінностей товариства, що знаходяться у віданні касира, за правопорушення, скоєні в процесі здійснення своєї діяльності, за завдання матеріальної шкоди, використання службового становища у корисливих цілях, недотримання правил трудової та виконавської дисципліни, і крім цього несе повну матеріальну відповідальність за недостачу готівки.
Також, 03.11.2023 між ТОВ «ФК МАСОН» в особі директора товариства ОСОБА_8 та касиром відділення цього ж товариства ОСОБА_4 укладено договір №б/н про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, згідно пункту 1 якого, остання взяла на себе повну матеріальну відповідальність за збереження, перерахування, приймання, видачу і перевезення ввірених їй матеріальних цінностей та зобов`язується: дбайливо відноситись до переданих на збереження або інших цілей матеріальних цінностей і вживати заходи для попередження збитків; своєчасно повідомляти про обставини, що загрожують безпеці зберігання довірених матеріальних цінностей, суворо дотримуватись правил здійснення операцій з цінностями і їх зберіганням.
Однак, ОСОБА_4 в порушення умов трудового договору та посадової інструкції касира відділення ТОВ «ФК МАСОН», діючи умисно, із корисливих мотивів та з метою особистого незаконного збагачення, бажаючи обернути не належні їй матеріальні цінності на свою користь, у період із 15.00 год. 31.12.2025 по 16.00 год. 02.01.2026 знаходячись у приміщенні Закарпатського відділення №6 ТОВ «ФК МАСОН» за адресою м.Тячів, вул.Незалежності, №22, Тячівського району Закарпатської області, діючи всупереч інтересам ТОВ «ФК МАСОН», із використанням наданих посадою касира повноважень, будучи особою уповноваженою на здійснення фінансових операцій з грошовими коштами, маючи в розпорядженні отримані від ТОВ «ФК МАСОН» грошові кошти, привласнила, взявши із каси вищевказаного відділення, частину ввірених їй грошових коштів, а саме 7 100 доларів США (що становило 299 407, 71 грн. згідно офіційного курсу гривні щодо іноземних валют НБУ станом на 02.01.2026), 100 000 чеських крон (що становило 204 390 грн.), 1 600 Євро (що становило 79 279, 84 грн.) та 422 018, 80 гривень, та розтратила їх використавши на власний розсуд, чим завдала ТОВ «ФК МАСОН», збитків на суму 1 005 096 грн., що більш як в 600 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_4 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, тобто у привласненні та розтраті чужого майна, яке було ввірене особі, вчинені в умовах воєнного стану та в особливо великих розмірах.
Обґрунтованість обвинувачення ОСОБА_4 підтверджується зібраними в ході досудового розслідування матеріалами кримінального провадження, а саме: протоколами огляду місця події, допитами свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , потерпілої ОСОБА_8 , протоколами впізнання особи за фотознімком, актом службового розслідування, іншими зібраними письмовими доказами та матеріалами кримінального провадження.
Ухвалою суду від 06.03.2026 щодо ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою по 04.05.2026 (включно).
Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачена кримінальна відповідальність у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років та з конфіскацією майна, і відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме встановлено, що ОСОБА_4 може:
- переховуватися від суду, оскільки злочин, що інкримінується обвинуваченій є особливо тяжким, а тому міра покарання за такий злочин може бути вагомою підставою та мотивом переховуватись від суду.
Вищевказані обставини, а також той факт, що Закарпатська область межує з Республікою Польща, Угорщиною, Румунією, Словаччиною, дають підстави вважати, що остання, усвідомлюючи тяжкість злочину та невідворотність покарання за його вчинення, може переховуватись від суду та має реальні можливості покинути територію України з цією метою, як через пункти пропуску так і поза межами пунктів пропуску через державний кордон, а також переховуватись на території України.
-незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки всі свідки наразі в суді не допитані.
-перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема шляхом недотримання своїх обов`язків передбачених ч.7 ст.42 КПК України, що підтверджено тим фактом, що перебуваючи під цілодобовим домашнім арештом (згідно ухвали слідчого судді Тячівського районного суду від 05.01.2026) та будучи зобов`язаною прибувати до суду за першою вимогою, ОСОБА_4 допустила неявки без поважних причин на три судові засідання Закарпатського апеляційного суду із розгляду апеляційної скарги прокурора на вищевказану ухвалу слідчого судді, а саме на судові засідання призначені на 10.00 год. 16.02.2026, 25.02.2026 та 02.03.2026.
-вчинити інше кримінальне правопорушення. Вказане підтверджується тим фактом, що ОСОБА_4 хоч і являється раніше не судимою, однак обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину.
Також, стверджує, що про необхідність врахуваня, обставин визначених ст.178 КПК України, а саме вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченою кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання обвинуваченої винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона обвинувачується; особливо великий розмір завданих збитків та відсутність будь-якого майна, на яке може бути накладено арешт; відсутність жодного відшкодування завданих збитків та порушення раніше обраного запобіжного заходу.
Крім того, обвинувачена не має постійного місця роботи або навчання, обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину. Тяжкими захворюваннями не страждає. Даних, які б вказували на неможливість її утримання під вартою не встановлено.
Прокурор вказує, що згідно інкримінованого ОСОБА_4 злочину, за вчинення такого їй загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років.
Вважає, що перебуваючи на волі ОСОБА_4 , може перешкоджати кримінальному провадженню, і наведені ризики та обставини є реальними і триваючими, об`єктивно існують, тому тримання під вартою обвинуваченої буде виправданим та необхідним.
Інший запобіжний захід, окрім тримання під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченої. Альтернативні запобіжні заходи не забезпечать належний рівень гарантії доброчесної поведінки обвинуваченої, тому наявна необхідність виключно у запобіжному заході у виді тримання під вартою.
Беручи до уваги вище викладене, прокурор просить п родовжити на 60 діб строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартоющодо обвинуваченої у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, ОСОБА_4 .
Обвинувачена ОСОБА_4 та її захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні не заперечили щодо задовлення заявленого прокурором клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Разом з цим, обвинувачена пояснила, що відсутні будь-які ризики, оскільки на судові засідання, на які вона не з`являлася не була належним чином повідомленою.
Представник потерпілого ТОВ "Фінансова компанія "Масон", ОСОБА_8 та адвокат ОСОБА_7 у судовому засіданні не заперечили проти продовження ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Заслухавши думку учасників судового провадження суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 05.01.2026 року справа №307/10/26, провадження №1-кс/307/5/26 відносно ОСОБА_4 підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю. На час розгляду вказаного клопотання ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні менш тяжкого кримінального правопорушення, а саме передбаченого ч.4 ст. 191 КК України.
В подальшому, як вбачається з реєстру матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні №12026071160000005, слідчим Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_11 прийнято рішення про зміну правової кваліфікації кримінального правопорушення з ч.4 ст.191 КК України на ч. 5 ст. 191 КК України.
Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 06.03.2026 року обрано відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою у межах шістдесяти днів з визначенням розміру застави. Строк дії ухвали закінчується 4 травня 2026 року, включно.
Відповідно до ст. 131 КПК України запобіжний захід є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років (п.4 ч. 2 ст. 183 КПК України).
За приписами ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу судом встановлено, що стороною обвинувачення ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Злочин, передбачений ч. 5 ст. 191 КК України, у відповідності до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років. Тобто, у разі доведення вини обвинуваченій ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого злочину їй може бути призначено максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років.
Перевіряючи обґрунтованість обвинувачення, суд виходить з практики Європейського суду з прав людини та вважає, що дані, які вказують на обґрунтоване обвинувачення, та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів щодо можливого вчинення ОСОБА_4 інкримінованого їй злочину, містяться в їх сукупності в матеріалах, здобутих під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12026071160000005.
Оцінюючи наявність ризиків у кримінальному провадженні, суд також виходить з того, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу, суд враховує тяжкість покарання за ч. 5 ст. 191 КК України, яке загрожує ОСОБА_4 у разі визнання її винуватою у вказаному злочині, вік та стан здоров`я обвинуваченої, міцність її соціальних зв`язків, яка має постійне місце проживання, заміжньої, майновий стан обвинуваченої, відсутність у неї судимості та наявності на утриманні неповнолітніх дітей.
Разом з цим, суд констатує, що на даний час суд перебуває на стадії закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами і у судовому засіданні допитано свідків, потерпілу, обвинувачену та досліджено всі письмові докази, а тому ризик незаконного впливу обвинуваченої на свідків у даному кримінальному провадження відпав
Щодо ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, суд зазначає, що такий відпав оскільки, обвинувачена ОСОБА_4 звільнена з роботи та не має доступу до грошових коштів третіх осіб.
У зв`язку з викладеним, враховуючи норми національного та міжнародного права, враховуючи, що хоч остання обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого злочину, суд дійшов висновку, що наявні ризики відносно ОСОБА_4 значно знизилися. Вищевказаним ризикам, передбаченим п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, можливо запобігти, шляхом заборони обвинуваченій цілодобово залишати житло за місцем її фактичного проживання та покладення відповідного контролю на органи внутрішніх справ.
Статтею 177 КПК України регламентовано, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу відносно обвинуваченої ОСОБА_4 суд також враховує вимоги п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченої від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.
Враховуючи тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання її винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України та наявність встановлених судом ризиків, які на даній стадій судового розгляду не відпали, суд вважає достатнім та необхідним обрати відносно обвинуваченої запобіжний захід у виді домашнього арешту із забороною цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 наступної доби строком на шістедесят днів з покладенням на обвинувачену ОСОБА_4 , передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України процесуальних обов`язків.
Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченої судом, на даному етапі не встановлено та сторонами кримінального провадження не наведено.
Відповідно ст. 181 КПК України домашній арешт полягає у забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Домашній арешт як запобіжний захід полягає в обмеженні свободи пересування підозрюваного шляхом його ізоляції за місцем проживання.
Такий запобіжний захід в даний час є співмірним з існуючими ризиками, відповідає особі обвинуваченої та тяжкості пред`явленого їй обвинувачення і зможе забезпечити виконання обвинуваченою ОСОБА_4 покладених на неї процесуальних обов`язків.
Визначаючи адресу, за якою обирається домашній арешт, суд виходить із того, що згідно із обвинувальним актом та поясненнями обвинуваченої вона фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Разом із тим, при обранні запобіжного заходу у виді домашнього арешту, суд вважає за необхідне покласти на обвинувачену ОСОБА_4 обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст.ст. 176-178, 181, 184, 186, 193, 194, 196, 309, 310, 376 КПК України, суд,
У Х В А Л И В:
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_4 задовольнити частково.
Застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту із забороною залишати житло за місцем фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з застосуванням електронних засобів контролю на строк до 30 червня 2026 року, включно.
Покласти на обвинувачену ОСОБА_4 , відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України наступні процесуальні обов`язки:
1) прибувати на виклики суду на кожну вимогу; 2) не залишати цілодобово житло за адресою: АДРЕСА_1 без дозволу суду; 3) утримуватися від спілкування з потерпілими, свідками у даному кримінальному провадженні; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади ДМС у Закарпатській області свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.
Згідно з ч. 7 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.
Роз`яснити обвинуваченій ОСОБА_4 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за її поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому вона перебуває, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань.
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 202 КПК України, доставити обвинувачену ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка утримується під вартою до місця проживання за адресою АДРЕСА_1 і звільнити з підварти.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченої.
Ухвала про обрання запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурора Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області ОСОБА_3 .
Копію ухвали вручити обвинуваченій, захиснику, прокурору та направити Державній установі «Закарпатська установа виконання покарань (№ 9)» та Органу опіки та піклування Тячівської міської ради Закарпатської області.
Відповідно до положень ч.4 ст. 338 КПК України, судове засідання у кримінальному провадженні відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026071160000005 від 02.01.2026 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, розглядом відкласти на 14 год. 30 хв. 8 травня 2026 року в залі судових засідань Тячівського районного суду Закарпатської області.
Визначити час оголошення повного тексту ухвали 5 травня 2026 року о 08 год. 40 хв.
Головуючий ОСОБА_1
The court decision No. 136244694, Tiachiv District Court of Zakarpattia Oblast was adopted on 01.05.2026. The procedural form is Criminal, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find key information about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find important information easily.
This decision relates to case No. 307/881/26. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: