Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 352/788/26
Провадження № 2/352/906/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
заочне
05 травня 2026 рокум. Івано-Франківськ
Тисменицький районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої судді Гриньків Д.В.,
секретар судового засідання Івасів В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
ВСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог.
30.03.2026 року представник позивача звернулася до Тисменицького районного суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов мотивований тим, що 12.09.2024 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та відповідачем було укладено договір № 1762270 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» на підставі Закону України «Про електронну комерцію», відповідно до умов якого Товариство надало відповідачу грошові кошти в розмірі 18000 грн строком на 360 днів, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1% - стандартна процентна ставка в день, фіксована, а відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені договором.
В свою чергу позичальник свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим станом на 26.11.2025 утворилась заборгованість у розмірі 44 843,69 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту становить 16 187,93 грн. та за відсотками 19 655,76 грн, а також штраф у розмірі 9 000,00 грн.
В подальшому 26.11.2025 року між позивачем та ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» було укладено Договір факторингу № 261125/1, на підставі якого позивач набув права вимоги до відповідача за кредитним договором № 1762270, боржником за яким є відповідач у розмірі 44843,69 грн.
За указаних обставин позивач, звернувшись в суд із даним позовом, просив стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором та судові витрати.
ІІ.Стислий виклад позиції учасників справи.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, слухати справу за його відсутності.
Відповідач в судове засідання повторно не з`явилась,про день та час слухання справи повідомлялась відповідно до вимог закону, в тому числі і шляхом розміщення оголошення на сайті суду. Правом на подання відзиву не скористалася, будь-яких клопотань від неї до суду не надходило.
ІІІ. Відомості про рух справи. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від.06.04.2026 року провадження у справі відкрито та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.
Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Оскільки сторони в судове засідання, призначене на 05.05.2026 року не з`явилися, суд, з дотриманням положень ч. 5 ст.268 ЦПК України зазначив датою ухвалення рішення дату його складання і на виконання вимог ч. 4 ст.268 ЦПК України підписав судове рішення без його проголошення.
ІV. Фактичні обставини справи.
Судом встановлено, що 12.09.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено договір № 1762270 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» на підставі Закону України «Про електронну комерцію», відповідно до умов якого товариство надало відповідачу грошові кошти в розмірі 18000 грн строком на 360 днів, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1% - стандартна процентна ставка в день, фіксована. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Мета отримання кредиту споживчі цілі (доказ в електронному вигляді).
Згідно п. 2.1 договору кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної карти № НОМЕР_1 .
Відповідно до п. 7.1. цей договір укладається за допомогою ІКС товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт. Електронна ідентифікація споживача в ІКС Товариства здійснюється при вході споживача в особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, що є електронним підписом споживача та направлений товариством на номер мобільного телефону споживача, вказаний споживачем при вході/протягом періоду обслуговування в Товаристві. Код доступу може також надсилатися з використанням месенджерів (Viber, Telegram, тощо), в тому числі з використанням роботизованого функціоналу таких месенджерів (ботів).
Згідно п. 3.1 договору проценти, що нараховуються за цим договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод факт/факт.
Сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно графіка платежів, крім випадку визначеного в п.5.3. Договору. (п.5.1 Договору).
Згідно п. 6.4. договору у випадку невиконання та/або неналежного виконання Споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, Споживач зобов`язаний сплатити Товариству штраф: 6.4.1. у розмірі 2 700,00 гривень на 4 (четвертий) день такого невиконання та/або неналежного виконання; та 6.4.2. у розмірі 198,00 гривень починаючи з 5 (п`ятого) дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання.
Відповідно до п.9.2 договору, договір діє з моменту його підписання електронними підписами сторін і до строку, вказаного в п.1.3.договору (включно), а у випадку, якщо після закінчення вказаного строку, за договором будуть наявні невиконані грошові зобов`язання, договір продовжує діяти до повного виконання споживачем зобов`язань за ним.
Вказаний договір було підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором B843 12.09.2024 року (доказ в електронному вигляді).
Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Графіку платежів, що є додатком №1 до цього договору (доказ в електронному вигляді).
Відповідно до інформаційного повідомлення від споживача фінансових послуг (Додаток 2 до договору про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» № 1762270 від 12.09.2024 року), ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , цим повідомленням передав ТОВ «Селфі кредит» персональні дані з метою інформування про необхідність виконання нею зобов`язань під час укладення договору про надання споживчого кредиту №1762270 від 12.09.2024 року, яке підписане за допомогою електронним підписом одноразовим ідентифікатором B843 (доказ в електронному вигляді).
Довідкою про ідентифікацію підтверджено, що клієнт ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , з якою укладено договір №1762270 від 12.09.2024 року ідентифікований ТОВ «Селфі кредит». Прийняття та підтвердження умов Договору, його підписання Позичальником, шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до вимог частини 1 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» №675-VIII від 03.09.2015: В843 12.09.2024 року (доказ в електронному вигляді).
Згідно з листом ТОВ «ПЕЙ ТЕК Україна» ТОВ «Селфі кредит» № 20251126-1977 від 27.11.2025 року, відповідно до договору про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку № НОМЕР_3 від 2024-04-01 успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «Селфі кредит»: 12.09.2024 на суму 18000 грн, призначення платежу: зарахування на картку, ЕПЗ 5457082273902770 (а.с.29зв).
До матеріалів справи позивач додав паспорт споживчого кредиту, в якому зазначено основні умови кредитування, ідентичні умовам договору (доказ в електронному вигляді).
Розрахунок заборгованості, долучений до матеріалів справи, містить інформацію, щодо заборгованості за період з 12.09.2024 по 26.11.2025 року за договором №1762270 від 12.09.2024 року, боржником за яким є ОСОБА_1 , у відповідності до якого проценти за надання кредиту в розмірі 1% нараховувались у період з 12.09.2024 по 07.09.2025 року включно. При цьому відповідач в рахунок погашення заборгованості сплатила в загальному 42382,63 грн, з яких первісний кредитор зарахував в рахунок погашення тіла кредиту - 1812,07 грн, в рахунок погашення відсотків за користування кредитом 40570,56 грн. Загальний розмір заборгованості відповідача за вказаним кредитним договором становить 44843,69 грн, з яких: 16187,93 грн заборгованість за тілом кредиту, 19655,76 грн заборгованість за відсотками за користування кредитом та 9000 грн штрафу (доказ в електронному вигляді).
26.11.2025 року ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та товариство з обмеженою відповідальністю «Новий колектор», керуючись главою 47 ЦК України, уклали договір факторингу № 261125/1 від 26.11.2025 року. Згідно вищевказаного договору позивач набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №1762270 від 12.09.2024 року (доказ в електронному вигляді).
Витяг з реєстру боржників до договору факторингу № 261125/1 від 26.11.2025 року свідчить про те, що ТОВ «Селфі кредит» передало позивачу борг за кредитним договором №1762270 від 12.09.2024 року, боржником за яким є ОСОБА_1 в загальній сумі 44843,69 грн (доказ в електронному вигляді).
V.Мотиви з яких виходить суд та норми права.
Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Цивільним кодексом України (далі ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію»(далі - Закон).
У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
За змістом частин 3, 4, 6статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
Відповідно до частини 12статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно статті 1056 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до статті 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (частина перша статті 1048 ЦК України).
Статтею 526 ЦК України презюмується, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (статті 610, 611 ЦК України).
Щодо відступлення прав вимоги новому кредитору
Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора; зобов`язання в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Положеннями статті 516 ЦК України визначено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
За приписами статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.
У таких випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Згідно зі статтею 1080 ЦК України презюмується дійсність договору факторингу незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.
За правилом статті 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.
Щодо стягнення штрафу.
Пунктом 18 розділу Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Тобто, в даному випадку законодавством звільнено позичальника від сплати неустойки(штрафу, пені) за прострочення своїх кредитних(боргових) зобов`язань.
У постанові Верховного Суду від 06 вересня 2023 року у справі № 910/8349/22 суд виснував щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України.
Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31.01.2024 у справі №183/7850/22.
Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на даний час.
VІ. Висновки суду.
Розглянувши матеріали цивільної справи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Матеріалами справи підтверджено, що 12.09.2024 року у відповідності до Закону «Про електронну комерцію», ТОВ «Селфі кредит» та ОСОБА_1 строком на 360 календарних дні уклали кредитний договір №1762270 від 12.09.2024 на суму 18 000 грн за процентною ставкою у розмірі 1 % в день.
Відповідач розумів, що підписує та укладає кредитний договір на вищевказаних умовах, підписуючи даний акцепт одноразовим ідентифікатором B843.
Вказана сума позики була перерахована відповідачу на її платіжну картку, що підтверджується інформацією ТОВ «Пей тек».
Відповідач не надав суду жодних належних та допустимих доказів на спростування обставин та доказів наданих позивачем.
В подальшому на підставі договору факторингу № № 261125/1 від 26.11.2025 року ТОВ «Новий колектор» правомірно набув право вимоги до ОСОБА_1 за договором №1762270 від 12.09.2024 року. Відтак, вимоги позивача про стягнення тіла кредиту в сумі 16187,93 грн та відсотків за користування кредитом в розмірі 19655,76 грн є підставними та підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Стосовно вимоги позивача про стягнення із відповідача штрафу в розмірі 9000 грн, то суд вважає, що остання до задоволення не підлягає, оскільки суперечить п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, які передбачають особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань, зокрема, списання сум неустойки в період дії на території України воєнного стану з 24.02.2022 року по даний час.
Відтак позовні вимоги слід задовольнити частково в загальному розмірі 35 843,69 грн.
VІІ. Судові витрати.
Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Згідно з ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати по справі, які складаються зі сплаченого позивачем судового збору в розмірі 2128,06 грн, тобто пропорційно до задоволених позовних вимог.
Окрім цього, позивач просив стягнути з відповідача 241,38 грн витрат, понесених позивачем внаслідок відправлення копії позовної заяви з додатками, при цьому до позовної заяви долучив квитанцію «Поштової служби «Е-пост» від 27.03.2026 №1994279 на загальну суму 241,38 грн, що складається з плати за пересилку 96 грн та плати за друк документів 143,28 грн.
На підставі п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України суд покладає судові витрати, пов`язані з надсиланням відповідачу копії, на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак, поштові витрати позивача, які слід стягнути з відповідача становитимуть 192,94 грн.
На підставі ст.ст.549, 551, 625, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 12,13,81,247,259,263,265,268, 273, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» заборгованість за кредитним договором №1762270 від 12.09.2024 року у сумі 35 843 (тридцять п`ять тисяч вісімсот сорок три) грн 69 коп., яка складається: з 16 187 ( шістнадцяти тисяч ста вісімдесяти семи) грн 93 коп. - заборгованості за тілом кредиту, 19 655 (дев`ятнадцяти тисяч шістсот п`ятдесяти п`яти) грн 76 коп. - заборгованості за процентами.
В задоволенні позову в іншій частині відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» сплачений судовий збір у сумі 2 128 (дві тисячі сто двадцять вісім) грн 06 коп. та 192 (сто дев`яносто дві) грн 94 коп. витрат позивача на поштові відправлення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач має право оскаржити заочне рішення до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор», вул. Алмазова генерала, 13, офіс 601, м. Київ, 01133, ЄДРПОУ:43170298;
відповідач: ОСОБА_1 , останнє відоме місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Рішення складене в повному обсязі 05.05.2026 року.
Суддя Тисменицького районного суду
Івано-Франківської області Гриньків Д.В.
The court decision No. 136242021, Tysmenytsia District Court of Ivano-Frankivsk Oblast was adopted on 05.05.2026. The procedural form is Civil, and the decision form is Decision. On this page, you will find important data about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find necessary data easily.
This decision relates to case No. 352/788/26. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: