Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 303/3249/26
2-о/303/93/26
УХВАЛА
про повернення заяви
04 травня 2026 року м. Мукачево
Суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Заболотний А.М., розглянувши матеріали за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Оболонський районний у м. Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану (РАЦС) Центрально міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про встановлення факту батьківства,-
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту батьківства, а саме просить встановити факт, що ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також просить зобов`язати Оболонський районний у м. Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану (РАЦС) Центрально міжрегіонального управління Міністерства юстиції внести відповідні зміни до актового запису про народження дитини.
Ухвалою від 20.04.2026 року заяву залишено без руху для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня отримання цієї ухвали.
Із матеріалів справи вбачається, що копію ухвали від 20.04.2026 року про залишення заяви без руху отримано представником заявника 21.04.2026 року (23 год. 54 хв.), про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка про доставку електронного документу.
Таким чином останнім днем усунення недоліків позовної заяви, відповідно, є 27.04.2025 року. У зазначений термін, як і на час постановлення цієї ухвали, недоліки заяви усунуто не було.
За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 12 ЦПК України).
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч. 3 ст. 13 ЦПК України).
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
Згідно із п. 6 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Статтею 120 ЦПК України передбачено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. При цьому документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 2 ст. 126 ЦПК України).
Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 14 ЦПК України суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Зміст вказаної процесуальної норми свідчить про те, що для цілей ЦПК України офіційною електронною адресою є електронна адреса, зареєстрована в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.
Згідно з п. 17 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС, особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Відповідно до вимог процесуального законодавства часом вручення процесуальних документів в електронній формі день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи чи день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи (п. 2 ч. 8 ст. 128, п. 2 ч. 6 ст. 272 ЦПК України).
Таким чином достовірно встановлено, що представник заявника отримав копію ухвали суду від 20.04.2026 року про залишення заяви без руху 21.04.2026 року.
Відтак суд приходить до висновку про те, що заявником у зазначений в цій ухвалі строк недоліки позовної заяви усунуто не було.
Частиною 1 ст. 44 ЦПК України встановлено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
У своїх рішеннях ЄСПЛ також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Практика ЄСПЛ також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням процесуальних строків (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
Відповідно до правової позиції, яка міститься у рішенні ЄСПЛ у справі «Каракуць проти України», будь-яке порушення права доступу до суду відсутнє, якщо особа не виявила належної зацікавленості у розгляді його справи. ЄСПЛ у рішенні у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав на те, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що його безпосередньо стосуються, утримуватися від використання методів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Згідно з ч.ч. 5, 6 ст. 185 ЦПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу.
Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що неусунення зазначених вище недоліків заяви у строк, встановлений в ухвалі суду про залишення заяви без руху, із врахуванням відсутності правових підстав для поновлення (продовження) строку на усунення недоліків заяви, має наслідком повернення такої заяви.
В свою чергу повернення заяви не позбавляє права повторного звернення до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення такої.
Керуючись ст.ст. 126, 127, 185, 258-261, 353, 354 ЦПК України, суддя, -
п о с т а н о в и в:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Оболонський районний у м. Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану (РАЦС) Центрально міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про встановлення факту батьківства - повернути заявнику.
Роз`яснити заявнику, що повернення заяви не позбавляє права повторного звернення до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Копію ухвали про повернення заяви та заяву і додані до неї документи надіслати заявнику.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя А.М.Заболотний
The court decision No. 136201839, Mukachevo City and District Court of Zakarpattia Oblast was adopted on 04.05.2026. The procedural form is Civil, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find essential information about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find key information easily.
This decision relates to case No. 303/3249/26. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: