Decision № 136112621, 01.04.2026, Commercial Court of Zakarpattia Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2026 р. м. Ужгород Справа № 907/190/25

Господарський суд Закарпатської області у складі судді Мірошниченка Д.Є., за участю секретаря судового засідання Мельник І.В.,

розглянувши справу в порядку загального позовного провадження

за позовом Заступника керівника Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону, м. Ужгород в інтересах держави в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), АДРЕСА_1

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатгаз Збут", м.Ужгород

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 199 055,44 грн

За участю:

прокурора Малик Ю.Л., службове посвідчення № 077343 від 11.04.2023

представника позивача не з`явився

представника відповідача не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону звернувся до Господарського суду Закарпатської області в інтересах держави в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатгаз Збут" про визнання недійсними додаткових угод № 1 від 14.01.2021, № 2 від 15.01.2021, № 3 від 26.02.2021, № 5 від 28.05.2021, № 6 від 31.05.2021, № 7 від 17.06.2021, № 8 від 18.06.2021, № 9 від 27.07.2021, № 10 від 28.07.2021, № 11 від 06.09.2021, № 12 від 07.09.2021, № 13 від 08.09.2021, № 14 від 06.10.2021, № 15 від 07.10.2021, № 16 від 08.10.2021, № 17 від 11.10.2021, № 18 від 12.10.2021, № 19 від 22.10.2021, № 20 від 23.10.2021 та № 21 від 25.10.2021 до договору постачання природного газу для потреб споживача, що не є побутовим № 41DB887-43-21(1/21) від 11.01.2021 та стягнення 199 055,44 грн надмірно сплачених коштів, обґрунтовуючи позовні вимоги порушенням пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" при укладенні вказаних додаткових угод.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 907/190/25 визначено головуючого суддю Мірошниченка Д. Є., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.02.2025.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 21.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи №907/190/25 здійснювати у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 20.03.2025 о 15:00 год. та встановлено учасникам справи строк на подання до суду заяв по суті спору.

10.03.2025 за вх.№ 02.3.1-02/2285/25 через підсистему "Електронний суд" до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким відповідач заперечує проти позову.

10.03.2025 за вх.№ 02.3.1-02/2291/25 через підсистему "Електронний суд" до суду від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 907/190/25.

17.03.2025 за вх.№ 02.3.1-02/2513/25 через підсистему "Електронний суд" до суду надійшла відповідь від позивача на відзив відповідача.

20.03.2025 за в.№ 02.3.1-02/2697/25 через підсистему "Електронний суд" до суду надійшла заява відповідача про відкладення розгляду справи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю представниці внаслідок захворювання.

20.03.2025 за вх.№ 02.3.1-02/2737/25 через підсистему "Електронний суд" до суду від прокуратури також надійшла відповідь на відзив відповідача.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 20.03.2025 суд постановив продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів та відкласти підготовче засідання на 30.04.2025 об 11:30 год.

Проте, судове засідання 30.04.2025 не відбулось у зв`язку з перебуванням головуючого судді у соціальній додатковій відпустці у період з 23.04.2025 по 02.05.2025 включно відповідно до наказу Господарського суду Закарпатської області № 02.4-09/10-к від 17.04.2025.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 05.05.2025 суд відклав підготовче засідання на 21.05.2025 об 11:30 год.

У підготовчому засіданні 21.05.2025, за наслідками розгляду клопотання відповідача про зупинення провадження у цій справі суд, відповідно до ухвали Господарського суду Закарпатської області від 21.05.2025, постановив зупинити провадження у справі №907/190/25 до завершення перегляду судового рішення у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду у справі № 920/19/24 та зобов`язав сторін, після усунення підстав, що зумовили зупинення провадження у даній справі, письмово повідомити про це суд з прикладенням відповідних доказів.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 15.01.2026 суд поновив провадження у справі № 907/190/25 та призначив підготовче засідання на 28.01.2026 об 11:00 год.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 28.01.2026 суд відклав підготовче засідання на 04.03.2026 об 11:00 год. з підстав наведених у ній.

02.03.2026 за вх.№ 02.3.1-02/1931/26 через підсистему "Електронний суд" до суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у зв`язку із зайнятістю представника в іншому судовому засіданні.

В підготовчому засіданні 04.03.2026, за участю прокурора, судом постановлено протокольні ухвали, якими відмовлено відповідачу у клопотанні про відкладення розгляду справи, враховуючи його другу неявку в підготовчі засідання в межах даної справи, надання останньому достатньої кількості часу для ознайомлення з матеріалами справи та висловлення позиції по суті справи, встановивши можливість проведення підготовчого засідання за його відсутності, а також задоволено клопотання прокурора від 20.03.2025 про поновлення процесуального строку на подання відповіді на відзив та долучено до матеріалів справи відповідь на відзив.

У підготовчому засіданні 04.03.2026 присутній прокурор повідомила суд про подання всіх заяв чи клопотання, а також наявних доказів та надала усні пояснення відповідно до яких не заперечила проти закриття підготовчого провадження.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 04.03.2026 суд постановив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 01.04.2026 о 10:00 год.

30.03.2026 за вх.№ 02.3.1-02/2909/26 через підсистему "Електронний суд" до суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у зв`язку із зайнятістю представника в іншому судовому засіданні.

В судовому засіданні 01.04.2026, за участю прокурора, судом постановлено протокольну ухвалу, якою відмовлено відповідачу у клопотанні про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 01.04.2026 присутнім прокурором надано усні пояснення згідно з позиціями, викладеними ним в своїх заявах по суті справи.

Відтак, судом встановлено, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення, відповідно до статті 13 ГПК України, учасникам справи створювались необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до статті 240 ГПК України в судовому засіданні 01.04.2026, за наслідками розгляду даної справи, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Правова позиція прокурора.

Позовні вимоги прокурора обґрунтовані недійсністю додаткових угод № 1 від 14.01.2021, № 2 від 15.01.2021, № 3 від 26.02.2021, № 5 від 28.05.2021, № 6 від 31.05.2021, №7 від 17.06.2021, № 8 від 18.06.2021, № 9 від 27.07.2021, № 10 від 28.07.2021, № 11 від 06.09.2021, № 12 від 07.09.2021, № 13 від 08.09.2021, № 14 від 06.10.2021, № 15 від 07.10.2021, № 16 від 08.10.2021, № 17 від 11.10.2021, № 18 від 12.10.2021, № 19 від 22.10.2021, № 20 від 23.10.2021 та № 21 від 25.10.2021 до договору постачання природного газу для потреб споживача, що не є побутовим № 41DB887-43-21(1/21) від 11.01.2021, як таких, що укладені з порушенням вимог Закону України "Про публічні закупівлі", у зв`язку з підвищенням означеними додатковими угодами без визначених законодавством підстав ціни товару в розмірі, що перевищує 10 % встановленої в договорі про закупівлю.

У зв`язку з наведеним прокурор зазначає, що розмір безпідставно (зайво) отриманих відповідачем коштів від позивача в якості оплати вартості поставленого останньому природного газу, як різниця між фактично сплаченою Споживачем вартістю природного газу та сумою, яку він повинен був сплатити без врахування зміненої означеними додатковими угодами ціни 1 куб.м. природного газу, становить 199 055,44 грн, які просить стягнути з відповідача у справі.

Письмові пояснення позивача.

Позивачем не подано суду жодних пояснень щодо предмету позовних вимог у даній справі.

Заперечення (відзив) відповідача.

Відповідач у поданому суду 10.03.2025 відзиві на позовну заяву заперечує проти задоволення позовних вимог в повному обсязі, зазначаючи, що укладений між ним та позивачем Договір за своєю правовою природою є договором поставки.

З посиланням на положення статей 632, 691 та 712 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), Товариство з обмеженою відповідальністю "Закарпатгаз Збут" (далі також Товариство, ТОВ "Закарпатгаз Збут") звертає увагу, що, якщо договором купівлі-продажу встановлено, що ціна товару підлягає зміні залежно від показників, що зумовлюють ціну товару (собівартість, затрати тощо), але при цьому не визначено способу її перегляду, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на момент передання товару.

Щодо цього ТОВ "Закарпатгаз Збут" просить врахувати пункт 3.1 Договору, згідно з яким розрахунки за поставлений Споживачеві газ здійснюються за цінами, що вільно встановлюються між Постачальником та Споживачем. Підписуючи цей Договір, Споживач підтверджує, що ознайомлений з тим, що протягом дії Договору ціна на газ може змінюватися, про що сторони укладатимуть відповідні додаткові угоди. Підписуючи цей Договір, Споживач підтверджує, що йому надане належне повідомлення про порядок зміни ціни газу протягом дії Договору і ніяких інших повідомлень про зміну ціни газу не вимагається.

З урахуванням таких умов договору, ТОВ "Закарпатгаз Збут" стверджує, що, підписавши Договір з визначеними в ньому умовами, зокрема і щодо умов, передбачених пунктом 3.1 Договору, сторони реалізували закріплений у цивільному законодавстві принцип свободи договору.

Щодо цього, з посиланням на практику Верховного Суду, ТОВ "Закарпатгаз Збут" стверджує, що свобода договору, закріплена у якості однієї із засад цивільного законодавства, сформульована у статтях 6 та 627 ЦК України, включає й вільне визначення сторонами його умов, де фіксуються взаємні права та обов`язки учасників.

ТОВ "Закарпатгаз Збут" звертає увагу на частину 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", якою встановлено загальну норму про заборону зміни сторонами істотних умов договору після його підписання, а також перелік виключень з даної норми, за наявності яких сторони можуть ініціювати внесення змін до договору в частині істотних умов.

Отже, на переконання ТОВ "Закарпатгаз Збут", норми цього закону дозволяють збільшувати ціну за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю.

Щодо цього, ТОВ "Закарпатгаз Збут" зазначає, що обмеження у строках зміни ціни не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії. А тому, попри однозначно встановлену можливість декілька разів підвищувати ціну за одиницю товару, в Законі "Про публічні закупівлі" жодним чином не обмежується підсумковий, кінцевий відсоток підвищення ціни.

Тобто, на переконання ТОВ "Закарпатгаз Збут", сторони в договорі про закупівлю можуть щоразу збільшувати ціну за одиницю товару до 10 % і таке збільшення відбувається під час коливання ціни на товар (природний газ) пропорційно збільшенню ціни на ринку, а підстави для підвищення ціни повинні бути документально підтверджені (на підставі довідки торгово-промислової палати тощо).

Заперечуючи проти позовних вимог, ТОВ "Закарпатгаз Збут" посилається на лист Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06, у якому вказаним міністерством зазначено, що залежно від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів в частині ціни за одиницю товару не більше, ніж на 10 відсотків кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, та за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі, і виконати свої зобов`язання відповідно до такого договору з урахуванням зазначених змін.

ТОВ "Закарпатгаз Збут" вказує, що у листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України зазначило, що після підписання договору про закупівлю сторони можуть внести зміни до договору на підставі пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" за умови, що такі зміни відбуватимуться не частіше, ніж один раз на 90 днів. Це обмеження не розповсюджується на договори про закупівлю бензину та дизельного палива, газу та електричної енергії.

ТОВ "Закарпатгаз Збут" вважає, що, заявляючи вимогу про визнання у судовому порядку недійсними додаткових угод № 1 від 14.01.2021, № 2 від 15.01.2021, № 3 від 26.02.2021, № 5 від 28.05.2021, № 6 від 31.05.2021, № 7 від 17.06.2021, № 8 від 18.06.2021, №9 від 27.07.2021, № 10 від 28.07.2021, № 11 від 06.09.2021, № 12 від 07.09.2021, № 13 від 08.09.2021, № 14 від 06.10.2021, № 15 від 07.10.2021, № 16 від 08.10.2021, № 17 від 11.10.2021, № 18 від 12.10.2021, № 19 від 22.10.2021, № 20 від 23.10.2021 та № 21 від 25.10.2021 до Договору прокурор не довів наявність як фактичних, так і правових підстав своєї вимоги, зокрема, прокурором не наведено жодної правової норми імперативного характеру, яка регулює спірні правовідносини, та яку поза розумним сумнівом порушили сторони Договору на момент його укладання, зокрема враховуючи нову редакції Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки умовами Договору сторони у пункті 3.1 передбачили, що ціна може змінюватися протягом дії Договору.

Чинне законодавство у сфері публічних закупівель не містить порядку розрахунку показників коливання ціни товару на ринку, а лише передбачає, що коливання повинно бути не більше ніж на 10 відсотків з урахуванням попередніх змін. Ураховуючи викладене, при кожному внесенні змін до договору про закупівлю у вищезазначеному випадку шляхом укладання додаткової угоди до договору, Сторони договору зобов`язані належним чином виконувати умови такого договору з урахуванням змінених його умов кожного разу.

ТОВ "Закарпатгаз Збут" стверджує, що сторонами договору вносилися зміни до Договору в частині збільшення ціни природного газу згідно з пунктом 3.2 Договору та на підставі і у чіткій відповідності до норми пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а постачання природного газу не здійснювалася за завищеними цінами, а виключно за цінами, які існували на ринку природного газу на момент постачання природного газу.

ТОВ "Закарпатгаз Збут" наголошує, що у підтвердження коливання і росту ціни на природний газ в період укладання Додаткових угод Товариство надавало Споживачу у повній відповідності до пункту 2 частини 5 статті 41 "Про публічні закупівлі" цінові довідки Закарпатської торгово-промислової палати Ц-110 від 29.12.2020, Ц-01 від 04.01.2021, Ц-27 від 13.04.2021, Ц-34 від 30.04.2021, Ц-36 від 12.05.2021, Ц-47 від 04.06.2021, Ц-48 від 14.06.2021, Ц-54 від 02.07.2021, Ц-62 від 23.07.2021, Ц-72 від 19.08.2021, Ц-73 від 20.08.2021, Ц-74 від 25.08.2021, Ц-77 від 01.09.2021, Ц-81 від 14.09.2021, Ц-82 від 15.09.2021, Ц-85 від 20.09.2021, Ц-90 від 30.09.2021, Ц-93 від 05.10.2021, Ц-100/1 від 12.10.2021, Ц-100/2 від 13.10.2021, в яких міститься інформація щодо середньозваженої ціни природного газу за даними ТБ "Українська енергетична біржа" та інформація про зміну цін на ринку постачання природного газу у бік збільшення.

На думку ТОВ "Закарпатгаз Збут", з аналізу наявної у вказаних цінових довідках інформації можна прослідкувати динаміку ціни та встановити факт наявності коливання ціни на природний газ з моменту реєстрації конкурсної пропозиції до моменту укладення Додаткових угод, відтак, цінові довідки Закарпатської торгово-промислової палати є належним документальним підтвердженням такого коливання за відсутності нормативних вимог до форм та способів такого підтвердження.

А тому, на переконання Товариства, є безпідставними доводи прокурора про те, що постачальником в обґрунтування ціни не надано належних документів, які підтверджують коливання ціни газу на ринку.

Підсумовуючи наведене, ТОВ "Закарпатгаз Збут" стверджує, що, збільшення ціни на природний газ в такий спосіб на підставі укладених спірних додаткових угод повністю узгоджується з нормами Закону України "Про публічні закупівлі" та роз`ясненнями Міністерства економічного розвитку і торгівлі, що викладені у листах: щодо зміни істотних умов договору про закупівлю № 3302-06/34307-06 від 27.10.2016 та щодо розрахунку ціни на природний газ № 3304-04/54265 від 11.12.2018, в яких сам уповноважений орган, який здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель, погоджується з тим, що ринок природного газу є непрогнозованим, і залежить від багатьох економічних факторів, які і спричиняють зміну (ріст) ціни газу на ринку.

Відтак, згідно з твердженнями ТОВ "Закарпатгаз Збут", позов прокурора є надуманим, безпідставним, без врахування обставин, за яких існували договірні відносини між Сторонами, оскільки ціна природного газу змінювалася відповідно до укладених Додаткових угод та збільшувалася щоразу не більше ніж на 10 % як це і передбачено вимогами статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та пунктом 3.1 Договору.

Поряд з цим, суд зазначає, що, посилаючись на лист Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06, роз`яснення Міністерства економічного розвитку і торгівлі, що викладені у листах "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю" № 3302-06/34307-06 від 27.10.2016 та "Щодо розрахунку ціни на природний газ" № 3304-04/54265 від 11.12.2018, копії таких листів, роз`яснень до відзиву Товариством не долучені.

Окремо Товариство вказує про відсутність підстав для звернення прокурора з позовною заявою для захисту інтересів, держави в інтересах держави в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), оскільки прокурором не надано належного обґрунтування при визначенні органу, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. Вказує, що з огляду на норми статті 23 Закону України "Про прокуратуру", позовні вимоги у даній справі повинні були заявлятися прокурором в інтересах саме Держприкордонслужби, а не НОМЕР_2 прикордонного загону.

Відповідь позивача на відзив.

Відповідно до поданої позивачем суду 17.03.2025 відповіді на відзив останній просить задовольнити заявлений прокурором позов.

Вказує, що відповідно до змісту імперативної норми пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених Законом України "Про публічні закупівлі", зокрема, у випадку коливання цін товару на ринку чи то у бік збільшення, чи у бік зменшення, що надає сторонам право змінювати умови договору щодо ціни товару, при цьому не більше ніж на 10 % та не збільшуючи загальну суму договору

Позивач наголошує, що враховуючи положення статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі" перемога у тендері (закупівля за державні кошти), укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення на 365 % шляхом так званого "каскадного" укладення додаткових угод є незаконним і відповідні додаткові угоди мають бути визнані недійсними, а надмірно сплачені грошові кошти повинні бути стягнуті на користь ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ).

Відповідь прокурора на відзив.

У поданій суду 20.03.2025 відповіді на відзив прокурор, спростовуючи доводи відповідача, вказує на те, що останнім не обґрунтовано, чому таке підвищення цін на ринку зумовило неможливість виконання договору по самостійно запропонованій ним під час проведення закупівлі ціні, не наведено причин, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним та не доведено, що підвищення ціни було непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

Окрім цього відзначає, що у усіх виданих Закарпатською торгово-промисловою палатою довідках вказано, що вони носять виключно довідково-інформаційний характер. Крім того, у згаданих довідках не наведено динаміку зміни ціни в бік збільшення або зменшення, що дало б можливість порівняти рівень цін та дійти висновку про зменшення або збільшення ціни у період дії ціни визначеної в основному Договорі № 41DB887-43-21(1/21) від 11.01.2021 до внесення змін до нього. Натомість порівнюватись може лише ціна на момент укладення договору та на дату укладення додаткової угоди. Таку думку висловлено пунктах 5.44, 5.45 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.06.2022 у справі № 924/674/21.

Посилається на те, що підвищення більш як на 10 % шляхом так званого "каскадного" укладення додаткових угод є недобросовісною діловою практикою з боку відповідача. Відповідна правова позиція послідовно викладалась у постановах Верховного Суду від 19.07.2022 у справі № 927/568/21, від 09.06.2022 у справі № 927/636/21, від 31.05.2022 у справі № 927/515/21, від 25.11.2022 у справі № 927/563/20 та інших.

Таким чином, на переконання прокурора, неможливо погодитися з твердженням відповідача про те, що шляхом укладення 20 додаткових угод до Договору № 41DB887-43-21(1/21) від 11.01.2021, кожна з яких не перевищувала 10 %, не порушено вимоги Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки загальна вартість товару внаслідок укладення додаткових угод була збільшена на 365,11 %.

З урахуванням наведеного вище, прокурор просить задовольнити позов у повному обсязі.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

За результатами процедури відкритих торгів UA-2020-12-01-002167-a між ІНФОРМАЦІЯ_1 , також іменується військова частина НОМЕР_1 , (далі також НОМЕР_2 прикордонний загін) та ТОВ "Закарпатгаз Збут" укладено договір постачання природного газу для потреб споживача, що не є побутовим № 41DBB3-21 (1/21) від 11.01.2021 (далі також Договір № 1/21) із визначеним річним плановим обсягом постачання газу до 112 995,739 куб.м.

Пунктом 1.1 Договору № 1/21 визначено, що ТОВ "Закарпатгаз Збут", як постачальник зобов`язується передати у власність НОМЕР_2 прикордонному загону, як споживачу, у 2021 році природний газ, а НОМЕР_2 прикордонний загін зобов`язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені цим договором.

Пунктом 3.1 Договору № 1/21 визначено, що протягом дії договору ціна на газ може змінюватись, про що сторони укладатимуть відповідні додаткові угоди.

Пунктом 3.2 Договору № 1/21 визначено, що ціна газу (у відповідності до тендерної пропозиції) становить 6,613424 грн за 1 куб.м., крім того компенсація вартості послуги замовленої потужності становить 0,1365760 грн, а ціна за 1 куб.м. природного газу з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності становить 6,75 грн, крім того ПДВ 1,35 грн, всього вартість за 1 куб.м. газу із ПДВ 8,10 грн.

Відповідно до пункту 9.1 Договір № 1/21, такий набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін і діє в частині постачання з 01.01.2021 до 31.12.2021, а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення.

Загальна ціна Договору № 1/21 визначена сторонами у пункті 3.7 та становить 915 265,49 грн із ПДВ.

Судом встановлено, що протягом строку дії Договору № 1/21 у 2021 році між його сторонами були укладені оспорювані прокурором у даній справі додаткові угоди, відповідно до яких, сторонами внесені зміни до істотних умов договору, а саме збільшено ціну за одинцю товару, тобто вартість газу із розрахунку за 1 куб.м., а саме:

1) додаткова угода № 1 від 14.01.2021, якою збільшено вартість природного газу з розрахунку до 8,91 грн з ПДВ, тобто на 10,00 %;

2) додаткова угода № 2 від 15.01.2021, якою збільшено вартість природного газу з розрахунку до 9,80 грн з ПДВ, тобто на 20,99 %;

3) додаткова угода № 3 від 26.02.2021, якою зменшено вартість природного газу з розрахунку до 9,12 грн з ПДВ, тобто порівняно з базовою ціною вартість збільшилися на 12,59 %;

4) додаткова угода № 5 від 28.05.2021, якою збільшено вартість природного газу з розрахунку до 9,99 грн з ПДВ, тобто на 23,33 %;

5) додаткова угода № 6 від 31.05.2021, якою збільшено вартість природного газу з розрахунку до 10,96 грн з ПДВ, тобто на 35,36 %;

6) додаткова угода № 7 від 17.06.2021, якою збільшено вартість природного газу з розрахунку до 12,048 грн з ПДВ, тобто на 48,74 %;

7) додаткова угода № 8 від 18.06.2021, якою збільшено вартість природного газу з розрахунку до 12,77 грн з ПДВ, тобто на 57,65 %;

8) додаткова угода № 9 від 27.07.2021, якою збільшено вартість природного газу з розрахунку до 14,04 грн з ПДВ, тобто на 73,33 %;

9) додаткова угода № 10 від 28.07.2021, якою збільшено вартість природного газу з розрахунку до 15,42 грн з ПДВ, тобто на 90,37 %;

10) додаткова угода № 11 від 06.09.2021, якою збільшено вартість природного газу з розрахунку до 16,95 грн з ПДВ, тобто на 109,26 %;

11) додаткова угода № 12 від 07.09.2021, якою збільшено вартість природного газу з розрахунку до 18,63 грн з ПДВ, тобто на 130,00 %;

12) додаткова угода № 13 від 08.09.2021, якою збільшено вартість природного газу з розрахунку до 19,90 грн з ПДВ, тобто на 145,68 %;

13) додаткова угода № 14 від 06.10.2021, якою збільшено вартість природного газу з розрахунку до 21,87 грн з ПДВ, тобто на 170,00 %;

14) додаткова угода № 15 від 07.10.2021, якою збільшено вартість природного газу з розрахунку до 24,03 грн з ПДВ, тобто на 196,67 %;

15) додаткова угода № 16 від 08.10.2021, якою збільшено вартість природного газу з розрахунку до 26,39 грн з ПДВ, тобто на 225,80 %;

16) додаткова угода № 17 від 11.10.2021, якою збільшено вартість природного газу з розрахунку 29,01 грн з ПДВ, тобто на 258,15 %;

17) додаткова угода № 18 від 12.10.2021, якою збільшено вартість природного газу з розрахунку до 29,86 грн з ПДВ, тобто на 268,64 %;

18) додаткова угода № 19 від 22.10.2021, якою збільшено вартість природного газу з розрахунку до 32,82 грн з ПДВ, тобто на 305,19 %;

19) додаткова угода № 20 від 23.10.2021, якою збільшено вартість природного газу з розрахунку до 36,00 грн з ПДВ, тобто на 344,44 %;

20) додаткова угода № 21 від 25.10.2021, якою збільшено вартість природного газу з розрахунку до 37,67 грн з ПДВ, тобто на 365,11 %.

Судом також встановлено, що підставами для укладення додаткових угод № 1 від 14.01.2021, № 2 від 15.01.2021, № 3 від 26.02.2021, № 5 від 28.05.2021, № 6 від 31.05.2021, №7 від 17.06.2021, № 8 від 18.06.2021, № 9 від 27.07.2021, № 10 від 28.07.2021, № 11 від 06.09.2021, № 12 від 07.09.2021, № 13 від 08.09.2021, № 14 від 06.10.2021, № 15 від 07.10.2021, № 16 від 08.10.2021, № 17 від 11.10.2021, № 18 від 12.10.2021, № 19 від 22.10.2021, № 20 від 23.10.2021 та № 21 від 25.10.2021 до Договору № 1/21 стали цінові довідки, видані Закарпатською торгово-промисловою палатою про приведену вартість природного газу на європейських хабах до кордону України станом на певні дати.

Окрім цього, на підставі наявних у матеріалах справи доказів (відповідних актів приймання-передачі природного газу по Договору № 1/21 та платіжних доручень № 252 від 16.02.2021, № 497 від 16.03.2021, № 652 від 12.04.2021, № 1064 від 19.05.2021, № 420 від 10.08.2021, № 231 від 19.07.2021, № 1041 від 18.10.2021, № 1042 від 18.10.2021, № 1407 від 25.11.2021, № 1408 від 25.11.2021) судом встановлено, а учасниками справи не заперечується, що на виконання умов Договору № 1/21 Постачальник протягом 2021 року поставив, а Споживач прийняв природний газ загальним обсягом 63 889,42 куб.м. При цьому позивачем за Договором № 1/21 сплачені грошові кошти в загальному розмірі 716 559,80 грн.

Так, відповідно до Акта приймання-передачі природного газу № 33К81002312 протягом січня 2021 року НОМЕР_2 прикордонним загоном спожито 18 220,58 куб.м. газу, за який до сплати ТОВ "Закарпатгаз Збут" нараховано загальну суму 178 567,33 грн з ПДВ. Крім цього, відповідно до Акта та платіжного доручення нарахування вартості спожитого природного газу за січень 2021 року проведене із застосуванням цiни за природний газ 8,166925000 грн за 1 куб.м. газу без ПДВ (9,80 грн з ПДВ) (тобто ціни встановленої Додатковою угодою № 2).

Відповідно до Акта приймання-передачі природного газу № 33К81004171 протягом лютого 2021 року НОМЕР_2 прикордонним загоном спожито 16 576,29 куб.м. газу, за який до сплати ТОВ "Закарпатгаз Збут" нараховано загальну суму 151 175,76 грн з ПДВ. Крім цього, відповідно до Акта та платіжного доручення нарахування вартості спожитого природного газу за лютий 2021 року проведене із застосуванням цiни за природний газ 7,60000000 грн за 1 куб м газу без ПДВ (9,12 грн з ПДВ) (тобто ціни встановленої Додатковою угодою № 3).

Відповідно до Акта приймання-передачі природного газу № 33К81007709 протягом березня 2021 року НОМЕР_2 прикордонним загоном спожито 15 795,19 куб.м. газу, за який до сплати ТОВ "Закарпатгаз Збут" нараховано загальну суму 144 052,13 грн з ПДВ. Крім цього, відповідно до Акта та платіжного доручення нарахування вартості спожитого природного газу за березень 2021 року проведене із застосуванням цiни за природний газ 7,60000000 грн за 1 куб.м. газу без ПДВ (9,12 грн з ПДВ) (тобто ціни встановленої Додатковою угодою № 3).

Відповідно до Акта приймання-передачі природного газу № 33К81011257 протягом квітня 2021 року НОМЕР_2 прикордонним загоном спожито 8 514,86 куб.м. газу, за який до сплати ТОВ "Закарпатгаз Збут" нараховано загальну суму 77 655,53 грн з ПДВ. Крім цього, відповідно до Акта та платіжного доручення нарахування вартості спожитого природного газу за квітень 2021 року проведене із застосуванням цiни за природний газ 7,60000000 грн за 1 куб.м. газу без ПДВ (9,12 грн з ПДВ) (тобто ціни встановленої Додатковою угодою № 3).

Відповідно до Акта приймання-передачі природного газу № 33К81015315 протягом червня 2021 року НОМЕР_2 прикордонним загоном спожито 253,7 куб.м. газу, за який до сплати ТОВ "Закарпатгаз Збут" нараховано загальну суму 3 240,73 грн з ПДВ. Крім цього, відповідно до Акта та платіжного доручення нарахування вартості спожитого природного газу за червень 2021 року проведене із застосуванням цiни за природний газ 10,644909330 грн за 1 куб.м. газу без ПДВ (12,77 грн з ПДВ) (тобто ціни встановленої Додатковою угодою № 8).

Відповідно до Акта приймання-передачі природного газу № 33К81016658 протягом липня 2021 року НОМЕР_2 прикордонним загоном спожито 87,76 куб.м. газу, за який до сплати ТОВ "Закарпатгаз Збут" нараховано загальну суму 1 375,54 грн з ПДВ. Крім цього, відповідно до Акта та платіжного доручення нарахування вартості спожитого природного газу за липень 2021 року проведене із застосуванням цiни за природний газ 13,061576000 грн за 1 куб.м. газу без ПДВ (15,6738912 грн з ПДВ) (тобто ціни, яка не передбачена ні Договором № 1/21, ні жодною із додаткових угод до Договору № 1/21).

Відповідно до Акта приймання-передачі природного газу № 33К81015315 протягом серпня 2021 року НОМЕР_2 прикордонним загоном спожито 257,66 куб.м. газу, за який до сплати ТОВ "Закарпатгаз Збут" нараховано загальну суму 5 127,43 грн з ПДВ. Крім цього, відповідно до Акта та платіжного доручення нарахування вартості спожитого природного газу за серпень 2021 року проведене із застосуванням цiни за природний газ 16,583333300 грн за 1 куб.м. газу без ПДВ (19,89999996 грн з ПДВ) (тобто ціни встановленою Додатковою угодою № 13).

Відповідно до Акта приймання-передачі природного газу № 33К81020398 протягом вересня 2021 року НОМЕР_2 прикордонним загоном спожито 286,67 куб.м. газу, за який до сплати ТОВ "Закарпатгаз Збут" нараховано загальну суму 8 561,08 грн з ПДВ. Крім цього, відповідно до Акта та платіжного доручення нарахування вартості спожитого природного газу за вересень 2021 року проведене із застосуванням цiни за природний газ 24,88657600 грн за 1 куб м газу без ПДВ (29,8638912 грн з ПДВ) (тобто ціни встановленою Додатковою угодою № 18).

Відповідно до Акта приймання-передачі природного газу № 33К81021966 протягом жовтня 2021 року 27 прикордонним загоном спожито 3 896,71 куб.м. газу, за який до сплати ТОВ "Закарпатгаз Збут" нараховано загальну суму 146 804,23 грн з ПДВ. Крім цього, відповідно до Акта та платіжного доручення нарахування вартості спожитого природного газу за вересень 2021 року проведене із застосуванням цiни за природний газ 31,394909300 грн за 1 куб.м. газу без ПДВ (37,67389116 грн з ПДВ) (тобто ціни встановленою Додатковою угодою № 19).

Стверджуючи про безпідставність та незаконність внесених сторонами до Договору №1/21 змін в частині збільшення вартості природного газу та, відповідно, недійсність оспорюваних у даній справі додаткових угод № 1 від 14.01.2021, № 2 від 15.01.2021, № 3 від 26.02.2021, № 5 від 28.05.2021, № 6 від 31.05.2021, № 7 від 17.06.2021, № 8 від 18.06.2021, №9 від 27.07.2021, № 10 від 28.07.2021, № 11 від 06.09.2021, № 12 від 07.09.2021, № 13 від 08.09.2021, № 14 від 06.10.2021, № 15 від 07.10.2021, № 16 від 08.10.2021, № 17 від 11.10.2021, № 18 від 12.10.2021, № 19 від 22.10.2021, № 20 від 23.10.2021 та № 21 від 25.10.2021 до Договору № 1/21 відповідно до статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", прокурор просить такі додаткові угоди визнати недійсними та в порядку застосування наслідків недійсності правочину шляхом реституції стягнути з відповідача зайво сплачені позивачем, як Споживачем, грошові кошти за придбаний у період 2021 року природний газ в загальній сумі 199 055,44 грн (716 559,80 грн 517 504,36 грн).

Означена сума прокурором обрахована як різниця між фактично сплаченою позивачем вартістю природного газу відповідно до його ціни, яка визначалася відповідно до недійсних додаткових угод до Договору № 1/21 та встановленою сторонами в Договорі № 1/21 вартістю природного газу згідно з первинними умовами укладеного сторонами Договору № 1/21, а саме 8,10 грн з ПДВ за 1 куб.м. газу, яка повинна була оплачуватися позивачем на користь відповідача з врахуванням недійсності внесених в Договір № 1/21 подальших змін щодо збільшення вартості природного газу, які перевищують 10 % від початково визначеної в договорі ціни природного газу.

ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ І ОЦІНКА СУДУ

Щодо підстав для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах.

Статтею 131-1 Конституції України на прокуратуру покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави (стаття 1 Закону України "Про прокуратуру").

Під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом звертатися до суду з позовом або іншою заявою (пункт 1 частини 6 статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Відповідно до частин 3, 4 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною чи іншою заявою. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в заяві обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Згідно з вимогами частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Державна прикордонна служба України в силу статті 6 Закону України "Про Державну прикордонну службу України" є правоохоронним органом спеціального призначення.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про Державну прикордонну службу України" на Державну прикордонну службу України покладаються завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону та охорони суверенних прав України в її прилеглій зоні та виключній (морській) економічній зоні.

Основними функціями Державної прикордонної служби України є в тому числі охорона державного кордону України на суші, морі, річках, озерах та інших водоймах з метою недопущення незаконної зміни проходження його лінії, забезпечення дотримання режиму державного кордону та прикордонного режиму (стаття 2 Закону України "Про Державну прикордонну службу України").

Також, у пункті 45 частини 1 статті 20 Закону України "Про Державну прикордонну службу України" визначено, що Державна прикордонна служба України має право у порядку, передбаченому законодавством, одержувати і використовувати земельні ділянки для розміщення стаціонарних технічних засобів та інженерних споруд на державному кордоні України, розташування органів, підрозділів, навчальних закладів, підприємств, установ та організацій Державної прикордонної служби України, пунктів (місць) тимчасового тримання осіб, базування кораблів і катерів, авіаційних підрозділів, стрільбищ і навчальних полів тощо.

Відповідно до пункту 2 Розділу 1 Положення про орган охорони державного кордону Державної прикордонної служби України (далі Положення), затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.11.2018 № 971, орган охорони державного кордону є основним органом у загальній структурі Держприкордонслужби, що безпосередньо виконує поставлені перед Держприкордонслужбою завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону України та бере участь в охороні суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні, а також здійснює інші повноваження, передбачені законодавством України.

Розділом IV Положення встановлено, що фінансування діяльності органу охорони державного кордону здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України та інших джерел, передбачених законодавством. Адміністрація Держприкордонслужби організовує забезпечення органу охорони державного кордону матеріальними та іншими ресурсами. Орган охорони державного кордону здійснює господарську діяльність та укладає договори відповідно до чинного законодавства України. Військове майно закріплюється за органом охорони державного кордону на праві оперативного управління. Орган охорони державного кордону є військовою частиною та має дійсне і умовне найменування. Орган охорони державного кордону є юридичною особою, має печатки із зображенням малого Державного Герба України і дійсним або умовним найменуванням, інші печатки і штампи, рахунки в органах Державної казначейської служби України та може мати рахунки в банках, у тому числі в іноземній валюті.

Відповідно до змісту пункту 2 частини 5 статті 53 ГПК України у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, вказаний орган набуває статусу позивача.

Таким чином, НОМЕР_2 прикордонний загін є органом державної влади, на який покладено обов`язки щодо охорони державного кордону, а також укладення необхідних для виконання визначених законодавством завдань договорів відповідно до чинного законодавства України, тобто уповноваженим органом на захист інтересів держави у цьому спорі, у зв`язку з чим має набути статусу позивача після відкриття провадження у справі.

За положеннями частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Отже, прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді за одночасної наявності двох елементів: 1) порушення або загрози порушення інтересів держави; 2) нездійснення чи неналежного здійснення захисту таких інтересів відповідним суб`єктом владних повноважень, а також у разі його відсутності.

Згідно з визначенням поняття "публічний інтерес", яке розкрито в статті 1 Закону України "Про адміністративну процедуру", публічний інтерес це інтерес держави, суспільства, територіальної громади, а також важливі для великої кількості осіб інтереси та потреби. Тоді як ключовим для застосування норм статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та встановлення наявності сукупності елементів, передбачених нормами цієї статті, є саме поняття "інтерес держави".

У рішенні № 3-рп/99 від 08.04.1999 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави", висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин.

Зокрема, Конституційний Суд України роз`яснив, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та ін.) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності на господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).

Оскільки "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

У справі "Менчинська проти російської федерації" (рішення від 15.01.2009, заява №42454/02 пункт 35) Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) висловив таку позицію: "Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній із сторін, може бути виправдана за певних обставин. Наприклад, в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або коли потрібно захистити інтереси держави".

Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної особи ЄСПЛ у своєму рішенні у справі "Трегубенко проти України" від 02.11.2004 категорично ствердив, що "правильне застосування законодавства незаперечно становить "суспільний інтерес" (пункт 54 рішення).

Згідно з пунктом 2 Рекомендації Rec (2012) 11 Комітету Міністрів Ради Європи державам учасникам "Про роль публічних обвинувачів поза системою кримінальної юстиції", прийнятої 19.09.2012 на 1151-му засіданні заступників міністрів, якщо національна правова система надає публічним обвинувачам певні обов`язки та повноваження поза системою кримінальної юстиції, їх місія полягає в тому, щоби представляти загальні або публічні інтереси, захищати права людини й основоположні свободи та забезпечувати верховенство права.

Так, у постанові Верховного Суду від 17.10.2018 у справі № 910/11919/17 зазначено, що існує категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. У справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02 пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію: "Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній із сторін, може бути виправдана за певних обставин. Наприклад, в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або коли потрібно захистити інтереси держави".

Разом з тим, "правильне застосування законодавства" беззаперечно становить "суспільний інтерес", тому в даному випадку при зверненні прокурора з позовом до суду дотримано принцип "справедливого балансу" між загальним інтересом та вимогами щодо захисту індивідуальних основоположних прав.

Дотримання вимог законодавства, що регулює питання управління та використання бюджетних коштів, безпосередньо належить до інтересів держави а протиправне витрачання з бюджету коштів підриває матеріальну основу органів влади, а також держави в цілому.

Крім того, повномасштабне вторгнення російської федерації та введення в Україні правового режиму воєнного стану об`єктивно зумовило виникнення складної економічної ситуації, необхідності додаткового фінансування військових формувань, що виконують завдання з безпосередньої відсічі ворогу.

У зв`язку з цим, захист інтересів держави у бюджетних правовідносинах, у тому числі при зайвому витрачанні чи безпідставному заволодінні бюджетними коштами, є основним пріоритетом роботи усіх органів, у тому числі прокуратури, а порушення у цій сфері є неприпустимим в умовах сьогодення.

Забезпечення національної безпеки українського суспільства є однією з найважливіших функцій держави, основні завдання із захисту суверенітету і територіальної цілісності якої покладаються на Збройні Сили України та інші військові формування, в тому числі Державну прикордонну службу України. Водночас, успішні дії останніх безпосередньо залежать від рівня їх матеріального-технічного забезпечення. Питання забезпечення боєздатності військових формувань та обороноздатності країни у цілому в умовах широкомасштабної зовнішньої агресії становить безумовний загальносуспільний інтерес, який підлягає захисту, у тому числі в судовому порядку.

Конституційним Судом України у рішенні від 08.04.1999 у справі № 1-1/99 вказано, що поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави.

За змістом частини 3 статті 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Статтею 53 ГПК України визначено участь у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Передумовою участі органів та осіб, передбачених статті 53 ГПК України у господарському процесі є набуття ними господарського процесуального статусу органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, та наявність процесуальної правосуб`єктності, яка передбачає процесуальну правоздатність і процесуальну дієздатність.

На відміну від осіб, які беруть участь у справі (позивач, відповідач, третя особа, представник), відповідні органи та особи повинні бути наділені спеціальною процесуальною правоздатністю, тобто здатністю мати процесуальні права та обов`язки органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Така процесуальна правоздатність настає з моменту виникнення у цих осіб відповідної компетенції або передбачених законом повноважень. Необхідною умовою такої участі є норми матеріального права, які визначають випадки такої участі, тобто особи, перелічені у статті 53 ГПК України, можуть звернутися до суду із позовною заявою або беруть участь у процесі лише у випадках, чітко встановлених законом.

Ураховуючи вищенаведене, заступник керівника Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону звернувся до суду з цим позовом з метою захисту порушених майнових прав та інтересів держави в особі НОМЕР_2 прикордонного загону.

Судом встановлено, що Закарпатською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Західного регіону з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави у спірних правовідносинах поінформовано листом № 30.52/02-5673ВИХ-24 від 17.09.2024 НОМЕР_2 прикордонний загін, листом № 30.52/02-5674ВИХ-24 від 17.09.2024 Адміністрацію Державної прикордонної служби України та листом № 30.52/02-5675ВИХ-24 від 17.09.2024 Міністерство внутрішніх справ України про виявлені порушення вимог законодавства у сфері проведення публічних закупівель.

Однак зазначені органи державної влади до суду з відповідним позовом спрямованим на поновлення порушених інтересів держави самостійно не звернулись.

Тобто, незважаючи на наведені у вказаних вище листах порушення інтересів держави, НОМЕР_2 прикордонним загоном, а також Адміністрацією Державної прикордонної служби України та Міністерством внутрішніх справ України, як органами управління у відповідній сфері, належних та ефективних заходів щодо звернення до суду з метою повернення надмірно сплачених бюджетних коштів не вжито, що свідчить про нездійснення ними захисту інтересів держави.

Судом також встановлено, що НОМЕР_2 прикордонний загін листом № 09.1/12677-24-Вих від 23.09.2024 повідомив Закарпатську спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Західного регіону, що всі додаткові угоди, укладені протягом 2021 року щодо збільшення вартості газу укладалися згідно з чинним законодавством. Окрім цього, Адміністрація Державної прикордонної служби України листом № 06.2.3/64794-24-Вих від 01.10.2024 та Міністерство внутрішніх справ України листом № 28494/04/39-2024 від 11.10.2024 поінформували Закарпатську спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Західного регіону про невжиття у судовому порядку заходів претензійно позовного характеру.

Таким чином, суд доходить до висновку, що під час листування із вказаними вище органами державної влади, яке здійснювалося Закарпатською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Західного регіону на підставі статті 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурором встановлено порушення інтересів держави та невжиття згаданим компетентним органом заходів, спрямованих на захист цих інтересів, що і стало підставою для представництва прокурором інтересів держави в спірних правовідносинах.

Відповідно до правових висновків Верховного Суду, викладених у пункті 33 постанови від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Таким чином, суд висновує, що прокурор дотримався порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", оскільки уповноважені органи державної влади самостійно в судовому порядку належних заходів щодо усунення виявлених порушень інтересів держави не вжили.

Також Закарпатською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Західного регіону на виконання абзацу 3 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" поінформовано листом № 30.52/02-445ВИХ-25 про звернення до господарського суду Закарпатської області з позовом в інтересах держави в особі НОМЕР_2 прикордонного загону з відповідним позовом.

Як вказано в пункті 6.43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 903/129/18, факт незвернення до суду відповідного органу з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та мав змогу захистити інтереси держави, свідчить про те, що зазначений орган неналежно виконує свої повноваження щодо повернення земельної ділянки, у зв`язку з чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з таким позовом, що узгоджується з нормами національного законодавства та практикою ЄСПЛ.

Зважаючи на викладене, з огляду на положення статті 131-1 Конституції України, статті 23 Закону України "Про прокуратуру", заступником керівника Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону доведено наявність підстав для пред`явлення цього позову в інтересах держави в особі НОМЕР_2 прикордонного загону.

Щодо спірних правовідносин.

За положеннями частини 1 статті 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Аналогічні за змістом норми містяться і в статтях 509, 526 ЦК України.

До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з врахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонами правочин є договором поставки.

В силу статті 712 ЦК України, частини 1 статті 265 ГК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (частини 1 - 3 статті 180 ГК України).

Підставою позовних вимог про визнання недійсними додаткових угод № 1 від 14.01.2021, № 2 від 15.01.2021, № 3 від 26.02.2021, № 5 від 28.05.2021, № 6 від 31.05.2021, №7 від 17.06.2021, № 8 від 18.06.2021, № 9 від 27.07.2021, № 10 від 28.07.2021, № 11 від 06.09.2021, № 12 від 07.09.2021, № 13 від 08.09.2021, № 14 від 06.10.2021, № 15 від 07.10.2021, № 16 від 08.10.2021, № 17 від 11.10.2021, № 18 від 12.10.2021, № 19 від 22.10.2021, № 20 від 23.10.2021 та № 21 від 25.10.2021 до Договору № 1/21 та стягнення безпідставно (надмірно) сплачених грошових коштів прокурор визначає положення Закону України "Про публічні закупівлі", які були чинні на час внесення змін до Договору № 1/21.

Враховуючи, що Договір № 1/21, який прокурором визначено в якості підстави заявленого позову, укладено сторонами за наслідком проведеної позивачем публічної закупівлі за бюджетні кошти, до спірних правовідносин підлягають застосуванню приписи Закону України "Про публічні закупівлі".

При наданні оцінки спірним правовідносинам суд враховує, що відповідно до преамбули до Закону України "Про публічні закупівлі" цей Закон визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Як передбачено статтею 1 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.

Згідно з пунктом 11 частини 1 статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" (тут і надалі у редакції, яка діяла на момент існування спірних правовідносин) замовниками є суб`єкти, визначені згідно із статтею 2 цього Закону, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону.

До замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону, належать, зокрема, органи державної влади (орган законодавчої, органи виконавчої, судової влади), та правоохоронні органи держави, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, об`єднання територіальних громад (пункт 1 частини 1 статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі").

Відповідно до частини 1 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Положеннями частини 2 статті 189 ГК України визначено, що ціна є істотною умовою господарського договору.

За встановленими у цій справі обставинами, в момент підписання сторонами Договору № 1/21 між ними досягнуто згоди щодо істотних умов предмета закупівлі, зокрема, обсягу закупівлі, ціни предмета закупівлі, встановивши останню за 1 куб.метр природного газу з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності в розмірі 6,75 грн, крім того ПДВ 1,35 грн, всього вартість за 1 куб.м. природнього газу із ПДВ 8,10 грн.

Водночас, надалі, протягом січня-жовтня 2021 року до Договору № 1/21 сторонами укладено низку додаткових угод, якими повторно збільшено ціну 1 куб.м. природнього газу.

Надаючи оцінку доводам прокурора про недійсність додаткових угод № 1 від 14.01.2021, № 2 від 15.01.2021, № 3 від 26.02.2021, № 5 від 28.05.2021, № 6 від 31.05.2021, №7 від 17.06.2021, № 8 від 18.06.2021, № 9 від 27.07.2021, № 10 від 28.07.2021, № 11 від 06.09.2021, № 12 від 07.09.2021, № 13 від 08.09.2021, № 14 від 06.10.2021, № 15 від 07.10.2021, № 16 від 08.10.2021, № 17 від 11.10.2021, № 18 від 12.10.2021, № 19 від 22.10.2021, № 20 від 23.10.2021 та № 21 від 25.10.2021 до Договору № 1/21 як таких, що укладені з порушенням вимог чинного на час їх укладення законодавства України про публічні закупівлі, суд зважає на наступне.

Відповідно до частини 4 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії (пункт 2 частини 4 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі").

При цьому, суд враховує, що відповідне збільшення ціни закупівлі товару у договорі закупівлі товару сторонами договору повинно бути доведено та документально підтверджено факт коливання ціни такого товару на ринку у бік збільшення за період з дати укладення відповідно основного договору до дати укладення додаткової угоди № 1, від дати укладення додаткової угоди № 1 до дати укладення додаткової угоди № 2, від дати укладення додаткової угоди № 2 до дати укладення додаткової угоди № 3 і так далі.

Крім того, положеннями пунктом 7 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено можливість зміни істотних умов договору про закупівлю в разі зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

Як уже зазначалося та встановлено вище, наслідком внесення сторонами змін до Договору № 1/21 стало збільшення ціни 1 куб.м. природнього газу, а саме:

- додатковою угодою № 1 від 14.01.2021 збільшено вартість природного газу з розрахунку до 8,91 грн з ПДВ, тобто на 10,00 %;

- додатковою угодою № 2 від 15.01.2021 збільшено вартість природного газу з розрахунку до 9,80 грн з ПДВ, тобто на 20,99 %;

- додатковою угодою № 3 від 26.02.2021 зменшено вартість природного газу з розрахунку до 9,12 грн з ПДВ, тобто порівняно з базовою ціною вартість збільшилися на 12,59 %;

- додатковою угодою № 5 від 28.05.2021 збільшено вартість природного газу з розрахунку до 9,99 грн з ПДВ, тобто на 23,33 %;

- додатковою угодою № 6 від 31.05.2021 збільшено вартість природного газу з розрахунку до 10,96 грн з ПДВ, тобто на 35,36 %;

- додатковою угодою № 7 від 17.06.2021 збільшено вартість природного газу з розрахунку до 12,048 грн з ПДВ, тобто на 48,74 %;

- додатковою угодою № 8 від 18.06.2021 збільшено вартість природного газу з розрахунку до 12,77 грн з ПДВ, тобто на 57,65 %;

- додатковою угодою № 9 від 27.07.2021 збільшено вартість природного газу з розрахунку до 14,04 грн з ПДВ, тобто на 73,33 %;

- додатковою угодою № 10 від 28.07.2021 збільшено вартість природного газу з розрахунку до 15,42 грн з ПДВ, тобто на 90,37 %;

- додатковою угодою № 11 від 06.09.2021 збільшено вартість природного газу з розрахунку до 16,95 грн з ПДВ, тобто на 109,26 %;

- додатковою угодою № 12 від 07.09.2021 збільшено вартість природного газу з розрахунку до 18,63 грн з ПДВ, тобто на 130,00 %;

- додатковою угодою № 13 від 08.09.2021 збільшено вартість природного газу з розрахунку до 19,90 грн з ПДВ, тобто на 145,68 %;

- додатковою угодою № 14 від 06.10.2021 збільшено вартість природного газу з розрахунку до 21,87 грн з ПДВ, тобто на 170,00 %;

- додатковою угодою № 15 від 07.10.2021 збільшено вартість природного газу з розрахунку до 24,03 грн з ПДВ, тобто на 196,67 %;

- додатковою угодою № 16 від 08.10.2021 збільшено вартість природного газу з розрахунку до 26,39 грн з ПДВ, тобто на 225,80 %;

- додатковою угодою № 17 від 11.10.2021 збільшено вартість природного газу з розрахунку 29,01 грн з ПДВ, тобто на 258,15 %;

- додатковою угодою № 18 від 12.10.2021 збільшено вартість природного газу з розрахунку до 29,86 грн з ПДВ, тобто на 268,64 %;

- додатковою угодою № 19 від 22.10.2021 збільшено вартість природного газу з розрахунку до 32,82 грн з ПДВ, тобто на 305,19 %;

- додатковою угодою № 20 від 23.10.2021 збільшено вартість природного газу з розрахунку до 36,00 грн з ПДВ, тобто на 344,44 %;

- додатковою угодою № 21 від 25.10.2021 збільшено вартість природного газу з розрахунку до 37,67 грн з ПДВ, тобто на 365,11 %.

Підставою внесення означених змін в Договір № 1/21 відповідно до пояснень відповідача у відзиві на позов та долучених прокурором до матеріалів позовної заяви доказів сторонами Договору № 1/21 визначено цінові довідки Закарпатської торгово-промислової палати Ц-110 від 29.12.2020, Ц-01 від 04.01.2021, Ц-27 від 13.04.2021, Ц-34 від 30.04.2021, Ц-36 від 12.05.2021, Ц-47 від 04.06.2021, Ц-48 від 14.06.2021, Ц-54 від 02.07.2021, Ц-62 від 23.07.2021, Ц-72 від 19.08.2021, Ц-73 від 20.08.2021, Ц-74 від 25.08.2021, Ц-77 від 01.09.2021, Ц-81 від 14.09.2021, Ц-82 від 15.09.2021, Ц-85 від 20.09.2021, Ц-90 від 30.09.2021, Ц-93 від 05.10.2021, Ц-100/1 від 12.10.2021, Ц-100/2 від 13.10.2021, в яких міститься інформація щодо середньозваженої ціни природного газу за даними ТБ "Українська енергетична біржа" та інформація про зміну цін на ринку постачання природного газу.

При цьому, вказані довідки критично оцінюються судом, позаяк такі не містять інформації щодо коливання ціни на природний газ, що за змістом вищенаведених приписів статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" є єдиною умовою та підставою зміни первісно встановленої ціни. У вказаних документах не наведено динаміку зміни ціни в бік збільшення, у них відсутній аналіз вартості природного газу на конкретну дату у порівнянні з попередніми періодами чи будь-які інші дані, які б підтверджували коливання ціни природного газу на ринку, починаючи з дати укладення договору і до дати пропонованої зміни умов договору, а відтак наведені документи не можуть вважатися належним обґрунтуванням для зміни істотних умов договору.

Так, зокрема, в частині цінових довідок Ц-110 від 29.12.2020 та Ц-01 від 04.01.2021, які відповідно надавалася відповідачем позивачу при укладенні Додаткової угоди № 1 від 14.01.2021 та Додаткової угоди № 2 від 15.01.2021 до Договору № 1/21, суд враховує, що зазначена у них інформація щодо порівняння середньозважених цін на ринку постачання природного газу стосується такого порівняння за період з 25.11.2020 по 25.12.2020 (цінова довідка Ц-110 від 29.12.2020) та за період з 01.12.2020 по 01.01.2021 (цінова довідка Ц-01 від 04.01.2021), тобто за період до укладення Договору № 1/21, а відтак суд відзначає, що належним доказом на підтвердження наявності відповідного коливання ціни могли б вважатися аналітичні матеріали щодо порівняння середньозважених цін на природний газ починаючи з 11.01.2021, та які б давали можливість встановити дійсне збільшення ціни товару, відсоток такого збільшення порівняно з датою укладення Договору № 1/21, в який пропонується внести зміни, а не шляхом вибору довільного періоду порівняння та застосування, у зв`язку з цим, непідтверджених пропорцій збільшення ціни.

Більше того, відповідно до примітки до даних цінових довідок Закарпатської торгово-промислової палати вони носять виключно інформативний характер і не можуть розглядатися як підтверджуючий документи.

В той же час, в частині 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії;

3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку;

6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;

8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини 6 цієї статті.

При цьому, суд зазначає, що наявність факту збільшення ціни за одиницю товару за змістом вищенаведених приписів пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" є єдиною умовою та підставою зміни первісно встановленої ціни. На підтвердження факту коливання ціни на товар, у документі, який видає компетентна організація має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору.

Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження.

Аналогічну правову позицію щодо підстав зміни ціни за одиницю товару у договорі про закупівлю підтримав суд касаційної інстанції (постанови Верховного Суду від 16.02.2023 у справі № 903/383/22, від 16.02.2023 у справі № 903/366/22, від 09.06.2022 у справі №927/636/21 та від 07.12.2022 у справі № 927/189/22.

Крім того, переглядаючи вказані справи за касаційними скаргами відповідачів, Верховний Суд погодився із висновками судів апеляційної інстанції, що сторони у випадку коливання цін на ринку (як в бік зменшення, так і в бік збільшення ціни) наділені правом вносити зміни до ціни товару декілька разів, але не більше, ніж на 10 % від ціни за одиницю товару, і такі зміни сторони вносять з урахуванням вже внесених попередніх змін. Для внесення змін до умов договору щодо ціни товару визначальним є не просто коливання ціни, а й те, що таке коливання сторонами не було враховано попередніми змінами. Суд звернув увагу, що існування обставин, які є підставою для зміни ціни товару, повинно бути доведеним, документально підтвердженим. Тобто відповідні документи, що підтверджують коливання ціни товару на ринку повинні бути наявні саме на момент внесення таких змін.

Так, Верховний Суд у постанові від 18.06.2021 у справі № 927/491/19 зазначив, що метою регулювання, передбаченого статтею 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10 % є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.

Отже, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10 %.

Інше тлумачення відповідної норми Закону "Про державні закупівлі" нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Верховний Суд зазначає, що обмеження 10 % застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод), а підвищення більш як на 10 % шляхом так званого "каскадного" укладення додаткових угод є недобросовісною діловою практикою з боку продавця.

Відповідна правова позиція послідовно викладається у постановах Верховного Суду від 19.07.2022 у справі № 927/568/21, від 09.06.2022 у справі № 927/636/21, від 31.05.2022 у справі № 927/515/21 та від 25.11.2022 у справі № 927/563/20.

Окрім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №922/2321/22 надано висновок про застосування законодавства про публічні закупівлі в цій частині, за яким у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

Від наведеної правової позиції Велика Палата Верховного Суду не відступила і у постанові від 21.11.2025 у справі № 920/19/24 (до закінчення касаційного перегляду якої зупинялося провадження в цій справі № 907/190/25), зазначивши, що "…зміна умов договору про закупівлю щодо збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10 % не допускається, в тому числі і у випадку закупівлі бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

Зміни та доповнення до пункту 2 частини 5 статті 41 Закону № 922-VIII, внесені Законом № 1530-IX, стосуються лише встановлення альтернативного варіанту визначення моменту початку обчислення строку для зміни ціни за одиницю товару - 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю або 90 днів з моменту внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару та не скасовують встановлену первісною редакцією цього Закону заборону збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10 %, в тому числі і при здійсненні закупівлі бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

Виняток з обмежень, викладений в останньому реченні пункту 2 частини 5 статті 41 Закону № 922-VIII, повинен тлумачитися суто буквально, а тому він стосується лише строків зміни ціни за одиницю товару у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії (дотримання умови про зміну лише раз на 90 днів в цьому випадку не діє) і не визначає верхньої межі збільшення (зміни) ціни за одиницю товару" (пункти 205-207 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2025 у справі № 920/19/24).

З урахуванням наведеного, відхиляються судом заперечення відповідача щодо можливості застосування 10 % підняття ціни кожного разу при зміні умов договору та про те, що така ціна, як наслідок, може підніматися і більше 10 % від зазначеної в договорі про закупівлю.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що сторонами у справі без будь-яких належних на те підстав, без належно обґрунтованого документального підтвердження щодо коливання ціни на природний газ та щодо підвищення на нього ціни, з грубим порушенням норм Закону України "Про публічні закупівлі" та положень Договору № 1/21, укладено додаткову угоду № 1 від 14.01.2021 до Договору № 1/21, якою збільшено вартість природного газу за 1 куб.м. до 8,91 грн з ПДВ.

Таким чином, судом встановлено, що при укладенні додаткової угоди № 1 від 14.01.2021 до Договору № 1/21 її сторонами, порушено пункт 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме змінено ціну за одиницю товару у сторону збільшення при відсутності документально підтвердженого коливання цін такого товару на ринку на дату зміни/пропонування зміни порівняно з датою укладення договору, що призвело до того, що ціна природного газу, як істотна умова Договору № 1/21, була змінена за відсутності правових підстав для відповідної зміни, а внаслідок укладення додаткових угод № 2 від 15.01.2021, № 3 від 26.02.2021, № 5 від 28.05.2021, № 6 від 31.05.2021, № 7 від 17.06.2021, № 8 від 18.06.2021, № 9 від 27.07.2021, № 10 від 28.07.2021, № 11 від 06.09.2021, № 12 від 07.09.2021, № 13 від 08.09.2021, № 14 від 06.10.2021, № 15 від 07.10.2021, № 16 від 08.10.2021, № 17 від 11.10.2021, № 18 від 12.10.2021, № 19 від 22.10.2021, № 20 від 23.10.2021 та № 21 від 25.10.2021 перевищено гранично допустимі обсяги збільшення ціни (10 %).

Відповідно до частини 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 цього Кодексу (частина 1) передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Наведені вище обставини свідчать про протиправність внесених сторонами змін до Договору № 1/21 та, відповідно, наявність правових підстав для визнання недійсними додаткових угод № 1 від 14.01.2021, № 2 від 15.01.2021, № 3 від 26.02.2021, № 5 від 28.05.2021, № 6 від 31.05.2021, № 7 від 17.06.2021, № 8 від 18.06.2021, № 9 від 27.07.2021, №10 від 28.07.2021, № 11 від 06.09.2021, № 12 від 07.09.2021, № 13 від 08.09.2021, № 14 від 06.10.2021, № 15 від 07.10.2021, № 16 від 08.10.2021, № 17 від 11.10.2021, № 18 від 12.10.2021, № 19 від 22.10.2021, № 20 від 23.10.2021 та № 21 від 25.10.2021 до Договору постачання природного газу для потреб споживача, що не є побутовим № 41DB887-43-21(1/21) від 11.01.2021, позаяк порушення норм Закону України "Про публічні закупівлі" сторонами мали системний характер, а під час розгляду справи в суді знайшли свої документальне підтвердження доводи прокурора про перевищення встановленого Законом України "Про публічні закупівлі" ліміту можливого збільшення, а відтак позовні вимоги прокурора в цій частині підлягають до задоволення судом.

При цьому, з огляду на приписи частини 1 статті 236 ЦК України, за якими нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення, беручи до уваги встановлену судом недійсність змін, що внесені до Договору № 1/21 додатковими угодами № 1 від 14.01.2021, № 2 від 15.01.2021, № 3 від 26.02.2021, № 5 від 28.05.2021, № 6 від 31.05.2021, № 7 від 17.06.2021, № 8 від 18.06.2021, № 9 від 27.07.2021, №10 від 28.07.2021, № 11 від 06.09.2021, № 12 від 07.09.2021, № 13 від 08.09.2021, № 14 від 06.10.2021, № 15 від 07.10.2021, № 16 від 08.10.2021, № 17 від 11.10.2021, № 18 від 12.10.2021, № 19 від 22.10.2021, № 20 від 23.10.2021 та № 21 від 25.10.2021, застосуванню між сторонами в спірний період підлягали зазначені в Договорі № 1/21 положення щодо ціни природного газу, обсягів постачання та ціни Договору № 1/21.

Варто зауважити, що, з урахуванням встановлених судом обставин даної справи, визнання недійсної (нікчемною) будь-якої додаткової угоди, якою змінено ціну, тягне за собою визнання недійсними (нікчемними) всіх послідуючих додаткових угод, оскільки кожна наступна додаткова угода має фіксовану ціну за одиницю товару тому є похідною від попередніх додаткових угод та є недійсною, якщо ціна за такою угодою перевищує можливе підвищення ціни за одиницю товару більше, ніж на 10 %, визначених у статті 36 3акону України "Про публічні закупівлі" у порівнянні з первісною ціною без врахування змін внесених на підставі нікчемних додаткових угод.

З урахування викладеного, суд висновує, що сторонами Договору № 1/21 під час укладення додаткових угод № 1 від 14.01.2021, № 2 від 15.01.2021, № 3 від 26.02.2021, № 5 від 28.05.2021, № 6 від 31.05.2021, № 7 від 17.06.2021, № 8 від 18.06.2021, № 9 від 27.07.2021, № 10 від 28.07.2021, № 11 від 06.09.2021, № 12 від 07.09.2021, № 13 від 08.09.2021, № 14 від 06.10.2021, № 15 від 07.10.2021, № 16 від 08.10.2021, № 17 від 11.10.2021, № 18 від 12.10.2021, № 19 від 22.10.2021, № 20 від 23.10.2021 та № 21 від 25.10.2021 до цього договору допущено зловживання своїм правом на зміну умов договору, здійснивши збільшення ціни товару, в результаті чого вартість 1 куб.м. природного газу зросла більш як на 365,11 % - з 8,10 грн за 1 1 куб.м. (з ПДВ) за Договором № 1/21 до 37,67 грн за 1 куб.м. (з ПДВ) за додатковою угодою № 21 від 25.10.2021 до Договору № 1/21.

Таким чином, внесення сторонами змін до Договору № 1/21 відповідно до додаткових угод № 1 від 14.01.2021, № 2 від 15.01.2021, № 3 від 26.02.2021, № 5 від 28.05.2021, № 6 від 31.05.2021, № 7 від 17.06.2021, № 8 від 18.06.2021, № 9 від 27.07.2021, № 10 від 28.07.2021, № 11 від 06.09.2021, № 12 від 07.09.2021, № 13 від 08.09.2021, № 14 від 06.10.2021, № 15 від 07.10.2021, № 16 від 08.10.2021, № 17 від 11.10.2021, № 18 від 12.10.2021, № 19 від 22.10.2021, № 20 від 23.10.2021 та № 21 від 25.10.2021 суперечить вимогам частині 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" в частині збільшення ціни закупівлі за відсутності належних документально обґрунтованих підстав для внесення означених змін та поза межами встановленої законом граничної межі її збільшення та свідчить про недійсність відповідних змін до Договору № 1/21, які внесені означеними додатковими угодами до Договору № 1/21.

Водночас, сам факт виконання сторонами Договору № 1/21 з урахуванням означених додаткових угод не має значення для встановлення їх нікчемності, а відтак, заперечення відповідача в цій частині відхиляються судом.

В силу приписів частини 1 статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Частиною 1 статті 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. При цьому, згідно із пунктом 1 частини 3 статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

У статті 669 ЦК України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Відповідно до частини 1 статті 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми. Таким чином, обов`язок з повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений покупцеві, врегульований нормами Глави 54 ЦК України (правова позиція об`єднаної палати Верховного Суду, викладена у постанові від 18.06.2021 у справі №927/491/19).

Судом встановлено, що сторонами Договору № 1/21, всупереч інтересів держави та зі зловживанням правом, без будь-яких належних на те підстав та жодного належно обґрунтованого документального підтвердження щодо підвищення ціни на природний газ, в порушення норм Закону України "Про публічні закупівлі" та положень Договору № 1/21, укладено додаткові угоди, згідно з якими збільшено ціну за одиницю товару, що, в свою чергу, не відповідає вимогам тендерної документації.

Недійсність додаткових угод, з врахуванням обставин даної справи, визначає необхідність регулювання зобов`язанням між сторонами за положеннями укладеного Договору № 1/21, проте без тих змін, які були внесені до нього додатковими угодами № 1 від 14.01.2021, № 2 від 15.01.2021, № 3 від 26.02.2021, № 5 від 28.05.2021, № 6 від 31.05.2021, №7 від 17.06.2021, № 8 від 18.06.2021, № 9 від 27.07.2021, № 10 від 28.07.2021, № 11 від 06.09.2021, № 12 від 07.09.2021, № 13 від 08.09.2021, № 14 від 06.10.2021, № 15 від 07.10.2021, № 16 від 08.10.2021, № 17 від 11.10.2021, № 18 від 12.10.2021, № 19 від 22.10.2021, № 20 від 23.10.2021 та № 21 від 25.10.2021.

Так, за встановленими у справі обставинами, на виконання умов укладеного між сторонами договору постачання природного газу для потреб споживача, що не є побутовим № 41DB887-43-21(1/21) від 11.01.2021 ТОВ "Закарпатгаз Збут" за період з січня по жовтень 2021 року включно поставило, а позивач, в свою чергу, прийняв природний газ в обсязі 63 889,42 куб.м., вартість якого, з урахуванням визначеної в пункті 3.1 Договору ціни 1 куб.м. 8,10 грн (без врахування внесених змін за недійсними додатковими угодами) становить 517 504,36 грн (525 338 кВт/год * 2,128716 грн).

При цьому, починаючи з січня 2021 року означені обсяги природного газу позивачем оплачувалися, виходячи зі збільшеної її ціни за недійсними додатковими угодами до Договору № 1/21.

З врахуванням викладеного, беручи до уваги оплату ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) вартості поставленого за Договором № 1/21 у 2021 році природного газу в загальному розмірі 716 559,80 грн (платіжні доручення № 252 від 16.02.2021, № 497 від 16.03.2021, № 652 від 12.04.2021, № 1064 від 19.05.2021, № 420 від 10.08.2021, № 231 від 19.07.2021, № 1041 від 18.10.2021, № 1042 від 18.10.2021, № 1407 від 25.11.2021, № 1408 від 25.11.2021), суд доходить висновку, що в результаті укладення недійсних додаткових угод позивачем зайво сплачено 199 055,44 грн (716 559,80 грн 517 507,36 грн) за придбаний з січня по жовтень 2021 року включно природний газ.

Резюмуючи викладене, суд зауважує, що порушення процедури державних закупівель та укладення додаткових угод № 1 від 14.01.2021, № 2 від 15.01.2021, № 3 від 26.02.2021, № 5 від 28.05.2021, № 6 від 31.05.2021, № 7 від 17.06.2021, № 8 від 18.06.2021, № 9 від 27.07.2021, № 10 від 28.07.2021, № 11 від 06.09.2021, № 12 від 07.09.2021, № 13 від 08.09.2021, № 14 від 06.10.2021, № 15 від 07.10.2021, № 16 від 08.10.2021, № 17 від 11.10.2021, № 18 від 12.10.2021, № 19 від 22.10.2021, № 20 від 23.10.2021 та № 21 від 25.10.2021 до Договору №1/21 унеможливлює раціональне та ефективне використання державних коштів і створюють загрозу інтересам держави у подальшому. Як наслідок, указане призвело до необхідності додаткового витрачання коштів з бюджету, та свідчить про нераціональне та неефективне використання бюджетних коштів, що створює загрозу державним інтересам у подальшому.

Відтак, суд доходить до висновку, що із відповідача слід стягнути надмірно сплачені кошти за постачання природного газу в сумі 199 055,44 грн.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Положеннями статей 13-14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статей 73, 74, 76-80 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Сторонами у справі не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності інших обставин ніж ті, що досліджені судом, а відтак, розглянувши спір на підставі поданих сторонами доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги як обґрунтовано заявлені підлягають до задоволення судом в заявленому обсязі.

Розподіл судових витрат.

Витрати зі сплати судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 13, 42, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 129, 236, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсними додаткові угоди № 1 від 14.01.2021, № 2 від 15.01.2021, № 3 від 26.02.2021, № 5 від 28.05.2021, № 6 від 31.05.2021, №7 від 17.06.2021, № 8 від 18.06.2021, №9 від 27.07.2021, № 10 від 28.07.2021, № 11 від 06.09.2021, № 12 від 07.09.2021, № 13 від 08.09.2021, № 14 від 06.10.2021, № 15 від 07.10.2021, № 16 від 08.10.2021, № 17 від 11.10.2021, № 18 від 12.10.2021, № 19 від 22.10.2021, № 20 від 23.10.2021, № 21 від 25.10.2021 до договору постачання природного газу для потреб споживача, що не є побутовим № 41DBB3-21 (1/21) від 11.01.2021, укладеного між ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Закарпатгаз Збут" (код ЄДРПОУ: 39582749).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатгаз Збут" (49038, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Ольги княгині, буд. 22, прим. 144, код ЄДРПОУ: 39582749) на користь ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) 199 055,44 грн (сто дев`яносто дев`ять тисяч п`ятдесят п`ять гривень 44 коп.) надмірно сплачених грошових коштів.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатгаз Збут" (49038, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Ольги княгині, буд. 22, прим. 144, код ЄДРПОУ 39582749) на користь Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону (88000, м. Ужгород, вул. Бращайків, 2, код ЄДРПОУ 38326057) 50 870,00 грн (п`ятдесят тисяч вісімсот сімдесят гривень) на відшкодування сплаченого судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

На підставі статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно статті 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.

Повне судове рішення складено та підписано 29.04.2026.

Суддя Д. Є. Мірошниченко