Court ruling № 136016245, 27.04.2026, Kyiv District Administrative Court

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

27 квітня 2026 року м. Київ № 320/22397/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Колеснікова І.С., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника позивача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження в адміністративній справі

за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями "АМІК УКРАЇНА"

до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Підприємство з іноземними інвестиціями "АМІК-УКРАЇНА" із позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.04.2023 та 26.06.2023.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05 липня 2023 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження з викликом сторін, яке мотивоване тим, що розгляд справи у письмовому провадженні позбавляє позивача можливості: надавати усні пояснення суду; відповісти на питання, які можуть виникнути у суду; спростовувати недостовірні докази;

Розглянувши заяву представника позивача суд враховує таке.

Відповідно до частини 1 статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

За вимогами частини 3 статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:

1) значення справи для сторін;

2) обраний позивачем спосіб захисту;

3) категорію та складність справи;

4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо;

5) кількість сторін та інших учасників справи;

6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;

7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Частина 4 статті 257 КАС України визначає, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Даний перелік критеріїв є вичерпним.

Все інше, як критерії, визначені частиною 3 статті 257 КАС України, повинні доводиться сторонами для врахування судом під час вирішення питання щодо форми судового провадження.

Суд зазначає, що заявами по суті справи є позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (частина 2 статті 159 КАС України).

При цьому, як під час загального позовного провадження, так і під час розгляду справи в спрощеному позовному провадженні учасники справи не обмежені правом подавати заяви по суті справи у строки визначені КАС України та ухвалою суду.

Аналізуючи наведені положення процесуального закону у контексті доводів представника позивача, суд вважає, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності (частина шоста статті 12 КАС України), а також інші адміністративні справи, щодо яких процесуальний закон не містить імперативних норм про їхній розгляд за правилами загального позовного провадження (частина четверта статті 12 КАС України) або ж про заборону розглядати їх за правилами спрощеного позовного провадження (частина четверта статті 257 КАС України).

Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження встановлені статтею 262 КАС України.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 22 липня 2021 року в справі №460/6542/20 та від 30 червня 2022 року у справі №640/27145/20.

При цьому заявник не вказав, чому не може викласти свої доводи в заявах по суті справи, та надати відповідні докази. Суд враховує характер спірних правовідносин у цій справі, предмет та підстави позову, склад учасників справи, а також те, що позиція учасників справи може викладатись в заявах по суті спору. За наведених обставин суд не встановив підстав для розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Також, суд зазначає, що у спрощеному позовному провадженні сторони не позбавлені права ознайомлюватися із наявними у справі доказами, подавати додаткові докази та пояснення. Жодних перешкод у доведенні своєї позиції сторонами у визначеному судом порядку розгляду справи, на переконання суду, не існує.

Водночас суд зазначає, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження жодним чином не нівелює обов`язок суду всебічно та у повному обсязі дослідити всі обставини справи, надавши їм належну правову оцінку.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін.

Керуючись статтями 4, 12, 248, 256, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання представника Підприємства з іноземними інвестиціями "АМІК УКРАЇНА" про розгляд справи за правилами загального позовного провадження - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею та окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу суду можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду, прийнятого за результатами розгляду справи.

Суддя Колеснікова І.С.