Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 344/13719/25
Провадження № 2/352/252/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 квітня 2026 рокум. Івано-Франківськ
Тисменицький районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Кузьменка С.В.,
за участю
секретаря судового засідання Нетреб`яка М.І.,
розглянувши у відкритому судового засіданні в залі суду цивільну справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «фінансова компанія «Кредит-Капітал»
до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
І. Рух провадження та процесуальні рішення
Ухвалою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 29 грудня 2025 року відкрито провадження у справі за позовом ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (далі Позивач) до ОСОБА_1 (далі- Відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 17 914, 75 гривень та розгляд справи призначено на 27 січня 2026 року.
30 грудня 2025 року Відповідач повідомлений про дату, час та місце розгляду справи шляхом скерування повістки до електронного кабінету в системі Електронний Суд.
27 січня 2026 року розгляд справи відкладено на 05 березня 2026 року у зв`язку із першою неявкою Відповідача.
05 березня 2026 року розгляд справи відкладено на 07 квітня 2026 року.
07 квітня 2026 року в судове засідання не з`явились Позивач та Відповідача.
Представник Позивача подав до суду клопотання про проведення судового засідання без їхньої участі, позовні вимоги підтримують у повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечують.
Відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи шляхом скерування повістки до її електронного кабінету та розміщенням 24 березня 2026 року оголошення про виклик до суду на офіційному веб-сайті судової влади України.
При вирішенні питання щодо належності повідомлення Відповідача про дату, час і місце розгляду справи Суд зазначає, що у відповідності до вимог статті 128 Цивільного процесуального кодексу ухвалу про призначення справи до судового розгляду Відповідачеві скеровано за його зареєстрованим у встановленому законодавством порядку місцем проживання. Згідно пункту 4 частини восьмої статті 128 цього Кодексу днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою проживання.
При вирішенні питання щодо належності повідомлення Відповідача про дату, час і місце розгляду справи Суд зазначає, що у відповідності до вимог пункту 11 частини восьмої статті 128 Цивільного процесуального кодексу з опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
07 квітня 2026 року у відповідності до вимог статті 244 Цивільного процесуального кодексу України Суд відклав ухвалення та проголошення судового рішення на строк до 13 квітня 2026 року.
ІІ. Стислий виклад позиції сторін
Позивач зазначає, що 01 жовтня 2021 року Відповідач та ТОВ «Мілоан» уклали кредитний договір №4927744, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» надало Відповідачу грошові кошти в розмірі 5900 гривень, а Відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені договором.
23 лютого 2022 року ТОВ «Мілоан» та Позивач уклали договір відступлення прав вимоги №81-МЛ, відповідно до якого останній набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги до Відповідача.
Станом на дату звернення до суду з позовною заявою заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 17 914,75 гривень, з яких: 4302 гривень заборгованість за тілом кредиту, 13435,75 гривень заборгованість за процентами, 177 гривень заборгованість за комісією.
Тому, у відповідності до статей 509,525,526,530,610,612,1049,1054 Цивільного кодексу України, Позивач просить стягнути з Відповідача на його користь:
-заборгованість за кредитним договором №975353 в розмірі 17 914 гривень 75 копійок;
-понесені судові витрати: судовий збір в розмірі 2422 гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 гривень.
Відповідач подав до суду відзив, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог:
-минуло більше трьох років з моменту останнього платежу, що є підставою для застосування позовної давності;
-розрахунок заборгованості є незрозумілим та неповним, без належного та детального розрахунку неможливо встановити правильність заявленої до стягнення суми 17 914,75 гривень;
-не заперечує щодо укладення договору в електронній формі, водночас не може підтвердити, що договір укладений саме із Позивачем.
ІІІ. Докази, досліджені судом
1.Договір про споживчий кредит від 01 жовтня 2021 року, ТОВ «Мілоан» та Відповідачем укладено договір №4927744 на суму 5900 гривень, строком на 30 днів (31 жовтня 2021 року кінцева дата повернення кредиту), проценти за нараховуються за ставкою 0,38% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Проценти за користування кредитом становить 177 гривень. Стандартна процентна ставка за користування кредитом становить 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
2.Додаток №1 до договору про споживчий кредит від 01 жовтня 2021 року, відповідно до якого розрахована сума відсотків за користування кредитом протягом 30 днів та станом на 31 жовтня 2021 року становитиме 6749, 60 гривень від суми наданої в кредит в розмірі 5900 гривень.
3.Паспорт споживчого кредиту, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» надає Відповідачеві кредит у розмірі 5900 гривень строком кредитування 30 днів. Стандартна процентна ставка: 0,38% за кожен день користування, 177 гривень комісія за користування кредитом.
4.Довідка про ідентифікацію, згідно якої Відповідачу відправлений одноразовий ідентифікатор W61307 на його номер телефону.
5.Анкета-заява на кредит №4927744 від 01 жовтня 2021 року, відповідно до якої зазначена інформацію про кредит та персональні дані Відповідача.
6.Довідка, відповідно до якої ТОВ "Мілоан" 01 жовтня 2021 року успішно перерахувало кошти на платіжну картку клієнта 516875*09 у розмірі 5900 гривень, згідно договору 4927744.
7.Відомості про щоденні нарахування та погашення, відповідно до яких ТОВ "Мілоан" нараховував проценти за користування кредитом Відповідачу за період з 01 жовтня 2021 року по 13 лютого 2022 року.
Відповідач сплатив за тілом кредиту 1598 гривень та проценти по кредиту 1064 гривень.
8.Виписка з особистого рахунку за кредитним договором №4927744 від 01 жовтня 2021 року, відповідно до якого заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 17 914,75 гривень, з яких: 4302 гривень заборгованість за тілом кредиту, 13435,75 гривень заборгованість за процентами, 177 гривень заборгованість за комісією.
9.Договір відступлення прав вимоги №81-МЛ від 23 лютого 2022 року, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь Позивача права вимоги за кредитним договором №4927744.
10.Платіжна інструкція №66788 від 23 лютого 2022 року, відповідно до якої Позивач переказав кошти у розмірі 3 475 728,24 гривень на рахунок ТОВ «Мілоан» як плату за договором відступлення прав вимоги №81-МЛ від 23 лютого 2022 року.
11.Акт прийняття-передачі реєстру боржників від 23 лютого 2022 року до договору відступлення прав вимоги №81-МЛ від 23 лютого 2022 року, відповідно до якого Позивач прийняв від ТОВ «Мілоан» реєстр боржників у кількості 3 718.
IV. Фактичні обставини, встановлені судом
01 жовтня 2021 року між Відповідачем та ТОВ «Мілоан» укладено кредитний договір №4927744 на суму 5900 гривень, строком на 30 днів (31 жовтня 2021 року кінцева дата повернення кредиту), проценти за нараховуються за ставкою 0,38% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Проценти за користування кредитом становить 177 гривень (пункти ІІІ.1 - ІІІ.3 цього Рішення).
Позивач набув право вимоги на підставі укладеного договору відступлення прав вимоги №81-МЛ від 23 лютого 2022 року, що підтверджується договором, платіжною інструкцією та актом прийняття-передачі реєстру боржників (пункт ІІІ.9-ІІІ.11 Рішення).
Згідно із розрахунком, наданим Позивачем, станом на день подання позовної заяви заборгованість Відповідача за договором №4927744 складає 17 914,75 гривень, в тому числі: по тілу кредиту складає 4302 гривень, заборгованість по відсотках 13435,75 гривень, заборгованість за комісією 177 гривень (пункт ІІІ.8 Рішення).
Відповідач не заперечує щодо укладення кредитного договору в онлайн-формі, водночас не може підтвердити, що договір укладений був із Позивачем та не погоджується із нарахованими відсотками Позивачем.
V. Висновки суду
Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до статті 629 цього Кодексу Договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно статті 530 цього Кодексу якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно статті 1054 цього Кодексу за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит), позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Як встановлено в ході розгляду справи, Відповідачем не виконано умови укладеного Договору та не повернуто Позивачеві отримані кошти.
Позивач набув право вимоги на підставі укладеного договору відступлення прав вимоги №81-МЛ від 23 лютого 2022 року, що підтверджується договором, платіжною інструкцією та актом прийняття-передачі реєстру боржників (пункт ІІІ.9-ІІІ.11 Рішення).
Факт отримання коштів підтверджується договором, довідкою, виданою ТОВ "Мілоан" про переказ коштів, а також розрахунком, наданим Позивачем, в якому Відповідач вносив кошти за нараховані відсотки та тіло кредиту.
щодо розміру заборгованості за процентами
Відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4528/16 (пункти 81-85) що проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).
Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає частина друга статті 1050 ЦК України). Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 ЦК України.
Зі спливом строку кредитування чи пред`явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України.
Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.
Суд бере до уваги вищевказані висновки Верховного Суду та вважає, що нарахування відсотків за користування кредитом може здійснюватися на підставі статті 1048 Цивільного кодексу України виключно протягом строку дії договору.
Відповідач 19 жовтня 2021 року отримав кошти у розмірі 5900 гривень строком на 30 днів, стандартна процентна ставка становить 5% в день.
Відповідно розмір нарахованих відсотків становить 8 850 гривень (30 днів * (5900 гривень * 5 %).
Таким чином, відсотки за користування кредитом з Відповідача слід стягнути у розмірі 8 850 гривень.
Відповідно до відомостей про щоденні нарахування та погашення, Відповідач сплатив проценти по кредиту 1064 гривень.
Таким чином, з Відповідача слід стягнути проценти за користування кредитом у розмірі 7786 гривень.
щодо розміру комісії
Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного в постанові Великої Палати від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.
З урахуванням принципів справедливості та добросовісності на позичальника не можна покладати обов`язок сплачувати платежі за послуги, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався. Недотримання вказаних принципів призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Виконання позичальником умов кредитного договору, встановлених із порушенням зазначених принципів, не приводить ці умови у відповідність до засад цивільного законодавства.
Суд враховує вказані висновки Верховного Суду, в зв`язку із чим вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за комісією за договором №4927744 від 01 жовтня 2021 року в сумі 177 гривень.
щодо строків позовної давності
Відповідно до частини шостої статті 261 Цивільного кодексу України, за кредитним договором перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов`язання.
Договір укладений 01 жовтня 2021 року строком на 30 днів, останній платіж Відповідачем внесено 02 грудня 2021 року. Перебіг позовної давності почався із 03 грудня 2021 року та строк його закінчення 03 грудня 2024 року.
24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан, який неодноразово продовжується.
Відповідно до пункту 19 Прикінцевих положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки позовної давності продовжуються на строк його дії.
З 4 вересня 2025 року в Україні оновлено перебіг строків позовної давності відповідно до Закону України «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» від 14 травня 2025 року № 4434-IX.
Таким чином, перебіг позовної давності по даному кредитному договору не закінчився, в зв`язку із чим доводи Відповідача щодо застосування строку позовної давності та відмови на цій підставі в задоволенні позову Судом відхиляються.
У відповідності до статті 12 Цивільного процесуального кодексу цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчинення чи невчиненням нею процесуальних дій.
Позивачем надано суду докази на підтвердження обставин, на які він посилається.
Відповідач не заперечує щодо укладення кредитного договору в онлайн-формі, водночас не може підтвердити, що договір укладений був із Позивачем та не погоджується із нарахованими відсотками Позивачем.
Відповідно, справа розглянута на підставі наявних доказів, за результатами дослідження яких Суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови частково в позові в частині стягнення заборгованості за відсотками у розмірі 5649,75 гривень та в частині стягнення заборгованості за комісією в розмірі 177 гривень.
VI. Щодо судового збору
Відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем сплачено судовий збір в сумі 2422,40 гривень.
Позов задоволено в сумі 12088 гривні, що становить 67,48 % від суми заявлених вимог.
67,48 % від суми сплаченого судового збору становить 1634 гривні 52 копійки.
Таким чином, з Відповідача на користь Позивача мають бути стягнуті судові витрати, які складаються із судового збору, в сумі 1634 гривні 52 копійки.
VІI. Щодо витрат на професійну правову допомогу
Пунктом 1 частини третьої статті 133 Цивільно процесуального кодексу України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу до матеріалів справи представником Позивача було надано:
-Договір від 06 травня 2025 року про надання правничої допомоги між Позивачем та Адвокатським об`єднанням, згідно якого Позивач замовляє, доручає, оплачує, а Адвокатське об`єднання надає правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбаченим цим Договором.
-Акт №2382 про надання послуг від 23 червня 2025 року, відповідно до якого Адвокатське об`єднання надало Позивачу послуги на суму 7000 гривень у справі щодо стягнення кредитної заборгованості із Відповідача.
-Детальний опис наданих послуг до акту №2382 про надання послуг від 23 червня 2025 року, відповідно до якого Позивачеві надані послуги щодо складення позовної заяви; вивчення матеріалів справи; усна консультація та погодження правової позиції; подання заяви до суду та витрачено на це часу: 6 годин 30 хвилин.
Відповідно до частини третьої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Суд вважає, що заявлені витрати на правничу допомогу відповідають критеріям вимог статті 141 ЦПК України.
Суд вважає, що заявлені Позивачем витрати відповідають зазначених критеріям.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позов задоволено в сумі 13 152 гривні, що становить 73,41 % від суми заявлених вимог.
Позивач заявив стягнення у розмірі 7 000 гривень витрат на професійну правничу допомогу.
За таких обставин, витрати Позивача на правничу допомогу підлягають відшкодуванню Відповідачем в розмірі 4724 гривень.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 133, 141, 258, 259, 265, 268, 280-282, 284 Цивільного процесуального кодексу України, -
УХВАЛИВ:
Відмовити частково в позові товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 в частині стягнення заборгованості за процентами в розмірі 5649,75 гривень та в частині стягнення заборгованості за комісією в розмірі 177 гривень.
В іншій частині позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором №4927744 від 01 жовтня 2021 року у розмірі 12 088 (дванадцять тисяч вісімдесят вісім) гривень, з яких:
-4302 (чотири тисячі триста дві) гривні - заборгованості по кредиту;
-7786 (сім тисяч сімсот вісімдесят шість) гривень заборгованість по процентам.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судові витрати, які складаються зі сплаченого судового збору у розмірі 1634 (одна тисяча шістсот тридцять чотири) гривні 52 (пятдесят дві) копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «фінансова компанія «Кредит-Капітал» судові витрати, які складаються зі витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4724 (чотири тисячі сімсот двадцять чотири) гривні.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
ПОЗИВАЧ: товариство з обмеженою відповідальністю «фінансова компанія «Кредит-Капітал», місцезнаходження: 79018, Львівська область, місто Львів, вулиця Смаль-Стоцького, будинок 1, корпус 28, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 35234236.
ВІДПОВІДАЧ: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Суддя Сергій КУЗЬМЕНКО
The court decision No. 135916708, Tysmenytsia District Court of Ivano-Frankivsk Oblast was adopted on 13.04.2026. The procedural form is Civil, and the decision form is Decision. On this page, you will find key information about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find key information quickly.
This decision relates to case No. 344/13719/25. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: