Court ruling № 135899439, 22.04.2026, Saksahanskyi District Court of Kryvyi Rih City

Справа № 214/3074/26

4-с/214/21/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2026 року м Кривий Ріг

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Чернової Н.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Нестеренко К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, цивільну справу № 214/3074/26 за скаргою ОСОБА_1 , суб`єкт оскарження Саксаганський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про визнання неправомірними дій державного виконавця, зняття арешту з майна,

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою та просить суд визнати неправомірними дії державного виконавця Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо не зняття арешту з нерухомого майна ОСОБА_1 та зняти арешт з майна, власником якого є заявник, накладеного на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження б/н від 23.11.2009 виданої Саксаганським ВДВС, обтяження від 25.11.2009, зареєстроване за номером 9282149 реєстратором Дніпровська філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції. В обґрунтування вимог заявником зазначено, що під час візиту до нотаріуса ним було виявлено наявність арешту на його нерухоме майно, накладене постановою Саксаганського ВДВС 23.11.2009, однак при зверненні до виконавчої служби із питанням зняття арешту отримав відповідь про відсутність можливості надання детальної інформації щодо наявного обтяження у зв`язку з тим, що всі завершені виконавчі провадження, які збереглися в архіві відділу (завершені до 2021 року) знищено зі спливом терміну зберігання відповідно до Інструкції з діловодства в органах державної виконавчої служби та Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, тобто фактично йому було відмовлено у знятті арешту з майна. Тому з метою вільного розпорядження належним йому нерухомим майном, беручи до уваги тривалість наявного арешту на майно, відсутність виконавчих проваджень відносно нього, відсутність відомостей про стягувача та претензій останнього до нього, просить вимоги задовольнити.

У судове засідання сторони не з`явилися.

Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, від представника до суду надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, на вимогах наполягає.

Представник Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) звернувся до суду з відзивом на скаргу.

В обґрунтування відзиву зазначила, що Саксаганський відділ державної виконавчої служби у Криворізького району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального у місті Кривому Розі управління Міністерства юстиції України заперечує та повідомляє стосовно обставин, викладених у скарзі, з огляду на наступне: щодо Єдиного реєстру забороно відчуження об`єктів нерухомого майна внесено відомості стосовно арештів нерухомого майна, а саме: номер запису про обтяження: 9282149 Зареєстровано: 25.11.2009 15:08:57 за № 9282149 реєстратором: Дніпропетровська філія державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, 49005, Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, вул. Чернишевського, 32, 056-713-81-41, 713-81-33, 713- 81-36 Підстава обтяження: Постанова про арешт майна боржника оголошення заборони на його відчуження, б/н, 23.11.2009, Саксаганський відділ державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції, ОСОБА_2 . Об`єкт обтяження: невизначене майно, все нерухоме майно Власник: ОСОБА_1 , Дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , Код: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 Обтяжувач: Саксаганський відділ державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції, Код: 34545897, 50065, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. 22 Партз`їзду, 41, тел. (056) 409-33-45, 409-33-46 Заявник: Саксаганський відділ державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції, Код: 34545897, 50065, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. 22 Партз`їзду, 41 Станом на сьогоднішній день достовірно надати інформацію не представляється можливим у зв`язку з вимогами чинного законодавства, які полягають в тому, що після завершення виконавчі провадження в архіві відділу зберігаються три роки, після чого всі матеріали виконавчих проваджень знищуються відповідно до вимог п.9.9 Порядку роботи з органах виконавчої служби затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 2274/5 від 25.12.2008р. (на теперішній час знищено всі виконавчі провадження, які завершені до 2022 року включно). З урахуванням вищевикладеного просить в задоволенні скарги ОСОБА_1 до Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання неправомірними діями державного виконавця, зняття арешту з майна відмовити в повному обсязі.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, надавши їм оцінку в сукупності, дійшов до такого висновку.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Як встановлено судом та підтверджується письмовими доказами, за відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на нерухоме майно ОСОБА_1 на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження б/н виданої 23 листопада 2009 року Саксаганським відділом державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції, накладено арешт, про що складено реєстраційний номер обтяження 9282149, зареєстрований 25 листопада 2009 року 15:08:57 реєстратором Дніпропетровська філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції.

Відповідно до статті 447-1 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

При розгляді справ за скаргами на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та за зверненнями учасників виконавчого провадження суди мають керуватися положеннями статті 55 Конституції України, статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року, Закону України «Про державну виконавчу службу», Закону України «Про виконавче провадження», іншого законодавства, яким врегульовано ці питання.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» (тут і надалі у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно зі статтею 11 вказаного Закону державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме: закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 49 цього Закону; повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із статтею 47 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно із статтею 48 цього Закону.

Частинами першою, другою статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Статтею 60 Закону України «Про виконавче провадження» визначені підстави зняття арешту з майна, у якій, серед іншого, зазначено, що у всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

Аналіз норм Закону України «Про виконавче провадження» щодо підстав накладення арешту на майно боржника та зняття такого арешту дає підстави дійти висновку, що арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який виконавець має право застосувати для забезпечення реального виконання виконавчого документа, що відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» підлягає примусовому виконанню.

Наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі № 2-356/12 (провадження № 61-5972св19), від 03 листопада 2021 року у справі № 161/14034/20 (провадження № 61-1980св21), від 22 грудня 2021 року у справі № 645/6694/15 (провадження № 61-18160св19).

З матеріалів справи вбачається, що за відомостями Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно, заявник ОСОБА_1 є співвласником ряду нерухомого майна (нежитлового приміщення та двох квартир).

Згідно зі статтею 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Указані норми визначають непорушність права власності (в тому числі приватної) та неможливість позбавлення чи обмеження особи у здійсненні нею права власності.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Зазначені приписи покладають на державу позитивні зобов`язання забезпечити непорушність права приватної власності та контроль за виключними випадками позбавлення особи права власності не тільки на законодавчому рівні, а й під час здійснення суб`єктами суспільних відносин правореалізаційної та правозастосовчої діяльності. Обмеження позитивних зобов`язань держави лише законодавчим врегулюванням відносин власності без належного контролю за їх здійсненням здатне унеможливити реалізацію власниками належних їм прав, що буде суперечити нормам Конституції України та Конвенції.

Застосування арешту майна боржника як обмежувального заходу не повинно призводити до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених Законом.

Так, 19 січня 2026 року Саксаганським ВДВС повідомлено про неможливість надання детальної інформації щодо наявного арешту, накладеного постановою державного виконавця 23.11.2009 у зв`язку з тим, що всі завершені виконавчі провадження, які збереглися в архіві відділу (завершені до 2021 року) знищено зі спливом терміну зберігання відповідно до Інструкції з діловодства в органах державної виконавчої служби та Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями.

При цьому за відомостями Автоматизованої системи виконавчих проваджень виконавчі провадження, боржником у яких є заявник, на виконанні у Саксаганському ВДВС не перебувають, в Єдиному реєстрі боржників відомості про ОСОБА_1 відсутні.

Таким чином, установивши вказані обставини, суд вважає, що наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту, накладеного державним виконавцем на майно боржника у виконавчому провадженні, відомості щодо якого відсутні в органу виконавчої служби, є невиправданим втручанням у його право на мирне володіння майном з огляду на відсутність відкритого виконавчого провадження на час звернення заявника із вказаною скаргою, відсутність фактичних майнових претензій стягувача, оскільки такий не встановлений ані судом, ані вказаний Саксаганським ВДВС.

На підставі зазначеного суд дійшов висновку про те, що незняття ДВС арешту з майна заявника саме за обставинами цієї справи є протиправною бездіяльністю органу державної виконавчої служби, і порушене право ОСОБА_1 підлягає захисту шляхом зобов`язання ДВС зняти арешт з майна боржника, що узгоджується з правовими висновками, викладеними Верховним Судом у постанові від 29 травня 2024 року у справі № 643/5147/23 (провадження № 61-15176св23).

Згідно абзаців першого та другого пункту 18 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 р. № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», за результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд постановляє ухвалу, яка має відповідати вимогам статей 210, 213, 387 ЦПК.

Виходячи зі змісту статті 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає оскаржувані дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Беручи до уваги імперативну норму ЦПК України, вимога про зняття арешту судом задоволенню не підлягає, оскільки з викладеного вбачається обов`язок виконавчої служби в цій частині, про що неодноразово наголошував Верховний Суд у своїх судових рішеннях.

Керуючись ст.ст.447-451 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 , заінтересована особа Саксаганський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про визнання неправомірними дій державного виконавця, зняття арешту з майна задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, яка полягає у не знятті арешту з майна та оголошення заборони на його відчуження, накладеного постановою Саксаганського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції від 23 листопада 2009 року, згідно якої накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Зобов`язати Саксаганський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України зняти арешт з усього нерухомого майна ОСОБА_1 , що накладений на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження б/н винесеної 23 листопада 2009 року Саксаганським відділом державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції, реєстраційний номер обтяження 9282149, зареєстрований 25 листопада 2009 року 15:08:57 реєстратором Дніпропетровська філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.В. Чернова