Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 509/4907/25
УХВАЛА
16 квітня 2026 року. с-ще Овідіополь
Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Панасенка Є.М.,
за участю секретаря судового засідання Пронози І.В.,
представника позивача Андрєєва А.Е.,
представника відповідача Друмової В.В.,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференцзв`язку цивільну справу за позовною заявою Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеса до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, -
ВСТАНОВИВ:
04.09.2025 року до суду звернувся Квартирно-експлуатаційний відділ міста Одеса з позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.
25.11.2025 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву у справі № 509/4907/25 з додатком клопотанням про зупинення провадження у справі.
Обгрунтовуючи вказане клопотання, як на підставу для зупинення провадження у справі, представник відповідача посилається на існування справи № 501/1803/24, в рамках якої вирішується питання про виселення відповідача з тимчасового житла, навколо якого зведений паркан, про демонтаж якого просить позивач у рамках справи № 509/4907/25. Вважає, що результат розгляду справи № 501/1803/24 матиме вплив на провадження у справі № 509/4907/25, оскільки у випадку залишення рішення у пов`язаній справі без змін та виселення ОСОБА_1 з тимчасово наданого для проживання житла обов`язок з демонтажу паркану буде покладений на наступного користувача тимчасового майна.
01.12.2025 року та 05.12.2025 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» надійшли відповідь на відзив на позовну заяву та заперечення, в яких представники сторін підтримали раніше заявлені ними позиції з питань зупинення провадження у справі.
У судовому засіданні 16.04.2026 року представник позивача Андрєєв А.Е. заперечував проти задоволення клопотання. Представник ОСОБА_1 - адвокат Друмова В. В. просила клопотання задовольнити з підстав, викладених у ньому.
Розглянувши заявлене клопотання, проаналізувавши його зміст у сукупності та в системі з наявними у справі та додаткового наданими доказами, суд приходить до висновку про відсутність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 253 ЦПК України, провадження у справі у такому випадку зупиняється до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.
За наведеною нормою обов`язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об`єктивною неможливістю її розгляду до вирішення іншої справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Так, в Постанові Верховного Суду від 3 травня 2018 року по справі № 752/9802/17 зазначено, що визначаючи наявність підстав, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, застосовується в тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.
Отже, підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення в ній має значення для справи, що розглядається, а саме неможливість її розгляду до вирішення іншої справи.
При цьому межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до порушення розумного строку розгляду справи.
Правові висновки щодо необхідності зазначення обґрунтування зупинення провадження у справі та необхідності дотримання розумних строків розгляду справи зазначені і у постановах Верховного Суду у справі № 308/5006/16-ц від 27.02.2019 року, у справі № 1522/27468/12від 07.11.2018 року.
Під неможливістю розгляду справи необхідно розуміти неможливість суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
По своїй суті зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупиняється. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному випадку повинен з`ясовувати чим обумовлюється неможливість розгляду справи(Постанова ВС від 10.02.2020 у справі № 922/2462/18).
Суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Відповідний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.04.2019 у справі № 924/645/18та від 20.12.2019 у справі № 910/13234/18, від 13.09.2019 у справі № 912/872/18, від 21.02.2019 у справі № 910/974/18.
Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, яким чином пов`язана справа, яка розглядається іншим судом, а також, чим саме обумовлюється неможливість розгляду цієї справи. Саме по собі твердження про неможливість розгляду даної справи до розгляду іншої справи не може бути підставою для зупинення провадження у справі. Взаємопов`язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду цієї справи до прийняття рішення у іншій справі (Постанова ВС від 09.07.2020 по справі № 910/1667/19).
Так, судом не заперечується обставина тотожності частини складу учасників справ № 501/1803/24 та № 509/4907/25. Водночас суд зазначає, що тотожність складу учасників не свідчить про пов`язаність предмета спору у вказаних справах та про наявність об`єктивної неможливості розгляду справи № 509/4907/25 до набрання законної сили рішенням у справі № 501/1803/24.
З цієї позиції суд зазначає, що у випадку набрання законної сили рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області у справі № 501/1803/24 після його перегляду в апеляційному порядку обставина виселення ОСОБА_1 з наданого йому тимчасового житла жодним чином не вплине на виконання ним зобов`язання з виконання рішення у справі № 509/4907/25 у випадку задоволення вказаного позову. Зокрема, обставина проживання або не проживання відповідача у тимчасовому житлі жодним чином не корелює з його обов`язком усунути спричинені ним порушення прав позивача у справі № 509/4907/25 у випадку встановлення в його діях складу цивільного правопорушення.
Враховуючи викладене, відповідно до ст. 251, ч.6 ст.259 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 21.04.2026 року.
Головуючий: Є.М. Панасенко
The court decision No. 135840982, Ovidiopol District Court of Odesa Oblast was adopted on 16.04.2026. The procedural form is Civil, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find key information about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find necessary information quickly.
This decision relates to case No. 509/4907/25. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: